Ухвала КАС ВС № 160/3072/25

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 08 вересня 2025 року м. Київ справа №160/3072/25 адміністративне провадження №К/990/36448/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Коваленко Н.В., суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №204950009517 від 01.11.2024 про відмову йому в проведенні перерахунку пенсії за віком; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити йому перерахунок та виплату пенсії за віком, застосувавши показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн, шляхом послідовного збільшення на коефіцієнти у розмірах: 1,11 (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»), 1,14 (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»), 1,197 (відповідно до постанови КМУ від 24 лютого 2023 р. № 168), 1,0796 (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році») з 01.03.2024. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 позов задоволено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №204950009517 від 01.11.2024; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 31.07.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався йому при призначенні пенсії (9118,81 грн) на визначений постановою Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» коефіцієнт 1,0796; - позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.03.2024 по 30.07.2024 залишено без розгляду. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке. Касаційна скарга направлено до Верховного Суду 02.09.2025 через підсистему «Електронний Суд». Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке. Так, за правилами частини четвертої цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У свою чергу приписами абзаців 1 і 2 частини дев`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення. Касаційна скарга в електронній формі надіслана через підсистему «Електронний Суд», проте скаржник не надає до Суду докази надсилання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області копії касаційної скарги та документів, що до неї додаються. Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн. Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, становить 1937,92 грн (3028,00*0,4*0,8*200%). Скаржником не надано доказу сплати судового збору. Разом з цим, ОСОБА_1 просить звільнити або відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги. Вирішуючи клопотання скаржника про звільнення/відстрочення від сплати судового збору, Суд виходить із такого. За змістом частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним. Отже, положення частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України як загальної норми, що регулює питання звільнення/відстрочення від сплати судового збору, деталізовані нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 Кодексу адміністративного судочинства та вирішенні питання про звільнення/відстрочення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону. Частина перша статті 133 Кодексу адміністративного судочинства визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору. З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів, які слугують підставою, на його думку, для зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення/відстрочення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Водночас сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки/відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами). З урахуванням викладеного, особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, клопотання про звільнення/відстрочення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством України порядку і розмірі. ОСОБА_1 , обґрунтовуючи клопотання про звільнення/відстрочення від сплати судового збору, указав на те, що сплата судового збору є для нього непомірним тягарем та об`єктивно перешкоджає доступу до правосуддя, тому він вимушений звертатися до суду з цим клопотанням. Водночас, скаржником не надано до суду належних доказів на підтвердження умов, встановлених пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», за наявності яких суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, а також не надано належних доказів на підтвердження обставин того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору у порядку та у розмірі, встановленому законодавством України. За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання звільнення/відстрочення від сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, клопотання позивача про звільнення/відстрочення від сплати судового збору задоволенню не підлягає. Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору та докази надсилання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області копії касаційної скарги та документів, що до неї додаються. Керуючись статтями 121, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення/відстрочення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025 у справі №160/3072/25. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали. Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя А.Ю. Бучик Суддя А.І. Рибачук