Постанова 4873 № 910/15138/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" травня 2021 р. Справа№ 910/15138/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Куксова В.В. суддів: Тищенко А.І. Шаптали Є.Ю. при секретарі Пнюшкову В.Г. за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 20.05.2021. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 (повний текст складено 27.01.2021) у справі №910/15138/19 (суддя Стасюк С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" до Фонду державного майна України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Центренерго" про визнання недійсним наказу та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (надалі - відповідач), в якому просило суд: - визнати недійсним наказ Фонду державного майна України №1572 від 13.12.2018 "Про підсумки конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (код за ЄДРПОУ 22927045)"; - зобов`язати Фонд державного майна України поновити конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго"; - зобов`язати Фонд державного майна України визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" учасником конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго"; - зобов`язати Фонд державного майна України видати наказ про затвердження переліку потенційних покупців, яких визнано учасниками конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго", до якого включити Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фондом незаконно було завершено конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго", чим було порушено права та інтереси ТОВ "Укрдонінвест" як особи, якою було подано заяву на участь у такому конкурсі, з метою відновлення яких позивач вказує на наявність правових підстав для визнання недійсним наказу Фонду державного майна України №1572 від 13.12.2018 "Про підсумки конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (код за ЄДРПОУ 22927045)" та зобов`язання Фонду: поновити відповідний конкурс; визнати ТОВ "Укрдонінвест" його учасником такого конкурсу; та видати наказ про затвердження переліку потенційних покупців, яких визнано учасниками такого конкурсу. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" до Фонду державного майна України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Центренерго", про визнання недійсним наказу та зобов`язання вчинити дії - задоволено. Визнано недійсним наказ Фонду державного майна України №1572 від 13.12.2018 "Про підсумки конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго". Зобов`язано Фонд державного майна України поновити конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго", який проводився відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №756-р "Про затвердження умов продажу державного пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону". Зобов`язано Фонд державного майна України визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" учасником конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго". Зобов`язано Фонд державного майна України видати наказ про затвердження переліку потенційних покупців, яких визнано учасниками конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго", до якого включити Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест". Не погодившись з прийнятим рішенням, Фонд державного майна України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви. Також скаржник звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19, обґрунтовуючи клопотання тим, що повний текст рішення було складено 27.01.2021 та отримано 04.02.2021, що підтверджується роздруківкою з сайту ДП "Укрпошта". Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що посилання позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на положення Закону України "Про приватизацію державного майна" є некоректним, оскільки такий Закон втратив чинність згідно Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (з 07.03.2018), а спірні правовідносини мають регулюватися положення саме вказаного Закону; - скасування наказу Фонду від 10.12.2018 №1558 в частині не допуску ТОВ "Укрдонінвест" до участі у конкурсі з продажу державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" та визнання його учасником такого конкурсу не матиме наслідком проведення відповідно конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, оскільки для цього необхідним є участь не менше двох учасників; підпунктом 2 пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №756 було зобов`язано Фонд забезпечити припинення конкурсу у разі, коли для участі у конкурсі подано заяви менш як двох учасників; - продаж державного пакета акцій можливий лише за умови дійсності висновку про вартість об`єкта приватизації та в межах строку, визначеного планом розміщення акцій, однак, в даному випадку дія висновку про вартість державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" та строк їх розміщення закінчився 30.09.2019, що унеможливлює поновлення відповідного конкурсу; заявлені позивачем вимоги не зумовлять відновлення його прав, адже їх задоволення реально не вплине на виникнення у нього права на укладення договору купівлі-продажу державного пакета акцій ПАТ "Центренерго". Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному головуючому судді від 02.03.2021 апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Тищенко А.І., Шаптали Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 задоволено клопотання Фонду державного майна України про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19. Відновлено Фонду державного майна України строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19. Призначено справу до розгляду на 12.05.2021. Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Центренерго" також звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви. Також скаржник звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19, обґрунтовуючи клопотання тим, що повний текст рішення було отримано 09.02.2021, що підтверджується роздруківкою з сайту ДП "Укрпошта". Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що системний аналіз законодавства про приватизацію державного майна показує, що воно не передбачає можливості проведення конкурсів з продажу державного майна за принципами аукціону за наявності лише одного учасника. В останньому випадку мова може йти лише про поза конкурсний продаж державного майна (акцій) на умовах, визначених у пункті 2.3 Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затвердженого наказом Фонду від 10.05.2012 №639. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2021 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Тищенко А.І., Шаптали Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Центренерго"про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19. Відновлено Публічному акціонерному товариству "Центренерго" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" для спільного розгляду за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19. Призначено справу до розгляду на 12.05.2021. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. 02.04.2021 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу Фонду державного майна України, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19 залишити без змін. Зокрема позивач зазначає, що необхідність застосування Закону України «Про приватизацію державного майна» до здійснення приватизації пакету акцій ПАТ «Центренерго» підтверджується розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №358-р «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році», яким здійснено примітку, що приватизація пакету акцій ПАТ «Центренерго» у розмірі 72,289% здійснюється відповідно до абз. 4 п. 2 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення «Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». 02.04.2021 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу ПАТ «Центренерго», відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19 залишити без змін. У своєму відзиві позивач зазначає, що Законом України «Про приватизацію державного майна» не встановлено жодних вимог до продажу об`єктів на аукціоні, в частині обов`язкової наявності не менше двох учасників аукціону та припинення конкурсу у разі, коли для участі у конкурсі подано заяви менш як двох осіб. 22.04.2021 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів у справі, до якого додано копію постанови Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №15/76-б-43/624-б та відзив Фонду державного майна України від 28.11.2019 №1 0-52-20827. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання доказів останній зазначає, що 05.04.2021 адвокатом Тарасовим С.О. в інтересах ТОВ «Укрдонінвест» та в межах ст.ст. 20, 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» подано клопотання голові Господарського суду міста Києва Князькову В.В. про ознайомлення з матеріалами господарської справи №15/76-б-43/624-б та зняття необхідних фотокопій зі справи №15/76-б-43/624-б. Господарським судом міста Києва від 19.04.2021 супровідним листом №04-11/193/21 надано належним чином завірену копію постанови Верховного суду від 03.12.2019 у справі №15/76-б-43/624-б та відзиву Фонду державного майна України від 28.11.2019 №1 0-52-20827. Таким чином, саме з 07.04.2021 позивач дізнався про наявність доказів, які мають значення для справи та з 19.04.2021 отримав можливість подати такі докази до суду, які б відповідали вимогам належності та допустимості, встановлених ГПК України. 11.05.2021 від відповідача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких останній зазначає, що на момент винесення оскаржуваного рішення суду першої інстанції в цій справі об`єкт приватизації - державний пакет акцій ПАТ «Центренерго» не має дійсної оцінки його вартості. Тобто, фактично нечинним є і розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2017 №756-р «Про затвердження умов продажу державного пакета акцій ПАТ «Центренерго» за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону», яке передбачає, що початкова ціна державного пакета акцій ПАТ «Центренерго» у кількості 289205117 штук, або 78,289 відсотка статутного капіталу товариства, становить 5 984 992 000,00 гривень. 18.05.2021 від відповідача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого останній просить зупинити провадження у справі №910/15138/19 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №640/8328/19. В обґрунтування означеного клопотання відповідач зазначає, що у предмет доказування при розгляді даної справи не входила оцінка судом питань правомірності не допуску відповідачем позивача до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ «Центренерго». Крім того, в основу оскаржуваного рішення суду першої інстанції в даній справі лягли обставини та висновки, викладені в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №640/8328/19. Відповідно до ч. 3. ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до ч.8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Розглянувши вищевказане клопотання позивача, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість даного клопотання, у зв`язку із чим нові докази долучено до матеріалів справи. Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, відповідно до якого останній просить зупинити провадження у справі №910/15138/19 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №640/8328/19, судова колегія зазначає наступне. Зупинення провадження у справі - це перерва у розгляді справи на невизначений строк. У разі зупинення провадження у справі припиняється здійснення процесуальних дій у такій справі. Статтею 227 ГПК України передбачено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов`язаної справи іншим судом. При цьому для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, ще мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи певної черговості розгляду вимог тощо. Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 918/926/17. Згідно з пунктом 5 частини першої ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. При цьому пов`язаною зі справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для такого господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Водночас, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Однак, на переконання суду апеляційної інстанції розгляд справи №640/8328/19 жодним чином не перешкоджає розгляду справи №910/15138/19, будь-яких обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження судом наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи і встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідачем не надано. Позивач, відповідач та третя особа з`явились в судове засідання 20.05.2021 та надали свої пояснення по суті апеляційних скарг. В судовому засіданні 20.05.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду. У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне. Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1089-р внесено зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.2013 №96-р "Про приватизацію об`єктів паливно-енергетичного комплексу", а саме, доповнено додаток 17 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.04.2013 № 204 "План розміщення акцій ПАТ "Центренерго" (підприємство групи В). Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №626-р "Деякі питання приватизації об`єктів державної власності" внесені зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.2013 №96 "Про приватизацію об`єктів паливно-енергетичного комплексу", а саме назву на пункт 1 розпорядження після слів паливно-енергетичного комплексу доповнено словами "та групи Г". Пунктом 2 вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України установлено, що приватизація Публічного акціонерного товариства "Центренерго" здійснюється із залученням радника в установленому законодавством порядку. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №111-р "Про визначення радника для підготовки до приватизації та продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" розміром 78,289 відсотка статутного капіталу товариства та оплати його послуг" визначено Компанію Ernst & Young spolka z organiczona odpowiedziainoscia Corporate Finance sp.k. (Республіка Польща). Згідно з Додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №358-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році" до Переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році включено ПАТ "Центренерго" з пакетом акцій 78,289 відсотків. 03.10.2018 Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження №756-р "Про затвердження умов продажу державного пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону", яким затвердив умови продажу державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, пунктом 2 якого Фонду державного майна України доручив провести в установленому порядку конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій товариства з урахуванням затверджених цим розпорядженням умов. Умови участі у конкурсі, а також інформаційне повідомлення про його проведення опубліковано у газеті "Відомості приватизації" від 29.10.2018 № 87 (1211). Матеріалами справи підтверджується, що участь у конкурсі виявили бажання взяти Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" (позивач) та Виробниче унітарне підприємство "Нафтобітумний завод". Для участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго" 05.12.2018 ТОВ "Укрдонінвест" надало пакет конкурсної документації, який зареєстрований під №3 Фондом державного майна України та 06.12.2018 складено опис уповноваженою особою ТОВ "Укрдонінвест" Фоміним В.Ю. та відповідальним секретарем робочої групи Лиходід А.С. Відповідно до Протоколу засідання постійно діючої робочої групи з перевірки на відповідність вимогам законодавства конкурсної документації, наданої постійними покупцями до Фонду державного майна України, під час продажу державного пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго" на конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону від 10.12.2018, після дослідження відомостей, наданих потенційним покупцем ТОВ "Укрдонінвест" Робоча група встановила, що в пакеті конкурсної документації відсутні наступні документи, які передбачені пунктом 5.7.13 Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затвердженого наказом Фонду від 10.05.2012 №639, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 10.05.2012 №282-р, рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.05.2012 №674 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.06.2012 за №940/21252, (надалі - "Положення"), а саме: - виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; - довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Крім того, члени робочої групи дійшли висновку, що в пакеті конкурсної документації відсутні відомості про джерела надходження коштів ТОВ "Краснолиманське", яке відповідно до договору від 21.11.2018 №21/11 зобов`язується надати поворотну фінансову допомогу ТОВ "Укрдонінвест" у сумі 6 000 000 000,00 грн. У зв`язку з зазначеним Робоча група вирішила, відповідно до п. 6.18.2 Положення рекомендувати Фонду не допустити ТОВ "Укрдонінвест" до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго". Наказом Фонду від 10.12.2018 №1558 "Щодо конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" (код за ЄДРПОУ 22927045)", відповідно до п. 3.4.12 Положення, враховуючи Протокол засідання постійно діючої робочої групи з перевірки на відповідність вимогам законодавства конкурсної документації, наданої потенційними покупцями до Фонду державного майна України під час продажу пакета акцій розміром 78,289 % статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Центренерго" на конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону від 10.12.2018 та лист Служби безпеки України від 07.12.2018 №8/1/1-13121, наказано:

1. Не допустити до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289 % статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Центренерго": - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест"; - Виробниче унітарне підприємство "Нафтобітумний завод".

2. Управлінню фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку протягом десяти календарних днів з дня затвердження цього наказу повернути: 2.1. Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" конкурсну гарантію у сумі 299 249 600,00 грн., перераховану для участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289 % статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Центренерго". 2.2. Виробничому унітарному підприємству "Нафтобітумний завод" конкурсну гарантію у сумі 9 325 651,21 EUR, перераховану для участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289 % статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Центренерго". Наказом Фонду від 13.12.2018 №1572 "Про підсумки конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" (код за ЄДРПОУ 22927045)" (надалі - "Наказ №1572"), відповідно до пункту другого розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", керуючись Положенням, Положенням про конкурсну комісію, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 04.10.2000 №2074 та наказом Фонду державного майна України від 10.12.2018 №1558, наказано:

1. Вважати таким, що не відбувся, конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" розміром 78,289% статутного капіталу та кількістю акцій 289 205 117 штук, оголошений в газеті "Відомості приватизації" від 29.10.2018 №87(1211);

2. Управлінню продажу об`єктів великої приватизації Департаменту приватизації забезпечити підготовку інформаційного повідомлення про конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, що не відбувся, зазначений у п. 1 цього наказу;

3. Доручити конкурсній комісії, створеній наказом Фонду державного майна України від 20.06.2018 №831 "Про створення конкурсної комісії з продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" (код за ЄДРПОУ 22927045), провести повторний продаж пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго". Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №640/8328/19 за позовом ТОВ "Укрдонінвест" до Фонду про визнання протиправними дій та скасування наказу в частині: позов задоволено; визнано протиправними дії Фонду щодо прийняття абзацу другого пункту 1 наказу від 10.12.2018 №1558, за яким ТОВ "Укрдонінвест" не допущено до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго"; визнано протиправним та скасовано абзац другий пункту 1 наказу Фонду від 10.12.2018 №1558, за яким ТОВ "Укрдонінвест" не допущено до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго". Спір у справі стосується припинення (визнання таким, що не відбувся) конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" розміром 78,289% статутного капіталу та кількістю акцій 289 205 117 штук, оголошений в газеті "Відомості приватизації" від 29.10.2018 №87(1211). При цьому, позивачем вказується на те, що Фондом протиправно не було допущено ТОВ "Укрдонінвест" до участі у спірному конкурсі, обставини чого встановлені судовим рішенням в адміністративній справі №640/8328/19, а відтак, були відсутніми правові підстави для визнання спірного конкурсу таким, що не відбувся, з огляду на відсутність потенційних покупців, у зв`язку з чим і просить: визнати Наказ №1572 недійсним; поновити спірний конкурс; зобов`язати Фонд визнати ТОВ "Укрдонінвест" учасником спірного конкурсу; зобов`язати Фонд видати наказ про затвердження переліку потенційних покупців, яких визнано учасниками спірного конкурсу, до якого включити ТОВ "Укрдонінвест". Заперечуючи проти поданого позову, відповідач вказує на те, що Фонд, виконуючи покладені на нього обов`язки в сфері організації та проведення приватизації об`єктів державної власності, діяв у відповідності до приписів чинного законодавства України, а доводи позивача є необґрунтованими, адже: посилання позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на положення Закону України "Про приватизацію державного майна" є некоректним, оскільки такий Закон втратив чинність згідно Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (з 07.03.2018), а спірні правовідносини мають регулюватися положення саме вказаного Закону; скасування наказу Фонду від 10.12.2018 №1558 в частині не допуску ТОВ "Укрдонінвест" до участі у конкурсі з продажу державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" та визнання його учасником такого конкурсу не матиме наслідком проведення відповідно конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, оскільки для цього необхідним є участь не менше двох учасників; підпунктом 2 пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №756 було зобов`язано Фонд забезпечити припинення конкурсу у разі, коли для участі у конкурсі подано заяви менш як двох учасників; продаж державного пакета акцій можливий лише за умови дійсності висновку про вартість об`єкта приватизації та в межах строку, визначеного планом розміщення акцій, однак, в даному випадку дія висновку про вартість державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" та строк їх розміщення закінчився 30.09.2019, що унеможливлює поновлення відповідного конкурсу; заявлені позивачем вимоги не зумовлять відновлення його прав, адже їх задоволення реально не вплине на виникнення у нього права на укладення договору купівлі-продажу державного пакета акцій ПАТ "Центренерго". Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов наступних висновків: - витяг є повноцінним документом, що за своїм змістом може замінити виписку, а загальнодоступність та відкритість відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виключає перепони у перевірці зацікавленою особою дійсності викладеної у витязі інформації щодо юридичної особи за допомогою загальнодоступних ресурсів. - вимоги підпункту 5.7.6 пункту 5.7 Положення зобов`язують потенційних покупців надати відомості про джерела надходження коштів, копії документів, що підтверджують право на одержання коштів, у сумі, не меншій, ніж початкова ціна пакета акцій (для потенційних покупців, які є нерезидентами або підприємствами з іноземними інвестиціями). Однак, ні позивач, ні ТОВ "Краснолиманське" не є суб`єктами, визначеними у цьому пункті Положення. - відсутність правових підстав для не допуску ТОВ "Укрдонінвест" до участі у спірному конкурсі свідчить про обов`язковість визнання його учасником такого конкурсу, адже будь-якої іншої альтернативи дій державного органу приватизації не передбачено. - питання захисту та поновлення порушених прав не може ставитися у залежність від волі особи, яка порушила ці права, зокрема через формальні обмеження строків чинності висновку про вартість та строку розміщення акцій, адже, як вірно зазначено судом першої інстанції, якби відповідач проводив конкурс з приватизації державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" неухильно дотримуючись норм Закону та Положення, то конкурс був би закінчений до того, як строк дії висновку про вартість акцій та строк розміщення акцій спливли Розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та Фонду державного майна України, колегія суддів дійшла висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне. У відповідності до положень ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом ст. 1, 2 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. Діяльність Фонду державного майна України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, безперервності, відкритості, прозорості та відповідальності. За змістом вказаних норм вбачається, що діяльність Фонду як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації державного майна, має в першу чергу ґрунтуватись на дотриманні закріпленого в Конституції принципу законності його дій. Щодо законодавства, яке регулює спірні правовідносини. З 07.03.2018 набрав чинності Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна", відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень якого було визнати таким, що втратив чинність Закон України "Про приватизацію державного майна". В цей же час, в положеннях абзацу 4 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (№2269-VIII від 18.01.2018) законодавцем було визначено, що приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об`єктів, за якими на момент прийняття рішення про їх приватизацію належали до об`єктів групи Г згідно з класифікацією об`єктів приватизації, встановленою Законом України "Про приватизацію державного майна", та щодо яких є дійсною оцінка, або Кабінетом Міністрів України визначено радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу об`єктів приватизації за результатами проведення конкурсу. Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України "Про приватизацію державного майна" з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за такими групами, зокрема: група Г - єдині майнові комплекси державних підприємств та акції акціонерних товариств, які на момент прийняття рішення про приватизацію (продаж) мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави або ознаки домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), підприємств оборонно-промислового комплексу, а також об`єкти, визначені уповноваженими органами управління як такі, що потребують застосування індивідуального підходу до приватизації (такі, що мають унікальні виробництва, використовують рідкісні ресурси (нематеріальні активи, ноу-хау, включаючи науково-дослідні та проектно-конструкторські організації та установи, які відповідають таким вимогам). Підприємством, що має ознаки домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), вважається підприємство, яке має частку на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), що перевищує 35 відсотків, або разом з одним або двома іншими підприємствами має на такому ринку сукупну частку, що перевищує 50 відсотків, або не більш ніж з чотирма іншими підприємствами має на такому ринку сукупну частку, що перевищує 70 відсотків. Із додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.2013 №96-р вбачається, що ПАТ "Центренерго" було включено до переліку об`єктів паливно-енергетичного комплексу та групи Г, що підлягають приватизації, із визначенням державного пакету акцій, що підлягає приватизації у кількості 289 205 117 штук, що становить 78,29% статутного капіталу. Тобто, до набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" та на момент прийняття рішення про приватизацію спірного пакету акцій ПАТ "Центренерго" належало до об`єктів групи Г згідно з класифікацією об`єктів приватизації, встановленою Законом України "Про приватизацію державного майна". Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №111-р "Про визначення радника для підготовки до приватизації та продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" розміром 78,289 відсотка статутного капіталу товариства та оплати його послуг" (чинним на момент виникнення спірних правовідносин), ураховуючи результати конкурсу з відбору радника для підготовки до приватизації та продажу пакета акцій "Центренерго" (далі - товариство) розміром 78,289 відсотка статутного капіталу товариства, визначено радником для підготовки до приватизації та продажу зазначеного пакета акцій товариства компанію Ernst & Young z Corporate Finance sp. k. (Республіка Польща). Тобто, до набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" Кабінетом Міністрів України було визначено радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу спірного пакету акцій. Також, наказом Фонду від 27.06.2018 №881 було затверджено висновок про вартість державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" у кількості 289 205 177 штук, що становить 78,289% статутного капіталу товариства, а наказом Фонду від 22.03.2019 №287 продовжено дію такого висновку до 30.09.2019, затвердженого наказом від 27.06.2018 №881. Проаналізувавши вищевикладене колегія суддів зазначає, що в даному випадку мають місце всі умови, за існування яких законодавцем в положеннях абзацу 4 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (№2269-VIII від 18.01.2018) було встановлено виняток щодо порядку застосування положень такого Закону до приватизації (продажу) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання ним чинності. Відтак, в силу приписів абзацу 4 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (№2269-VIII від 18.01.2018) спірні правовідносин підлягають правовому регулюванню саме за приписами Закону України "Про приватизацію державного майна" (№2163-XII від 04.03.1992). До того ж, наведене підтверджується і позицією Кабінету Міністрів України, висловленою в розпорядженні від 10.05.2018 №358-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році", згідно якого, включивши до такого переліку пакет акцій ПАТ "Центренерго" у розмірі 78,289% було здійснено примітку про те, що приватизація такого об`єкта здійснюється відповідно до абзацу 4 пункту 2 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Отже, здійснюючи організацію та проведення спірного конкурсу, в тому числі вчиняючи оскаржувані дії, Фонд був зобов`язаний діяти саме у відповідності до вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та розроблених у відповідності до нього піднормативних актів, в той час як посилання скаржника у своїй апеляційній скарзі на те, що з набранням чинності Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" спірні правовідносини мають регулюватися його положеннями, судовою колегією відхиляються, оскільки суперечать приписам цього ж Закону. Щодо не допуску ТОВ "Укрдонінвест" до участі у спірному конкурсі, колегія суддів зазначає таке. Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що продаж об`єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом та на фондових біржах здійснюється у порядку, що затверджується Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Так, наказом Фонду від 10.05.2012 №639, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 10.05.2012 №282-р, рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.05.2012 №674 було затверджено Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств (надалі - "Положення"), яким визначено порядок підготовки, організації та проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, що належать державі у статутних капіталах акціонерних товариств, що здійснюють державні органи приватизації, у тому числі за участю уповноважених ними юридичних осіб (радників). Пунктом 5.1 Положення визначено, що для допуску до участі в конкурсі потенційні покупці подають конкурсну документацію, а також остаточний проект договору купівлі-продажу акцій у порядку, передбаченому цим Положенням. Учасники конкурсу подають конкурсній комісії конкурсні пропозиції у порядку, передбаченому цим Положенням. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, що маючи на меті прийняти участь у спірному конкурсі ТОВ "Укрдонінвест" надало відповідний пакет конкурсної документації. В той же час, наказом Фонду №1558 від 10.12.2018, за наслідками розгляду постійно діючою робочою групою з перевірки на відповідність вимогам законодавства конкурсної документації ТОВ "Укрдонінвест" було вирішено не допустити до участі останнього у спірному конкурсі. Приписами п. 6.18 Положення визначено, що потенційний покупець не допускається державним органом приватизації до участі в конкурсі у разі, коли: 6.18.1 він не може бути визнаний покупцем згідно із законодавством України; 6.18.2 не надано всіх відомостей та документів, передбачених пунктами 5.7 - 5.9 розділу V цього Положення, або їх надано з порушенням чинного законодавства; 6.18.3 не дотримано додаткових умов участі в конкурсі; 6.18.4 не виконано кваліфікаційних вимог; 6.18.5 не надано бізнес-плану післяприватизаційного розвитку; 6.18.6 неможливо встановити суб`єктів господарювання, які будуть контролювати подальшу діяльність товариства; 6.18.7 у випадках, передбачених пунктом 8.12 розділу VIII цього Положення; 6.18.8 у випадку ненадання потенційним покупцем до державного органу приватизації у визначений строк підписаної уповноваженою особою, повноваження якої засвідчуються наданими потенційним покупцем підтвердними документами, та скріпленої печаткою потенційного покупця (для юридичної особи за наявності) письмової згоди щодо умов остаточного проекту договору купівлі-продажу. В даному випадку, із протоколу засідання постійно діючої робочої групи вбачається, що правовою підставою для не допуску ТОВ "Укрдонінвест" було визначено наступне: - у пакеті конкурсної документації відсутні наступні документи, які передбачені в пункті 5.7.13 Положення, а саме: виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; - у пакеті конкурсної документації відсутні відомості про джерела надходження коштів ТОВ "Краснолиманське", яке відповідно до договору від 21.11.2018 №21/11 зобов`язалося надати поворотну фінансову допомогу ТОВ "Укрдонінвест" у сумі 6 000 000 000,00 грн. Так, відповідно до п.п. 5.7.13 п. 5.7 Положення потенційні покупці повинні подати, зокрема, такі підтвердні документи якщо потенційним покупцем є юридична особа - засвідчені в установленому законодавством порядку копії установчих документів та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідку про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (якщо потенційний покупець є резидентом). Отже, потенційні покупці мають надати виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідку про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (якщо потенційний покупець є резидентом). Згідно зі складеним 06.12.2018 описом конкурсної документації, поданої позивачем до Фонду 05.12.2018 о 17 год. 57 хв., під порядковим номером 13 зазначено: "Копії документів щодо пов`язаних з ТОВ "Укрдонінвест" осіб, що визнаються такими відповідно до Податкового кодексу України: витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.12.2018 року", кількість аркушів

101. Судова колегія звертає увагу, що із наявної в матеріалах справи копії конкурсної документації ТОВ "Укрдонінвест" вбачається, що остання містить: - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.12.2018 щодо ТОВ "Укрдонінвест", код ЄДРПОУ 30775586; - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.12.2018 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБ Нерухомість", код ЄДРПОУ 38780609; - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.12.2018 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана вугільна компанія", код ЄДРПОУ 42154364; - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.12.2018 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Сані Україна", код ЄДРПОУ 42089933; - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.12.2018 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське", код ЄДРПОУ 32281519; - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.12.2018 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інвестгруп", код ЄДРПОУ 38984057; - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.12.2018 щодо Асоціації "Фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський розрахунково-фінансовий центр", код ЄДРПОУ 24820699; - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.12.2018 щодо Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Росія", код ЄДРПОУ 37339327; - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.12.2018 щодо Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Україна", код ЄДРПОУ 38033446. Тобто, замість визначених в положенні виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України потенційним покупцем - ТОВ "Укрдонінвест" було подано в складі конкурсної пропозиції витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що стало підставою для прийняття відповідачем наказу №1558 від 10.12.2018. В той же час, судова колегія зазначає, що пунктом 1 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118, встановлено, що Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами. Відповідно до п. 3 Положення про ЄДРПОУ реєстр ведеться з метою: забезпечення єдиного державного обліку та ідентифікації суб`єктів; класифікації суб`єктів для отримання статистичної інформації у формалізованому вигляді; проведення спостережень за структурними змінами в економіці щодо видів діяльності, створення, реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) та ліквідації суб`єктів; удосконалення статистичного обліку суб`єктів та створення реєстрів респондентів статистичних спостережень (статистичних реєстрів). Згідно з п. 4 Положення про ЄДРПОУ інформаційний фонд Реєстру містить такі дані: ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб`єкта; класифікаційні - види економічної діяльності, територіальна належність, форма власності, організаційно-правова форма господарювання, інституційний сектор економіки, найменування органу, до сфери управління якого належить суб`єкт, тощо; довідкові - місцезнаходження, телефон, телефакс, прізвище керівника, засновників тощо; реєстраційні - відомості про створення, припинення суб`єктів та вчинення інших реєстраційних дій щодо них; економічні - виробничі та фінансово-економічні показники діяльності суб`єкта. Пунктом 12 Положення про ЄДРПОУ визначено, що підставою для внесення до Реєстру або виключення з нього даних щодо суб`єктів, а також внесення змін до Реєстру є надходження від державного реєстратора до органу державної статистики інформації про вчинення реєстраційних дій, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - виписка) - документ в електронній або у випадках, передбачених цим Законом, у паперовій формі, який формується за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та державної фіскальної служби, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи, а також про проведену реєстраційну дію; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Приписами п. 3 Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 №1657/5, встановлено, що відомості з Єдиного державного реєстру надаються за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу та містять обов`язкове посилання на Єдиний державний реєстр, крім документів, що містяться в реєстраційній справі та надаються у паперовій формі. У паперовій формі надаються: зокрема - виписка з Єдиного державного реєстру для проставлення апостиля, яка надається державним реєстратором територіального органу Міністерства юстиції України, на аркушах формату А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків з проставлянням підпису та печатки державного реєстратора; - виписка з Єдиного державного реєстру за результатом проведеної державної реєстрації, яка надається державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) на аркушах формату А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків з проставлянням підпису та печатки державного реєстратора або печатки, визначеної Законом України "Про нотаріат" (у випадку якщо державним реєстратором є нотаріус); - витяг з Єдиного державного реєстру, який надається державним реєстратором (крім державного реєстратора Міністерства юстиції України або його територіального органу), уповноваженою особою центру надання адміністративних послуг, нотаріусом, на аркушах формату А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків та без проставляння підпису і печатки. В розділі VІІ вказаного Порядку визначено змісти виписки та витягу з Єдиного державного реєстру, із системного аналізу якого вбачається, що витяг і виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є різними документами, однак, різниці у їх змістовному наповненні не мають, адже як виписка, так і витяг можуть оформлюватися в електронній або паперовій формі і містять інформацію про наявні в Єдиному державному реєстрі відомості щодо запитуваної юридичної особи з єдиною відмінністю в тому, що виписка надається для проставлення апостиля або за результатом проведеної державної реєстрації, а витяг - в будь-який час на підставі запиту зацікавленої особи. Зважаючи на вищевикладене колегія суддів дійшла до переконання, що витяг є повноцінним документом, що за своїм змістом може замінити виписку, а загальнодоступність та відкритість відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виключає перепони у перевірці зацікавленою особою дійсності викладеної у витязі інформації щодо юридичної особи за допомогою загальнодоступних ресурсів. Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в силу приписів п. 6.13 Положення протягом 3 робочих днів після дати закінчення приймання конкурсної документації робоча група державного органу приватизації досліджує відомості, які містяться в конкурсній документації, у тому числі відомості про відносини контролю. Перевірка відомостей про відносини контролю здійснюється за формою та змістом. В окремих випадках, якщо виникають сумніви щодо достовірності наданих відомостей, державний орган приватизації має право витребувати від потенційного покупця інші документи і відомості, потрібні для з`ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану, та організовує отримання додаткових відомостей від відповідних органів виконавчої влади, установ, організацій, суб`єктів господарювання. Отже, сам по собі факт подання в складі конкурсної документації витягу, а не виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не може бути належною підставою для висновку про невідповідність поданої конкурсної документації вимогам пунктів 5.7 - 5.9 Положення, а робоча група державного органу приватизації не позбавлена права на перевірку інформації, отримання якої передбачається наданням виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як самостійно за допомогою загальнодоступних джерел, так і шляхом витребування необхідних додаткових документів для цього від потенційного покупця. Що стосується надання довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що як вбачається із положень чинного станом на момент подання позивачем конкурсної документації законодавства України видача відповідних довідок не передбачена. При цьому, судом першої інстанції правомірно враховано, що відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 №842, у постанову Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" і від 08.11.2000 №1659 "Про затвердження Положення про проведення статистичних спостережень та надання органами державної статистики послуг на платній основі", документ під назвою "довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" змінив свою назву на: відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій. Однак, будь-яких змін у зв`язку з цим до приписів Положення в частині вимог до конкурсної пропозиції потенційного покупця внесено не було. Відтак, посилання на відсутність в складі конкурсної пропозиції позивача довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як правової підстави для не допуску його до участі у спірному конкурсі не ґрунтується на приписах ст. 19 Конституції України, адже несвоєчасність приведення Фондом своїх актів у відповідність до діючого законодавства не може створювати жодних правових наслідків для такої особи. Що ж стосується іншої підстави для не допуску позивача до участі у спірному конкурсі - відсутності в пакеті конкурсної пропозиції відомостей про джерела походження коштів ТОВ "Краснолиманське", яке відповідно до договору від 21.11.2018 №21/11 зобов`язалося надати поворотну фінансову допомогу ТОВ "Укрдонінвест" у сумі 6 000 000 000,00 грн., то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що жодною нормою Положення не встановлено такого обов`язку для особи - позивача. Так, вимоги підпункту 5.7.6 пункту 5.7 Положення зобов`язують потенційних покупців надати відомості про джерела надходження коштів, копії документів, що підтверджують право на одержання коштів, у сумі, не меншій, ніж початкова ціна пакета акцій (для потенційних покупців, які є нерезидентами або підприємствами з іноземними інвестиціями). Однак, ні позивач, ні ТОВ "Краснолиманське" не є суб`єктами, визначеними у цьому пункті Положення. Відтак, колегія суддів дійшла до переконання, що правові підстави для надання відомостей про джерела отримання коштів третіми особами, з якими потенційний покупець перебуває у договірних правовідносинах з надання поворотної фінансової допомоги, відсутні. З огляду на викладене в сукупності колегія суддів дійшла висновку, що правові підстави для визнання поданої ТОВ "Укрдонінвест" документації такою, що не відповідає вимогам Положення, були відсутні. Аналогічні обставини було встановлено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №640/8328/19. Зокрема, у вказаному рішенні адміністративний суд дійшов висновку, що оскільки позивачем був поданий повний і належний пакет конкурсної документації для участі у конкурсі, то наказ Фонду №1558 від 10.12.2018 є необґрунтованим та незаконним, у зв`язку з чим визнав його протиправним та скасував в частині недопуску позивача до конкурсу. Відповідно до п. 6.17 Положення за підсумками дослідження за формою та змістом інформації і документів, що містяться у конкурсній документації, при наявності письмової згоди щодо умов остаточного проекту договору купівлі-продажу державний орган приватизації видає наказ про затвердження переліку потенційних покупців, яких визнано учасниками конкурсу, а також потенційних покупців, не допущених до участі в конкурсі. Державний орган приватизації повідомляє про допущення потенційних покупців до участі в конкурсі та/або про недопущення потенційних покупців до участі в конкурсі засобами зв`язку, які вони обрали. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №640/8328/19, яким було скасовано наказ відповідача №1558 від 10.12.2018 про не допуск позивача до участі у конкурсі, підстави для припинення конкурсу були відсутні. Однак, скаржники, в свою чергу, посилаються на те, що Фонд повинен забезпечити припинення конкурсу у разі, коли для участі у конкурсі подано заяви менш як двох учасників, на підставі підпункту 2 пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №756 "Про затвердження умов продажу державного пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону". Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №756 Фонду надано розпорядження забезпечити припинення конкурсу у разі, коли для участі у конкурсі подано заяви менш як двох учасників. Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, до участі у конкурсі було подано дві заяви від потенційних покупців: ТОВ "Укрдонінвест" та Виробниче унітарне підприємства "Нафтобітумний завод", що підтверджується додатками 1 та 2 до листа Фонду від 18.01.2019 №10-18-1127, у якому зазначено, що у встановлений інформаційним повідомленням термін (05.12.2018) до Фонду надійшли дві заяви на участь у конкурсі. Відтак, для участі у конкурсі було подано заяви від двох потенційних покупців. Відповідно до абзацу 11 пункту 1.3 Положення конкурсна документація складається із (1) заяви про участь у конкурсі, (2) підтвердних документів та (3) бізнес-планів, що подаються потенційним покупцем з метою участі у конкурсі. Таким чином, заява про участь у конкурсі подається саме потенційними покупцями, яких ще не визнано учасниками конкурсу, а конкурсна пропозиція із зазначенням ціни, подається учасниками конкурсу (після того, як їх було допущено до участі у конкурсі). Отже, положення підпункту 2 пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №756 поширюються на ситуацію, коли не подано або подано лише одну заяву про участь у конкурсі від потенційних покупців (до етапу затвердження учасників конкурсу та подання ними конкурсних пропозицій). Оскільки в даному випадку для участі у конкурсі було подано заяви про участь у конкурсі двох потенційних покупців, то відповідний пункт розпорядження Кабінету Міністрів України застосуванню не підлягав, а правові підстави для припинення конкурсу на підставі цієї норми були відсутні. При цьому, норми Закону України "Про приватизацію державного майна" (частина 3 статті 16 та пункт 5 частини 3 статті 184) та норми Положення (пункт 2.3) прямо передбачають можливість проведення конкурсу, на який допущено лише одного учасника. Так, відповідно до частини 3 статті 16 Закону України "Про приватизацію державного майна" у разі якщо для участі в аукціоні, конкурсі з продажу об`єкта приватизації подано заяву від одного покупця, зазначений об`єкт може бути проданий безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче початкової ціни. Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 184 Закону України "Про приватизацію державного майна" об`єкти групи Г, крім єдиних майнових комплексів, підлягають приватизації шляхом продажу акцій акціонерних товариств з урахуванням таких особливостей: - якщо на конкурс з продажу контрольного пакета акцій надійшла заява від одного покупця, ціна продажу пакета акцій визначається згідно із законодавством, але не може бути нижчою за ціну, визначену покупцем у конкурсній пропозиції. Приписами п. 2.3 Положення визначено, що якщо на участь у конкурсі надійшла заява від одного потенційного покупця, якого визнано учасником конкурсу, або якщо до участі у конкурсі допущено тільки одного учасника конкурсу, ціна продажу пакета акцій акціонерного товариства встановлюється на підставі ціни, яку визначив покупець у своїй конкурсній пропозиції, але яка не може бути меншою початкової ціни пакета акцій і вартості, встановленої в результаті незалежної оцінки, звіт про яку має бути дійсним на дату укладення договору купівлі-продажу такого пакета акцій. Отже, наведеними нормами законодавства підтверджується, що конкурс може бути проведений за наявності хоча б одного учасника (потенційного покупця), допущеного до участі у конкурсі. З огляду на викладене та враховуючи встановлену судами відсутність правових підстав для не допуску ТОВ "Укрдонінвест" до участі у спірному конкурсі згідно наданої ним конкурсної документації вбачається відсутність правових підстав для припинення проведення такого конкурсу, адже приписи ч. 3 ст. 16 та п. 5 ч. 3 ст. 184 Закону України "Про приватизацію державного майна" та п. 2.3 Положення прямо передбачали можливість проведення такого конкурсу і за наявності одного учасника. При цьому, суд звертає увагу на те, що в силу приписів п 6.17 Положення державний орган приватизації за підсумками дослідження за формою та змістом інформації і документів, що містяться у конкурсній документації, має видати наказ про затвердження переліку потенційних покупців, яких визнано учасниками конкурсу, або ж яких не допущено до участі в конкурсі. Тобто, на переконання колегії суддів, відсутність правових підстав для не допуску ТОВ "Укрдонінвест" до участі у спірному конкурсі свідчить про обов`язковість визнання його учасником такого конкурсу, адже будь-якої іншої альтернативи дій державного органу приватизації не передбачено. Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо того, що наказ Фонду від 13.12.2018 №1572 суперечить приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 16 та п. 5 ч. 3 ст. 184 Закону України "Про приватизацію державного майна" та п.п. 2.3, 6.17 Положення, адже відповідні дії здійснено за відсутності правових підстав для цього (наявності потенційного покупця - ТОВ "Укрдонінвест", правові підстави для не допуску якого до участі у спірному конкурсі були відсутні). В аспекті наведеного судом першої інстанції вірно відзначено, що дії держави в особі Кабінету Міністрів України і Фонду, пов`язані із підготовкою та оголошенням проведення конкурсу з продажу пакету акцій ПАТ "Центренерго", є підставою для виникнення у зацікавлених осіб певного обсягу прав та кореспондуючих їм обов`язків, зокрема, права на отримання відповідного майна у свою власність за наслідками виконання вимог щодо участі у такому конкурсі та безпосереднього прийняття участі в ньому. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - "Конвенція") щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування. Так, у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011, набуло статусу остаточного 20.01.2012) Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 08.04.2008, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15.09.2009). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119). Тобто, з огляду на викладені положення слід дійти висновку, що основоположними принципами виконання державними органами та установами покладених на них обов`язків ("належне урядування") є верховенство права та правова визначеність як один з його елементів. Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Укрдонінвест" було виконано всі вимоги для прийняття участі в спірному конкурсі, в той час як дії Фонду відносно не допуску останнього до участі у такому конкурсі визнано незаконними. З огляду на викладене вбачається, що за наслідками подання конкурсної документації ТОВ "Укрдонінвест", невідповідність якої вимогам спірного конкурсу не доведена відповідачем, та враховуючи обов`язковість додержання державною установою принципу вимог чинного законодавства при виконанні своїх обов`язків, останнє було впевнено щодо можливості отримання у свою власність пакету акцій ПАТ «Центренерго» за наслідками участі та перемоги у відповідному конкурсі. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Мелахер та інші проти Австрії", "Бурдов проти Росії", "Прессос Компанія Нав"єра С.А." та інші проти Бельгії", "Пайн Велі Девелопмент Лтд." та інші проти Ірландії", "Беєлер проти Італії", "Тре Тракторер Актіболаг" проти Швеції" визначив, що під поняттям "майно" розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно законодавства країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, "активи", які можуть виникнути, "правомірні очікування"/"законні сподівання" особи, приватні власні інтереси, інше "майно", що "становить економічну цінність". Зокрема, у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання у користування майна, а тому вона мала усі підстави вважати правочин піднайму дійсним та розраховувати на певний стан речей у майбутньому. Таким чином, з виконанням позивачем визначених Положенням умов прийняття участі у спірному конкурсі у нього виникли правомірні очікування на прийняття участі в спірному конкурсі та набутті у випадку перемоги спірного пакету акцій у свою власність, які є майном в розумінні приписів статті 1 Першого протоколу до Конвенції та визначеної практики Європейського суду з прав людини. В аспекті наведеного колегія суддів відхиляє доводи скаржників про те, що продаж державного пакета акцій можливий лише за умови дійсності висновку про вартість об`єкта приватизації та в межах строку, визначеного планом розміщення акцій відповідно до пункту 2.3 Положення. Так, наказом Фонду від 27.06.2018 №881 було затверджено висновок про вартість державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" у кількості 289 205 177 штук, що становить 78,289% статутного капіталу товариства, а наказом Фонду від 22.03.2019 №287 продовжено дію такого висновку до 30.09.2019. Відповідно до пункту 2.3 Положення якщо до участі у конкурсі допущено тільки одного учасника конкурсу, ціна продажу пакета акцій акціонерного товариства встановлюється на підставі ціни, яку визначив покупець у своїй конкурсній пропозиції, але яка не може бути меншою початкової ціни пакета акцій і вартості, встановленої в результаті незалежної оцінки, звіт про яку має бути дійсним на дату укладення договору купівлі-продажу такого пакета акцій. Відповідно до пункту 22 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891, акт оцінки майна, складений для цілей визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства або для цілей приватизації пакета акцій, дійсний протягом 18 місяців після дати оцінки. При цьому акт оцінки майна повинен бути дійсним на дату державної реєстрації акціонерного товариства. Акт оцінки майна, у тому числі пакета акцій акціонерних товариств, строк дії якого закінчився, є недійсним. Висновок про вартість об`єкта приватизації дійсний протягом 18 місяців після дати оцінки. При цьому висновок про вартість об`єкта приватизації повинен бути дійсним на дату укладення договору купівлі-продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або на момент проведення торгів. Строк дії висновку про вартість державного (комунального) об`єкта приватизації, складеного для цілей приватизації та затвердженого до набрання чинності цією Методикою, підлягає продовженню з урахуванням строків, визначених цією Методикою, шляхом видання відповідного наказу. Разом з тим, у пункті 2.3 Положення, пункті 22 Методики та наказі Фонду від 22.03.2019 №287 вживаються різні термінологічні поняття, які мають різне значення - звіт про оцінку, акт оцінки та висновок про вартість. Відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, натомість акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Відтак, норми пункту 2.3 Положення, у яких йдеться про звіт про незалежну оцінку, не поширюються на висновок про вартість державного пакета акцій ПАТ "Центренерго", затверджений відповідачем. Разом з тим, як вбачається із вищенаведених норм, строк чинності висновку про вартість державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" сплив 30.09.2019. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, що Кабінет Міністрів України декілька разів, зокрема розпорядженням від 28.12.2016 №1057-р, розпорядженням від 13.12.2017 №926-р, розпорядженням від 21.11.2018 №881-р, розпорядженням від 10.04.2019 №226-р вносив зміни до плану розміщення акцій ПАТ "Центренерго" (додаток № 17 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.04.2013 №204-р "Про затвердження планів розміщення акцій підприємств паливно-енергетичного комплексу") в частині продовження строку розміщення акцій, з кінцевим продовженням до 31.09.2019. Тобто, строк розміщення акцій ПАТ "Центренерго" сплив 30.09.2019, а строк чинності висновку про вартість державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" також сплив 30.09.2019. Разом з тим, Положення та Закон України "Про приватизацію державного майна" не містять такої правової підстави для визнання конкурсу таким, що не відбувся чи неможливості проведення конкурсу як закінчення строку дії звіту про оцінку чи закінчення строку дії висновку про вартість державного пакета акцій. При цьому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що тривалий строк проведення конкурсу не залежить від волі та дій позивача, а зумовлений вище встановленими судовою колегією неправомірними діями самого відповідача, зокрема щодо незаконного недопуску позивача до участі у конкурсі. На переконання суду апеляційної інстанції, питання захисту та поновлення порушених прав не може ставитися у залежність від волі особи, яка порушила ці права, зокрема через формальні обмеження строків чинності висновку про вартість та строку розміщення акцій, адже, як вірно зазначено судом першої інстанції, якби відповідач проводив конкурс з приватизації державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" неухильно дотримуючись норм Закону та Положення, то конкурс був би закінчений до того, як строк дії висновку про вартість акцій та строк розміщення акцій спливли. За змістом ст. 12, 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, однак, нездійснення особою своїх цивільних прав може бути підставою їх припинення у встановлених законом випадках. При цьому, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, у випадку існування чого суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Згідно з ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Відтак, вимоги ТОВ "Укрдонінвест" про: визнання недійсним наказу Фонду №1572 від 13.12.2018; зобов`язання Фонду поновити конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго"; зобов`язання Фонду визнати ТОВ "Укрдонінвест" учасником конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго"; зобов`язання Фонду видати наказ про затвердження переліку потенційних покупців, яких визнано учасниками конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго", до якого включити ТОВ "Укрдонінвест", є правомірними та обґрунтованими, адже матеріалами справи належним чином підтверджуються обставини незаконності дії Фонду, пов`язаних з не допуском ТОВ "Укрдонінвест" до участі у такому конкурсі та подальшому визнанню його таким, що не відбувся. Щодо посилань скаржників на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки задоволення позову не вплине на виникнення у нього права на укладення договору купівлі-продажу державного пакета акцій ПАТ "Центренерго", а також, посилань скаржників на те, що у Фонду відсутні повноваження щодо призупинення або поновлення проведення конкурсу з продажу державного пакета акцій, а можливе повернення ТОВ "Укрдонінвест" статусу єдиного учасника конкурсу, не стане правовими підставами для проведення конкурсу з продажу державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" з єдиним учасником, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України у сфері приватизації державного майна бере участь у: підготовці спільних проектів щодо фінансування міжнародними організаціями структурних перетворень в економіці держави, приватизації та післяприватизаційної підтримки підприємств; формуванні інвестиційної політики; сприяє залученню недержавних інвестицій в об`єкти державного сектора економіки, зокрема шляхом реалізації інвестиційних проектів на засадах спільної чи інвестиційної діяльності; змінює у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності; приймає рішення про припинення юридичної особи у процесі приватизації; здійснює повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; здійснює продаж державного майна в процесі його приватизації; підписує акти приймання-передачі державного майна, у тому числі акцій (часток), у процесі утворення господарських товариств; приймає рішення про приватизацію; утворює аукціонні комісії;бере та пере дає функції управління майном державних підприємств; затверджує: плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації; переліки об`єктів малої приватизації; укладає: угоди щодо проведення підготовки об`єктів до приватизації та їх продажу; договори на проведення незалежної оцінки майна у процесі приватизації та в інших випадках, установлених законодавством; угоди щодо проведення аудиту, екологічного аудиту об`єктів приватизації у випадках, передбачених законодавством; договори з фондовими біржами, іншими уповноваженими особами щодо проведення аукціонів з продажу майна, у тому числі акцій акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), а також інших суб`єктів господарювання, у статутному капіталі яких є державна частка; та розриває контракти з керівниками державних підприємств, функції з управління майном яких передані Фонду державного майна України; виступає відповідно до Закону України "Про управління об`єктами державної власності": з боку держави засновником та учасником підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності, або у разі придбання державою пакетів акцій (часток) в інших власників; правонаступником державних підприємств, установ та організацій стосовно суб`єктів господарювання, раніше утворених за їх участю, а також державних внесків до статутного капіталу недержавних суб`єктів господарювання; представляє відповідно до законодавства інтереси України з питань визнання прав і регулювання відносин власності та використання державного майна, визначає право власності держави на розташоване на території України майно, майнові права та інші активи підприємств, установ та організацій колишнього союзного підпорядкування, які під час утворення господарських товариств передаються до їх статутного капіталу; здійснює контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна; вживає спільно з органами Антимонопольного комітету України заходів до запобігання монополізації товарних ринків у процесі приватизації та оренди державного майна; залучає у випадках, установлених законодавством, на конкурентних засадах радників, незалежних консультантів та експертів у процесі приватизації об`єктів приватизації; приймає рішення про подальше використання державного майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації; підтверджує факт передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації) у порядку, встановленому законодавством; здійснює контроль щодо своєчасного та повного надходження коштів від продажу об`єктів приватизації; публікує в офіційних друкованих виданнях Фонду державного майна України інформацію про приватизацію. Частина 6 ст. 9 Закону України "Про Фонд державного майна України" гарантує фізичним та юридичним особам право на оскарження наказів Фонду в судовому порядку. Разом з тим, законодавство не визначає правові наслідки скасування наказу Фонду про недопуск учасників або припинення конкурсу. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо того, що законодавчі прогалини або колізії не можуть бути підставою для відмови у захисті порушених прав особи, зокрема у зв`язку із відсутність визначеного законом способу захисту прав. Доводи скаржників в частині (стосовно неможливості) відновлення порушених прав позивача та обрання ним неправильного способу захисту прав судовою колегією оцінюється критично, з огляду на таке. Згідно з ч. 3 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Оцінюючи заявлені позовні вимоги, колегією суддів враховано висновки Верховного Суду стосовно застосування відповідних норм матеріального права, а також практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №0940/2394/18 було викладено такі правові висновки. "Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, пункт 64). Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95). При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі "Джорджевич проти Хорватії" (Djordjevic v Croatia), №41526/10, пункт 101; рішення у справі "Ван Остервійк проти Бельгії" (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення. Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях українських судів. Зокрема, у постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що "ефективний засіб правового захисту" повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі №2а-204/12). У постанові від 30.09.2019 у справі №910/23375/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що ступінь доступу до внутрішніх засобів правового захисту повинен бути достатнім, щоб забезпечити особі "право на суд", з урахуванням принципу верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права і охоронювані законом інтереси. Дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу. За ст. 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Відтак, є неможливою відмова у позові виключно у зв`язку з тим, що позивач, звертаючись до суду, обрав спосіб захисту, не встановлений законом або договором для захисту права чи інтересу, що порушене, невизнане або оспорюється. У таких випадках слід виходити із загальних засад захисту прав, свобод та інтересів, визначених Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Аналізуючи обраний позивачем спосіб захисту, судова колегія бере до уваги зміст права, що було порушене (право позивача на участь у конкурсі), характеру дій, якими воно порушене, а також наслідки, що спричинені цим порушенням. Ефективний спосіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. При цьому, спосіб захисту повинен бути ефективним також з точки зору можливості його використання, яке не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади. Оскільки, як встановлено колегією суддів вище, позивача було незаконно не допущено до участі у конкурсі з приватизації державного пакета акцій ПАТ "Центренерго", а конкурс був безпідставно припинений, у зв`язку з чим відбулось фактичне втручання у мирне володіння позивачем майновими правами у вигляді правомірних очікувань за відсутності ознак законності такого втручання, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що ефективним способом захисту прав позивача є визнання його учасником конкурсу, скасування наказу про припинення конкурсу та поновлення припиненого конкурсу, адже саме виконання таких дій забезпечить відновлення порушених прав позивача на участь у конкурсі. При цьому, суд враховує, що з моменту визнання спірного конкурсу таким, що не відбувся (грудень 2018 року) та по сьогоднішній день, не зважаючи на численні заяви органу приватизації про необхідність проведення конкурсу з приватизації спірного пакету акцій ПАТ "Центренерго" як окремо, так і в складі з іншими активами держави, жодних дій, спрямованих на реалізацію волі держави щодо відчуження такого активу так і не було вчинено. Доводи ПАТ «Центренерго» у апеляційній скарзі щодо того, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення державний пакет акцій ПАТ «Центренерго», яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, може бути проданий без цінової боротьби між учасниками, з грубим порушенням законодавства України та може завдати збитків державі у вигляді недоотриманого прибутку, судовою колегією оцінюються критично, оскільки дані доводи є нічим іншим як припущення самого скаржника, та не підтверджені належними та допустимими доказами. Водночас, на переконання колегії судді, навпаки буде відновлено й інтереси держави, порушені незаконними діями Фонду, адже за наслідками оскаржуваних дій було припинено процедуру приватизації, яка могла принести державі щонайменше 5 984 992 000,00 грн., в той час, як доручення Фонду в наказі від 13.12.2018 №1572 про проведення повторного продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго" так і не знайшло свого практичного виконання за два роки. Зважаючи на вищевикладене в сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи. Доводи апеляційних скарг щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції. Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за їх подання і розгляд покладаються на скаржників. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та Фонду державного майна України - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19 - залишити без змін. Матеріали справи №910/15138/19 повернути до господарського суду першої інстанції. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України. Повний текст постанови складено 25.05.2021. Головуючий суддя В.В. Куксов Судді А.І. Тищенко Є.Ю. Шаптала