Постанова 4824 № 760/27818/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М. № 22-ц/824/7251/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 760/27818/18 27 травня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Левенця Б.Б. - Борисової О.В. при секретарі - Савлук І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Солом?янського районного суду міста Києва від 12 березня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Коробенко С.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,- в с т а н о в и в: 26 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Національного антикорупційного бюро України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди. На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 23 жовтня 2017 року вона звернулася із клопотанням № 1 від 23.10.2017 року , яке було отримано Національним антикорупційним бюро України 23 жовтня 2017 року за вх. № 201/27294-04. Також у цей день вона подала клопотання № 2 від 23.10.2017 року, яке було отримано Національним антикорупційним бюро України 23 жовтня 2017 року за вх. № 201/27295-04. Цього ж дня вона знову звернулася із клопотанням № 3 від 23.10.2017, яке було отримано Національним антикорупційним бюро України 23 жовтня 2017 року за вх. № 201/27296-04. У зв`язку з тим, що ці клопотання не були розглянуті в строк, вона була вимушена звернутися із скаргою до суду в порядку, визначеному КПК України. 13.11.2017 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва постановив ухвалу у справі № 760/23059/17-к, провадження № 1-кс-15455/17, якою задовольнив скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6. Цією ухвалою було зобов`язано детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №520170000000/30676, або іншу уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України в разі здійснення нею досудового розслідування в кримінальному провадженні №52017000000000676 розглянути: клопотання №№ 1, 2 та 3 ОСОБА_1 від 23.10.2017 року. Таким чином, неправомірні дії НАБУ щодо не розгляду її заяв мали місце з 23.10.2017рокупо 13.11.2017року і всього тривали 22 дні. Крім того, 12 лютого 2018 року вона та ОСОБА_2 подали до Національного антикорупційного бюро України заяву про кримінальне правопорушення, яке було вчинене детективами Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6. та ОСОБА_7. за ст.ст. 364 ч. 2, 366, 382 ч. 3, 396 ч. 1 КК України. Але зазначена заява не була внесена до ЄРДР. За скаргою ОСОБА_2 , поданою в порядку КПК України, ухвалою від 27.02.2018 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Вишняк М.В. у справі № 760/4695/18 зобов`язав службову особу Національного антикорупційного бюро України, до компетенції якої входить внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не пізніше 24 годин після отримання копії ухвали, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення, зазначені у заяві, поданій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України 12.02.2018 року. Зазначає, що вказані неправомірні дії НАБУ продовжувалися з 12.02.2018 року по 27.02.2018 року і всього тривали 16 днів. Також посилається на те, що 13.02.2018 року в порядку ст.214 КПК України була подана колективна заява-повідомлення №3 від 13.02.2018рокувід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в приймальню Національного антикорупційного бюро України про вчинене кримінальне правопорушення. Але всупереч вимогам КПК України зазначена заява не була внесена до ЄРДР. Ухвалою від 26.03.2018 року слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Сергієнко Г.Л. в справі № 760/5283/18 було зобов`язано уповноважених службових осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене кримінальне правопорушення по заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 13.02.2018року №3. В цьому випадку неправомірні дії НАБУ тривали з 13.02.2018 року по 26.03.2018 року, тобто, 42 дні. Зазначає, що внаслідок зазначених незаконних дій (бездіяльності) посадових осіб відповідача їй була заподіяна моральна шкода, яка виявилась у тому, що вона втратила віру в законність і справедливість влади, в свою соціальну безпеку і захищеність. З вини відповідача вона була змушена протягом тривалого часу і неодноразово звертатися в суди та інші правоохоронні органи, щоб викрити відповідача і його протиправні дії, у зв`язку з чим потерпає від глибоких моральних страждань. Саме з вини відповідача вона змушена протягом тривалого періоду витрачати свій особистий час і звертатися в різні інстанції за захистом своїх прав, гарантованих їй Конституцією України, КПКУкраїни, які навмисно і цинічно були порушені відповідачем, що призвело до позбавлення її можливості реалізації своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими і родичами і потребувало від неї додаткових зусиль для організації свого життя і відновлення здоров`я. З вини відповідача вона була позбавлена відчуття безпеки, правової стабільності, верховенства права, було порушено її психологічне благополуччя, вона відчувала сильне почуття страху, відчай і безпорадність перед свавіллям відповідача. Таким чином, службові особи відповідача своїми незаконними діями і бездіяльністю, які виразилися в незаконному не внесенні відомостей до ЄРДР та у не проведенні слідчих дій, заподіяли їй глибокі, тривалі моральні і психологічні страждання. Компенсацію моральної шкоди, заподіяної їй незаконними діями і протиправною бездіяльністю відповідача, вона оцінює, виходячи із принципів розумності, справедливості та наукової обґрунтованості в 164 744,00 грн. В основу розрахунку моральної шкоди нею покладено висновок спеціаліста в галузі права, психолога Карачевцева Ярослава Миколайовича та методику О.М. Ерделевського щодо визначення розміру моральної шкоди. Зазначає, що для забезпечення свого ефективного юридичного захисту від неправомірних дій, бездіяльності НАБУ їй довелося змінити звичайний перебіг життя. З огляду на вище викладене просила суд стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 164 744 грн. Рішенням Солом?янського районного суду міста Києва від 12 березня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 25 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Солом?янського районного суду міста Києва від 12 березня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на її користь 164 744,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що нею було надано письмові докази щодо невиконання відповідачем трьох судових рішень, які були адресовані на виконання Національному антикорупційному бюро України. Звертає увагу, що на виконання вимог ухвали Солом`янського районного суду м.Києва від 13.11.2017 року детективом Національного антикорупційного бюро ОСОБА_6. було надано офіційну відмову виконувати ухвалу суду та, всупереч вимогам ч. 2 ст. 218 КПК України, було змінено підсудність кримінального правопорушення № 52017000000000676 та направлено до прокуратури міста Києва. Зазначає, що детективом Національного антикорупційного бюро України С. Жувало не було виконано вимоги ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 27.02.2018 року та не внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР. Натомість детективом було перевищено свої повноваження та самостійно визначено компетенцію майбутнього слідства. Вказує на те, що судом першої інстанції було неправомірно відмовлено в задоволені її позову та не застосовано ч. 1,3 ст. 262 ЦПК України, не надано належної оцінки неправомірним діям детективів Національного антикорупційного бюро України. Зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наявність певних недоліків у процесуальній діяльності посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої і, відповідно, не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди. Звертає увагу, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нею не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння їй моральної шкоди та судом першої інстанції не спростовано факт невиконання відповідачем трьох судових рішень, не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи письмовим доказам. В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю підтримала доводи своєї апеляційної скарги та просила її задовольнити. Представник відповідача Національного антикорупційного бюро України Максим`як Андрій Віталійович в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 23.10.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Національного антикорупційного бюро України з клопотаннями № 1, № 2, № 3 про проведення певних слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №52017000000000676 в порядку ст. 220 КПК України, які мали бути розглянуті в строк не більше трьох днів ( статті 220221 КПК України). За результатами розгляду вказаних клопотань детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 на адресу ОСОБА_1 було направлено лист-відповідь від 02.11.2017 року № 0412-188/39698, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 має процесуальний статус та права заявника, які передбачені ст. 60 КПК України, а саме: має право отримати документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію її заяви, подати на підтвердження своєї заяви речі і документи, отримати інформацію про закінчення досудового розслідування. У зв`язку з цим підстави для виконання викладених нею вимог щодо проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 52017000000000676 відсутні.Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні на теперішній час триває та здійснюється ним особисто. ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду м.Києва із скаргою на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6. щодо розгляду її клопотань № 1, № 2, № 3 про проведення певних слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №52017000000000676. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13.11.2017 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 задоволено. Зобов`язано детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000676, або іншу уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України в разі здійснення нею досудового розслідування в кримінальному провадженні №52017000000000676, розглянути : клопотання № 1 ОСОБА_1 від 23 жовтня 2017 року, отримане Національним антикорупційним бюро України 23 жовтня 2017 року за № 201/27294-04; клопотання № 2 ОСОБА_1 від 23 жовтня 2017 року, отримане Національним антикорупційним бюро України 23 жовтня 2017 року за № 201/27295-04; клопотання № 3 ОСОБА_1 від 23 жовтня 2017 року, отримане Національним антикорупційним бюро України 23 жовтня 2017 року за №201/27296-04. Також судом встановлено, що 12.02.2018 року до Національного антикорупційного бюро України надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 № 3 про кримінальні правопорушення, вчинені детективами Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 та ОСОБА_7. за ч.2 ст. 364 КК України та посадовими особами органів прокуратури України. Листом Національного антикорупційного бюро України від 23.02.2018 року № 11-006/7963 вищезазначену заяву було направлено до Генеральної прокуратури України для розгляду в межах компетенції, про що повідомленозаявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ОСОБА_2 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27.02.2018 року скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань- задоволено. Зобов`язано службову особу Національного антикорупційного бюро України, до компетенції якої входить внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не пізніше 24 годин після отримання копії ухвали, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення, зазначені у заяві, поданій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України 12.02.2018 року. 13 лютого 2018 року до Національного антикорупційного бюро України надійшла заява ОСОБА_1 від 13.02.2018рокупро кримінальне правопорушення, вчинене службовими особами Національногоантикорупційного бюро України та органів прокуратури України. Листом Національного антикорупційного бюро України від 23.02.2018 № 11-006/7963 вищезазначену заяву було направлено до Генеральної прокуратури України для розгляду в межах компетенції, про що повідомлено заявницю ОСОБА_1 . ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду м.Києва зі скаргою на бездіяльність відповідальних осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою-повідомленням про вчинення кримінального правопорушення № 3 від 13.02.2018 року. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26.03.2018 у справі № 760/5283/18 скаргу задоволено. Зобов`язано уповноважених службових осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене кримінальне правопорушення по заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 13.02.2018 року № 3 та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції посилався на те, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння їй моральної шкоди діями ( бездіяльністю) посадових осіб НАБУ щодо розгляду заяв ( клопотань) ОСОБА_1 . Доводи позивачки зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями, які приймалися посадовими особами НАБУ у кримінальному провадженні, натомість у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження порушення її особистих немайнових чи процесуальних прав, завдання шкоди її здоров`ю та душевних страждань, а отже заподіяння їй внаслідок неправомірних дій відповідача моральної шкоди. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто, виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування (стаття 1173 ЦК України). За змістом статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою. Тобто, відповідачем у зазначених категоріях справ є держава Україна, а не посадова особа, орган державної влади чи орган місцевого самоврядування. Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Частиною другою статті 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 зазначеної частини передбачає наявність інших випадків, передбачених законом. Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. ОСОБА_1 обґрунтовувала свої позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди бездіяльністю посадових осіб НАБУ щодо невнесення до ЄРДР її заяв про злочин від 12.02.2018 року та 13.02.2018року, та не наданням відповіді на її клопотання № 1,2 та 3 від 23.10.2021 року. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13.11.2017 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 задоволено. Зобов`язано детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000676, або іншу уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України в разі здійснення нею досудового розслідування в кримінальному провадженні №52017000000000676, розглянути : клопотання № 1 ОСОБА_1 від 23 жовтня 2017 року, отримане Національним антикорупційним бюро України 23 жовтня 2017 року за № 201/27294-04; клопотання № 2 ОСОБА_1 від 23 жовтня 2017 року, отримане Національним антикорупційним бюро України 23 жовтня 2017 року за № 201/27295-04; клопотання № 3 ОСОБА_1 від 23 жовтня 2017 року, отримане Національним антикорупційним бюро України 23 жовтня 2017 року за №201/27296-04. На виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13.11.2017 року, детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 повідомлено ОСОБА_1 про те, що вказані клопотання були розглянуті детективом Національного бюро та надано відповідь листом від 29.11.2017 № 0412-188/44072. 15.11.2017 року процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 52017000000000676прийнято рішення про зміну підслідності. Вказане провадження для проведення подальшого розслідування направлене до прокуратури м.Києва, у зв`язку з чим підстави для проведення слідчих дій чи прийняття процесуальних рішень детективами НАБУ у цьому кримінальному провадженні на теперішній час відсутні. Ухвалами Солом'янського районного суд м.Києва від 27.02.2018 року та від 26.03.2018 року було зобов`язано уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявами позивачки ОСОБА_1 . На виконання ухвали слідчого судді від 27.02.2018 рокудетективами Національного антикорупційного бюро України 03.03.2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення (кримінальне провадження № 52018000000000187). 18.04.2018 року прокурором у вказаному кримінальному провадженні визначено підслідність вказаного провадження за Головним управлінням Національної поліції у м. Києві. На виконання вимог ухвали слідчого судді від 26.03.2018 рокудетективами Національного антикорупційного бюро України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за № 52018000000000396 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України. У подальшому прокурором у вказаному кримінальному провадженні визначено підслідність за Головним управлінням Національної поліції України. Однією із засад кримінального провадження є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, гарантоване статтею 24 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до зміступункту 1частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. За правилом частини другої статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги. Таким чином, в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування реалізується така засада кримінального судочинства, як реалізація особою права на оскарження їх процесуальних рішень, дій чи бездіяльності до суду. Суд, здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності. Втім, наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб саме по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного відшкодування моральної шкоди. З огляду на зазначене, для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення. До таких висновків прийшов і Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2019 року справа № 641/2198/17. Позивачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння їй моральної шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою НАБУ та моральною шкодою. Доводи позивачки зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями, які приймалися посадовими особами НАБУ у кримінальному провадженні. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження порушення відповідачем особистих немайнових чи процесуальних прав позивачки, завдання шкоди її здоров`ю та душевних страждань та заподіяння їй внаслідок неправомірних дій відповідача моральної шкоди. З огляду на наведене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди за їх недоведеністю. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що нею було надано письмові докази невиконання трьох судових рішень, які були адресовані на виконання відповідачу Національному антикорупційному бюро України, колегія суддів відхиляє, оскільки на виконання вимог ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 27.02.2018 року детективами Національного бюро внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення (кримінальне провадження № 52018000000000187). На виконання ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 26.03.2018 року детективами Національного антикорупційного бюро України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за № 52018000000000396. На виконання ухвали Соломянського районного суду м. Києва від 13.11.2017 року детективом Національного антикорупційного бюро України було повідомлено позивача про те, що вказані клопотання були розглянуті детективом Національного бюро та надано відповідь листом від 29.11.2017 № 0412-188/44072. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що на виконання вимог ухвали Солом`янського районного суду м.Києва від 13.11.2017 року детективом Національного антикорупційного бюро ОСОБА_6. було надано офіційну відмову виконувати ухвалу суду та всупереч вимогам ч. 2 ст. 218 КПК України було змінено підсудність кримінального правопорушення № 52017000000000676 та направлено до прокуратури міста Києва, з огляду на те, що на виконання вимог ухвали Солом"янського районного суду м. Києва від 13.11.2017 року детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 було надано ОСОБА_1 письмову відповідь про те, що вказані клопотання були розглянуті детективом Національного бюро та заявниці надано відповідь листом від 29.11.2017 № 0412-188/44072. 15.11.2017 року процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 52017000000000676 прийнято рішення про зміну підслідності кримінального провадження. Вказане провадження для проведення подальшого розслідування направлене до прокуратури м.Києва, у зв`язку з чим підстави для проведення слідчих дій чи прийняття процесуальних рішень детективами НАБУ у цьому кримінальному провадженні на теперішній час відсутні. З викладеного вбачається, що кримінальне провадженні № 52017000000000676 передане для проведення розслідування до прокуратури м.Києва, а тому детективи НАБУ не мають процесуальної можливості вчиняти будь-які процесуальні дії у даній справі . Не грунтуються на встановлених обставинах справи та досліджених судом доказах і доводи апеляційної скарги про те, що детективом Національного антикорупційного бюро України С. Жувало не було виконано вимоги ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 27.02.2018 року та не внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, так як з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань ( а.с. 36 т. 3) вбачається, що на виконання вимог ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 27.02.2018 року посадовою особою НАБУ 03.03.2018 року було внесено в реєстр заяву ОСОБА_2 від 12.02.2018 року про вчинення злочину за ч.2 ст. 382 КК України. Доводи скарги про те, що судом першої інстанції було неправомірно відмовлено в задоволені позову, не застосовано ч. 1,3 ст. 262 ЦПК України, не надано належної оцінки неправомірним діям детективів Національного антикорупційного бюро України, колегія суддів відхиляє, так як суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив дійсні обставини справи, дослідив надані сторонами докази, надав їм вірну правову оцінку з урахуванням норм матеріального права , які регулюють спірні правовідносини. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Солом?янського районного суду міста Києва від 12 березня 2021 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Солом?янського районного суду міста Києва від 12 березня 2021 рокузалишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 28 травня 2021 року. Головуючий: Судді: