Постанова 4824 № 758/2629/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 758/2629/21 Головуючий у 1 інстанції: Ковбасюк О.О. провадження №22-ц/824/7288/2021 Головуючий суддя: Олійник В.І. ПОСТАНОВА Іменем України 26 травня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: Головуючого судді: Олійника В.І., суддів: Болотова Є.В., Музичко С.Г., при секретарі: Панчошній К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Білозерського районного нотаріального округу Херсонської області Луб`янський Віктор Андрійович, про визнання правочину удаваним, - в с т а н о в и в : У березні 2021 року позивач ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» звернувся до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Білозерського районного нотаріального округу Херсонської області Луб`янський В.А., з позовом про визнання правочину удаваним. Разом з позовною заявою представник позивач подав заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовував тим, що заочним рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2020 року у справі №648/3072/20 позов ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Вказував, що ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 20 січня 2021 року вищевказане заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 09 лютого 2021 року задоволено заяву ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» про забезпечення позову і накладено арешт на однокімнатну квартиру загальною площею 59,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначав, що на момент постановлення ухвали про забезпечення позову власником квартири була ОСОБА_1 . Ухвала Білозерського районного суду Херсонської області від 09 лютого 2021 року у справі №648/3072/20 направлена для виконання до Подільського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), а також до відома сторонам. 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу Херсонської області Луб`янським В.А. (реєстраційний № 61), подарувала свою квартиру за адресою: АДРЕСА_1 доньці ОСОБА_2 . Тому позивач просив накласти арешт на вищевказану квартиру та заборонити суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам (у т.ч. нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацію виникнення, зміни, переходу, припинення прав на квартиру. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року заяву задоволено. Накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 59,9 кв.м. Заборонено суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам (у т.ч. нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацію виникнення, зміни, переходу, припинення прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення спору по суті. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та відмову у задоволенні заяви. Скаргу обґрунтовувала тим, що судом першої інстанції жодним чином не було аргументовано можливість виникнення складнощів під час виконання можливого майбутнього рішення Подільського районного суду м. Києва у зазначеній справі, або ефективного захисту прав позивача, у зв`язку з начебто порушенням яких він звернувся до суду з позовною заявою про визнання правочину удаваним. Вказує, що вона взагалі не знала про наявність ухвали Білозерського районного суду Херсонської області від 09 лютого 2021 року у справі №648/3072/20 про накладення арешту на належну їй квартиру, а тому на момент правочину ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 об`єктивно не могли знати про наявність заборони на відчуження квартири. Таким чином, на квартирі, яка наразі належить ОСОБА_2 вже наявна заборона вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацію виникнення, зміни, переходу, припинення прав на квартиру, а отже, накладення ще одного, додаткового арешту на квартиру об`єктивно не є раціональним та доцільним заходом. Вважає, що накладення арешту на всю квартиру, що наразі належить на праві власності ОСОБА_2 є об`єктивно не співмірним заходом забезпечення з огляду на вартість арештованої квартири, а тому висновок суду першої інстанції про «співмірність» такого виду забезпечення позову пред`явленим позовним вимогам є хибним і неправильним. Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили. Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» надано достатні відомості про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також ускладнити чи унеможливити виконання ухвали Білозерського районного суду Херсонської області від 09 лютого 2021 року про забезпечення позову. Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії. За п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Згідно з п.6 зазначеної Постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Судом встановлено, що зі змісту позовної заяви ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» та доданих до неї документів вбачається, що предметом спору є визнання удаваним договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу Херсонської області Луб`янським В.А. (реєстраційний №61), відповідно до якого ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копією ухвали Білозерського районного суду Херсонської області від 09 лютого 2021 року у справі №648/3072/20. Виходячи з наведеного, суд першої інстанції вірно вважав обґрунтованим твердження представника заявника про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову як накладення арешту на квартиру та заборона суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам (у т.ч. нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацію виникнення, зміни, переходу, припинення прав на вищевказану квартиру може істотно ускладнити чи унеможливити ефективне поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Крім того, зазначений захід забезпечення позову є співмірним із заявленою вимогою, заявником надано достатні докази на підтвердження заяви, а тому суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на квартиру та заборони суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам (у т.ч. нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацію виникнення, зміни, переходу, припинення прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення спору по суті. Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та залишення без змін ухвали Подільського районного суду м.Києва від 04 березня 2021 року. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 04 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 31 травня 2021 року. Головуючий: Судді: