LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/3029/21

від 25.05.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція" залишити без задоволення.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" травня 2021 р. Справа№ 910/3029/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Буравльова С.І. суддів: Шапрана В.В. Андрієнка В.В. секретар Рибчич А.В. за участю представників: позивача - Івашківський А.О. відповідача - Браславська Л.З. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.04.2021 р. у справі № 910/3029/21 (суддя - Усатенко І.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція" до Державної установи "Національний Інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук про стягнення 5786407,44 грн В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державної установи "Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова" про стягнення 5786407,44 грн. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно не приймає та не оплачує виконані позивачем роботи за договором №С-21БМК/20 від 13.08.2020 р. на закупівлю робіт та послуг за державні кошти. У квітні 2021 року до Господарського суду м Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом: - накладення арешту на грошові кошти Державної установи "Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова" у межах суми стягнення в розмірі 5786407,44 грн, що знаходяться на розрахункових рахунках Державної установи "Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова"до розгляду позову в даній справі та ухвалення рішення суду; - заборони посадовим особам Державної установи "Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова" укладати та підписувати договори підряду, надання послуг тощо з іншими підприємствами, установами, організаціями відносно проведення робіт та розроблення проектно-кошторисної документації відносно об`єкту: господарський корпус (літ. В), що розташований за адресою: вул. Героїв Севастополя, 30 у Солом`янському районі м. Києва, до розгляду справи по суті та ухвалення рішення суду; - заборони Державній казначейській службі України проводити оплату у межах суми стягнення в розмірі 5786407,44 грн від Державної установи "Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова" по договорах підряду, надання послуг тощо з іншими підприємствами, установами, організаціями відносно проведення робіт та розроблення проектно-кошторисної документації відносно об`єкту: господарський корпус (літ. В), що розташований за адресою: вул. Героїв Севастополя, 30 у Солом`янському районі м. Києва, до розгляду справи по суті та ухвалення рішення суду. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.04.2021 р. було відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція" про забезпечення позову у справі № 910/3029/21 шляхом накладення арешту на кошти відповідача та заборони укладати договори і сплачувати кошти. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву про забезпечення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що відповідач, не розрахувавшись за виконані роботи з позивачем, проводить тендери та укладає договори з іншими юридичними особами, що, на думку скаржника, в подальшому призведе до ускладнення стягнення з відповідача коштів за судовим рішенням. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/3029/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція" та призначено справу № 910/3029/21 до розгляду на 25.05.2021 р. У судовому засіданні 25.05.2021 р. представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція" вважає, що захист йог прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, оскільки після подання даного позову до суду стало відомо, що відповідачем проведено тендерну закупівлю № UA-2021-01-26-004939-c щодо розроблення проектно-кошторисної документації стадія ("П"); стадія ("Р") по об`єкту: "Реконструкція частини будівлі лікувального корпусу для розташування групи приміщень під встановлення обладнання лінійних прискорювачів за адресою: 03126, м. Київ, Солом`янський район, вул. Героїв Севастополя, буд. 30" (ДК 021:2015 - 71320000-7 - Послуги з інженерного проектування). За результатами тендерної закупівлі, між Державною установою "Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Аркон" укладено договір № Т-3 від 02.03.2021 р. Вартість робіт 1769 000,00 грн. Позивач зазначає, що вказане товариство буде залучене до виконання будівельних робіт на об`єкті, на якому виконувалися будівельні роботи позивачем, що в подальшому унеможливить виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань за укладеним договором № С-21БМК/20 від 13.08.2020 р. Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. При цьому, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмету спору. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заявник зобов`язаний надати докази того, що запропонований захід забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання. Так, оголошення та проведення тендеру відповідачем за об`єктом, на якому виконувались роботи позивачем, не свідчить про намір відповідача не виконувати свої грошові зобов`язання перед позивачем у разі визнання судом позовних вимог обгрунтованими. Вбачається, що предметом позову у даній справи є вимоги про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи на суму 5786407,44 грн за договором № С-21БМК/20 від 13.08.2020 р. на закупівлю робіт за державні кошти. Проте, заходи забезпечення у вигляді заборони підписувати договори підряду та здійснювати оплату за договорами підряду з третіми особами по об`єкту по вул. Героїв Севастополя, 30 у Солом`янському районі міста Києва не пов`язані з предметом розгляду у даній справі, що зумовлює неможливість задоволення заяви позивача та застосування вищезазначених заходів забезпечення позову. До того ж, позивачем не було наведено достатніх належних та допустимих у розумінні вищевказаних положень Господарського процесуального кодексу України доказів наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі у разі задоволення позову. Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Посилання скаржника на те, що невжиття заходів забезпечення може унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивача є тільки його припущеннями, які не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Як передбачено, ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов?язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для вжиття зазначених заходів забезпечення позову та скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 13.04.2021 р. у справі № 910/3029/21. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову. Разом з цим згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Оскільки ухвала суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову до зазначеного переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.04.2021 р. у справі № 910/3029/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Повний текст постанови складено 01.06.2021 р. Головуючий суддя С.І. Буравльов Судді В.В. Шапран В.В.Андрієнко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»