Постанова 4805 № 275/1278/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №275/1278/19 Головуючий у 1-й інст. Лівочка Л. І. Категорія 84 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Галацевич О.М., суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М., з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №275/1278/19 за поданням начальника Брусилівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , на ухвалу Брусилівського районного суду Житомирської області, постановлену 11 лютого 2021 року суддею Лівочкою Л.І. у смт. Брусилові, повний текст ухвали складено 11 лютого 2021 року, в с т а н о в и в : У лютому 2021 року начальник Брусилівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Вангородський С.М. (далі Начальник Відділу) звернувся до суду з поданням, у якому, посилаючись на ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення, просив тимчасово обмежити останнього у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України до виконання зобов`язань, покладених на ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі Банк) боргу в сумі 75588,60 грн та судового збору в сумі 1921 грн. Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 11 лютого 2021 року тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом №275/1278/19, виданим Брусилівським районним судом Житомирської області 08 вересня 2020 року, про стягнення на користь Банка боргу в сумі 75588,60 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні вимог подання, вирішити питання про розподіл судових витрат. Також, просив дослідити під час судового розгляду докази, на які посилається ОСОБА_1 та які мають значення для розгляду справи з огляду на те, що боржник не був повідомлений про розгляд даної справи судом. На його думку, в матеріалах справи відсутні докази надсилання та вручення боржнику викликів державного виконавця та докази того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що за час виконання рішення він виїжджав за межі України або безпідставно не з`являвся на виклики державного виконавця, тобто свідомо ухилявся від виконання рішення суду. Також, вказав, що відсутність майна, достатнього для повного виконання зобов`язання, розмір заробітної плати боржника не свідчать про навмисне його ухилення від виконання зобов`язання. На спростування доводів подання щодо ухилення боржника від явки до державного виконавця додав до апеляційної скарги виклик державного виконавця від 08.12.2020 на 17.12.2020 з відміткою про явку боржника. Окрім того, зазначив, що з 01.10.2020 по 05.03.2021 із заробітної плати боржника на виконання рішення утримано і перераховано 33640 грн, про що надав відповідні докази. Тому, на думку ОСОБА_2 , обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 застосовано передчасно, без належного з`ясування фактичних обставин, що підлягають перевірці. В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав із зазначених у ній підстав. Зазначив, що з`являвся до державного виконавця та, що з його заробітної плати ще з жовтня 2020 року утримується 20 % на виконання судового рішення. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Задовольняючи подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання судового рішення. Проте, погодитися з таким висновком суду не можна. Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Згідно зі статтею 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері. Так, пунктом 5 частини 1 статті 6 цього Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань. Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Таким чином, з аналізу вищевказаних норм права слідує, що установлене Конституцією України право вільно залишати територію України може бути обмежено відносно боржника-фізичної особи за судовим рішенням шляхом установлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України лише у разі встановлення та доведеності факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду. Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що в Брусилівському районному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) перебуває на виконанні виконавчий лист № 275/1278/19, виданий 08.09.2020 Брусилівським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банка боргу в сумі 75588,60 грн та судового збору в сумі 1921 грн. Виконавче провадження № 63043571 з виконання даного виконавчого документа відкрито 15.09.2020 (а.с. 3). За даними стягувача, наданими державним виконавцем до подання, станом на 16 січня 2021 року боржник заборгованість не погасив (а.с. 9). Начальник Відділу, обґрунтовуючи подання зазначав, що боржник будь-яких дій, спрямованих на погашення заборгованості та виконання рішення суду не здійснив, на виклики до державного виконавця не з`являється та надав до матеріалів подання два виклики державного виконавця адресовані ОСОБА_1 від 08.12.2020 на 17.12.2020, від 17.12.2020 на 28.12.2020 (а.с. 7, 8). Разом з тим, матеріали справи не містять доказів вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, надсилання викликів чи вимог державного виконавця, а також доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що за час виконання рішення він безпідставно не з`являвся на виклики державного виконавця, тобто свідомо ухилявся від виконання судового рішення. Отже, достатніх доказів підтвердження обставин ухилення боржника від виконання судового рішення до подання Начальником Відділу не надано. Окрім того, з наданих до апеляційної скарги доказів вбачається, що 17.12.2020 ОСОБА_1 з`являвся за викликом державного виконавця (а.с. 45-46) та з жовтня 2020 року з його заробітної плати здійснюються утримання за виконавчим листом №275/1278/19 (а.с. 43-44). Враховуючи наведене, обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 судом було застосовано передчасно, без належного з`ясування фактичних обставин, що мають значення для справи, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні подання Начальника Відділу. З виконавчої служби на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 454грн. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Брусилівського районного суду Житомирської області від 11 лютого 2021 року скасувати, постановивши нове судове рішення про відмову у задоволенні подання начальника Брусилівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Вангородського Сергія Миколайовича про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві на виїзд за межі України. Стягнути з Брусилівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) на користь ОСОБА_1 454 грн судових витрат. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 28 травня 2021 року.