Ухвала КЦС ВС № 755/306/19

Ухвала 31 травня 2021 року м. Київ справа № 755/306/19 провадження № 61-7292ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року у справі за ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Перша Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за заповітом, ВСТАНОВИВ: Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 березня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті її батька ОСОБА_4 . Вирішено питання розподілу судових витрат. До Верховного Суду у квітні 2021 року ОСОБА_1 , подала касаційну скаргу на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Заявник не заявляє клопотання щодо постанови Київського апеляційного суду від 29 березня 2021 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року залишено без змін. Також, не зазначає яке судове рішення за результатами розгляду касаційної скарги має прийняти суд касаційної інстанції. Таким чином, заявнику необхідно уточнити, які судові рішення ним оскаржуються та викласти вимоги касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції, визначенихстаттею 409 ЦПК України. Крім того, необхідно конкретизувати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої касаційної скарги та доданих матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Крім того, Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 , не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року, залишити без руху і надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. А. Воробйова