Ухвала КАС ВС № 380/580/20

УХВАЛА 31 травня 2021 року Київ справа №380/580/20 адміністративне провадження №К/9901/11004/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 380/580/20 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, В С Т А Н О В И В: У січні 2020 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2647 від 06 грудня 2019 року «Про накладення штрафу на АТ «Львівгаз». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, позов задоволено. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 рокута постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 380/580/20. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2021 року касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 380/580/20 - повернуто особі, яка її подала, оскільки в такій відсутні підстави касаційного оскарження. 26 березня 2021 року відповідачем повторно направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки до такої не додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із обґрунтуванням наявності підстав для його поновлення. На виконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху скаржник надав до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому зазначено, що копію оскаржуваного судового рішення отримано 26 лютого 2021 року нарочно у Львівському окружному адміністративному суді. На підтвердження чого надано копію 10-ої сторінки судового рішення із підписом працівника апарату суду та печаткою суду. З огляду на такі доводи колегія суддів зазначає наступне. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини. Ознайомившись із наданою скаржником копією 10-ої сторінки судового рішення із підписом працівника апарату суду та печаткою суду, колегія суддів дійшла висновку, що така не є належним підтвердженням дати отримання оскаржуваного судового рішення, оскільки із такої не можливо встановити яке саме рішення та у якій справі виготовлено із автоматизованої системи документообігу суду 26 лютого 2021 року. Крім того такий документ не містить дату, підпис та посаду отримувача оскаржуваного судового рішення. Враховуючи те, що доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку (копії конверту, що повернувся до суду із зазначенням причини його повернення, копії відповіді суду апеляційної інстанції щодо отримання/неотримання копії судового рішення у цій справі, копії судового рішення із розпискою про отримання тощо), які можуть бути отримані, під час ознайомлення з матеріалами справи, скаржником не надано, а тому підстави для задоволення його клопотання про поновлення пропущеного строку відсутні. Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, про необхідність продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме скаржнику необхідно виправити недоліки касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом надання до суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 10 березня 2021 року у справі №324/996/18, від 30 березня 2021 року у спрві №280/1846/20, від 02 квітня 2021 року у справі №480/5679/20. Неусунення недоліків касаційної скарги в частині ненадання до суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України) Керуючись ст.ст. 121, 330, 332, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Продовжити Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг строк для усунення недоліків касаційної скарги. Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення. Суддя-доповідач І. В. Желєзний Судді Я. О. Берназюк С. М. Чиркін