Постанова Миколаївський апеляційний суд № 484/790/21

27.05.21 33/812/190/21 Справа № 33/812/190/21 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП Головуючий у першій інстанції Медведєва Н. А. Доповідач апеляційного суду Ямкова О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2021 року м. Миколаїв Миколаївській апеляційний суд у складі: головуючої судді Ямкової О. О., за участю: секретаря Пасечнюка І. П., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Ремського Є. В. на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, - В С Т А Н О В И В: Згідно постанови судді, 6 березня 2021 року о 2 годині 20 хвилині в районі будинка №29 по вулиці Грушевського у місті Первомайську Миколаївської області водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Fiat Doblo Panorama», державний номерний знак НОМЕР_1 . У зв`язку з наявністю явних ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, йому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, про що складено протокол в присутності двох свідків. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 130КупАП. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Ремський Є. В. просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях водія. Апелянт вважає, що постанова не відповідає вимогам закону. Зазначає про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки та у медичному закладі, але таке направлення представниками поліції не видавалося, і йому таке право не роз`яснювалося. Водій від керування не відсторонявся. Допустимі докази представниками поліції до суду не надані, а свідки, які надавали письмові пояснення не допитані у суді, внаслідок чого стверджувати, що водій відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, не можливо. Зазначення представниками поліції у протоколі про відмову водія від проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку не передбачає відповідальність за визначеною нормою закону, оскільки потрібно вказувати, що водій відмовився від проходження на місці зупинки або також у медичному закладі. Нажаль, суддя першої інстанції вищезазначеним фактам у своїй постанові оцінку не дав, що призвело до безпідставного притягнення його до адміністративної відповідальності. Заслухавши пояснення водія ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги, поданої його захисником, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, так як висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог пункту 2.5 ПДР України, а саме у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є вірними. Ці висновки суду ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які спростовують доводи апелянта, викладені ним у апеляційній скарзі. Так, відповідно до вимог статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, та на вимогу поліцейських відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, яким поліцейський, при роз`ясненні обов`язку водієві пройти такий огляд, зазначив медичний заклад - наркодиспансер. Посилання апелянта на порушення поліцейськими вимог закону, у зв`язку із зазначенням про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку, замість зазначення про відмову від проходження такого огляду на місці зупинки та у медичному закладі, не відповідає не лише змісту пункту 2.5 ПДР України, а і складу адміністративного правопорушення, викладеного у диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП. Так, у відповідності до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За положеннями пунктів 1.3, 1.6, 1.7 розділу І і положеннями розділу ІІ «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції та у присутності двох свідків, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3розділу I цієї Інструкції. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду за допомогою технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 розділу ІІ Інструкції). Направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого виду сп`яніння у медичному закладі видається поліцейським, у випадку не згоди водія з результатами показників Драгеру при огляді, що проведений поліцейськими на місці зупинки, або бажанні пройти такий огляд виключно у медичному закладі. Натомість ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду як на місці зупинки, так і у медичному закладі наркодиспансері. З відеозаписів, зроблених нагрудними камерами поліцейських вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений представниками поліції під час керування транспортним засобом, а при залучені двох свідків, та роз`ясненні поліцейським порядку огляду та з`ясування відмови, водій ОСОБА_1 на запитання представника поліції «чи буде він проходити огляд», надав пряму відповідь «ні». Заперечень про те, що він невірно зрозумів свої права, чи порядок огляду, який наведено поліцейським, водії не висловлював, а отже вважати, що він просто «змерз», та не зрозумів, що йому пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, при оголошенні поліцейським ознак такого сп`яніння, які у нього вбачаються, та пропозиції пройти його також у наркодиспансері, є безпідставним (а.с.7). Не є слушними, в цьому разі, і посилання захисника на неможливість використання відеозапису при кваліфікації дій правопорушника, у зв`язку з відсутністю дослідження цього доказу у змісті постанови судді, яка оскаржується. Дійсно у змісті постанови судді немає прямого посилання на цей доказ, але він був предметом дослідження у судовому засіданні, та при викладенні обставин суддею перелічена частина доказів, та визначено також про інші докази, які можуть підтверджувати винні дії водія. Спростовуються матеріалами справи і доводи захисника про те, що водій ОСОБА_1 не відсторонявся від керування транспортним засобом, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення, в якому вказано про передачу права керування іншій особі, яка також підтвердила прийняття права керування автомобілем від водія ОСОБА_1 , та надала такі пояснення, як у письмовому вигляді представникам поліції, так і підтвердила їх у суді (а.с.1-2, 25-26). Усі інші пояснення цієї особи, окрім керування нею транспортним засобом, правового значення для кваліфікації дій водія ОСОБА_1 значення не мають. Відтак, при вирішенні справи, в обґрунтування своїх висновків суддя вірно послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, складеного у присутності ОСОБА_1 , пояснення свідків, які були присутні при його складанні, у відповідності до яких ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, чим за складеним протоколом порушив пункт 2.5 ПДР України. Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП, та його зміст щодо місця та суті адміністративного правопорушення повністю узгоджуються з даними, які містяться у відеозаписі здійсненому працівниками поліції. Зміст усіх доданих відеозаписів ретельно досліджений суддею першої інстанції, яким встановлено, що ОСОБА_1 , як водій керував транспортним засобом, та на вимогу поліцейських відмовився від проходження огляду в присутності двох свідків. Обставини, встановлені в протоколі про адміністративне правопорушення підтверджені також і іншими письмовими доказами, а саме письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (а.с.4-5), які узгоджуються з письмовими поясненнями водія (а.с.3), та якими особисто підписано зміст протоколу (а.с.1). Наведені показання свідків узгоджуються з відеозаписом та свідчать про те, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, але в присутності двох свідків відмовився пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі. Тому, при прийнятті рішення, суддя обґрунтовано врахував ці письмові пояснення свідків (а.с.4-5), які хоча не були допитані судом, але їх письмові пояснення відповідно до вимог статті 251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення. На підставі викладеного, суддя першої інстанції надав правильну оцінку усім наданим доказам, та дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 перебував за кермом належного йому автомобіля, а при виявлені ознак, що можуть свідчити про перебування водія у стані алкогольного сп`яніння відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, з надуманих та нічим не підтверджених підстав. Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено водію ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявність пом`якшуючих обставин відносно особи, що притягається до адміністративної відповідальності, як то малолітніх дітей на утриманні, місця роботи, пов`язаного з використанням транспортних засобів, не є підставою для звільнення від адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Ремського Є. В. залишити без задоволення, а постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуюча О. О. Ямкова