Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/3551/20
від 25.05.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/3551/20 Номер провадження 22-ц/814/916/21Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. суддів: Прядкіної О.В., Хіль Л.М. імена (найменування) сторін: позивач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та в інтересах недієздатної ОСОБА_3 розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави, ухвалене 12 січня 2021 року у складі судді Яковенко Н.Л. по справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та в інтересах недієздатної ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,- В С Т А Н О В И В : У серпні 2020 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулось до суду із вказаним позовом та просило стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за послуги теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у загальному розмірі 46 156,24 грн. та понесені судові витрати. В обґрунтування позовних вимог вказувало, що відповідачам надаються послуги з центрального опалення і гарячого водопостачання в квартиру за адресою АДРЕСА_1 . За період з 01 листопада 2013 року по 01 травня 2020 року існує заборгованість за отримані послуги в розмірі 36 151,16 грн. Окрім того, позивач вважає за необхідне стягнути з відповідачів інфляційні витрати та 3 % річних в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12 січня 2021 року позовні вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованість за послуги теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у загальному розмірі 46 156,24 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2 , просив скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення місцевого суду не відповідає вказаним вимогам. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 26-28, 80). У вказаній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_2 (а.с. 19, 103-104). Частиною 3 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. З цих підстав, місцевий суд прийшов до висновку, що відповідачі є користувачами послуг теплопостачання та гарячого водопостачання, а отже несуть відповідальність за неналежну оплату цих послуг. Колегія суддів не може погодить із таким висновком місцевого суду. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Статтею 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що послуги, які спрямовані на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням є комунальними послугами. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором чи законом. Таким чином, незалежно від причини не укладення відповідного договору, споживач житлово-комунальних послуг має здійснювати оплату за їх споживання. Проте, місцевим судом не встановлено, чи є відповідачі користувачами послуг теплопостачання та гарячого водопостачання від ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 06 серпня 2009 року, яке набрало законної сили, встановлено, що 29 жовтня 2003 року за участю ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та Шкурпели А.І. представника житлово-експлуатаційної установи, був складений акт про прийом закінченого будівництвом об`єкту системи газопостачання. При цьому, судом встановлено, що мешканці квартири за адресою АДРЕСА_1 не є споживачами послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання від ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише щодо будинку в цілому. Проте, відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання відбулося 29 жовтня 2003 року. Рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів визначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Таким чином, встановлена законодавча заборона відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку не спростовує факту припинення відповідачами отримання відповідних послуг. За таких обставин, позовні вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, місцевим судом ухвалено помилкове рішення про задоволення позовних вимог ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, позивачем має бути відшкодовано понесені ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги. Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 січня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні позову Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та в інтересах недієздатної ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - відмовити. Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 2 251,50 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О.Ю. Кузнєцова Судді О.В. Прядкіна Л.М. Хіль