Ухвала КЦС ВС № 754/6429/19

Ухвала 27 травня 2021 року м. Київ справа № 754/6429/19 провадження № 61-4871ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного музею архітектури та побуту України, треті особи: Первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників архітектури та побуту України Національної академії наук України, Всеукраїнська професійна спілка «Захист справедливості», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національного музею архітектури та побуту України, треті особи: Первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників архітектури та побуту України Національної академії наук України, Всеукраїнська професійна спілка «Захист справедливості», про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позов обґрунтовано тим, що з квітня 2012 року ОСОБА_1 працювала у відповідача на посаді начальника відділу господарського забезпечення. У вересні 2012 року позивача було обрано головою Первинної профспілкової організації Всеукраїнська професійна спілка «Захист справедливості» працівників архітектури та побуту України. В подальшому 31 січня 2019 року наказом виконуючого обов`язки генерального директора музею Повякель О. Т. було введено в дію новий штатний розпис з 01 січня 2019 року. У квітні 2019 року позивача було звільнено з займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки при її звільненні відповідачем не було отримано згоду профспілкової організації на звільнення. Крім того, при проведенні реорганізації також не було повідомлено профспілкову організацію про реорганізацію. На підставі викладеного позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просила суд визнати незаконним її звільнення з посади начальника відділу господарського забезпечення, поновити позивача на посаді, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та понесені судові витрати. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року вищевказаний позов задоволено. Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу господарського забезпечення Національного музею архітектури та побуту України відповідно до наказу від 05 квітня 2019 року № 224-к «Про припинення трудового договору ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу господарського забезпечення Національного музею архітектури та побуту України. Стягнуто з Національного музею архітектури та побуту України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 квітня 2019 року по 12 серпня 2020 включно у розмірі 103 804, 42 грн. Стягнуто з Національного музею архітектури та побуту України на користь держави судовий збір у розмірі 1 038,04 грн. В частині поновлення на роботі ОСОБА_1 допущено негайне виконання рішення суду. Постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року апеляційну скаргу Національного музею народної архітектури та побуту України задоволено. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 ОСОБА_1 23 березня 2021 року засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року у вищевказаній справі, з пропуском строку встановленого статтею 390 Цивільного процесуального права (далі - ЦПК України). Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків до 07 травня 2021 року, але не більше десяти днів з дня вручення ухвали, зокрема запропоновано надати докази на підтвердження дати отримання постанови апеляційного суду та доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 076,08 грн. У травні 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, зокрема: копія листа апеляційного суду від 26 квітня 2021 року № 0606/1280/2021 та квитанція від 29 квітня 2021 року № 0.0.2107606529.1 про сплату судового збору у розмірі 2 076,08 грн. З наданого заявником листа апеляційного суду від 26 квітня 2021 року № 0606/1280/2021 убачається, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримала 22 лютого 2021 року в приміщенні апеляційного суду, на підставі поданої нею заяви від 11 лютого 2021 року. Згідно з положеннями статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надані заявником докази у їх сукупності, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки встановлені обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є згідно із статтею 390 ЦПК України підставою для його поновлення. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року та залишити в силі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року. Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без врахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 333/5300/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також заявник посилається, на те що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Оскільки недоліки касаційної скарги усунуто, за формою та змістом касаційна скарга відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року. Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного музею архітектури та побуту України, треті особи: Первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників архітектури та побуту України Національної академії наук України, Всеукраїнська професійна спілка «Захист справедливості», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року. Витребувати з Деснянського районного суду міста Києва матеріали справи № 754/6429/19. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик