Ухвала КЦС ВС № 177/1781/19

Ухвала 31 травня 2021 року місто Київ справа № 177/1781/19 провадження № 61-7162ск21 Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Рукавіцин Ігор Анатолійович, Комунальне підприємство «Центр державної реєстрації», про визнання договору іпотеки припиненим, визнання протиправним рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 23 квітня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Касаційну скаргу подано без виконання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). І. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони виконавчого провадження після їх перегляду в апеляційному порядку. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Підставами касаційного оскарження наведених судових рішень заявник визначив те, що: - (1) неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права; - (2) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішення застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; - (3) судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено належним чином докази у справі. Обґрунтовуючи другий довід касаційної скарги заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року № 340/385/17 (провадження № 14-495цс19). Інших доводів касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявником не наведено. Аналіз змісту поданої касаційної скарги дає Верховному Судові підстави для висновку, що наведений заявником другий довід є неналежним, а третій - неналежно обґрунтованим, з огляду на таке. Посилання заявника на неправильне застосування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 340/385/17 (провадження № 14-495/св19), застосовано судом, не може бути визнаний як підстава касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, а саме пункту 1 наведеної норми. Як визначено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Отже, зазначене дає підстави для висновку, що наведений заявником довід щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного у постанові Верховного Суду, не може бути самостійною та єдиною підставою для касаційного оскарження наведеного рішення без зазначення інших підстав оскарження, наведених у частині другій статті 389 ЦПК України. Заявнику необхідно обґрунтувати у касаційній скарзі, у чому саме полягає таке неправильне застосування правового висновку Верховного Суду та стосовно якої норми права. Також Верховний Суд констатує, що довід про неналежне дослідження судами доказів у справі не містить посилань на те, які саме докази не досліджено та яке вони мають значення для вирішення справи. Отже, заявнику необхідно подати виправлену касаційну скаргу, в якій зазначити обґрунтовані підстави подання касаційної скарги, відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Суд роз`яснює, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статті 185 ЦПК України). Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Рукавіцин Ігор Анатолійович, Комунальне підприємство «Центр державної реєстрації», про визнання договору іпотеки припиненим, визнання протиправним рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, залишити без руху. Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду. У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Погрібний