LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873927/303/21

від 25.05.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2021 у справі №927/303/21 задовольнити.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" травня 2021 р. Справа№ 927/303/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тищенко А.І. суддів: Скрипки І.М. Михальської Ю.Б. секретар судового засіданні: Бендюг І.В., за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 25.05.2021, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2021 у справі № 927/303/21 (суддя Белов С.В.) за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Фізичної особи-підприємця Безгіної Оксани Миколаївни про стягнення заборгованості 48 573, 74 грн., ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Фізичної особи-підприємця Безгіної Оксани Миколаївни. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з апеляційною скаргою, просить суд оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач зазначає, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Безгіною Оксаною Миколаївною 13.09.2016 було проведено державу реєстрацію фізичної особи-підирисмия: дата запису: 13.09.2016 номер запису: 2 064 000 0000 039063, Місцезнаходження реєстраційної справи:Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради. Таким чином, як зазначає, апелянт станом на дату укладання кредитного договору з Позивачем Безгіна Оксана Миколаївна мала статус фізичної особи-підприємця. А отже, спір між суб`єктами господарювання - юридичними особами- АТ КБ "ПриватБанк" та Фізичною особа-підприємцем Безгіною Оксаною Миколаївною, якою укладений та порушений кредитний договір, не може вважається цивільно-правовим і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у справі №927/303/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Скрипки І.М., Михальської Ю.Б. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №927/303/21, розгляд справи призначено на 25.05.2021. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України. В судове засідання 25.05.2021 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. В матеріалах справи міститься конверт з копією ухвали суду апеляційної інстанції від 20.04.2021, яка надсилалась Фізичній особі-підприємцю Безгіної Оксани Миколаївни за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 14005, місто Чернігів, вулиця 1-ї Гвардійської армії, 9, причиною повернення зазначено "адресат відсутній за вказаною адресою". У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17). З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання та обізнаний про розгляд справи у Північному апеляційному господарському суді, а не отримання поштової кореспонденції учасником справи не залежить від волевиявлення суду. У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Ухвала Північного апеляційного господарського суду у справі №927/303/21 оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Також слід врахувати, що Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судові засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, суд апеляційної інстанції встановив наступне. Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" подано позов до Фізичної особи-підприємця Безгіна Оксани Миколаївни про стягнення 48573,74 грн, з яких: 46874,63грн заборгованості за кредитом, 1699,11 грн заборгованості по процентам за користування кредитом. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №б/н від 17.05.2018. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 29.03.2021 у справі №927/303/21 відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Суд першої інстанції виходив з того, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Безгіна Оксана Миколаївна припинилась як фізична особа - підприємець 09.09.2016, номер запису 20640060003015800, а натомість договір з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено 17.05.2018, тобто станом на 17.05.2018 року Безгіна Оксана Миколаївна діяла як фізична особа та не мала статусу фізичної особи - підприємця. Колегія суддів не погоджується з викладеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. У статті 24 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах. Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду. Тобто, подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції. За правилами пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Як зазначив суд першої інстанції, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Безгіна Оксана Миколаївна припинилась як фізична особа - підприємець 09.09.2016, номер запису 20640060003015800. Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 13.09.2016 Безгіною Оксаною Миколаївною було проведено державу реєстрацію фізичної особи-підприємця. Дата запису: 13.09.2016 номер запису: 20640000000039063, Місцезнаходження реєстраційної справи:Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради. Витяг долучено судом до матеріалів справи. Тобто, через 4 дні після внесення запису № 20640060003015800 про припинення підприємницької діяльності, 13.09.2016 Безгіною Оксаною Миколаївною було проведено державу реєстрацію фізичної особи-підприємця, номер запису: 2064000000003906. При цьому, запис про припинення підприємницької діяльності Безгіної Оксани Миколаївни після 13.09.2016 в реєстрі відсутній. Таким чином станом на дату укладання кредитного договору та на час звернення АТ КБ "ПриватБанк" з даним позовом до суду Безгіна Оксана Миколаївна мала статус фізичної особи-підприємця. А отже, спір між суб`єктами господарювання юридичною особою - АТ КБ "ПриватБанк" та Фізичною особа-підприємцем Безгіною Оксаною Миколаївною, якою укладено кредитний договір, не може вважається цивільно-правовим і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Таким чином, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду щодо відмови у відкритті провадження у справі №927/303/21, оскаржувану ухвалу вважає такою, що підлягає скасуванню. У зв`язку з цим доводи апелянта по суті апеляційної скарги заслуговують на увагу, а його скарга підлягає задоволенню. У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. У відповідності до 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2021 у справі №927/303/21 - скасуванню, справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2021 у справі №927/303/21 задовольнити. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2021 у справі №927/303/21 скасувати. Матеріали справи № 927/303/21 направити до Господарського суду Чернігівської області для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченими статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено: 31.05.2021. Головуючий суддя А.І. Тищенко Судді І.М. Скрипка Ю.Б. Михальська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»