Ухвала КАС ВС № 200/10018/19-а

УХВАЛА про повернення касаційної скарги 27 травня 2021 року м. Київ справа № 200/10018/19-а адміністративне провадження № К/9901/12363/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Н.В. Коваленко, суддів: Я.О. Берназюка, І.В. Желєзного перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, У С Т А Н О В И В: До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга адвоката Алексєєва Олексія Ігоровича, в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі №200/10018/19-а про прийняття звіту Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі №200/10018/19-а. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Алексєєва Олексія Ігоровича, в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі №200/10018/19-а. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення недоліків касаційної скарги з дня отримання копії ухвали суду шляхом подання документа про сплату судового збору в розмірі 2 270,00 грн або доказів на підтвердження свого скрутного становища, якими можуть бути довідки про отримані ОСОБА_1 доходи за повний календарний 2020 рік, надані відповідним управлінням Пенсійного фонду України та податкового органу. 19 травня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 із клопотаннями про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги та відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування поданих клопотань скаржник зазначає, що Головне управління ДПС України відмовило в наданні інформації про доходи ОСОБА_1 за 2020 рік листом № 13825/6/05-99-12-03-19 від 6 квітня 2021 року з зауваженням про необхідність надання податковому органу нотаріально посвідченої довіреності на представника, яку вона оформити не має змоги в силу свого матеріального становища та неможливості нормально пересуватися після субкапитального перелому шийки стегна. Також скаржник зазначає, що нею був направлений адвокатський запит вих. № 06-05/2 від 07 травня 2021 року до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з проханням надати довідку про призначену та фактично виплачену пенсію за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року. Вказана довідка отримана скаржником 18 травня 2021 року. Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів виходить із наступного. Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення застосовується визначені статтею 8 Закону України «Про судовий збір». Згідно з частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані небажанням сторони сплатити судовий збір не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати або відстрочення сплати. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2012 р. N 1007-р схвалено Концепцію створення електронного сервісу "Електронний кабінет платника податків" метою якої є розширення переліку послуг, що надаються органами державної податкової служби платникам податків з використанням електронного сервісу, поліпшення якості обслуговування платників податків, забезпечення достовірності інформації, що подається платниками податків до органів державної податкової служби, підвищення рівня прозорості та відкритості діяльності органів державної податкової служби. Електронний сервіс створюється з метою надання платникам податків можливості працювати з органами державної податкової служби у режимі реального часу з використанням електронного цифрового підпису на безоплатній основі. Робота з електронним сервісом здійснюється з персонального комп`ютера платника податків, підключеного до Інтернету, шляхом автентифікації з використанням електронного цифрового підпису та авторизації такого платника. Концепція розроблена з урахуванням положень Конституції України, Податкового кодексу України, Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронний цифровий підпис", а також інших нормативно-правових актів. Наказом Міністерства фінансів України від14 липня 2017 року N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2017 р. за N 942/30810 затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету. Цим Порядком визначаються загальні засади функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний кабінет", процедури ідентифікації користувачів, взаємодії з платниками податків та державними органами через Електронний кабінет. З наведеного убачається, що будь-який платник податків може отримати, зокрема, довідку про доходи за відповідний період, через інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» безкоштовно та перебуваючи вдома. Окрім того, колегія суддів заважує, що у відповіді на запит її адвоката Алексєєва О. від 26 квітня 2021 року № 13825/6/05-99-12-03-19 Головне управління ДПС у Донецькій області не просило надати ОСОБА_1 нотаріально посвідчену довіреність, а лише повідомило про те, що відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 не передбачено надсилання відомостей з Державного реєстру поштою. Для отримання інформації про доходи особисто або через свого представника їй запропоновано звернутися до будь-якого ЦОП державної податкової служби з відповідними документами для подання заяви за ф. № 10ДР. Згідно із частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Дослідивши аргументи скаржника наведені в обґрунтування заявлених клопотань, колегія суддів дійшла висновку про їх необґрунтованість, оскільки вказана скаржником обставина, а саме - неможливість отримання довідки про доходи із податкового органу, не може бути визнана за наведених обставин поважною підставою для відстрочення сплати судового збору та відповідно продовження строку на усунення недоліків. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що станом на 25 травня 2021 року недоліки касаційної скарги не усунуто, а тому касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала. Відповідно до частини другої статті 332 та частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В :

1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - повернути особі, яка її подала.

4. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя Я.О. Берназюк Суддя І.В. Желєзний