Постанова Київський апеляційний суд № 753/2655/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2021 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 753/2655/21 номер провадження: 22-ц/824/5841/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії судів судової палати у цивільних справах: головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Мережко М.В., Савченка С.І., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Дарницького районного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року Лужецької О.Р., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просила зобов`язати керівництво патрульної поліції провести атестацію Герасимчук В.В. для подальшого звільнення з лав поліції, стягнути моральну шкоду на свою користь в сумі 10 000 грн та долучити цю позовну заяву до справи №753/2464/20. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання ухвали суду (а.с.3-5). 17 лютого 2021 року року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків позовної заяви (а.с.8). Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с.9-10). Не погоджуючись з ухвалою судді першої інстанції від 18 лютого 2021 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та приєднати її позов до справи №753/2464/20. Апеляційна скарга мотивована тим, що суддею місцевого суду не враховано, що у позовній заяві та в заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач зазначала, що даний позов є складовою цивільної справи №753/2464/20, яка знаходиться в провадженні Дарницького районного суду міста Києва, в матеріалах якої містяться докази необхідні для розгляду її позову. Вказує, що технічні та фінансові труднощі у копіюванні відео, яке міститься у її телефоні, не можуть бути перешкодою у доступі до правосуддя. Вважає, що її позовні вимоги є обґрунтованими, в позові вона навела нормативне обґрунтування, а відмова у вирішенні позову є небажанням суду першої інстанції з`ясовувати обставини справи. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили. Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої ст.353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Однак суддя першої інстанції прийняв судове рішення без дотримання норм процесуального права. Статтею 5 ЦПК України встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно з вимогами ч.1 ст.15, ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке суд захищає у спосіб, встановлений ч.2 ст.16 ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом. З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просила зобов`язати керівництво патрульної поліції провести атестацію ОСОБА_2 для подальшого звільнення з лав поліції, стягнути моральну шкоду на свою користь в сумі 10 000 грн та долучити цю позовну заяву до справи №753/2464/20. Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суддя першої інстанції виходив із того, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України, а саме: у позовній заяві не чітко визначено коло осіб, які беруть участь у справі та їх процесуальні статуси; не чітко визначено зміст позовних вимог відносно сторін по справі; відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, відсутні посилання на докази, що підтверджують кожну обставину; наявність підстав для звільнення від доказування; відсутнє нормативне обґрунтування відповідно до предмету позову. Також суддя місцевого суду зазначив, що позовна заява не оплачена судовим збором. 17 лютого 2021 року, тобто, у встановлений в ухвалі строк, ОСОБА_1 подала до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначила, що вона звільнена від сплати судового збору, оскільки є інвалідом першої групи, на підтвердження чого надала довідку про інвалідність. Крім того, позивач у заяві про усунення недоліків вказала коло осіб, які беруть участь у даній справі та їх процесуальні статуси, виклала обставини справи з посиланням на норми права та виклала зміст позовних вимог. При цьому, позивач просила приєднати цей позов до справи №753/2464/20 (а.с.8). Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суддя першої інстанції дійшов висновку, що недоліки, які викладені в ухвалі Дарницького районного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року, позивачем належним чином не усунуто, зокрема: позивачем не виконано вимоги ухвали суду в частині визначення змісту позовних вимог відносно сторін по справі; не конкретизовано обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину; не наведено нормативне обґрунтування відповідно до предмету позову. Однак з такими висновками судді першої інстанції погодитись не можна з таких підстав. Зі змісту заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви від 17 лютого 2021 року вбачається, що вона визначила коло осіб, які беруть участь у даній справі та виклала зміст позовних вимог в новій редакції, а саме, просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь моральну шкоду в сумі 10 000 грн 00 коп., прийняти рішення про проведення атестації ОСОБА_2 та направити рішення керівництву патрульної служби міста Києва. Також позивач просила постановити ухвалу про приєднання справи №753/2655/21 до справи №753/2464/20. За таких обставин висновки судді місцевого суду про те, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду в частині визначення змісту позовних вимог відносно сторін по справі, є помилковими. Також, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суддя першої інстанції не звернув уваги на роз`яснення п.2 (абз.4) та п.7 (абз. 4) постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якими передбачено, що суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших передбачених законом підстав. Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. Позивач, як у своєму позові, так і в заяві про усунення недоліків, вказувала про наявність доказів у справі №753/2464/20, до якої просила приєднати дану позовну заяву, проте суддя першої інстанції на вказане уваги не звернув. Крім того, суддею першої інстанції не враховано положення пунктів 4, 7, 16 ч.2 ст.197 ЦПК України, якою передбачено, що у підготовчому засіданні суд: - вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; - з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; - встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання. За таких обставин апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви. Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Що стосується прохання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про приєднання її позову до справи №753/2464/20, то воно не підлягає задоволенню, оскільки згідно п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України апеляційний суд не наділений такими повноваженнями. Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала судді Дарницького районного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року про повернення позовної заяви постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню на підставі ст.379 ЦПК України, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу судді Дарницького районного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий Судді: