Постанова 4824 № 752/21265/20

справа № 752/21265/20 головуючий у суді І інстанції Мазур Ю.Ю. провадження № 33/824/2723/2021 головуючий суддя Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 31 травня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтями 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - в с т а н о в и в : Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців, зі стягненням судового збору на користь держави. Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Відповідно до частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за статтями 124, 122-4 КУпАП (а.с. 23). Апеляційна скарга на вказану постанову вперше була подана ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку 30 грудня 2020 року. Постановою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року (а.с. 37-39). 10 березня 2021 року ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року (а.с. 42-44). Постановою Київського апеляційного суду від 19 березня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року (а.с. 47-48). 12 травня 2021 року ОСОБА_1 , втретє звернувся з апеляційною скаргою на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с. 51-52, 53-55). Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що до цього часу жодних листів з Голосіївського районного суду міста Києва не отримував, про постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року дізнався лише після того як 23 грудня 2020 року особисто забрав постанову в суді. Зазначив, що з 25 листопада 2020 року захворів на короновірусну інфекцію Covid-19, хвороба протікала у дуже тяжкому стані у зв`язку з чим скаржник не мав фізичної можливості прибути на судове засідання навіть якби знав про дату розгляду справи. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Діючий КУпАП пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження з моменту проголошення постанови суду, а не отримання її копії. В зв`язку з цим, обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду її отриманням 23 грудня 2021 року не є поважним. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 повідомлявся судом першої інстанції про дату та час розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 124, 122-4 КУпАП, проте жодного разу до суду не з`явився (а.с. 21, 22). Разом з цим, ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд його справи Голосіївським районним судом міста Києва, про що свідчить його власноручний підпис у протоколах про адміністративні правопорушення (а.с. 1, 2). З тексту постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 двічі не з`явився в судове засідання, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. 23 грудня 2020 року ОСОБА_1 , а також, 28 грудня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шульга О.А., отримали копії вказаної постанови суду, що підтверджується розписками в матеріалах справи (а.с. 24, 25). Доводи клопотання про те, що ОСОБА_1 не мав фізичної можливості прибути на судове засідання навіть якби знав про дату розгляду справи, оскільки з 25 листопада 2020 року хворів на корона-вірусну інфекцію Covid-19 та хвороба протікала у дуже тяжкому стані, не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для поновлення пропущеного строку, оскільки доказів на підтвердження даних обставин скаржником не надано. Також, з матеріалів справи вбачається, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повністю повторюють зміст попередньо поданих клопотань, що вже розглянуті апеляційним судом з винесенням мотивованих постанов. З рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення «Пономарьов проти України»). У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Тобто ЄСПЛ наголосив на необхідності дотримання особою належної процесуальної поведінки, спрямованої на отримання інформації щодо ходу розгляду справи відносно неї. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявне відносно нього провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП. Наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження доводи не містять посилань на обставини, які б унеможливлювали звернення з апеляційною скаргою у визначений законом строк. В зв`язку з цим, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 03 грудня 2020 року відсутні, а тому, відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. На підставі наведеного та керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, - у х в а л и в : У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року - відмовити. Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 . Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Г.І. Мостова