Постанова 4824 № 759/23153/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2021 року м. Київ Справа 759/23153/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/7322/2021 Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі: Головуючого Желепи О.В., суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф. при секретарі Міщенко Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2021 року ( у складі судді Яровенко Н.О., інформація щодо дати складання повного тексту відсутня) в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, - ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, в якому просив визнати недостовірною та такою, що порушує права позивача на повагу до його гідності, честі та недоторканості ділової репутації інформацію викладену на сайті:http://www.amgcompass.com.ua/ зобов`язати відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом вилучення недостовірної, перекрученої та спотвореної інформації, у тому числі заборонених законом фото матеріалів приватного, особистого життя позивача та членів його родини або захищеного авторськими правами характеру та встановити місячний термін для виконання рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач систематично ігнорує письмові заборони, при цьому на своєму сайті ІНФОРМАЦІЯ_1., без дозволу спотворює та надає чисельні приватні фото позивача з членами його родини, з їх друзями та діловими партерами. При цьому ОСОБА_2 постійно надає неправдиву інформацію (видає себе за доктора наук, а також вилучає інформацію про авторів міжнародного проекту « Сліпий ») чим кривдить ділову гідність ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ОСОБА_2 надає недостовірну публічну інформацію і некоректно присвоює наукові звання, яких не має, а саме, що він Д-Р (доктор наук) або ОСОБА_2 , PhD (або доктор філософії). Отже, відповідач безпідставно, без наявності диплома міжнародного зразку з метою самореклами присвоює собі звання доктора філософії, що є порушенням вимог Закону України «Про інформацію» та публічну інформацію. Також відповідач на своєму сайті надає неправдиву інформацію про ОСОБА_7 ,електронна адреса якого не відповідає дійсності. Позивач, як на підставу для задоволення позовних вимог, посилається на те, що вищенаведена інформація, поширена відповідачем, є недостовірною, такою що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки вона не відповідає дійсності. Рішенням Дніпровського районного суду від 10 березня 2021 року у задоволені позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 02.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Вказує, що оскаржуване рішення постановлено з порушеннями Конституції та міжнародного права, що наносить шкоду засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права, порушує баланс прав і законних інтересів Позивача, міжнародних приписів. Скарга також містить посилання на порушення норм процесуального права, безпідставну відмову в задоволенні клопотання позивача про залучення в якості доказів: СД диску , рішення Господарського суду міста Києва, в якому зазначається, що в ТОВ «АРТ ЕНД МАРКЕТИНГ ТЕЛЕНТС» суб`єктом господарської діяльності є ОСОБА_7 та постанови Північного Апеляційного Господарського суду, що має важливе значення для справи. Разом з тим, судом задоволено клопотання відповідача про приєднання до матеріалів справи документів, які були подані з пропуском строків, тобто порушено принцип рівності сторін під час здійснення цивільного судочинства. Ухвалою від 14 квітня 2021 року Київським апеляційним судом, відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 липня 2021 року щодо відмови у долучені до матеріалів справи копії судового рішення. Відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 липня 2021 року щодо відмови у долучені оригіналів доказів ( СД дисків із відеоматеріалами) до матеріалів справи. Ухвалою від 14 квітня 2021 року Київським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження в даній справі та надано учасникам справи 5-ти денний строк з моменту отримання ухвали для подачі відзиву на апеляційну скаргу. В судовому засіданні позивач доводи скарги підтримав, просив рішення скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення його позову. Відповідач у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність та не обґрунтованість. Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Так, відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Згідно положень ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. У свою чергу, ст. 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Разом з тим відповідно до вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Відповідно до ст. 200 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації. У пункті 4, 15, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи» вказано: „4. Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Пункт 15 - при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Відмовляючи в задоволенні позову про захист честі та гідності, суд вважав встановленими такі обставини: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 є авторами збірки матеріалів «Название, логлайн, салоган, жанр, синопсис, структура и фирменный стиль» для фильма « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - «ІНФОРМАЦІЯ_3», що підтверджується копією свідоцтва про авторські права на твір (а.с.6) Листом від 13.03.2018 року ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_2 , що у зв`язку з тим, що відповідач не підтвердив статус юридичної особи AMGC Advertitsing& Marketing GroupCOMPASS, вважає , що використання її персональних даних а також її особистих фото та/або інших зображень за її участю в розділах сайту, в тому числі ІНФОРМАЦІЯ_4., є наданням в інтернет-інформаційний простір інформації без її письмового дозволу та незаконними діями.(а.с.11) Інформаційним листом-попередженням від 13.07.2019 року, за підписом ОСОБА_1 , повідомлено ОСОБА_2 , що 10.05.2019 року його переобрали і виключили з продюсерів-підписантів, у тому числі протокольно були розглянуті дії відповідача, а саме, що він на своєму сайті надає недостовірну/ спотворену публічну інформацію, у тому числі таку, що заборонена Законом України щодо ідентифікації та діяльності підписантів (а.с.12). Позивачем не було надано належних та допустимих доказів поширення інформації, яка порочить честь та гідність позивача, або членів його родини. Суд вірно виходив з положень ст.ст. 77-81 ЦПК України, відповідно до яких доказування не може ґрунтуватись на припущеннях , а обов`язок доказування Законом покладено на сторони. Долучені до позовної заяви, роздруковані фото, не містять інформації, щодо дати їх опублікування, а також інформації, щодо особи, яка їх розмістила. Тобто, суд не мав доказів, з яких міг би встановити, що фото, які долучив позивач до позову, та на яких зображено як позивач з дочкою так і відповідача виставлялись саме на сайті, який належить відповідачу, після повідомлення його про заборону розміщувати фото з зображенням позивача та його дочки. Крім того, судом встановлено, що вказані фото, а також публікації на які посилається позивач не містять жодної негативної інформації про позивача та його дочку, також судом не встановлено фактів, які б свідчили, що відповідач поширює про позивача та членів його родини інформацію, яка є такою, що порочить їх честь та гідність. Не зазначення прізвища позивача та його дочки , як авторів збірки матеріалів «Название, логлайн, салоган, жанр, синопсис, структура и фирменный стиль» , але при цьому вказівки на те, що окрім нього є ще й інші автори, не свідчить про порушення честі та гідності. Якщо, позивач вважає, що відповідач порушує його авторські права, то він повинен їх захищати в інший спосіб, та звертатись до суду за захистом авторських прав. Що стосується інформації, ОСОБА_2 , PhD (або доктор філософії), то дана інформація, навіть якщо вона є неправдивою, не стосується позивача та членів його родини, а тому не може вважатися порушенням особистих немайнових прав ОСОБА_1 , та відповідно не підлягає спростуванню, за позовом останнього. Що стосується неправдивої інформації про ОСОБА_7 , а саме щодо невірного зазначення його електронної адреси, то дана інформація також не стосується ОСОБА_1 та членів його родини, а тому не може вважатися порушенням його особистих немайнових прав. В судовому засіданні позивач наполягав на тому, що письмовим доказом того, що відповідач розповсюджує недостовірну інформацію є інформація викладена в томі 1 на аркуші справи 110, але дану інформацію неможливо ідентифікувати як недостовірну, ким та де вона розповсюджена. Отже, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту, що відповідач розповсюджує недостовірну інформацію про позивача, позивачем суду надано не було. Дослідивши, надані суду першої інстанції докази, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог, через нодоведеність поширення відповідачем недостовірної , та такої що порочить честь та гідність позивача інформації. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та є фактичним повторенням змісту заявлених позовних вимог, яким суд дав належну правову оцінку. Також, є безпідставними посилання скаржника в апеляційній скарзі на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, які виразились у відхиленні його клопотань про приєднання до матеріалів справи сд диску та документів , які є доказами по справі та судових рішень. Суд вірно виходив з того, що відповідно до ст.83 ЦПК України позивач зобов`язаний був подати всі наявні докази одночасно з позовною заявою. Відповідно до чч.1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відхилення судом першої інстанції клопотань позивача не призвело до неповноти з`ясування обставин по справі, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оскільки колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що та інформація на поширення якої посилається позивач не може вважатись такою, що порочить честь та гідність позивача, оскільки частково стосується інших осіб, відповідача, а не позивача, або ж не несе в собі жодного негативного значення. Колегія суддів також погоджується з тим, що порушення авторських прав має захищатись в інший спосіб, якщо позивач вважає, що таке має місце. Доводи апеляційної скарги в частині поширення неправдивої інформації позивачем про самого себе, а саме: ОСОБА_2 , PhD ( доктор філософії), на законність рішення не впливають, так як колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дана інформація, навіть якщо вона неправдива, не стосується позивача та членів його родини, а тому не може вважатися порушенням особистих немайнових прав позивача ОСОБА_1 . За не доведеності порушеного права позивача, позов задоволено бути не може, оскільки відповідно до ст 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Як на підставу свого позову, позивач посилається на ч. 3 ст. 277 ЦК України, відповідно до якої , негативна інформація поширена про особу вважається недосовірною, якщо особа яка її поширила не доведе протилежного. Разом з тим вказана норма виключена з ЦК України Законом27 березня 2014 року. Доводи апелянта щодо незаконності оскаржуваного рішення не ґрунтуються на вимогах закону, суперечать наявним у справі доказам та фактичним обставин справи, а отже не спростовують та не впливають на законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення. Вимоги позивача, щодо зобов`язання спростувати негативну інформацію, окрім вищенаведеного, не можуть бути задоволені також і тому, що дослідивши в інтернет ресурсі сайт, з якого позивач просить видалити поширену інформацію, суд встановив, що така інформація на названому позивачем сайті відсутня. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного розгляду не встановлено порушень норм матеріального та процесуального права, не встановлено порушення Конституції, європейських норм та законних прав та інтересів позивача, а тому в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити. Відповідно до ст. 141 ЦПК України , у зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, понесені позивачем судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають . Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 26 травня 2021 року. Головуючий: О.В. Желепа Судді: В.А. Кравець О.Ф. Мазурик