Постанова 4854 № 540/1087/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1087/21 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. херсон, 08 квітня 2021 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року, у справі за позовом Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,- В С Т А Н О В И В : У березні 2021року Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі позивач, ГУ ПФУ в Херсонській області) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) (відповідач), про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григоренка М.Ю. від 09.03.2021 по виконавчому провадженню №26870802 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області штрафу розмірі 5100,00 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. відповідачем винесена протиправно, оскільки виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, виконано ще до відкриття провадження. Виконання відбулось у добровільному порядку, про що відповідача було повідомлено листом. Вважає, що відповідачем не перевірено виконання рішення суду в повній мірі, що зумовило передчасне винесення постанови про накладення штрафу. Стверджує, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , при цьому, виплата перерахованого розміру пенсії, за період з 01.01.2018 р. по 31.08.2020 р. у сумі 25846,28 грн забезпечено в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду". А тому виплата заборгованості відбудеться після виділення коштів для виплати Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень. На підставі викладеного позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління ПФУ в Херсонській області звернулось до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, про задоволення позову. В обґрунтування скарги апелянт вказує, що спірну постанову було винесено без належної оцінки інформації боржника щодо виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.04.2020р. по справі № 540/391/20. Однак суд першої інстанції не звернув на це достатньої уваги. На час винесення головним державним виконавцем постанови про накладення штрафу, рішення суду щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії із розрахунку 80% суми грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018 року виконано. Зокрема, Головним управлінням проведено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 , розмір якої після перерахунку склав 6876,16 грн. з 01.01.2018 року; 7933,08 з 01.01.2019р. та 8990,00 з 01.01.2020р. Перерахунок пенсії проведено 20.08.2020р., що підтверджується відповідним протоколом. Окрім цього, Головним управлінням проведено обрахунок доплати суми пенсії за період з 01.01.2018р. по 31.08.2020р. що склала 25846,28 грн. Щодо виплати суми пенсії за період з 01.01.2018р. по 31.08.2020р., апелянт зазначає, що така здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок виплати пенсій за рішенням суду встановлено законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Процедура виконання рішень суду, які набрали чинності після 01.01.2013 затверджена постановою КМУ від 22.08.2018р. №

649. Оскільки, борг перерахованої пенсії виник після 2013 року, то виплата цього боргу на думку апелянта може бути здійснена тільки після виділення коштів Пенсійним фондом України. Також, апелянт не погоджується з посиланням суду першої інстанції на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020р. по справі № 640/5248/19, оскільки судове рішення яке виконувалось відповідачем було ухвалено в період дії Порядку №

649. Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 17.08.2020 року з метою виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 року по справі №540/391/20 видано виконавчий лист №850 2020р., відповідно якого зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з розрахунку 80% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018. Виконавчий лист звернуто до примусового виконання, у зв`язку з чим, постановою від 27.08.2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григоренком М.Ю. відкрито виконавче провадження № 62870802 з виконання зазначеного вище виконавчого листа. В пункті 2 наведеної постанови вказано, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена в адресу позивача та, згідно його тверджень отримана 09.09.2020 року. 22.09.2020 року до відповідача надійшла заява ГУ ПФУ за вих. № 2100-0801-5/38684 від 16.09.2020 року про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначено, що ГУ ПФУ в Херсонській області на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 540/1087/21 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 80% від грошового забезпечення за відповідною посадою, починаючи з 01.01.2018 року. Розмір пенсії після перерахунку з 01.01.2018 року склав 6876,16 грн, з 01.01.2019 року - 7933,08 грн., з 01.01.2020 - 8990,00 грн. Виплату перерахованого розміру пенсії, визначеного на виконання судового рішення за період з 01.01.2018 року по 31.08.2020 року в сумі 25846,28 грн. буде забезпечено після виділення коштів для виплати Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів Головному управлінню. 09.03.2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григоренком М.Ю. винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання вимоги виконавчого документа, а саме: не здійснення виплати суми перерахунку пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.08.2020 року в розмірі 25846,28 грн на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено здійснення примусового виконання виконавчих документів, не мав обґрунтованих підстав вважати, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.04.2020р. по справі № 540/391/20 не виконується з поважних причин. Також, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем доведено правомірність прийнятої ним в рамках виконавчого провадження №62870802 постанови від 09.03.2021р. про накладення штрафу на ГУ ПФУ, на користь держави у розмірі 5100,00 грн. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. За вимогами ст.129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. У відповідності до ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У відповідності до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі Закон № 1404-VIII) врегульовано, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. У відповідності до пункту 1, підпункту 1 пункту 2 статті 17 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Частиною 1 статті 18 вказаного Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункт 1, 16 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII). Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню,- протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Статтею 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Виходячи з аналізу вищевказаних норм можна дійти висновку, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. Водночас, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Як встановлено апеляційним судом, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавчий лист № 540/391/20, виданий Херсонським окружним адміністративним судом 17.08.2020р. щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з розрахунку 80% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018р. Як вірно було зазначено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.04.2020р. по справі № 540/391/20 органом ПФУ було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 сума боргу склала 25846,28 грн., однак не виплачена. Тобто, рішення суду у відповідній частині було виконано відповідачем добровільно, проте сума боргу, що утворилась при перерахунку за попередні періоди стягувачу не виплачена. Таким чином, в частині виплати суми боргу, що утворилась при перерахунку за попередні періоди в розмірі 25846,28 грн. ОСОБА_1 рішення суду залишилось невиконаним, про що вірно зауважено було судом першої інстанції. В свою чергу, апелянт наголошує на тому, що у листі до відповідача ним вказувалось про те, що сума боргу буде погашена після надходження відповідних коштів з Державного бюджету в порядку черговості, після виділення коштів для виплати Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів Головному управлінню. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому контексті відсутність у стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур. Варто також зауважити, що у справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (до прикладу справа «Сук проти України»). Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд. Враховуючи викладене вище та встановлені обставини, які фактично свідчать про невиконання у відповідній частині боржником вимог виконавчого документа, без поважних причин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку про правомірність застосованого до ГУ ПФУ штрафу на підставі ч. 2 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження». Отже, суд наголошує, що здійснення нарахування пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апелянта необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу суду, у зв`язку з тим, що ГУ ПФУ в Херсонській області не вчинено жодних дій спрямованих на виконання судового рішення в частині виплати суми перерахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018р., та не надано належні докази існування будь-яких інших поважних причин, які унеможливлюють своєчасне та повне виконання судового рішення. З приводу тверджень апелянта про неможливість застосування до спірних правовідносин наслідків визнання протиправними та нечинними пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018р. «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», колегія суддів оцінює критично, оскільки які вірно звернув увагу суд першої інстанції, з 23.07.2020 року алгоритм виконання рішень судів, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили перестав існувати. При цьому, згідно наявних в матеріалах справи: розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №2102003303 пенсіонеру ОСОБА_1 та протоколів перерахунку пенсій від 20.08.2020 року виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 року по справі № 540/391/20 здійснювалось позивачем 20.08.2020 року, тобто після втрати чинності Порядком №649. Отже, посилання ГУ ПФУ при виконанні рішення суду у справі №540/391/20 на норми Порядку №649 є необґрунтованим. Після втрати чинності Порядком №649 будь-які інші нормативно-правові акти, які б встановлювали спеціальний порядок виконання рішень судів органами Пенсійного фонду України не приймались. А тому рішення суду мало виконуватись позивачем в загальному порядку. В даному конкретному випадку, граничним строком виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 року по справі № 540/391/20, враховуючи звернення його до примусового виконання, є десятий робочий день з дня отримання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №62870802 від 27.08.2020 року отримана ГУ ПФУ 09.09.2020 року, тобто мала бути виконана боржником в повному обсязі до 23.09.2020 року. Проте, станом на дату прийняття відповідачем спірної постанови про накладення штрафу (09.03.2021 року), рішення суду від 03.04.2020 року по справі № 540/391/20 виконано не було. Зазначене свідчить про правомірність висновків відповідача стосовно наявності підстав для застосування до ГУ ПФУ штрафу на підставі ч.2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження". До того ж, на думку колегії суддів, судом першої інстанції обґрунтовано не було враховано тверджень відповідача у справі щодо відсутності коштів на виплату суми заборгованості, позаяк відсутність коштів не може бути доказом поважності невиконання рішення суду та вимог державного виконавця. В тому числі, будь-яких доказів щодо неможливості через фінансові труднощі виконати судове рішення у даному випадку, боржником державному виконавцю не надавались. Отже, обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції. За вказаного посилання апелянта на відсутність правових підстав для накладення штрафу є безпідставними та не заслуговують на увагу колегії суддів. Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 241-243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року по справі № 540/1087/21- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.