Постанова Львівський апеляційний суд № 442/8436/19

Справа № 442/8436/19 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В. Провадження № 22-ц/811/3728/20 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В. Категорія: 44 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Ніткевича А.В., суддів: Бойко С.М., Копняк С.М., секретаря Симець В.І. розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні Львівського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Комбінат міського господарства» на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 листопада 2020 року в складі судді Крамара О.В. в справі за позовом Комунального підприємства «Комбінат міського господарства» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи Дрогобицька міська рада, Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради про відшкодування заподіяних збитків,- встановив: У грудні 2019 року позивач КП «Комбінат міського господарства» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи Дрогобицька міська рада, Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради, про відшкодування заподіяних збитків, просив стягнути солідарно з відповідачів заподіяні збитки у розмірі 1157600 грн. 00 коп. 10.01.2020 провадження в зазначеній справі відкрито та призначено підготовче судове засідання на 07.02.2020. Оскаржуваною ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 листопада 2020 року провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Комбінат міського господарства» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи Дрогобицька міська рада, Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради про відшкодування заподіяних збитків - залишено без розгляду. Ухвалу суду оскаржив позивач КП «Комбінат міського господарства», вважає ухвалу необґрунтованою, такою, що порушує норми законодавства. Звертає увагу, що суд першої інстанції в порушення статті 257 ЦПК України залишив без розгляду провадження у справі, а не позов, яке це визначено законом. Зазначає, що суд не перевірив ту обставину, що про проведення судового засідання, призначеного на 23.11.2020 позивач не був повідомлений. Просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 листопада 2020 року, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Учасники справи позивач КП «Комбінат міського господарства», відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи Дрогобицька міська рада, Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради будучи повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, не повідомили суд про причину неявки. На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися. За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що скаргу необхідно задовольнити виходячи із такого. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України). Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна людина має можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Це право гарантується частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий суд виходив з того, що представник позивача потворно не з`явився в судове засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, при цьому за відсутності представника позивача розгляд справи, з урахуванням її обставин, є неможливий, тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду. При цьому, суд роз`яснив позивачу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Крім цього, проаналізувавши дії представника позивача, суд прийшов переконання, що останній зловживає своїми процесуальними правами. Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали колегія суддів враховує таке. Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналіз зазначеної норми закону дає підстави для висновку про те, що умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Для правової кваліфікації та підстави залишення позову без розгляду значення мають два останні судові засідання. Залишення заяви без розгляду є формою закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду. За правилами ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України участь особи, яка є стороною у цивільному процесі, в судових засіданнях особисто або через свого представника є процесуальним правом, а не обов`язком, цієї особи. З матеріалів справи встановлено, що останні два судові засідання були призначені на 04.11.2020 та 23.11.2020. Враховуючи наведене, покликання суду першої інстанції на неявку чи клопотання, зокрема сторони позивача в судові засідання призначені на 07.02.2020, 28.02.2020, 20.03.2020, 22.05.2020, 15.06.2020, 09.07.2020, 16.09.2020, через що підготовче судове засідання так і не було закрито, в контексті наявності правових підстав для залишення позову без розгляду, у спірних правовідносинах правового значення не має. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України у спосіб, який забезпечує фіксацію повідомлення або виклику. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. В частині 5 цієї статті зазначено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, яких викликають, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення завчасно. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Так, про розгляд справи призначений на 11 год. 00 хв. 04.11.2020 представник позивач ОСОБА_5 була повідомлена належним чином, про що свідчить особиста розписка останньої (а.с. 74-75). Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (ч. 5 ст. 130 ЦПК України). Разом з цим, в судове засідання призначене на 04.11.2020 представник позивача не прибув, при цьому в.о. директора КП «Комбінат міського господарства» Красуляк В.С. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника, відтак розгляд відкладений на 11 год. 20 хв. 23.11.2020 (а.с. 82, 83). В судове засідання, призначене на 23.11.2020 представник позивача не прибув, не повідомив суд і про причину неявки. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, судова повістка про виклик до суду позивачу не надсилалася. Іншими словами, докази про належне повідомлення позивача КП «Комбінат міського господарства» про судове засідання, яке було призначене на 23.11.2020 у даній справі, в матеріалах справи відсутні. Зазначені вище обставини та наведені норми цивільного процесуального законодавства, на переконання колегії суддів, не можуть свідчити про дотримання судом першої інстанції вимог ЦПК України в частині повідомлення учасників, зокрема, позивача про час і місце розгляду справи. Встановлення зазначених обставин виключає висновок мсіцевого суду щодо повторного (двічі поспіль) неприбуття сторони позивача, яка належним чином повідомлена, без поважних причин у судове засідання, а відтак спростовує висновок про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (№ 61-14373св19). Як зазначалося вище, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 січня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (ч. 2 ст. 189 ЦПК України). Таким чином, зважаючи на розгляд справи у порядку загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання, а відтак і його закриття, є обов`язковим. Разом з цим, ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у матеріалах справи відсутня, як зазначив суд в оскаржуваній ухвалі, через різного роду клопотання сторін, підготовче судове засідання так і не було закрито(ч. 2 ст. 200 ЦПК України). Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що дійшовши висновку про наявність повторної неявки позивача у судове засідання, що має наслідком залишення позову без розгляду, суд першої інстанції помилково залишив без розгляду провадження у цивільній справі. Крім цього, визнавши фактично відповідні дії позивача зловживання процесуальними права, суд першої інстанції в порушення ч. 4 ст. 44 ЦПК України, суд не застосував заходи, визначені цим Кодексом. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначених положень закону не врахував, відтак дійшов передчасного та помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, що свідчить про підставність доводів апеляційної скарги та необхідність скасування оскаржуваної ухвали. Відповідно до ч.1 п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Однією із підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України). За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, зокрема позов залишено без розгляду у підготовчому засіданні, що суперечить вимогам пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, 372, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381, 382, 383 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Комбінат міського господарства» задовольнити. Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 листопада 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 25 травня 2021 року. Головуючий: А.В. Ніткевич Судді: С.М. Бойко С.М. Копняк