LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4807314/600/20

від 26.05.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 січня 2021 року у цій справі, залишити без змін.

Дата документу 26.05.2021 Справа № 314/600/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №314/600/20 Головуючий у 1-й інстанції: Кіяшко В.О. Провадження №22-ц/807/1380/21 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого, судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Путій Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпровська електроенергетична система» про визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И В: В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпровська електроенергетична система» про визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з 2001 року працює на ПС-750кВ «Запорізька» слюсарем по ремонту РУ. З 2001 року по 2008 рік навчався в Таврійському державному агротехнічному університеті по спеціальності «інженер-електрик». В період з 2001-2005 роки займав посади монтера з обслуговування ПС, диспетчера, заступника начальника ПС. З 2010 року ОСОБА_1 займає керівні посади. З квітня 2018, згідно наказу Дніпровської ЕС №376 К від 12 квітня 2018 року, призначений на посаду начальника електротехнічного відділу Запорізького ремонтно-експлуатаційного центру. За весь період роботи на підприємстві не мав порушень внутрішнього режиму, трудової дисципліни, охорони праці. Наказом Дніпровської ЕС №16 від 11 січня 2019 року «Про результати службової перевірки щодо організації і виконання робіт з реконструкції обладнання на ПС 330 кВ «Мелітопольська», на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за допущені порушення трудової дисципліни, відсутність належної організації і контролю за роботою підрядних організацій та неналежне виконання своїх посадових обов`язків. Догана винесена за недостатній контроль за роботою підрядної організації на ПС-330 кВ «Мелітопольська». ОСОБА_1 зазначає, що для виконання контролю за роботою підрядної організації наказом Дніпровської ЕС №338 від 31 серпня 2017 року був призначений інженер з технічного нагляду, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Наказом Запорізьких МЕМ №181 від 22 червня 2017 року відповідальним за контролем за відповідністю виконаних робіт та поставленого обладнання проектним рішенням та за оформлення виконавчої документації був призначений начальник ПС-330 кВ «Мелітопольська» ОСОБА_2 . В наказі про винесення догани не вказані навіть пункти посадової інструкції, які порушив ОСОБА_1 , бо в жодному з них не зазначено його обов`язку контролю за підрядними організаціями, а тому не зрозуміло, яке вчинив правопорушення та чи взагалі в діях наявні ознаки дисциплінарного правопорушення. Також ОСОБА_1 зазначає, що дисциплінарне стягнення було накладено майже через 13 місяців після скоєння проступку який йому вважають за порушення, що є порушенням статті 148 КЗпП України згідно якої дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Враховуючи викладене, дисциплінарне стягнення накладене на нього наказом Дніпровської ЕС №16 від 11 січня 2019 року вважає незаконним. Наказом Дніпровської ЕС №297 від 14 червня 2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді догани за недостатній рівень контролю за діями підпорядкованого персоналу, надання керівництву завідомо недостовірної інформації та документів, порушення пунктів 1.3, 2.1, 2.2, 2.11,2.24, 2.25, 4,1.5, 4.1.6, 4.1.10 посадової інструкції. Листом Державного підприємства «НЕК» Укренерго» №01/12805 від 09 квітня 2019 року була поставлена задача протягом ремонтної компанії 2019 забезпечити проведення інструментальних вимірів елементів лінійної арматури на прийомних порталах ВЛ 750 кВ, скласти графіки заміни дефектної арматури на 2020 рік та надати його до 01 вересня 2019 року до Державного підприємства «НЕК» Укренерго». Після отримання до виконання вищевказаних документів, ОСОБА_1 було організоване його виконання наступним чином: за допомогою системи електронного документообігу АСКОД була поставлена задача керівнику ГЕтаРП (а ним в свою чергу - начальнику ПС) на виконання даної роботи; був запланований вивід ПЛ та погоджена заявка на вивід ПЛ в ремонт; були погоджені наряди на виконання цієї роботи; по закінченню робіт були надані акти огляду та акти інструментальних вимірів. Згідно листа №01/12805 від 09 квітня 2019 року термін виконання цієї роботи був встановлений - до 01 вересня 2019 року. Але при підписанні наказу це не було враховано, як не були взяті до уваги і пояснення посадових осіб стосовно виконання цієї роботи. Розподіл ступінь вини посадових осіб Запорізького РЕЦ, ОСОБА_1 вважає незаконним оскільки, йому була оголошена догана, а начальнику підстанції, який саме і повинен був виконати цю роботу, навіть не винесли усного попередження. Враховуючи викладене, дисциплінарне стягнення накладене на ОСОБА_1 наказом № 297 від 14 червня 2019 року вважає незаконним. Крім того, директором Дніпровської ЕС було видано Наказ №501 від 24 грудня 2019 року «Про технологічне порушення на ПС 330 кВ «Дніпро-Донбас», відповідно до якого зазначено, що в ході розслідування технологічного порушення та при проведенні оперативної перевірки стану виконання розпорядчих документів та ведення технічної документації на ПС 330 кВ «Дніпро-Донбас» було виявлено ряд порушень. В Наказі зазначено, що виявлені порушення свідчать про низький рівень контролю за діями підпорядкованого персоналу з боку керівництва електротехнічним відділом ЗапРЕЦ щодо ведення технічної документації та зазначено, що ОСОБА_1 має однотипні порушення на підставі наказів 16, 297 та наказано направити до первинної профспілкової організації подання про його звільнення. 11 січня 2020 року видано Наказ Дніпровської ЕС № 21-к «Про звільнення ОСОБА_1 у відповідності до п. 3 ст. 40 КЗпП України, а саме: за систематичне, без поважних причин неналежне виконання трудових обов`язків, недостатній рівень контролю за діями підпорядкованого персоналу щодо виконання вимог чинних нормативних документів по контролю за станом технологічного обладнання, порушення п. 2.1, 2.10, 2.25, 4.1.5, 4.1.12 посадової інструкції начальника електротехнічного відділу Запорізького РЕЦ, враховуючи раніше застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді доган за однотипні порушення.» На переконання ОСОБА_1 показником якості виконання посадових обов`язків є не кількість написаних зауважень, а загальна статистика та звітність підприємства. Згідно попередніх даних ВТВ Запорізького РЕЦ виконання планів з ремонту та експлуатації обладнання за 4 кв. складають: ремонти - 127% , технічне обслуговування - 151%. За рік ремонти - 120%, технічне обслуговування - 133% Кількість технологічних порушень знизилась в порівнянні з тим же періодом 2018 рік.Кількість нещасних випадків - зменшилась. (Жодного проти двох в 2018 році.) ОСОБА_1 вважає, що на його користь свідчить і 100% виконання поставлених завдань згідно карток КПЕ, які розроблялись щоквартально та затверджувались за його підсумками. Вважає наказ №501 від 24 грудня 2019 року необ`єктивним, зауваження викладені в ньому безпідставними, винесені покарання такими, що не відповідають ступеню провини діючих осіб. Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд: Визнати незаконними та скасувати накази видані технічним директором Дніпровської Електроенергетичної системи Бубліковим С.С.: наказ № 16 від 11 січня 2019 року «Про результати службової перевірки щодо організації і виконання робіт з реконструкції обладнання на ПС 330 кВ «Мелітопольська» яким ОСОБА_1 оголошено догану; наказ № 297 від 14 червня 2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким ОСОБА_1 оголошено догану. Визнати незаконним та скасувати наказ №21 к від 11 січня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника електротехнічного відділу Запорізького ремонтно-експлуатаційного центру. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпровська електроенергетична система» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпровська електроенергетична система» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50000, 00 грн. В заяві збільшення позовних вимог від 31 липня 2020 року ОСОБА_1 просив суд: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпровська електроенергетична система» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення та до часу прийняття рішення по суті, в сумі 210049,11 грн станом на 31 липня 2020 року. Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 січня 2021 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпровська електроенергетична система» про визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишено без задоволення. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 січня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не врахував, що Наказ №21-к від 11 січня 2020 року про звільнення, носить узагальнений, невизначений характер, оскільки в ньому не конкретизовано, в чому саме полягає систематичне невиконання ОСОБА_1 його посадових обов`язків, які саме порушення, як начальником відділу допущені та коли мали місце ці порушення, що суперечить чинному трудовому законодавству України. При звільненні не враховано вимог ст. 149 КЗпП України, де зазначено, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника. Суд першої інстанції при розгляді справи також не перевірив дотримання зазначених вимог при звільненні та не навів належного обґрунтування на підтвердження або спростування допущених порушень. Крім того, судом першої інстанції не було надано оцінки тому, що подання про звільнення було направлено не до профспілкової організації підприємства, а до профспілкової організації структурного підрозділу Запорізького РЕЦ, що є порушенням п. 15 Постанови №9 та якій не було делеговано право вирішення питання про звільнення. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпровська електроенергетична система» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. У зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам відповідає. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 систематично, без поважних причин неналежно виконував трудові обов`язки, заходи дисциплінарного стягнення не забезпечили належного реагування з його боку, його трудові обов`язки передбачають певний особливий обсяг відповідальності, невиконання яких може нести об`єктивно реальні наслідки, як техногенної аварії, так і травмування або загибель персоналу. Роботодавцем встановлено всі складові дисциплінарного проступку, тяжкість вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини за яких вчинено проступок і попередня робота працівника, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про обґрунтованість та законність звільнення ОСОБА_1 та необґрунтованість позову, що є наслідком залишення його без задоволення. Суд виходив з того, що відповідачем додержані, передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень до позивача. З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпровська електроенергетична система» з 30 липня 2001 року по 13 січня 2020 року. (т.1 а.с. 13-17). За цей період часу ОСОБА_1 працював на різних посадах підприємства, які були безпосередньо пов`язані з обслуговуванням різноманітного технологічного обладнання високовольтної підстанції (ПС) «Запорізька 750», а з 2005 року обіймав керівні посади, а саме: посади заступника начальника ПС, начальника ПС, начальника служби ПС, заступника директора, директора підрозділу підприємства відповідача, а з 12 квітня 2018 року по день звільнення 13 січня 2020 року, начальника електротехнічного відділу Запорізького ремонтно-експлуатаційного центру. Наказом від 11 січня 2019 року №16 за допущені порушення трудової дисципліни, відсутність належної організації і контролю за роботою підрядних організацій, неналежне виконання посадових обов`язків, ОСОБА_1 було оголошено догану. (т. 1 а.с.18). Наказом від 14 червня 2019 року №297 за невиконання виробничих завдань керівництва, недостатній рівень контролю за діями підпорядкованого персоналу, надання керівництву завідомо недостовірної інформації та документів, ОСОБА_1 було оголошено догану. (т. 1 а.с. 21). Наказом від 24 грудня 2019 року № 501 за систематичне, без поважних причин неналежне виконання трудових обов`язків, недостатній рівень контролю за діями підпорядкованого персоналу щодо виконання вимог чинних нормативних документів по контролю за станом технологічного обладнання до первинної профспілкової організації керівництвом підприємства було направлено подання про звільнення ОСОБА_1 за п.3. ст. 40 КЗпП України. (т. 1 а.с. 22-23). Наказом від 11 січня 2020 року №21-К, після отримання згоди від первинної профспілкової організації на звільнення, звільнено ОСОБА_1 , начальника електротехнічного відділу Запорізького ремонтно-експлуатаційного центру з 13 січня 2020 року у відповідності до п. 3 ст. 40 КЗпП України, а саме: за систематичне, без поважних причин неналежне виконання трудових обов`язків, недостатній рівень контролю за діями підпорядкованого персоналу щодо виконання вимог чинних нормативних документів по контролю за станом технологічного обладнання, порушення пунктів 2.1, 2.10, 2.25, 4.1.5, 4.1.12 посадової інструкції начальника електротехнічного відділу Запорізького РЕЦ, враховуючи раніше застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді доган за однотипні порушення. (т.1 а.с. 24). Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України. За передбаченими пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни, до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під яким розуміється протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов`язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів. Згідно зі статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладе не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Відповідно до частини першої, третьої, четвертої статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Звільнення працівника за пунктом 3 статті 40 КЗпП України - є видом дисциплінарного стягнення. У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця. Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Частиною третьою статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судом установлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпровська електроенергетична система» з 30 липня 2001 року по 13 січня 2020 року. За цей період часу ОСОБА_1 працював на різних посадах підприємства, які були безпосередньо пов`язані з обслуговуванням різноманітного технологічного обладнання високовольтної підстанції (ПС) «Запорізька 750», а з 2005 року обіймав керівні посади, а саме: посади заступника начальника ПС, начальника ПС, начальника служби ПС, заступника директора, директора підрозділу підприємства відповідача, а з 12 квітня 2018 року по день звільнення 13 січня 2020 року, начальника електротехнічного відділу Запорізького ремонтно-експлуатаційного центру. Запорізький ремонтно-експлуатаційний центр (Запорізький РЕЦ) є виробничим підрозділом ПАТ «Національно енергетична номпанія «Укренерго в особі відокремленого підрозділу « Дніпровська електроенергетична система». Відповідно до Положення про Запорізький РЕЦ та Положення про електротехнічний відділ Запорізького РЕЦ, п. 13, п. 16, п. 2.1 посадової інструкції начальника електротехнічного відділу Запорізького РЕЦ, практичне керівництво виробничо-технічною діяльністю Запорізького РЕЦ та контроль за виконанням групами електротехнічного відділу виробничих завдань з експлуатації, ремонтів обладнання та мереж Запорізького РЕЦ здійснюється начальником електротехнічного відділу, тобто позивачем ОСОБА_1 ( а.с. 80-126 т. 1). Як убачається з матеріалів справи, Наказом від 11 січня 2019 року №16 за допущені порушення трудової дисципліни, відсутність належної організації і контролю за роботою підрядних організацій, неналежне виконання посадових обов`язків, ОСОБА_1 було оголошено догану. Відповідно до виробничих завдань на підприємстві виконуються роботи з реконструкції ПС підрядними організаціями. Фактичний обсяг та вартість таких робіт є предметом перевірки контролюючих органів. Так, за результатами планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності департаментом фінансової безпеки державного підпиємства «НЕК «Укренерго» було виявлено завищення обсягу робіт за договором від 25.05.2017 № 20-4/1309-17 на ПС 330 кВ «Мелітопольська», та як наслідок переплата підприємству-підряднику грошових коштів у розмірі 220 925,94 грн. У зв`язку з виявленими порушеннями та враховуючи те, що роботи підрядною організацією за договором від 25.05.2017 № 20-4/1309-17 на листопад 2018 року не були завершені в повному обсязі, на підприємстві було проведено службову перевірку, результати якої знайшли своє відображення у висновку комісії зі службової перевірки від 14.12.2018 (а.с. 157-163 т. 1). Так відповідно до встановлених комісією зі службової перевірки обставин, причиною нанесення шкоди майновим інтересам підприємства на суму 220 925,94 грн, у вигляді зайвої переплати за фактично невиконані роботи, стала, в тому числі, відсутність належної організації і контролю за роботою підрядних організацій з боку позивача, який на період виконання робіт протягом 2018 року також неодноразово виконував обов`язки директора Запорізького РЕІД та здійснював візування актів виконаних підрядних робіт, що підтверджується копіями восьми наказів № 664к від 29.05.2018, № 758к від 18.06.2018, № 932к від 25.07.2018, № 990 к від 08.08.2018, № 1041 к від 22.08.2018, № 1146 к від 10.09.2018 , № 1181 к від 17.09.2018, № 1238 к від 27.09.2018 про виконання позивачем обов`язків директора Запорізького РЕЦ за 2018 рік ( а.с. 164-171 т. 1). При проведенні перевірки від позивача були відібрані письмові пояснення стосовно скоєного проступку, де сам позивач визнає здійснення ним щотиженевого контролю за ходом робіт за договором від 25.05.2017 № 20-4/1309-17 шляхом отримання звітів від начальника ПС, візування актів виконаних робіт за договором (а.с. 172 т. 1). Отже, заперечення позивачем в апеляційній скарзі обов`язку здійснювати контроль за діями підпорядкованого персоналу та підрядних організацій не заслуговують на увагу, оскільки суперечить як письмовим поясненням позивача ОСОБА_1 , наданим ним після скоєння проступку, так і вимогам п.2.1., 2,2 посадової інструкції позивача, п.п.2.1.-2.8. Положення про електротехнічний відділ Запорізького РЕІД та п.2.1.1, п. 2.1.2.4, п. 2.1.2.5. п. 2.1.2.9., п. 2.1.2.12 посадової інструкції директора Запорізького РЕЦ, яку позивач повинен був виконувати при виконанні обов`язків директора та з якою позивач був ознайомлений, про що свідчить посадова інструкція директора Запорізького РЕЦ з відміткою про ознайомлення з нею позивачем ОСОБА_1 18.06.2018 ( а.с. 115 т. 1). Отже, саме відсутність належної організації здійснення контролю за виконанням робіт підрядною організацією, яка була причиною нанесення шкоди майновим інтересам підприємства на суму 220 925,94 грн стала підставою для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Виявлене зазначене порушення виробничої дисципліни з боку позивача носило не разовий, а триваючий характер протягом 2017-2018 років, було виявлено лише при здйсненні ревізії та службової перевірки та знайшло своє відоображення у висновку комісії зі службової перевірки від 14.12.2018. При цьому було встановлено необхідні складові цього дисциплінарного проступку позивача, шо характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, а саме дії (бездіяльність) працівника - відсутність належної органзації контролю за ходом робіт; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків -порушення вимог посадової інструкції директора Запорізького РЕЦ; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Отже, наказ від 11.01.2019 № 16, яким позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, був виданий з дотриманням строків, встановлених ст. 148 КЗпП України, та у порядку, встановленому ст. 149 КЗпП України, доведений позивачу під розпис ( а. с. 151-152 т. 1). Наказ від 11.01.2019 № 16 не був оскаржений позивачем у встановленому порядку у строки, встановлені ст. 233 КЗпП України. Таким чином, на час видання наказу від 24.12.2019 № 501 та наказу від 11.01.2020 № 21-К про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за п.З. ст. 40 КЗпП України, дисцилінарне стягнення у вигляді догани, накладене на позивача наказом від 11.01.2019 № 16, було чинне. Наказом від 14 червня 2019 року №297 за невиконання виробничих завдань керівництва, недостатній рівень контролю за діями підпорядкованого персоналу, надання керівництву завідомо недостовірної інформації та документів, ОСОБА_1 було оголошено догану. Згідно вимог листа державного підприємства «НЕК «Укренерго» від 09 квітня 2019 року №01/12805 «Про запобігання технологічним порушенням» та листа Дніпровської ЕС від 15 березня 2019 року №С3-14267 на ПС 750 кВ Дніпровської ЕС було необхідно виконати інструментальні виміри та дефектування елементів лінійної арматури прийомних порталів повітряних ліній (ПЛ) 750 кВ. На виконання зазначених у листах вимог та здійснення поточного ремонту обладнання ПС та ПЛ в період з 10 травня 2019 року по 17 травня 2019 року, згідно планової заявки виводилась в ремонт ПЛ 750 кВ «Запорізька 750» - «Дніпровська 750». Виведення в ремонт ПЛ 750 кВ «Запорізька 750» - «Дніпровська 750», пов`язане з відключенням енергоблоків Запорізької атомної станції, через що потребує особливої концентрації уваги та здійснення ремонтів в чітко задані строки відключення енергоблоків. Проведення таких робіт в інші строки технічно не є можливим. Будь-яка помилка або не проведення таких робіт, може стати причиною техногенної аварії з непередбачуваними наслідками. При цьому, при проведенні оперативної перевірки стану експлуатації обладнання ПС, виконання розпорядчих документів та ведення технічної документації на ПС 750 кВ «Запорізька» було виявлено ряд порушень, а саме: інструментальні виміри та дефектування елементів лінійної арматури приймальних порталів на підстанції 750 кВ «Запорізька» при плановому виводу в ремонт ПЛ 750кВ Запорізька - Дніпровська виконані не були; при плануванні робіт на виведеній в ремонт ПЛ 750кВ Запорізька -Дніпровська зазначені види робіт начальником ЕТВ Запорізького РЕЦ ОСОБА_3 .В взагалі не планувались. У відповідності до пояснювальних записок майстра ПС 750 кВ «Запорізька» ОСОБА_4 , начальника ПС 750 кВ «Запорізька» ОСОБА_5 , керівника ГЕтаРПС Запорізького РЕЦ ОСОБА_6 та службової записки директора Запорізького РЕЦ ОСОБА_7 від 11.06.2019 №СЗ-3453б було підтверджено невиконання зазначених робіт та відсутність Акту про проведенні роботи ( а.с. 173-177 т. 1). Разом з тим, згідно пояснювальної записки ОСОБА_1 , з ПС 750 кВ «Запорізька» до ГЕтаРПС Запорізького РЕЦ були надані підписані Акти огляду вузлів кріплення гірлянд та виміри розмірів з`єднувальної арматури на приймальному порталі Л-Дн. ( а.с. 179). Також, 10 червня 2019 року на електронну адресу начальника ВПРтаТН Дніпровської ЕС надійшла копія вищезазначеного Акту огляду та копія журналу виконання робіт за нарядами та розпорядженнями ПС 750 кВ «Запорізька», в якому згідно наряду-допуску №231 було виконано верховий огляд порталів . Однак, як було з`ясовано при перевірці оригіналу наряду-допуску №231 та Плану виконання робіт до нього, вказані роботи не були передбачені взагалі, а надана вищестоячому керівництву ОСОБА_1 інформація не відповідала дійсності та була штучно спотвореною ( а.с. 178 т. 1) Враховуючи вищезазначене грубе порушення трудової дисципліни, а саме: невиконання виробничих завдань вищестоящого керівництва, недостатній рівень контролю за діями підпорядкованого персоналу, надання керівництву завідомо недостовірної інформації та документів, порушення пунктів 1.3, 2.1, 2.2., 2.11, 2.24, 2.25, 4.1.5, 4.1.6, 4.1.10 посадової інструкції ОСОБА_1 було оголошено догану. Зазначене порушення виробничої дисципліни було скоєно ОСОБА_1 протягом травня червня 2019 року та було виявлено 10.06.2019 року при оперативній перевірці. При цьому було встановлено необхідні складові цього дисциплінарного проступку позивача, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, а саме дії (бездіяльність) працівника - відсутність належної органзації контролю за ходом робіт; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків -порушення вимог посадової інструкції директора Запорізького РЕЦ; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Отже, наказ від 11.01.2019 № 16, яким позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, був виданий з дотриманням строків, встановлених ст. 148 КЗпП України, та у порядку, встановленому ст. 149 КЗпП України, доведений позивачу під розпис ( а.с. 157-152 т. 1). Наказ від 11.01.2019 № 16 не був оскаржений позивачем у встановленому порядку у строки, встановлені ст. 233 КЗпП України. Таким чином, на час видання наказу від 24.12.2019 № 501 та наказу від 11.01.2020 № 21-К про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за п.З. ст. 40 КЗпП України, дисцилінарне стягнення у вигляді догани, накладене на позивача наказом від 11.01.2019 № 16, було чинне. Наказами від 24.12.2019 № 501 та від 11.01.2020 21-К позивач, за систематичне, без поважних причин неналежне виконання трудових обов`язків, недостатній рівень контролю за діями підпорядкованого персоналу щодо виконання вимог чинних нормативних документів по контролю за станом технологічного обладнання, порушення пунктів 2.1,2.10, 2.25, 4.1.5,4.1.12 посадової інструкції був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення. 26 листопада 2019 року о 21 год 22 хв в результаті технологічного порушення, а саме: пошкодження ТС АТ-334 ф. «А» на НОМЕР_1 кВ «Дніпро-Донбас», сталося возгорання масла трансформатору струму. У зв`язку з тим, що возгорання масла електротрансформатора сталося у вечірній, позаробочий час для основного персоналу ПС та підрядних організацій, які працювали на ПС, вказана подія не призвела до травмування або загибелі персоналу. В ході розслідування цього технологічного порушення та при проведенні оперативної перевірки стану виконання розпорядчих документів та ведення технічної документації на ПС 330 кВ «Дніпро-Донбас» було виявлено ряд порушень, а саме: для герметичних трансформаторів струму типу ТФРМ належним чином не ведеться облік відібраного для аналізу трансформаторного масла (відсутні дані про кількість відібраного для аналізу трансформаторного масла), що призводить до невиконання вимог п.1.5.5 розпорядження ДП «НЕК «Укренерго» від 10.07.2009 №39-р «Про підвищення рівня діагностики та експлуатації оливонаповнених вимірювальних трансформаторів» та є найгрубішим порушенням умов експлуатації трансформаторів струму типу ТФРМ; технічна документація обладнання ведеться з порушенням вимог чинних НД, та не відображає повний перелік виконаних робіт з технічного обслуговування, ремонтів, високовольтних випробувань (в наявності пропущені записи в листі обліку експлуатаційних робіт, відсутні протоколи високовольтних випробувань обладнання, відсутні відмітки про фактичний стан виконання робіт в графіках РТО обладнання); відсутність контролю щодо стану експлуатації та ведення технічної документації з боку керівництва електротехнічного відділу ЗапРЕЦ (в журналі оперативного контролю технічного стану та експлуатації обладнання ПС за 2019, в наявності два записи від провідного інженеру ГЕтаРПС ЗапРЕЦ ОСОБА_8 - 20.05.2019 та 05.06.2019, з боку керівництва електротехнічного відділу ЗапРЕЦ записи відсутні). Зазначене порушення були встановлені наказом від 24.12.2019 року № 501 ( а.с. 180-182 т. 1). Про обставини вчиненого проступку від ОСОБА_1 були отримані письмові пояснення, які були розглянуті та визнані такими, що не відповідають фактичним встановленим обставинам скоєного проступку та службовим обов`язкам, які були покладені на нього посадовою інструкцією та Положенням про електотехнічний відділ Запорізького РЕЦ ( а.с. 183-184). Позивачем до позовної заяви додана ксерокопія документу «Дані по долитому маслу з трансформаторів струму» типу ТФРМ-330 по ПС 330 кВ «Дніпро-Донбасс», однак дані, що містяться в цьому документі не відповідають первинним документам контролю рівня масла, а саме паспортам- формулярам, що знаходяться на ПС. Так, в наданій Позивачем звідній таблиці щодо відборів масел з трансформаторів струму серії ТФРІУІ-ЗЗО значиться ТС Л-201 (ф. «А»-80мл., ф. «В»- 1150мл., ф. «С»-80мл.), ТС АТ-333 ф. «В» - 1940 мл. Проте, в паспортах-формулярах зафіксовано ТС Л-201 (ф.«А» -160 мл., ф.«В» - 2620 мл. (більше допустимої норми), ф. «С» - 1060 мл.), ТС АТ-333 ф. «В» -2850 мл. (більше допустимої норми). Також в листі обліку експлуатаційних робіт зафіксовані відбори масел з ТС АТ-334 ф. «А,В,С» 29.07.12 р. та 03.09.13р., також з ТС АТ-334 ф. «С» 26.08.14р., а в паспорті-формулярі кількість відібраного масла не зафіксована ( а.с. 185-189 т. 1). З урахуванням того, що такі порушення трудової дисципліни, як недостатній рівень контролю за діями підпорядкованого персоналу, порушення пунктів 2.1, 2.10, 2.25, 4.1.5, 4.1.12 посадової інструкції носили з боку ОСОБА_1 неодноразовий та системний характер, що знайшло своє відображення у попередніх наказах про застосування до нього дисциплінарних стягнень у вигляді доган, та через те, що застосовані неодноразово раніше до ОСОБА_1 дисциплінарні стягнення не призвели до усунення порушень у виконанні посадових обов`язків, керівництвом підприємства наказом від 24 грудня 2019 року № 501 було прийнято рішення про звернення до первинної профспілкової організації з поданням про звільнення ОСОБА_1 . В наказі від 24 грудня 2019 року №501 містився чіткий та вичерпний перелік підстав для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення з посиланням на наявні діючі накази про раніше накладені на нього дисциплінарні стягнення у вигляді доган, а саме на наказ від 11 січня 2019 року № 16 та на наказ від 14 червня 2019 року №297. На виконання вимог вищезазначеного наказу, у відповідності до ст. 43 КЗпП України до первинної профспілкової організації було направлено відповідне подання від 26 грудня 2019 року № 02/50213 на надання згоди на звільнення ОСОБА_1 . До вказаного подання був наданний наказ від 24 грудня 2019 року № 501, наказ від 11 січня 2019 року № 16 та наказ від 14 червня 2019 року № 297 ( а.с. 191 т. 1). З врахуванням періоду тимчасової непрацездатості ОСОБА_1 подання було розглянуто первинною профспілковою організацією у його присутності 09 січня 2020 року та оформлено відповідним протоколом від 09 січня 2020 року № 59-1. У відповідності до зазначеного протоколу первинна профспілкова організація одноголосно підтримала подання та надала згоду на звільнення ОСОБА_1 ( а.с. 192). Після отримання згоди первинної профспілкової організації, з метою реалізації наказу від 24 грудня 2019 року № 501, наказом від 11 січня 2020 року № 21-К ОСОБА_1 , за систематичне, без поважних причин неналежне виконання трудових обов`язків, недостатній рівень контролю за діями підпорядкованого персоналу щодо виконання вимог чинних нормативних документів по контролю за станом технологічного обладнання, порушення пунктів 2.1, 2.10, 2.25, 4.1.5, 4.1.12 посадової інструкції начальника електротехнічного відділу Запорізького РЕЦ, враховуючи раніше застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді доган за однотипні порушення, був з 13 січня 2020 року звільнений з підприємства за п. 3 ст. 40 КЗпП України. Наказ від 11 січня 2020 року № 21-К був доведений та вручений ОСОБА_1 під розпис 11 січня 2020 року, в день звільнення йому була видана на руки трудова книжка та проведений відповідний розрахунок по заробітній платі. Отже, наказ від 24.12.2019 року № 501 та наказ від 11.01.2019 року № 21-К, яким позивача було питягнуто до досциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, були видані з дотриманням строків, встановлених ст. 148 КЗпП України, у порядку, встановленому ст. 149 КЗпП України. За таких обставин, суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 було вчинено повторне порушення трудової дисципліни, отримано згоду первинного профспілкового комітету на звільнення, що свідчить про систематичне невиконання працівником без поважних причин своїх посадових обов`язків та враховуючи, що у зв`язку з бездіяльністю позивача, зазнавались майнові втрати з боку відповідача, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач довів факт систематичного порушення позивачем трудових обов`язків та ОСОБА_1 звільнено з посади на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України без порушень чинного трудового законодавства України. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Наказом від 24.04.2015 №83 у ОСОБА_1 , який на той час займав посаду заступника директора Запорізького МЕМ, виявлено порушення нормативних документів та упущення при організації та контролю виконання робіт підрядною організацією. За наслідками виявленого порушення ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника директора Запорізького МЕМ та переведений на посаду начальника ПС. Наказом від 30.10.2015 №253К за неякісне виконання посадових обов`язків, а саме відсутність контролю за своєчасним виконанням заходів ОСОБА_1 було зменшено розмір щомісячної премії на 20%. Наказом від 26.02.2016 №67 ОСОБА_1 , за незадовільну організацію з підготовки персоналу, було зменшено розмір щомісячної премії на 10% . Наказом від 31.05.2016 №158-К, за несвоєчасне виконання розпорядження керівництва ОСОБА_1 було зменшено розмір щомісячної премії на 10% . Наказом від 09.08.2016 № 226 за недостатній контроль за діями підлеглого персоналу ОСОБА_1 було зменшено розмір щомісячної премії на 50%. Наказом від 19.05.2017 № 227 за відсутність належного контролю за підлеглим персоналом та за незадовільний стан експлуатації обладнання ПС, ОСОБА_1 було оголошено догану. Наказом від 29.07.2017 № 203-К за незадовільне виконання посадових обов`язків (проведення неякісної організації підготовки звітів по ПР і ТН, планування витрат) ОСОБА_1 було зменшено розмір щомісячної премії на 30% . Наказом від 08.09.2017 № 351 за незабезпечення належного контролю за ходом службового розслідування та за несвоєчасне невжиття заходів стягнень до підлеглого персоналу ОСОБА_1 було зменшено розмір щомісячної премії на 50%. Наказом від 29.12.2017 №2875-К за допущені порушення зберігання та використання автотранспорту, в частині невиконання директивних документів та вказівок керівництва, ОСОБА_1 було зменшено розмір щомісячної премії на 10%. Наказом від 23.03.2018 № 115 за недостатній контроль за ходом виконання робіт та фактичним об`ємом виконаних робіт підрядником, ОСОБА_1 був позбавлений щомісячної премії. Наказом від 23.03.2018 № 116 за допущені порушення виробничої дисципліни - недостатній контроль за якісним та своєчасним виконанням робіт відповідно до умов договору, відсутність контролю за діями підлеглого персоналу, що могло завдати шкоди майновим інтересам державного підприємства у значному розмірі, ОСОБА_1 було оголошено догану. Наказом від 26.06.2018 №269 за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, недостатній контроль за підлеглим персоналом ОСОБА_1 було зменшено розмір щомісячної премії на 50%. Наведене вище свідчить про те, що попередня робота позивача супроводжувалась постійними порушеннями трудової дисципліни, що також вказує на неналежне виконання ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків, та носить не разовий, а триваючий характер. Отже, твердження позивача, що за весь період роботи на підприємстві він не мав порушень внутрішнього режиму, трудової дисципліни, охорони праці, запізнень та інше не відповідає дійсності та спростовується вищезазначними наказами, про неодноразові виявлені порушення у трудовій діяльності, неналежне виконання завдань вищестоящого керівництва, недостатній рівень контролю за підлеглим персоналом та відсутність належного контролю за виконанням робіт підрядними організаціями, невиконання вимог розпорядчих документів, які позивачем не оскаржувалися у встановленому законом порядку. Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Статтею 237-1 КЗпП України, передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Відшкодування моральної шкоди, як вид відповідальності роботодавця за заподіяну працівникові моральну шкоду, передбачає наявність умов і підстав її настання. Так, наявність вини роботодавця є обов`язковою суб`єктивною ознакою, зміст якої визначають характер і тяжкість протиправного діяння роботодавця. Друга умова заподіяння моральної шкоди - це наявність факту порушення трудових прав працівника, що призводить до негативних змін у його житті внаслідок усвідомлення факту їх порушення та викликає у нього душевні, психічні або фізичні страждання. Третьою умовою, з якою пов`язане настання відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди, є протиправність дій роботодавця. Четверта умова настання відповідальності за заподіяну працівникові моральну шкоду є причинний зв`язок протиправної поведінки роботодавця і моральної шкоди, що настала, де протиправність виступає причиною, а моральна шкода - наслідком. Відсутність причинного зв`язку означає, що моральна шкода заподіяна не поведінкою роботодавця, а іншими причинами. Позивач не надав доказів на підтвердження заподіяння роботодавцем моральної шкоди, тому відсутні підстави для її стягнення. При цьому, оскільки ОСОБА_1 не поновлено на роботі, відсутні підстави для стягнення з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпровська електроенергетична система» середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Доводи апеляційної скарги про те, що подання про звільнення було направлено не до профспілкової організації підприємства, а до профспілкової організації структурного підрозділу Запорізького РЕЦ, що є порушенням п. 15 Постанови №9 та якій не було делеговано право вирішення питання про звільнення, колегією суддів сприймаються критично, оскільки ОСОБА_1 перебував на профспілковому обліку первинної профспілкової організації Запорізького ремонтно-експлуатаційного центру у відповідності до п.3.5. Статуту Профспілки працівників Енергетики та Електротехнічної Промисловості України, що підтверджується обліковою карткою позивача члена профспілки ( а.с. 193-196 т. 1) та подання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 було направлено саме до цієї первинної профспілкової організації . Первинна профспілкова організація Запорізького ремонтно-експлуатаційного центру є самостійною юридичною осробо, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру ( а.с. 197 т. 1). Подання розглянуто первинною профспілковою організацією у присутності позивача 09.01.2020 та оформлено протоколом від 09.01.2020 № 59-1. Крім того, ухваливши рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 , первинна профспілкова організація клопотала про те, щоб у разі можливості, з метою запобіганню втрати роботи ОСОБА_1 , перевести його на іншу посаду. Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпровська електроенергетична система» було запропоновано ОСОБА_1 78 вільних вакансій по підприємству, однак він, ознайомившись під розпис із запропонованими вакансіями, висловив своє небажання зайняти жодну із запропонованих вакансій. Тому, посилання ОСОБА_1 на порушення вимог статті 32 КЗпП України при здійсненні ознайомлення його з вакансіями, є безпідставним, оскільки ст. 32 КЗпП України регулює інші правовідносини, а саме: переведення на іншу роботу на підприємстві, зміну істотних умов праці. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Судом першої інстанції встановлено всі фактичні обставини справи, враховано доводи сторін, надано належну оцінку поданим сторонами доказам та правильно застосовані норми статей 40, 147, 148, 149 КЗпП України. Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, якім судом першої інстанції надана належну оцінку відповідно до положень ст. 89 ЦПК України. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновку суду першої інстанці не спростовують. Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишається апеляційний судом без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції немає. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 січня 2021 року у цій справі, залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повна постанова складена 28 травня 2021 року. Головуючий суддя СуддяСуддя Подліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»