Постанова Чернігівський апеляційний суд № 744/1334/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 25 травня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 744/1334/20 Головуючий у першій інстанції Гнип О. І. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/839/21 Суд у складі: головуючого - судді Євстафіїва О.К., суддів: Бечка Є.М., Шарапової О.Л., за участю секретаря Шапко В.М., позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_2 , на рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2021 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 31.03.2021, м. Семенівка, в с т а н о в и в: У грудні 2020 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з останнього 1405738 грн 92 коп., з яких 1100000 грн 00 коп. основний борг, 207460 грн 23 коп. інфляційні втрати, 98278 грн 69 коп. 3% річних, а також судові витрати у розмірі 30510 грн 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 01.03.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладеного договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 готівкою 1100000 грн 00 коп. на строк до 31.12.2017, що підтверджується розпискою. У вказаний строк борг не повернуто. При цьому зобов`язання повернути ОСОБА_1 кошти за договором позики ОСОБА_2 не заперечує. У зв`язку з простроченням виконання відповідачем зазначеного зобов`язання останній має сплатити позивачу інфляційні втрати та 3% річних. Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Ухвалюючи його, суд виходив з того, що позовні вимоги є доведеними. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову. Вимоги скарги зводяться до такого: - 01.03.2017 позивач не передавав відповідачу кошти в сумі 1100000 грн 00 коп. ні готівкою, ні в безготівковій формі. Написанням цієї розписки приховано інший правочин, а саме договір про спільну діяльність, яку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювали з початку 2016 р. по вересень 2020 р. В цей період з рахунку ОСОБА_1 та рахунків інших осіб перераховувалися кошти у сумі близько 200000 грн 00 коп. на картковий рахунок ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 для здійснення їхньої спільної діяльності комбайн « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та зерносушарку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які придбано ОСОБА_1 у 2016 р. на суму 400000 грн 00 коп.; 500000 грн 00 коп. визначалися як прибуток ОСОБА_1 за результатами спільної з відповідачем діяльності, - у серпні-вересні 2020 р. ОСОБА_1 виявив бажання отримати свою частку із спільної з ОСОБА_2 діяльності, яка була оформлена розпискою від 01.03.2017. Тому останнім передано ОСОБА_1 придбане в процесі спільної діяльності таке майно: 290 тон урожаю 2020 р. зерна жита за ціною 4300 грн 00 коп. за 1 тону на загальну суму 1247000 грн 00 коп., яке було забрано ОСОБА_1 з поля Фермерського господарства «Павлодар» (далі за текстом ФГ «Павлодар») та транспортовано транспортом позивача на склади у с. Грицики, Красилівського району, Хмельницької області; комбайн «Єнісей»; трактор Т-150 з причіпним обладнанням та автомобіль ГАЗ 5312, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , які придбано у 2018 р. в ТОВ «Ліга»; плуг ПБЛ борозний, лемішний, придбаний в 2018 р. за 43701 грн 00 коп.; сівалку «Арсенал СЗ-Т 5,4», з транспортним пристроєм «Арсенал 5,4», придбані в 2018 р. за 300000 грн 00 коп.; дисковий агрегат навісний ДАН-3.5 К, придбаний в 2018 р. за 115002 грн 00 коп.; оприскувач ОВП-1000, придбаний в 2018 р. за 21000 грн 00 коп., а всього майна на загальну суму 600000 грн 00 коп., - представник позивача адвокат Приходько О.С. заявила, що 01.03.2017 кошти ОСОБА_2 не передавалися, але вони передавалися частинами протягом 2016 р. як в безготівковій, так і натуральній формі; ОСОБА_3 не змогла вказати точні суми переданих частинами грошових коштів, - з виписок з карткового рахунку ОСОБА_2 вбачається, що з рахунків ОСОБА_1 , його дружини ОСОБА_4 , його знайомих на рахунок ОСОБА_2 перераховано 200000 грн 00 коп. частинами, - відповідно до укладеного договору позики поверненню підлягає зерносушарка, а не грошові кошти, - факт придбання ОСОБА_5 зерносушарки в листопаді 2016 р. підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , - з аудіозапису телефонної розмови між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 , яка відбулася 06.01.2021, вбачається, що ними укладено договір про спільну діяльність, а не договір позики від 01.03.2017. Проти достовірності цього запису позивач зауважень не надавав, як і не надавав заперечень щодо його розголошення, - ОСОБА_5 , отримуючи техніку в рахунок його частки у спільній діяльності з ОСОБА_2 , будь-яких документів про її отримання не надавав; отримані ним копії товарно-транспортних накладних на транспортування 290 тон жита з відміткою про прийняття товару не повернуті, - факт передачі ОСОБА_2 ОСОБА_5 сільськогосподарської техніки зможуть підтвердити свідки: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . У судовому засіданні ОСОБА_2 і його представник адвокат Козлов В.В. підтримали апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_5 адвокат Приходько О.С. просила її відхилити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню. У справі встановлено таке. Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 191822, ОСОБА_2 є керівником ФГ «Павлодар» (арк. 39). Згідно з оригіналом розписки від 01.03.2017, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_5 позику в розмірі 1100000 грн 00 коп. на закупку техніки (комбайн « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зерносушарка К4УСА та інше сільськогосподарське обладнання) та проведення посівної компанії 2017 р.; ОСОБА_2 зобов`язується повернути вказані кошти не пізніше 31.12.2017 (арк. 17). З копій виписок по рахунках, відкритих ОСОБА_5 в АТ КБ «ПриватБанк» № MS7JQ8MUS1MK6O8V і № DKISLG448KVQB2HM від 11.01.2021, по рахунках № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 вбачається здійснення певних банківських операцій (арк. 40-54). Проте з цих виписок неможливо встановити наявність між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 спільної діяльності та виконання останнім зобов`язання з повернення отриманих коштів у позику від ОСОБА_5 . З копії довідки Фермерського господарства «Сівер» № 1 від 14.01.2021 вбачається, що станом на 01.01.2017 зернозбиральний комбайн «Єнісей» 1200 знято з балансу господарства (арк. 55). У письмовому поясненні від 14.01.2021, відібраному адвокатом Козловим В.В., ОСОБА_6 зазначив, що він є приватним підприємцем, що до нього в листопаді 2016 р. звернувся ОСОБА_2 , якого цікавило придбання сушарки для сільськогосподарської продукції, але розплачувався за купівлю сушарки ОСОБА_5 через тиждень, заплативши 300000 грн 00 коп. (арк. 56). З копій вказаних нижче документів вбачається таке: - у товарно-транспортних накладних №№ 17, 19, 18 від 05.08.2020, №№ 22, 23, 24, 21, 20 від 06.08.2020, № 25 від 08.08.2020 зазначено: вантажовідправник ФГ «Павлодар», вантажоодержувач - ОСОБА_5 , відпущено жита на такі суми: 155660 грн 00 коп., 99244 грн 00 коп., 106597 грн 00 коп., 103544 грн 00 коп., 114446 грн 00 коп., 171312 грн 00 коп., 181546 грн 00 коп., 161508 грн 00 коп. (арк. 57-65), - у накладній від 28.04.2018 про перевезення вантажу зазначено: перевізник - ФГ «Павлодар», одержувач - ТОВ «Ліга», - у накладній від 14.09.2016 № 00150 на приставку для збирання соняшника на суму 35000 грн 00 коп. зазначено: одержувач - ОСОБА_2 (арк. 66, 75), - в рахунку на оплату за замовленням № 1116/1 від 26.09.2018 вказано: постачальник ПП «Лава», покупець ФГ «Павлодар», товар плуг ПБЛ 5-40 борозний лемішний на суму 43701 грн 00 коп. (арк. 67), - у видаткових накладних зазначено: 1) № 01192/1 від 17.10.2018 на товар плуг ПБЛ 5-40 борозний лемішний вартістю 36417 грн 50 коп. (усього з ПДВ- 43701 грн 00 коп.), постачальник ПП «Лава», одержувач - ФГ «Павлодар»; 2) № ТОВ-000023 від 08.05.2018 на товар - сівалка «Арсенал СЗ-Т 5.4», вартістю 225000 грн 00 коп., транспортний пристрій «Арсенал 5.4» вартістю 25000 грн 00 коп. (усього з ПДВ 300000 грн 00 коп.), постачальник ТОВ «ТехноТайм», одержувач - ФГ «Павлодар»; 3) № Пр-0000103 від 03.05.2018 на товар дисковий агрегат навісний ДАН-3,5 К. вартістю 115002 грн 00 коп., постачальник ТОВ ІСМ «Промінь», одержувач - ФГ «Павлодар» (арк. 68, 70, 72); - у товарно-транспортних накладних: 1) № РФС-0001192 від 17.10.2018 на товар плуг ПБЛ 5-40 борозний лемішний, вартістю 43701 грн 00 коп., вантажовідправник ПП «Лава», вантажоодержувач 38112412 (арк. 69); 2) № 012098 від 08.05.2018 на товар: сівалка Арсенал СЗ-Т 5,4, вартістю 270000 грн 00 коп., транспортний пристрій Арсенал 5,4, вартістю 30000 грн 00 коп., вантажовідправник ТОВ «ТехноТайм», одержувач - ФГ «Павлодар» (арк. 71). У наведених нижче документах вказано: - акт приймання-передачі № 1 від 03.05.2018 товару дискового агрегату навісного ДАН-3,5 К, вартістю 95835 грн 00 коп. (сума з ПДВ 115002 грн 00 коп.), продавець ТОВ ІСМ «Промінь», покупець - ФГ «Павлодар» (арк. 73); - декларація про приймання вантажу № 0308001673 від 04.05.2017 сільськогосподарських запчастин, вартістю 1079 грн 73 коп., відправник Логістик БУГ ООО, одержувач ОСОБА_2 (арк. 74). Підпису ОСОБА_5 про отримання товарно-матеріальних цінностей у всіх описаних вище документах немає. З вищеописаних документів і копій фотокарток, на яких зображена сільськогосподарська техніка (арк. 76-80), неможливо встановити наявність між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 спільної діяльності та факту виконання останнім зобов`язання з повернення ОСОБА_5 отриманих коштів у позику. Аналізуючи надані докази і норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить таких висновків. Доказів отримання ОСОБА_5 від ОСОБА_2 товарно-матеріальних цінностей, про які йдеться у позовній заяві і в апеляційній скарзі, у справі нема. Розписка від 01.03.2017 про отримання ОСОБА_2 у ОСОБА_5 в борг 1100000 грн 00 коп. на закупку техніки та проведення посівної компанії 2017 р. під зобов`язання ОСОБА_2 повернути вказані кошти не пізніше 31.12.2017 за своєю юридичною природою є письмовим доказом укладення між ними договору позики та обумовлених ними умов цього договору. Оскільки доказів повернення ОСОБА_2 отриманих у ОСОБА_5 у борг коштів у справі немає, то суд І інстанції законно задовольнив вимоги останнього про стягнення суми позики. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання названого у попередньому абзаці грошового зобов`язання, з нього на користь позивача підлягають стягненню втрати внаслідок інфляції та 3 % річних від простроченої суми, розрахунок яких наведений у позовній заяві, за весь час прострочення повернення боргу (арк. 2-8). Ні ОСОБА_2 , ні його представник проти цих розрахунків у ході розгляду справи не заперечували, у зв`язку з чим суд в силу ст.ст. 12, 367 ч. 1 ст. ЦПК України задовольняє позовні вимоги в цих частинах у визначеному в позовній заяві розмірі. Посилання сторони відповідача на те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено договір спільної діяльності, апеляційним судом відкидається в силу п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦПК України. Крім того, ця обставина не має значення для справи. Так, відповідно до ч. 1 ст. 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов`язанням. Тож якщо й припустити, що між сторонами у справі мала місце спільна діяльність, то після видачі 01.03.2017 ОСОБА_2 ОСОБА_5 розписки, що є об`єктом судового розгляду, укладений ними договір про спільну діяльність припинився в порядку ч. 2 ст. 604 ЦК України (якщо він мав місце), трансформувавшись відповідно до ч. 1 ст. 1053 ЦК України у договір позики. Отже рішення суду І інстанції є законним; доводи апеляційної скарги судом відкидаються, як такі, що суперечать описаним вище встановленим у справі обставинам та визначеним відповідно до них правовідносинам. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2021 року без змін. Постанова набирає законної сили після її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови. Повну постанову виготовлено 28.05.2021. Головуючий: Судді: