Постанова 4824 № 760/26823/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 760/26823/20 Головуючий у 1 інстанції: Букіна О.М. Провадження № 22-ц/824/8198/2021 Доповідач: Шебуєва В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шебуєвої В.А., суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В., секретар Майданець К.В., розглянувши апеляційну скаргу Лисого Максима Станіславовича , який діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК», на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2021 року про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,- в с т а н о в и в: В грудні 2020 року ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання в справі за позовом ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Солом`янського районного суду м.Києва від 30.05.2011 року частково задоволенні позовні вимоги ПАТ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення кредитної заборгованості. Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 981 199,16 грн., державне мито у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23.11.2011 року рішення суду першої інстанції змінено та стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 119 783,87 доларів США, державне мито у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. У зв`язку із відсутністю інформації щодо проведених виконавчих дій по примусовому виконанню рішення Апеляційного суду м. Києва у справі № 2-3436/11, банк звернувся до Солом`янського РВ ДВС м. Києва за інформацією про хід виконавчого провадження № 52163676. На запит банку Солом`янським РВ ДВС м. Києва надана відповідь, що виконавчий лист перебував на виконанні та 30.05.2017 року державним виконавцем Солом`янського РВ ДВС м. Києва на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Згідно довідки Солом`янського РВ ДВС м. Києва від 23.10.2020 року оригінал виконавчого листа № 2-3436/11 був втрачений при пересилці засобами поштового зв`язку на адресу стягувача. Постанова Солом`янського РВ ДВС м. Києва від 30.05.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачеві на адресу банку не надходила. Враховуючи викладене, ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» просило поновити строк для пред`явлення до виконання виданого 12 грудня 2011 року Солом`янським районним судом м. Києва виконавчого листа №2-3436/11 про стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 119 783,87 доларів США, та видати дублікат вказаного виконавчого листа. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання. В апеляційній скарзі представник ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» просить скасувати вказану ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК». Посилається на порушення норм процесуального та матеріального права. Вважає, що суд першої інстанції не дослідив обставини втрати виконавчого листа та не врахував висновків Верховного Суду у подібних справах. Зазначає, що про повернення виконавчого листа АБ «УКРГАЗБАНК» дізнався лише 23 жовтня 2020 року з довідки Солом`янського РВ ДВС м. Києва, внаслідок чого строк для його повторного пред`явлення був пропущений з поважних причин. На даний час рішення суду в даній справі боржниками не виконане, чим порушуються права АБ «УКРГАЗБАНК». В судовому засіданні представник ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» просить задовольнити апеляційну скаргу. Боржники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність. Вислухавши пояснення ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 30.11.2011 року задоволено частково позов ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК». Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 981 199,16 грн., державне мито у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. (а.с. 71-73). Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23.11.2011 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилено. Апеляційну скаргу представника ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено частково. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 30.11.2011 року в частині стягнення кредитної заборгованості змінено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» кредитну заборгованість у розмірі 199 783,87 доларів США (а.с. 135-139). Згідно довідки начальника відділу Солом`янського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Москаленко О. від 23.10.2020 року на виконанні у відділі перебував виконавчий лист № 2-3436/11 від 12.12.2011 року про солідарне стягнення із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість у розмірі 119 783,87 доларів США. 30.05.2017 року на підставі п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. У даній довідці зазначено про неможливість надати довідку про втрату виконавчого документів, оскільки виконавче провадження знищене. З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання в справі за позовом ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такої ухвали суду першої інстанції. Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Таким чином, питання про видачу дубліката виконавчого листа є похідним від вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення його до виконання. Відповідно до п.2 ч.1, п.1 ч.2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент ухвалення рішення та видачі виконавчого листа) рішення суду може бути пред`явлено до виконання протягом року. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлювались для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення. Метою застосування ст. 433 ЦПК України є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача. Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, так і від чинників, що не пов`язаних з людським фактором. Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для сторони на вчинення певної дій. Як вбачається зі змісту заяви, обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, заявник посилався на те, що він не отримував копії постанови від 30.05.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу то йому не було відомо про втрату виконавчого документу. Про постанову від 30.05.2017 року він дізнався лише 23 жовтня 2020 року після звернення до Солом`янського РВ ДВС м.Києва із відповідним запитом. Разом з тим, відповідно до ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» останній день річного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання припав на 30 травня 2018 року. Із даною заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання АБ «УКРГАЗБАНК» звернувся лише 25 листопада 2020 року. АБ «УКРГАЗБАНК» не довів, що в період часу із 2017 по 2020 рік він був позбавлений можливості звернутися до органу державної виконавчої служби із запитом про хід виконавчого провадження. Статтею19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права стягувача у виконавчому провадженні на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, оскарження рішень, дій або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом. Частиною 8 вказаної статті передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. АБ «УКРГАЗБАНК» був обізнаний про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3436/11 від 12.12.2011 року, як учасник виконавчого провадження мав повний доступ до інформації, наявної у Автоматизованій системі виконавчого провадження, в якій відображаються дані про всі рішення у виконавчому провадженні. Відтак, АБ «УКРГАЗБАНК» мало можливість пред`явити виконавчий лист до виконання у встановлені Законом строки. Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви АБ «УКРГАЗБАНК» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання. Враховуючи викладене, апеляційна скарга представника ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2021 року - без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Лисого Максима Станіславовича , який діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК», залишити без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2021 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 27 травня 2021 року. Суддя-доповідач Шебуєва В.А. Судді Оніщук М.І. Крижанівська Г.В.