Постанова 4803 № 210/7359/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7491/20 Справа № 210/7359/19 Суддя у 1-й інстанції - Літвіненко Н. А. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року м.Кривий Ріг справа № 210/7359/20 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Барильської А.П., суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П., секретар судового засідання: Євтодій К.С. сторони: позивач: ОСОБА_1 відповідач: Криворізький технічний коледж Національної металургійної академії України розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 травня 2020 року, яке постановлено суддею Літвіненко Н.А. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні, - ВСТАНОВИВ: В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.11.2014 року, відповідно до наказу №124-к, він був прийнятий в Криворізький технічний коледж Національної металургійної академії України на посаду заступника директора з адміністративно-господарської діяльності. На підставі наказу від 20 грудня 2019 року № 161-к, виданого директором Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України, позивача було звільнено з посади заступника директора з адміністративно-господарської діяльності за систематичне невиконання, без поважних причин, покладених на нього обов`язків та порушень правил внутрішнього трудового розпорядку відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України. Позивач вважає, що його звільнення та фактичне припинення трудових відносин вчинено всупереч вимог трудового законодавства. Так, в основу наказу від 20 грудня 2019 року № 161-к про звільнення позивача з посади було покладено наказ від 27 травня 2019 року № 2-д про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани за систематичне невиконання своїх посадових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, а саме, відмови позивача від виконання розпоряджень та наказів директора коледжу, а смае: Розпорядження № 4-р від 13.05.2019 року «Про підготовку проекту технічної документації»; розпорядження № 6-р від 20.05.2019 року про «Підготовку інформації»; Розпорядження № 9-р від 20.05.2019 року «Про підготовку проектної документації»; Наказу № 77-од від 20.05.2019 року «Про підготовку навчального закладу до роботи в осінньо-зимовий період 2019-2020 н.р.», Наказу № 94-од від 04.07.2019 року «Про організацію роботи з усунення наслідків негоди відповідальною особою», що поставило під загрозу нормальне функціонування коледжу. Позивач вважає, що посилання в Наказі від 27 травня 2019 року № 2-д про притягнення його до дисциплінарної відповідальності на невиконання ним Розпорядження № 4-р від 13.05.2019 року «Про підготовку проекту технічної документації»; розпорядження № 6-р від 20.05.2019 року «Про підготовку інформації»; Розпорядження № 9-р від 20.05.2019 року «Про підготовку проектної документації»; Наказу № 77-од від 20.05.2019 року «Про підготовку навчального закладу до роботи в осінньо-зимовий період 2019-2020 н.р.», Наказу № 94-од від 04.07.2-19 року «Про організацію роботи з усунення наслідків негоди відповідальною особою» носять формальний характер, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства та посадової інструкції заступника директора Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України з адміністративно-господарської діяльності, яку займає позивач, до його завдань не вхопить підготовка проектів проектної та технічної документації, так як вона здійснюється лише спеціалізованими організаціями, які мають відповідну ліцензію. При цьому позивач зауважує, що заступник директора Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України з адміністративно-господарської діяльності позбавлений права першої та другої підписів розпорядника коштів коледжу, а відтак не може здійснювати державну тендерну процедуру та надавати щодо неї кошторисну інформацію. Отже йдеться про обов`язки, які не були покладені на позивача трудовим договором та його посадовою інструкцією. Позивач зауважує, що ще 28.03.2019 року він розробив та затвердив план Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України «Про підготовку навчального закладу до роботи в осінньо- зимовий період 2019-2020 н.р.», а також підготував відповідні документи щодо заходів забезпечення пожарної безпеки коледжу, пакет документації з яких буде надано під час попереднього судового засідання в справі. Крім того, позивач має третью групу інвалідності безстроково, у зв`язку з чим 30.01.2016 року відповідач погодив з позивачем пільговий режим його робочого дня, якого позивач дотримується належним чином, тому позивач вважає, що ним не допускались порушення трудової дисципліни в частині дотримання ним вимог робочого часу. Також позивач зауважує на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 3 ст. 40 цього Кодексу може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Розірвання трудового договору з позивачем відбулось без попередньої згоди профспілкової організації Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України. Таким чином, позивач вважає, що його звільнення проведено з порушенням чинного законодавства про працю, оскільки накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказ про звільнення не містить фактичних та конкретних даних щодо допущених порушень, загальні формулювання не пояснюють суть порушень трудової дисципліни, які допустив в роботі позивач, не містять посилання на конкретні обставини вчинення порушення, що свідчить про відсутність систематичних порушень та систематичного невиконання позивачем, як працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, що могло бути підставами для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за пунктом 3 ст. 40 КЗпП України. На підставі наведеного вище позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ від 20 грудня 2019 року № 161-к про його звільнення з посади заступника директора Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України з адміністративно-господарської діяльності за систематичне невиконання без поважних причин, покладених на нього обов`язків та порушень правил внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України та поновити його на посаді заступника директора Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України з адміністративно-господарської діяльності. Стягнути з Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 грудня 2019 року по 20 січня 2020 року в розмірі 5 200 грн. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 травня 2020 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ від 20 грудня 2019 року № 161-к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України з адміністративно-господарської діяльності за систематичне невиконання без поважних причин, покладених на нього обов`язків та порушень правил внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України з адміністративно-господарської діяльності. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України, на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн. В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача з тих підстав, що відповідно до Наказу № 161-к від 20.12.2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора з адміністративно-господарської діяльності на підставі п. 3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього обов`язків та порушення правил внутрішнього трудового розпорядку. Систематичність невиконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків та порушення правил внутрішнього трудового розпорядку підтверджується документами, долученими до справи. Зауважує на тому, що суд першої інстанції не надав оцінки тому, що 19.12.2019 року за № 01-14/352 адміністрацією коледжу було направлено подання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст. 40 КЗпП України та 19.12.2019 року за результатами розгляду подання, первинною організацією Профспілки ПМГУ працівників коледжу було надано згоду на звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст. 40 КЗпП України, про що адміністрації коледжу було направлено повідомлення № від 19.12.2019 року. Відповідач вважає безпідставними посилання позивача на те, що йому було встановлено індивідуальний режим роботи, оскільки 18 березня 2019 року Наказом № 49-к ОСОБА_1 , за його особистою заявою від 14.03.2019року, було встановлено режим роботи за індивідуальним графіком як особі з інвалідністю, яка була взята на облік відповідно до наказу № 14-к від 26.01.2017 року. Відповідно до вказаного наказу № 49-к ОСОБА_1 було встановлено графік роботи з 07:00 до 15:30 в період з 18 березня 2019 року по 31 жовтня 2019 року. ОСОБА_1 ознайомився з наказом про що свідчить його особистий підпис. Після закінчення строку дії наказу № 49-к від ОСОБА_1 ніяких заяв з приводу встановлення індивідуального графіку роботи не надходило. Відзив на апеляційну скаргу не подавався. Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , які, кожен окремо заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити без змін рішення суду першої інстанції,перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав. Рішення суду першої інстанції не оскаржено в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в цій частині не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції. Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 07.11.2014 року, відповідно до наказу №124-к, позивач був прийнятий в Криворізький технічний коледж Національної металургійної академії України на посаду заступника директора з адміністративно-господарської діяльності. На підставі наказу від 20 грудня 2019 року № 161-к, виданого директором Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України, позивача було звільнено з посади заступника директора з адміністративно-господарської діяльності за систематичне невиконання, без поважних причин, покладених на нього обов`язків та порушень правил внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України. Так, в основу наказу від 20 грудня 2019 року № 161-к про звільнення позивача з посади було покладено наказ від 27 травня 2019 року № 2-д про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани за систематичне невиконання своїх посадових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, а саме, відмови позивача від виконання розпоряджень та наказів директора коледжу, а саме: Розпорядження № 4-р від 13.05.2019 року «Про підготовку проекту технічної документації»; розпорядження № 6-р від 20.05.2019 року «Про підготовку інформації»; Розпорядження № 9-р від 20.05.2019 року «Про підготовку проектної документації»; Наказу № 77-од від 20.05.2019 року «Про підготовку навчального закладу до роботи в осінньо-зимовий період 2019-2020 н.р.», Наказу № 94-од від 04.07.2019 року «Про організацію роботи з усунення наслідків негоди відповідальною особою», що поставило під загрозу нормальне функціонування коледжу. В наказі про звільнення зазначено, що 12.12.2019 року пунктом 5 Наказу № 147-од на ОСОБА_1 було покладено обов`язки з організації виконання робіт по очищенню від горючих матеріалів службових, складських та господарських приміщень територій, горищ, підвалів; звільнити приміщення кабінетів та господарських приміщень території, горищ, підвалів; звільнити приміщення кабінетів та лабораторій від зайвих не потрібних матеріалів та речей у строк до 16.12.2019 року. Згідно Наказу від 20 грудня 2019 року № 161-к про звільнення позивача, заступник директора Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватись з наказом та в категоричній формі відмовився від виконання розпорядження № 13 від 12.12.2019 року «Про організацію робіт з пожежної безпеки», виданого на підставі Наказу № 147-од «Про посилення пожежної техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій» з метою недопущення настання негативних наслідків у вигляді пожежі та загрози здоров`ю та життю студентів та працівників колежу, що, на думку відповідача, підтверджує факт невиконання в черговий раз без поважних причин покладених на нього обов`язків. Крім того, в наказі про звільнення зазначено, що ОСОБА_1 допускає порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку в частині дотримання робочого часу працівниками коледжу, який встановлено з 08.00 години до 16.30 години з обідньою перервою 30 хвилин. При цьому, за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку 12.12.2019 року, 13.12.2019 року, 16.12.2019 року, 17.12.2019 року та 18.12.2019 року ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності Наказом № 4-д від 16.12.2019 року у вигляді догани. Звертаючись до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, позивач посилався на те, що його звільнення проведено з порушенням чинного законодавства про працю, оскільки накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказ про звільнення не містить фактичних та конкретних даних щодо допущених порушень. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог позивача в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на посаді заступника директора Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України з адміністративно-господарської діяльності. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно статті 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Попри це, положенням ст.141 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, трудовий договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення. Виходячи зі змісту даної норми для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався по дисциплінарної відповідальності та порушив її знову. Частиною другою статті 147 КЗпП України встановлено, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Заходами дисциплінарного стягнення є догана і звільнення (частина перша статті 147 КЗпП України). Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9, за передбаченими пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках ураховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення не минуло одного року. Верховний Суд у Постанові від 25.06.2018 року у справі №714/395/17 висловив правовий висновок, який полягає в тому, що систематичне порушення трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та порушив її знову. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, суд зобов`язаний перевірити всі накази про накладення дисциплінарного стягнення, які ввійшли в систему для звільнення, незалежно від того, чи оскаржувався кожен наказ окремо в установленому законом порядку. Лише правомірно накладені стягнення можуть ураховуватись і бути підставою для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Як вбачається із матеріалів справи, позивач тричі, протягом 2019 року, притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Накази Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України від 27 травня 2019 року № 2-д та від 16 грудня 2019 року № 4-д про оголошення догани ОСОБА_1 позивачем не оскаржувались. Відповідно до Наказу від 27 травня 2019 року № 2-д про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, останнього притягли до дисциплінарної відповідальності за невиконання ним Розпорядження № 4-р від 13.05.2019 року «Про підготовку проекту технічної документації»; розпорядження № 6-р від 20.05.2019 року «Про підготовку інформації»; Розпорядження № 9-р від 20.05.2019 року «Про підготовку проектної документації»; Наказу № 77-од від 20.05.2019 року «Про підготовку навчального закладу до роботи в осінньо-зимовий період 2019-2020 н.р.», Наказу № 94-од від 04.07.2019 року «Про організацію роботи з усунення наслідків негоди відповідальною особою». Як на підставу систематичності невиконання ОСОБА_1 покладених на нього трудових обов`язків, відповідач в наказі про звільнення позивача посилається на чергове невиконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, а саме: п.5 Наказу відповідача № 147-од від 12.12.2019 року про покладення на позивача обов`язку з виконання робіт по очищенню від горючих матеріалів службових, складських та господарських приміщень територій, горищ, підвалів; звільнення приміщення кабінетів та господарських приміщень території, горищ, підвалів; звільнення приміщення кабінетів та лабораторій від зайвих не потрібних матеріалів та речей у строк до 16.12.2019 року та відмову позивача від виконання розпорядження № 13 від 12.12.2019 року «Про організацію робіт з пожежної безпеки», виданого на підставі Наказу № 147-од «Про посилення пожежної техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій» з метою недопущення настання негативних наслідків у вигляді пожежі та загрози здоров`ю та життю студентів та працівників колежу. При цьому, підставою для застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Колегія суддів звертає увагу на те, що посадова інструкція є організаційно-правовим документом, в якому визначено основні завдання, обов`язки, права і відповідальність працівника при виконанні роботи на певній посаді (за відповідною професією), посадова інструкція має бути розроблена для всіх посад, передбачених штатним розписом, при цьому приписи ст.29 КЗпП України передбачають обов`язок роботодавця ознайомити працівника з посадовою інструкцією, в той час як узгодження посадової інструкції з працівником, як на тому наполягала апелянт, нормами діючого трудового законодавства не передбачено. Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається із матеріалів прави, відповідачем по справі, відповідно до вимог ст.ст. 12,81 ЦПК України, не надано доказів того, позивачем по справі було допущено порушення посадової інстанції та не доведено, в чому конкретно проявилось порушення позивачем покладених на нього обов`язків, та чи були, відповідно до посадової інстанції, покладені на позивача певні посадові обов`язки, зокрема виконання робіт по очищенню від горючих матеріалів службових, складських та господарських приміщень територій, горищ, підвалів; звільнення приміщення кабінетів та господарських приміщень території, горищ, підвалів; звільнення приміщення кабінетів та лабораторій від зайвих не потрібних матеріалів та речей у строк та виконання розпорядження № 13 від 12.12.2019 року «Про організацію робіт з пожежної безпеки». Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку відсутня систематичність невиконанням позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що на заступника директора Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України з адміністративно-господарської діяльності, відповідно до його посадових обов`язків, покладено обов`язки, які визначені в п.5 Наказу відповідача № 147-од від 12.12.2019 року, а саме: виконання робіт по очищенню від горючих матеріалів службових, складських та господарських приміщень територій, горищ, підвалів; звільнення приміщення кабінетів та господарських приміщень території, горищ, підвалів; звільнення приміщення кабінетів та лабораторій від зайвих не потрібних матеріалів та речей у строк до 16.12.2019 року, за невиконання яких, в сукупності з наявним Наказом про оголошення догани № 2-д від 27.05.2019 року, було звільнено позивача по справі. Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку відсутня систематичність порушення позивачем Правил внутрішнього трудового розпорядку в частині дотримання робочого часу працівниками коледжу, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, відповідно до Наказу № 4-д від 16.12.2019 року та Наказу № 5 від 18.12.2019 року ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку 12.12.2019 року, 13.12.2019 року, 16.12.2019 року, 17.12.2019 року та 18.12.2019 року. При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що після 18.12.2019 року позивачем порушувались Правила внутрішнього трудового розпорядку в частині дотримання робочого часу працівниками коледжу. В свою чергу, відповідно до положень ст. 147 КЗпП України за порушення дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Отже за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку 12.12.2019 року, 13.12.2019 року, 16.12.2019 року, 17.12.2019 року та 18.12.2019 року до позивача по справі було застосовано заходи стягнення у вигляді догани, тобто позивача вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вказані порушення, а доказів того, що позивач допускав порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку в частині дотримання робочого часу працівниками коледжу після 18.12.2019 року, що свідчило б про систематичність вказаних порушень, які могли слугувати звільненням позивача, матеріали справи не містять. На підставі наведеного вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та всебічно з`ясував обставини справи, дійшов правильного висновку про те, що накладення дисциплінарного стягнення та звільнення позивача на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин трудових обов`язків, було здійснено з порушенням вимог п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України. Не можуть бути підставою для скасування рішення суду та відмови в задоволенні позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги відповідача про те, що відповідно до Наказу № 161-к від 20.12.2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора з адміністративно-господарської діяльності на підставі п. 3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього обов`язків та порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, а систематичність невиконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків та порушення правил внутрішнього трудового розпорядку підтверджується документами, долученими до справи, оскільки в даному випадку систематичність невиконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків та порушення правил внутрішнього трудового розпорядку не підтверджені належними та допустимими доказами, при цьому матеріали справи не містять відомостей про визначений обсяг посадових обов`язків заступника директора Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України з адміністративно-господарської діяльності а за порушення трудової дисципліни позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган, що унеможливлює застосування такого заходу стягнення як звільнення. Також не можуть бути підставою для скасування рішення та відмови в задоволенні позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав оцінки тому, що 19.12.2019 року за № 01-14/352 адміністрацією коледжу було направлено подання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст. 40 КЗпП України та 19.12.2019 року за результатами розгляду подання, первинною організацією Профспілки ПМГУ працівників коледжу було надано згоду на звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст. 40 КЗпП України, про що адміністрації коледжу було направлено повідомлення № від 19.12.2019 року, оскільки відповідачем по справі звільнено позивача із займаної посади з порушенням вимог п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України, тому наявність в даному випадку згоди первинної організації Профспілки ПМГУ працівників коледжу на звільнення ОСОБА_1 . не має правого значення для вирішення спору. Не можуть бути підставою для скасування рішення доводи апеляційної скарги про те, що відповідач вважає безпідставними посилання позивача на те, що йому було встановлено індивідуальний режим роботи, оскільки 18 березня 2019 року Наказом № 49-к ОСОБА_1 , за його особистою заявою від 14.03.2019 року, було встановлено режим роботи за індивідуальним графіком як особі з інвалідністю, яка була взята на облік відповідно до наказу № 14-к від 26.01.2017 року та відповідно до вказаного наказу № 49-к ОСОБА_1 було встановлено графік роботи з 07:00 до 15:30 в період з 18 березня 2019 року по 31 жовтня 2019 року. ОСОБА_1 ознайомився з наказом про що свідчить його особистий підпис, оскільки позивача по справі відповідно до Наказу № 4-д від 16.12.2019 року та Наказу № 5-д від 18.12.2019 року ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку 12.12.2019 року, 13.12.2019 року, 16.12.2019 року, 17.12.2019 року та 18.12.2019 року, тому, відповідно до положень ст. 147 КЗпП України, відповідно до якої за порушення дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення, позивач не може бути притягнутий двічі до дисциплінарної відповідальності за порушення, за яке йому було оголошено догану. Отже, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України - залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 травня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 12 жовтня 2020 року. Головуючий: Судді: