Постанова 4813 № 519/1197/19

Номер провадження: 22-ц/813/3148/21 Номер справи місцевого суду: 519/1197/19 Головуючий у першій інстанції Барановська З. І. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31.05.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Южного міського суду Одеської області від 13 жовтня 2020 року, постановленого під головуванням судді Барановської З.І., повний текст судового рішення складений 22 жовтня 2020 року, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Южненського міського відділу ГУДМС України в Одеській області, Головного Управління ДМС в Одеській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - в с т а н о в и в: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Южненського міського відділу ГУДМС України в Одеській області, Головного Управління ДМС в Одеській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просили стягнути з відповідачів 30000 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати. В обґрунтування вимог позивачі зазначили, що влітку 2019 року сім`я позивачів ОСОБА_4 з 3-х осіб та сім`я друзів позивачів з 3-х осіб спланували відпочинок до Греції. Усіма організаційними питаннями, у тому числі бронюванням готелів займалися друзі позивачів. Готель бронювався через «Букінг» (інтернет-бронювання). 08.07.2019 ОСОБА_2 зустрілась з подругою та поклала їй на карту 27 500,00 грн. Того ж дня, вона забронювала номер для позивачів та внесла оплату картою банку «Південний» на ім`я ОСОБА_5 . Готель « ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Пефкохори, Халкідікі, Греція, підтвердив бронь двох 3-х містних номерів та оплату за проживання та харчування у період з 15.07.2019 по 21.07.2019. До Греції вирішили їхати машиною через пункт пропуску «Рені», який розташовано за 335 км від Одеси. Також через «Букінг» було заброньовано транзитний готель « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у м. Софія, Болгарія. 14.07.2019 на державному кордоні у пункті пропуску «Рені-для автомобільного сполучення», ОСОБА_3 було відмовлено у перетинанні державного кордону та вилучено паспорт, виданий на ім`я ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 , виданий 11.09.2017, органом 5122, з терміном дії до 11.09.2021. З копії рішення інспектора прикордонної служби відділу прикордонної служби «РЕНІ» від 14.07.2019 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг не 16-річного віку вбачається, що відносно ОСОБА_3 прийнято рішення про відмову у перетинанні державного кордону у зв`язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасово обмежено у праві виїзду з України по причині недійсності паспорта. З копії протоколу про вилучення (тимчасове затримання) паспортного документу від 14.07.2019 вбачається, що на підставі доручення правоохоронного органу Міграційної служби України у ОСОБА_3 , який виїжджає з України і прямує до Греції, виявлено паспортний документ НОМЕР_1 , виданий 11.09.2017, орган 5122, який було вилучено і направлено в орган видачі 5122. Позивачі провели багато часу на кордоні, телефонували на гарячу лінію ДМС, сподівалися, що це якась помилка, бо строк дії паспорту сина НОМЕР_2 закінчувався 11.09.2021. Крім того, в 2019 році по даному паспорту ОСОБА_3 вже перетинав кордон. Було прийнято рішення про повернення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в Одесу. З копії відповіді №Б-7683-19 від 24.04.2019, наданої на скаргу позивачів, Головним управлінням Державної міграційної служби в Одеській області вбачається що згідно Висновку службової перевірки ГУДМС України в Одеській області від 04.04.2019 року, затвердженого ДМС України від 23.04.2019 за №171/2019, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , оформлений на ім`я ОСОБА_3 , визнаний, як оформлений в порушення Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №152 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 №1001) та такий, що підлягає вилученню та знищенню. При оформленні вдруге паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працівниками Южненського МВ ГУДМС України в Одеській області, в порушення вимог Порядку оформлення, видачі пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, було видано паспорт НОМЕР_1 , виданий 11.09.2017, органом 5122, з присвоєнням іншого унікального номеру в реєстрі (20050512-02252), замість номера ( НОМЕР_3 ), який є незмінним та який було присвоєно при оформленні першого паспорту тим же органом видачі. В результаті чого позивачами були понесені витрати майнового характеру в розмірі 30 000 грн., тобто в розмірі придбаного ними туристичного продукту та затрат на дорогу до кордону, оскільки поїздка до Греції не відбулась. Таких наслідків могло не статися, якщо б під час здійснення службової перевірки 04.04.2019 та виявлення порушення, після складання висновку Головним управлінням ДМС України, було повідомлено позивачів, як законних представників дитини про недійсність паспорту серії НОМЕР_1 . Рішенням Южного міського суду Одеської області від 13 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 задоволений частково. Стягнуто з Головного Управління ДМС в Одеській області на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. Вирішено питання про судові витрати. В іншій частині відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що твердження суду про протиправні дії Южненського МВ не підтверджені, позивачі не зверталися до суду з адміністративним позовом щодо оскарження дій працівників Южненського МВ стосовно оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а тому висновок суду щодо недбалих дій та вчинення порушення вимог законодавства України є лише припущенням, також позивачами не були надані докази спричиненої моральної шкоди, а судом не доведений її розмір. У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 зазначають, що викладені в апеляційній скарзі доводи є безпідставними та необґрунтованими, судом досліджені та оцінені всі наявні в матеріалах справи докази та винесене законне рішення. Рішення суду в частині відшкодування матеріальної шкоди не оскаржується. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за таких підстав. Згідно статті 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 та стягуючи з Головного Управління ДМС в Одеській області моральну шкоду у розмірі 10000 грн., суд першої інстанції виходив з засад розумності та справедливості, характеру та обсягу душевних страждань, яких зазнав неповнолітній позивач ОСОБА_3 , що полягало у душевних стражданнях та переживаннях, оскільки дитина плакала, сильно хвилювалась, що призвело до марних сподівань на довгоочікувану поїздку з батьками. Однак, з таким висновком суду колегія суддів в повній мірі погодитися не може, з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що влітку 2019 року сім`я позивачів ОСОБА_4 з 3-х осіб та сім`я друзів позивачів з 3-х осіб спланували відпочинок до Греції. Усіма організаційними питаннями, у тому числі бронюванням готелів займалися друзі позивачів. Готель бронювався через «Букінг» (інтернет-бронювання). 08.07.2019 подруга позивачів ОСОБА_5 забронювала номер та внесла оплату картою банку «Південний» на ім`я ОСОБА_5 . Готель « ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Пефкохори, Халкідікі, Греція, підтвердив бронь двох 3-х містних номерів та оплату за проживання та харчування у період з 15.07.2019 по 21.07.2019. Також через «Букінг» було заброньовано транзитний готель « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у м. Софія, Болгарія (а.с.18-23). До Греції сім`я позивачів ОСОБА_4 з 3-х осіб та сім`я друзів позивачів з 3-х осіб вирішили їхати автомобілем через пункт пропуску «Рені», який розташований за 335 км від Одеси. 14.07.2019 на державному кордоні у пункті пропуску «Рені-для автомобільного сполучення» неповнолітньому сину позивачів ОСОБА_3 було відмовлено у перетинанні державного кордону та вилучено паспорт, виданий на ім`я ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 , виданий 11.09.2017, органом 5122, з терміном дії до 11.09.2021. З копії рішення інспектора прикордонної служби відділу прикордонної служби «РЕНІ» від 14.07.2019 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який не досяг 16-річного віку вбачається, що відносно ОСОБА_3 , який перетинав кордон у супроводі матері ОСОБА_7 , прийнято рішення про відмову у перетинанні державного кордону у зв`язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасово обмежено у праві виїзду з України по причині недійсності паспорту (а.с.24-25). З копії протоколу про вилучення (тимчасове затримання) паспортного документу від 14.07.2019 вбачається, що на підставі доручення правоохоронного органу Міграційної служби України у ОСОБА_3 , який виїжджає з України і прямує до Греції, виявлено паспортний документ НОМЕР_1 , виданий 11.09.2017, орган 5122, який було вилучено і направлено в орган видачі 5122 (а.с.26). Позивачі провели багато часу на кордоні, телефонували на гарячу лінію ДМС, сподівалися, що це якась помилка, бо строк дії паспорту сина НОМЕР_2 закінчувався 11.09.2021. Крім того, в 2019 році по даному паспорту ОСОБА_3 вже перетинав кордон. Було прийнято рішення про повернення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в Одесу. З копії відповіді №Б-7683-19 від 24.04.2019, наданої на скаргу позивачів, Головним управлінням Державної міграційної служби в Одеській області вбачається що згідно Висновку службової перевірки ГУДМС України в Одеській області від 04.04.2019, затвердженого ДМС України від 23.04.2019 за №171/2019, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , оформлений на ім`я ОСОБА_3 , визнаний, як оформлений в порушення Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №152 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 №1001) та такий, що підлягає вилученню та знищенню (а.с.27). Відповідно до ч.2 ст.10 ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним. Якщо особу не буде ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи, строк якої не перевищує двох місяців. У разі неможливості встановити особу протягом зазначеного строку особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи, прийняття відповідного рішення суду документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються. Відповідно до ч.ч.2,3,5 ст.22 ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли шістнадцятирічного віку, - на 10 років. Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюється в Україні розпорядником Реєстру, а за кордоном - ЗДУ. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюються розпорядником Реєстру та ЗДУ, а також уповноваженими суб`єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону. Згідно п.п.10-12 Постанови КМУ №152 від 07.05.2014 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон» (надала Порядок) оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта для виїзду за кордон територіальними органами/ територіальними підрозділами ДМС здійснюються через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Головний обчислювальний центр Реєстру) у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (далі - Центр). Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта для виїзду за кордон закордонною дипломатичною установою здійснюються у взаємодії з Головним обчислювальним центром Реєстру та Центром. Порядок взаємодії ДМС, закордонної дипломатичної установи з Центром встановлюється шляхом укладення відповідних договорів згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про захист персональних даних». Порядок взаємодії територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС з центрами надання адміністративних послуг встановлюється шляхом укладення відповідних договорів згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про захист персональних даних». Внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) здійснюється з використанням відомчої інформаційної системи ДМС та відомчої інформаційної системи МЗС (далі - відомчі інформаційні системи). Відповідно до п.16 Порядку ДМС має право отримувати інформацію про особу з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі, необхідному для ідентифікації особи у зв`язку з оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном паспорта для виїзду за кордон відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Доступ до такої інформації здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах». У разі відсутності можливості надання ДМС прямого доступу до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, або направлення запитів захищеними каналами зв`язку одержання відомостей про особу здійснюється шляхом надсилання запитів та надання відповідей на них на паперових носіях. Відповідно до п.21 Порядку оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта для виїзду за кордон особам, які проживають в Україні, здійснюються територіальними органами та територіальними підрозділами ДМС, а особам, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, - закордонною дипломатичною установою. Згідно п.80 Порядку у разі неотримання паспорта протягом місяця з дня його надходження до уповноваженого суб`єкта паспорт для виїзду за кордон разом із заявою-анкетою та долученими до неї документами повертаються згідно з актом приймання-передачі відповідному територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС на зберігання. Якщо заявник не отримав оформлений паспорт для виїзду за кордон протягом шести місяців з дня його оформлення, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС письмово повідомляє заявнику та попереджає про знищення паспорта в разі його неотримання протягом року з дня його оформлення, а закордонній дипломатичній установі - з дня його надходження. У разі неотримання протягом року паспорт для виїзду за кордон знищується відповідно до пунктів 92-95 цього Порядку. Строк зберігання неотриманого паспорта для виїзду за кордон може бути продовжено за письмовим зверненням особи із зазначенням кінцевого строку зберігання. Відповідно до п.91 Порядку у разі прийняття працівником територіального органу/ територіального підрозділу ДМС рішення про оформлення паспорта для виїзду за кордон з порушенням вимог законодавства керівник структурного підрозділу територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, який здійснив його оформлення, проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, який підписується працівником, що провів перевірку, і його безпосереднім керівником та погоджується керівником територіального органу ДМС, закордонної дипломатичної установи. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та наявності підстав для визнання паспорта для виїзду за кордон оформленим з порушенням вимог законодавства висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС, МЗС. Один примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, МЗС, а другий - надсилається до територіального органу ДМС, закордонної дипломатичної установи. Згідно п.107 Порядку до паспорту для виїзду за кордон вноситься унікальний номер запису в Реєстрі. 02.09.2017 старшим інспектором Южненського МВ Корчуговою О.В. були прийняті документи та сформовано заяву-анкету №6802554 відповідно до п.25 Порядку внесені відомості про особу до бази даних Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України. Згідно п.50 Порядку, 02.09.2017 старшим інспектором Южненського МВ Корчуговою О.В. було прийнято рішення про оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сформовано Унікальний номер запису в Реєстрі №2005051202252. 13.10.2017 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був виготовлений 13.10.2017 прибув до підрозділу та 27.10.2017 був виданий. Позивача повідомлено, що йому присвоєно Унікальний номер запису в Реєстрі №2005051202252. Перевіркою встановлено, що 03.06.2017 ОСОБА_2 вже зверталась з питанням оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон для неповнолітнього сина ОСОБА_3 до Южненського МВ 03.06.2017 було сформовано заяву-анкету №5504937 для внесення до Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України. 10.06.2017 персональні дані заявника були передані до Державного центру персоналізації документів для виготовлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та сформовано Унікальний номер запису в Реєстрі №2005051201990. 10.07.2017 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був виготовлений, 14.07.2017 прибув до підрозділу. Згідно листа Южненського міського сектору ГУ ДМС України в Одеській області від 30.12.2017 №5122/2129 позивача ОСОБА_2 проінформовано про отримання вказаного паспорту протягом року, тобто до 06.07.2018. 30.06.2018 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 був знищений, відповідно до п.п.9 п.89 Порядку, як неотриманий протягом року. З доповідної записки начальника Южненського МВ Чепелевої З.С. та старшого інспектора Южненського МВ Корчугової О.В. вбачається, що при першому оформлені паспорту громадянина України для виїзду за кордон виникли проблеми з верифікацією і його не можливо було видати. У зв`язку з чим начальником Южненського МВ Чепелевою З.С. було прийнято рішення про оформлення нового паспорта громадянина України для виїзду за кордон з формуванням нового Унікального номеру запису в Реєстрі. Таким чином оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , відбулось з порушенням вимог п.п.38-39 Порядку та ч.1 ст.10 Закону, так як Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним, про що було зазначено у відзиві представником ГУ ДМС України в Одеській області. Відповідно до Висновку службової перевірки ГУ ДМС України в Одеській області від 05.04.2019, затвердженого ДМС України від 23.04.2019 №171/2019 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , оформлений з порушенням вимог Порядку підлягає вилученню та знищенню. В п.5 зазначеного Висновку вказано проінформувати законного представника ОСОБА_1 про те, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 є недійсним та підлягає вилученню. Даний висновок ГУ ДМС України в Одеській області був отриманий 07.05.2019 супровідним листом за №5398/1/5101-19 в якому зверталось увагу на термінове повідомлення законного представника ОСОБА_3 щодо визнання вказаного паспорту недійсним та таким що підлягає вилученню. Законний представник ОСОБА_3 щодо визнання вищевказаного паспорту недійсним та таким що підлягає вилученню не був повідомлений належним чином. При оформленні вдруге паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працівниками Южненського МВ ГУДМС України в Одеській області, в порушення вимог Порядку оформлення, видачі пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, було видано паспорт НОМЕР_1 , виданий 11.09.2017, органом 5122, з присвоєнням іншого унікального номеру в реєстрі (20050512-02252), замість номера ( НОМЕР_3 ), який є незмінним та який було присвоєно при оформленні першого паспорту тим же органом видачі. Оскільки, працівниками Южненського міського відділу ГУДМС України в Одеській області була допущена помилка, в порушення вимог Порядку оформлення, видачі пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, при оформленні паспорту серії НОМЕР_1 та в подальшому вона була виявлена в ході службової перевірки ГУДМС України в Одеській області, суд вважає, що наявна підстава для стягнення з відповідача моральної шкоди, завданої позивачам унаслідок недбалих дій працівників Южненського міського відділу ГУДМС України в Одеській області. Згідно ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,яка знаходиться у розділі 1, встановлює, що право кожного на життя охороняється законом. Згідно ст.14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. Встановлене Конституцією України та законами України право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, а також одним із засобів захисту порушених цивільних прав та інтересів, які передбачені ст. 16 Цивільного Кодексу України. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона. У справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року Європейський суд зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків та обставин справи. Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У зв`язку з викладеними обставинами, колегія суддів доходить висновку, що позивачем доведено наявність моральної шкоди, однак, позивачем не доведено, що глибина душевних страждань відповідає заявленому розміру їх відшкодування у сумі 10000 грн. Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі. За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України). При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій. Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом. Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Враховуючи викладене, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, виходячи з підстав пред`явленого позову, з урахуванням характеру і обсягу душевних страждань дитини, колегія суддів вважає, що виникли події, в результаті вилучення паспортного документу, спричинили ОСОБА_3 моральну шкоду, а також враховуючи положення ст. 23 ЦК України, роз`яснення, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди», колегія суддів вважає, що справедливою компенсацією перенесених моральних страждань буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 2000 грн. Згідно п.п. 1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки, суд стягуючи моральну шкоду у розмірі 10000 грн., прийшов до помилкового висновку щодо визначення її розміру, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга головного управління Державної міграційної служби України в Одеській областіпідлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції підлягає зміні зі зменшенням суми моральної шкоди до 2 000 грн. З огляду на положення п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області задовольнити частково. Рішення Южного міського суду Одеської області від 13 жовтня 2020 року змінити. Стягнути з Головного Управління ДМС в Одеській області на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 2 000 грн. Рішення суду в частині відшкодування матеріальної шкоди не переглядалося. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 31 травня 2021 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ С.М. Сегеда ______________________________________ Т.В. Цюра