Постанова Східний апеляційний господарський суд № 905/322/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" травня 2021 р. Справа № 905/322/21 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А. Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ (вх. № 945 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.03.2021, ухвалене суддею Лейба М.О. в приміщенні господарського суду Донецької області (повний текст ухвали складено 01.03.2021) у справі № 905/322/21 за заявою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м.Київ до боржника Фізичної особи - підприємця Чередніченко Володимира Анатолійовича, м.Бахмут, Донецька область про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 42961,96 грн. ВСТАНОВИЛА: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ звернулося до господарського суду Донецької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника -Фізичної особи - підприємця Чередніченко Володимира Анатолійовича, м. Бахмут, Донецька область, заборгованості в сумі 42961,96 грн. з яких : 36867,18 грн. - заборгованість за кредитом; 5944, 58 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 150,20 - заборгованість по комісії за користування кредитом. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на несплату боржником заборгованості за договором кредиту від 25.01.2019 б/н. Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.03.2021 у справі № 905/322/21 відмовлено Акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи підприємця Чередніченко Володимира Анатолійовича, м. Бахмут, Донецька області заборгованості в сумі 42961,96 грн. Ухвала обгрунтована тим, що додані до заяви про видачу судового наказу письмові документи, в порушення вимог статті 91 ГПК України належним чином не засвідчені, а тому не можуть бути прийняті в якості допустимих доказів.Зокрема суд зазначив, що додана до матеріалів заяви копія виписки за період з 27.02.2019 по 20.01.2021 жодним чином не засвідчена, не містить відмітки про засвідчення копії документа, яка складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, як це передбачено 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 N55. Копії виписки з 25.01.2019 по 12.01.2021 містять позначку лише про засвідчення останньої сторінки копій виписки. Крім цього суд звернув увагу на те, що у заяві про видачу судового наказу боржником визначено Фізичну особу-підприємця Чередніченко Володимира Анатолійовича, однак згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, фізична особа-підприємець Чередніченко Володимир Анатолійович є припиненим. Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" із зазначеною ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених в рішенні висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить цю ухвалу скасувати та задовольнити вимоги Акціонерно товариства комерційний банк "ПриватБанк" про видачу судового наказу, судові витрати покласти на відповідача, справу розглянути за участі представника АТ КБ "ПриватБанк". В обгрунтування апеляційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що суд безпідставно не прийняв в якості доказів надані ним до заяви про видачу судового наказу копії виписок по рахункам, пославшись на те, що вони не засвідчені належним чином, оскільки виписка по рахунку згідно з наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/ 5 має статус первинного документа, а тому не потребує відмітки про засвідчення копії документу, яка складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, як це передбачено 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів". Крім цього скаржник зазначає, що та обставина, що боржник -Фізична особа - підприємець Чередніченко Володимир Анатолійович на час подання заяви про видачу наказу припинив підприємницьку діяльність не свідчить, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, адже, відповідно до статей 51, 52 Цивільного кодексу України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для Фізичних осіб - підприємців, є те, що у випадку припинення відповідних суб`єктів із виключенням їх з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності , їх зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, оскільки фізична особа не перестає існувати. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29 березня 2021 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ (вх. № 945 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.03.2021 у справі № 905/322/21залишено без руху, встановлено апелянту 10-денний строк, з дня вручення ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів направлення копії апеляційної скарги (листом з описом вкладення) та доданих до неї документів боржнику Фізичній особі - підприємцю Чередніченку Володимиру Анатолійовичу ( АДРЕСА_1 ). У зв`язку з усуненням скаржником недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.03.2021 у справі № 905/322/21 та ухвалено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на таке. За змістом ч.1 ст.147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Відповідно до ст.148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За приписами ч.3-4 ст.150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, а також документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. В заяві про видачу судового наказу АТ КБ "ПриватБанк" зазначено,зокрема, що обставини порушення ФОП Чередниченком В.А. своїх зобов`язань щодо повернення кредиту підтверджується наданими до заяви копіями виписок по рахункам, на яких обліковується прострочена заборгованість за кредитом та з яких вбачається відсутність погашення за кредитом по теперішній час. Також в цій заяві АТ КБ "ПриватБанк" зазначено, що обставини порушення ФОП Чередниченком В.А. своїх зобов`язань щодо сплати відсотків та комісій, а саме відсутність погашення зазначених платежів за кредитним договором підтверджується наданими до заяви копіями відповідних виписок по рахункам, на яких обліковується прострочена заборгованість за відсотками та комісіям. За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України,якою встановлено вимоги щодо допустимості доказів, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Згідно зі ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Частинами 1, 2 4, 5 статті 91 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 N55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи". Чинне законодавство та Наказ Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/ 5, на який посилається скаржник в апеляційній скарзі, не встановлюють для первинних документів, зокрема виписок по рахункам, жодних виключень з вищенаведених вимог щодо обов`язковості засвідчення у відповідності до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 N55, копії письмового документа, поданого до суду в якості доказу у справі. Судом першої інстанції правомірно в оскаржуваній ухвалі звернуто увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.07.2018 у справі №904/8549/17, за якою незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте є недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення. Як правильно встановлено судом першої інстанції, додана до матеріалів заяви про видачу судового наказу копія виписки за період з 27.02.2019 по 20.01.2021 жодним чином не засвідчена, не містить відмітки про засвідчення копії документа, яка складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, як це передбачено 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 N55. Копії виписки з 25.01.2019 по 12.01.2021 також в порушення зазначених вимог містять позначку лише про засвідчення останньої сторінки копій виписки. Відповідно до частини першої статті 152 Господаського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу. Згідно з частиною 2 цієї статті, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. Оскільки заявником -АТ КБ "ПриватБанк" до заяви про видачу судового наказу на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, а саме обставин щодо неповернення ФОП Чередниченком В.А. кредитних коштів та несплату процентів та комісій за кредитним договором, подані письмові документи, які не можуть бути прийняті в якості допустимих доказів, із зазначеної заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву та зазначена заява подана з порушенням вимог статті 150 Господарського процесуального кодексу України, що є достатньою підставою для відмови у задоволенні відповідної заяви відповідно до пунктів 1, 8 частини 1 статті 152 цього Кодексу. З мотивувальної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що підставою для відмови в задоволенні заяви про видачу судового наказу не було те, що вона не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства (п. 1 ч. 1 статті 175 ГПК України).Суд лише звернув увагу на ту обставину, що у заяві боржником визначено Фізичну особу-підприємця Чередніченка Володимира Анатолійовича, в той час як згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа-підприємець Чередніченко Володимир Анатолійович на час подання заяви та видачі наказу вже є припиненим. Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що відмова оскаржуваною ухвалою в задоволенні заяви Акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи підприємця Чередніченко Володимира Анатолійовича, м. Бахмут, Донецька області заборгованості в сумі 42961,96 грн. відповідає вимогам процесуального права, у зв`язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга- без задоволення. При цьому колегія суддів звертає увагу скаржника, що відповідно до ч. 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 271, п. 1 ч.1 ст. 275, ст. 266, ст.ст. 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Донецької області від 01.03.2021 у справі № 905/322/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя І.В. Тарасова Суддя Я.О. Білоусова Суддя О.А. Пуль