Постанова 4810 № 426/10486/20

Головуючий суду 1 інстанції - Крива Ю.В. Доповідач -Луганська В.М. Справа № 426/10486/20 Провадження № 22-ц/810/316/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2021 року м. Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Луганської В.М. суддів: Коновалової В.А., Стахової Н.В. за участю секретаря судового засідання - Вовчанської С.В., учасники справи: позивач- Акціонерне товариство «Акцент-Банк» відповідач ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьк апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 09 лютого 2021 року, ухвалене судом у складі судді Криви Ю.В., за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про кредитної заборгованості, в с т а н о в и в : У листопаді 2020 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент -Банк» звернулось із позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що АТ «Акцент-Банк» є правонаступником прав та обов`язків ПАТ «Акцент Банк». Відповідно до укладеного кредитного договору № SAMABWFC00001588074 від 05.06.2018 року, ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 46,80% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом в анкеті-заяві. АТ «Акцент - Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. В порушення вимог закону та умов договору відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 12 жовтня 2020 року має заборгованість в загальній сумі 29317,93 грн, яка складається з 11864,65 грн заборгованості за кредитом, 17453,28 грн заборгованості по відсоткам. Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № SAMABWFC00001588074 від 05 червня 2018 року в розмірі 29317, 93 грн та судові витрати. Заочним рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 09 лютого 2021 року позовні вимоги АТ «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 11864,65 грн. та судовий збір в розмірі 850,68 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням АТ «Акцент Банк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить суд скасувати заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 09 лютого 2021 року в частині відмовлених позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, в іншій частині рішення залишити без змін. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив своїм підписом факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитися зі змінами до них, викладеними на сайті банку; відповідач користувався кредитом, а значить ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг в банку і погодився з ними. Також, позивач зазначає, що до матеріалів справи додано Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який підписаний боржником, та в якому зазначені умови кредитування, строк кредитування 240 місяців, процентна ставка, інформація про яку міститься у розділі четвертому. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судове засідання представник АТ «Акцент-Банк» не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Луганським апеляційним судом вживалися всі заходи про повідомлення відповідачки про дату, час та місце розгляду справи. Повістки-повідомлення про розгляд справи призначеної на 13 травня 2021 року, 31 травня 2021 року, які направлялися на поштову адресу місця реєстрації відповідачки повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», тому відповідно до положень п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві. Згідно роз`яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Згідно апеляційної скарги позивачем рішення суду оскаржується в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 заборгованості за процентами. Рішення суду в частині стягнення на користь АТ «Акцент-Банк» з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11864,65 грн не оскаржується учасниками справи, а тому апеляційний суд відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в частині відмови у стягненні з відповідача заборгованості за процентами. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову в частині вимог про стягнення відсотків за кредитним договором суд першої інстанції виходив з того, що у заяві позичальника від 05 червня 2018 року не зазначена процентна ставка, матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані позивачем до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Акцент-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, зокрема у зазначеному банком розмірі і порядку їх нарахування. Також, суд першої інстанції вважав, що надані банком Умови та Правила надання банківських послуг не є частиною укладеного між сторонами договору, стороно не досягли в належній формі та належним чином згоди щодо розміру відсотків за користуванням кредитом. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови кредитування, а саме сплату процентів за користування кредитними коштами. Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині, оскільки він не відповідає обставинам справи та нормам закону, виходячи з наступного. Із матеріалів справи вбачається та ніким не оспорюється, що 05 червня 2018 року відповідачка підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Акцент-Банку. Частинами 1, 2 статті 83 ЦПК передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Акціонерне товариство «Акцент-Банк» при зверненні до суду першої інстанції на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, надало Паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк». Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Проте, судом першої інстанції не виконані вимоги статті 89 ЦПК України, не з`ясовані всі обставини справи, на які посилався позивач в позовній заяві, не досліджені всі доказі, а саме Паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка», який доданий до позовної заяви, не надана йому правова оцінка. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). 05 червня 2018 року ОСОБА_1 підписаний Паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка», в якому містяться тарифи банку (базова відсоткова ставка 3,9% в місяць (46,8% річних), яка може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладання додаткової угоди до договору про споживчий кредит, періодичність внесення платежів щомісяця до 25 числа поточного місяця 5% від заборгованості не менше 100 грн, не менше суми нарахованих процентів, але не більше залишку заборгованості; процента ставка, яка застосовується при невиконані зобов`язання щодо повернення кредиту 7,8% місяць збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості), строк кредитування 240 місяців. Отже, виходячи із тарифів банку, відсоткова ставка на рік за укладеним сторонами договором складає 46,8% річних, збільшена відсоткова ставка у випадку наявності простроченої заборгованості 7,8% на місяць. Тобто, 05 червня 2018 року між АТ «Акцент-Банк» та відповідачкою у встановленій законом письмовій формі укладено договір, відповідно до умов якого сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок та строк повернення коштів, строк кредитування. Договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним. На підставі вищевказаної заяви відповідачці відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку. З наданих банком документів вбачається, що відповідачка після отримання картки неодноразово здійснювала операції як щодо зняття готівки з карткового рахунку, так й частково погашала заборгованість по кредиту. Отже, безпідставним є посилання суду першої інстанції на те, що відсутність у заяві-анкеті домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, наданий банком витяг з Тарифів та Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, так як вони достовірно не підтверджують вказаних обставин, оскільки у даній справі відповідачем підписаний Паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка», в якому позивач та відповідач погодили, зокрема, розмір процентної ставки за користування кредитними коштами, порядок та строк повернення коштів. Згідно зі ст. ст. 526, 530, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ( стаття 610 ЦПК України). Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Як вбачається із розрахунку заборгованості відповідачу позивачем були нараховані відсотки за користування кредитом за період з 31 серпня 2018 року по 12 жовтня 2020 року в сумі 17453, 28 грн, які не сплачені. Враховуючи викладені вище обставини колегія суддів вважає, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 17453, 28 грн, яка виникла станом на 12 жовтня 2020 року. Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Оскільки суд першої інстанції не повно з`ясував обставини, залишив поза увагою, що відповідачкою підписувався Паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка» і даним обставинам суд першої інстанції не надав оцінки, тому колегія суддів вважає, що заочне рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом слід скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 17453, 28 грн, яка виникла станом на 12 жовтня 2020 року. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2102 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 12 жовтня 2020 року (а.с.1). Згідно платіжного доручення від 09 березня 2021 року (а.с.72) позивачем понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3153 грн. Оскільки позовні вимоги АТ «Акцен - Банк» підлягають задоволенню, то з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» підлягають стягненню судові витрати за подання позовної заяви, у звязку з чим підлягають збільшенню витрати по сплаті судового збору з 850, 68 грн до 2102 грн та стягненню з відповідачки на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3153 грн. Керуючись ст. ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити. Заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 09 лютого 2021 року в оскаржуваній частині позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080 заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 17453, 28 грн, яка виникла станом на 12 жовтня 2020 року. Заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 09 лютого 2021 року в частині стягнення судових витрат змінити, збільшивши розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судових витрат з 850, 68 грн до 2102 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3153 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 31 травня 2021 року. Головуючий В.М. Луганська Судді: В.А. Коновалова Н.В. Стахова