Ухвала КГС ВС № 915/2331/19

УХВАЛА 28 травня 2021 року м. Київ Справа № 915/2331/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю.Я., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТ Єкатеринбург" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТ Єкатеринбург" до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Дочірнє підприємство "Торжок" та Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Кондитер" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікінвест2017", про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора та записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ВСТАНОВИВ: 20.05.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТ Єкатеринбург" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2020 у справі № 915/2331/19 , подана 30.04.2021 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобом поштового зв`язку. Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в касаційній скарзі має бути зазначено підставу касаційного оскарження судових рішень та наведене відповідне обґрунтування підстави, а саме: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Зміст касаційної скарги зводить до незгоди з оцінкою доказів, встановлену судами першої та апеляційної інстанції, і встановленими обставинами справи без зазначення підстави та обґрунтування її для касаційного оскарження судових рішень, визначених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. За змістом частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Предметом оскарження є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 (повний текст складено 19.03.2021), строк для оскарження якої сплив 08.04.2021. Проте, з касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "КИТ Єкатеринбург" звернулося лише 30.04.2021 без клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, тобто скаржником пропущений строк, встановлений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, для подання касаційної скарги. За змістом частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази. Згідно з частиною третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Предметом оскарження є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021, якою залишено без змін рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2020, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. Згідно з підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 01.01.2019-1921 грн. За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Предметом позову у даній справі є: 1. визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - заступника начальника Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Продун Анастасії Андріївни №33961789 від 25.02.217р. 11:11:11; 2. визнання незаконним і скасування Рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - заступника начальника Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Продун Анастасії Андріївни №33961789 від 25.02.217р. 11:09:57; 3. визнання незаконним і скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про припинення (дата, час державної реєстрації 21.02.2017р. 15:03:30) обтяження (номер запису про обтяження 9725053, дата, час державної реєстрації 20.05.2015р. 09:31:45); 4. визнання незаконним і скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про припинення (дата, час державної реєстрації 21.02.2017р. 15:03:30) обтяження (номер запису про обтяження 9725757, дата, час державної реєстрації 20.05.2015р. 10:03:07). Ураховуючи зазначене, за подання касаційної скарги скаржникові необхідно сплатити за немайнові вимоги (1921, 00 грн* 4)*200%=15 368,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "КИТ Єкатеринбург" не додало до касаційної скарги платіжного доручення, яке підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, про що складено акт Верховним Судом від 20.05.2021 № 29.1-11/216. Виходячи із положень частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Таким чином, Товариству з обмеженою відповідальністю "КИТ Єкатеринбург" необхідно сплатити судовий збір і надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату 15 368,00 грн за наведеними нижче реквізитами. -Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 -Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 -Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) -Код банку отримувача (МФО): 899998 -Номер рахунку отримувача (стандарт): UA288999980313151207000026007 -Код класифікації доходів бюджету: 22030102 -Судовий збір (Верховний Суд, 055) -Призначення платежу: *;101 Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання документа про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, надання інших доказів для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження або зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження та подачі нової редакції касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також доказів надіслання нової редакції касаційної скарги сторонам у справі. У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові. Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТ Єкатеринбург" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2020 у справі № 915/2331/19 залишити без руху до 16.06.2021, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Т. Б. Дроботова Судді Н. О. Багай Ю. Я. Чумак