Постанова 4808 № 346/60/21

Справа № 346/60/21 Провадження № 22-ц/4808/718/21 Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П. Суддя-доповідач Фединяк ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2021 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів: головуючого Фединяка В.Д. ( суддя-доповідач) суддів: Бойчука І.В., Девляшевського В.А. секретаря Мельник О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Директора департаменту соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області Яремчук Л.В. до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді житлової субсидії, за апеляційною скаргою Директора департаменту соціальної політики Коломийської міської ради Яремчук Л.В. на рішення Коломийського міськрайонного суду від 09 березня 2021 року, ухвалене у складі судді Калинюка О.П у м. Коломия, ВСТАНОВИВ: У січні 2021 року Департамент соціальної політики Коломийської міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді житлової субсидії. Позовні вимоги мотивовані тим, що за заявою ОСОБА_1 їй призначено житлову субсидію для відшкодування витрат щодо оплати житлово-комунальних послуг на фактичну кількість проживаючих осіб за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви були додані Декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 07.10.2019 року, довідка про склад сімї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги від 07.10.2019 року №3940. Згідно довідки до складу сім`ї зареєстрованих за вказаною адресою увійшли: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 власник; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відповідач, та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 - син. Також в Декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії було зазначено осіб, які входять до складу домогосподарства, та їх зарестроване місце проживання у житловому приміщенні/будинку, а саме: ОСОБА_2 який є колишнім чоловіком відповідачки, але не проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про склад сімї або зареєстрованих у житловому приміщенні будинку осіб від 07.10.2019 року. Після розгляду заяви, відповідачу було призначено субсидію на оплату ЖКП. 09.10.2019 року начальником відділу соціальної роботи департаменту соціальної політики, у присутності ОСОБА_1 було складено Акт обстеження матеріально- побутових умов сімї №1282, в якому було зазначено, що колишній чоловік ОСОБА_2 не проживає за адресою АДРЕСА_1 . Відповідачка підтвердила під власний підпис. Що вона та члени її домогосподарства за кордоном сукупно понад 60 діб та більше днів протягом періоду за який враховується доходи та призначається субсидія не перебували. Спеціалістами департаменту соціальної політики Коломийської міської ради неодноразово робилися запити до Державної Прикордонної служби України в яких зазначили ОСОБА_2 щодо перетину кордону. В результаті перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, що звертаються за призначенням субсидії, було встановлено, що ОСОБА_2 за період з 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року пребував за межами України протягом терміну, що сукупно перевищує 60 днів. У зв`язку з чим 19.11.2020 року відповідачу було направлено повідомлення про припинення надання житлової субсидії з вимогою повернути надміру виплачену суму житлової субсидії, перерахувавши 8 421 гривню 06 копійок. Добровільного повернення коштів відповідачем не проводилося. Просила стягнути з ОСОБА_1 суму надміру перерахованої( виплаченої) субсидії в розмірі 8 421,00 грн на користь держави в особі департаменту соціальної політики Колормийської міської ради. Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 09 березня 2021 року в задоволенні позову Департаменту соціальної політики Коломийської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді житлової субсидії за період з 01.10.2019 року по 30.04.2020 року в розмірі 8 421 грн. 06 копійок відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду директор Департамента соціальної політики Коломийської міської ради Яремчук Л.В. подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що відповідач не зазначила інформацію про перебування особи за кордоном в Декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, але чітко вказала в Акті обстеження матеріально- побутових умов сімї від 09.10.2019 року № 1282, на підставі якого, відповідно до положень 29 та 77 Положення про порядок призначення житлової субсидії приймається рішення комісії, що вона та члени домогосподарства за кордоном більше 60 днів не перебували. Таким чином на думку апелянта відповідачем приховано та подані недостовірні дані про її доходи та майновий стан, щодії ОСОБА_4 були недобросовісними та спрямовані на неправомірне отримання житлової субсидії. 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи апеляційної скарги. Вказує, на той факт, що ОСОБА_2 з часу розлучення з 2010 року фактично не проживає з відповідачкою та членами її сімї, не веде з ними спільного господарства, не бере участь у їх утриманні та утриманні господарства і не підтримує сімейних відномин. Тому їй не відома інформація про перебування колишнього чоловіка за кордоном. Спірна субсидія призначена з урахуванням дохоів стосовно лише фактичного проживаючих осіб в домогосподарстві по АДРЕСА_1 . Директор департаменту соціальної політики Коломийської міської ради Яремчук Л.В. 12 травня 2021 року подала заперечення на відзив, в якому заперечує аргументи наведені ОСОБА_1 у відзиві. Зокрема, вважає твердження відповідачки про те, що ОСОБА_2 з часу розлучення не бере ніяку участь в їх утриманні, це не виключає його зі складу домогосподарства відповідно до п.24 Положення. Також директор департаменту соціальної політики Коломийської міської ради Яремчук Л.В. вказує на те, що відповідачка дальше надає недостовірну інформацію, стверджуючи, що ОСОБА_2 не бере участь у їх утримуванні. Посилаючись на рішення Коломийського міськрайонного суду від 10.02.2015 року № 346/538/15-ц яким зобовязано ОСОБА_2 сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. За змістом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав. Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову Департаменту соціальної політики Коломийської міської ради суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено недобросовісності у діях відповідача, а одже в судовому засіданні не встановлено обставин, які дають достатні підстави вважати, що відповідачу не було відомо про перебування за кордоном її колишнього чоловіка в конкретні періоди і умисно, та те, що відповідач діяла недобросовісно з метою неправомірного призначення їй житлової субсидії не повідомила ці відомості позивачу. Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає вимогам закону та матеріалам справи. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України). Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що 07.10.2019 року ОСОБА_1 звернулася до департаменту соціальної політики Коломийської міської ради з заявою про призначення житлової субсидії для домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви були додані Декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 07.10.2019 року, довідка про склад сімї та розмір платежів за житлово- комунальні послуги. (а.с.8-11) Згідно довідки про склад сім`ї зареєстрованих за адресою АДРЕСА_1 . увійшли: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 власник; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відповідач, та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 - син. Згідно Декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії де у розділі Ш «Доходи осіб які входять до складу домогосподарства, а також членів сімї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання вказала, те що ОСОБА_1 отримує аліменти на утримання неповнолітніх дітей не вказано, інших доходів немає (а.с.9). Після розгляду заяви відповідачу було призначено субсидію на оплату ЖКП на період з 01.10.2019 року по 30.04.2020 року в розмірі, а саме: 296 грн 42 коп з 01 по 31 жовтня 2019 року; 928 грн 65 коп з 01. по 30 листопада 2019 року; 789 грн 10 коп з 01 по 31 грудня 2019 року; 928 грн 18 коп з 01 по 31 січня 2020 року; 1375 грн 18 коп з 01 по 29 лютого 2020 року; 1321 грн 79 коп з 01 по 31 березня 2020 року; 483 грн 28 коп з 01 по 30 квітня 2020 року.(а.с.13-19). У довідці про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні будинку від 07.10.2019 року вказано, що ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає.(а.с.4). Згідно з копією долученого до матеріалів справи акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 09.10.2019 року встановлено аналогічний склад зареєстрованих осіб. В цьому акті також зазначено, що колишній чоловік заявника ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає, що підтверджується довідкою ОСББ від 07.10.2019 року.(а.с.10) 09.04.2020 року Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України позивачу надано витяг з інформації про перетин державного кордону України ОСОБА_2 в період з 12.02.2019 року по 03.04.2019 року та з 21.04.2019 року по 12.05.2019 року (а.с. 26, 27). На підставі отриманої інформації Департаментом соціальної політики Коломийської міської ради прийнято рішення від 17.11.2020 року, яким відповідачу відмовлено у призначенні житлової субсидії за вищевказаний період, скасовано рішення комісії, у зв`язку із тим, що член домогосподарства ОСОБА_2 з 12.02.2019 року по 03.04.2019 року та з 21.04.2019 року по 12.05.2019 року перебував за кордоном сукупно більше 60 днів (а.с. 29). Про прийняте рішення та припинення виплати житлової субсидії, а також про необхідність до 18.12.2020 року повернути суму надміру виплаченої житлової субсидії позивач повідомив відповідача (а.с. 29). З поданої позивачем копії розрахунку до особової справи № 323102 вказана сума складає 8 421,06 грн. (а.с. 28). Позивачем у позовній заяві вказано, що житлову субсидію надано на фактичну кількість проживаючих осіб домогосподарства. Ними є відповідач та її син. Отже, на ОСОБА_2 вказана субсидія не розраховувалася і не поширювалася, оскільки відносно нього у вказаних вище документах зазначалася інформація про його не проживання за вказаною адресою. Згідно з копією свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 19.03.2010 року відділом РАЦС по місту Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області, шлюб між відповідачем та ОСОБА_2 розірвано 19.03.2010 року, актовий запис №54 (а.с.53). Законодавець пов`язує повернення надмірно отриманих коштів наданих у вигляді житлової субсидії саме з недобросовісністю набувача, яку згідно з правилами частини першої статті 81 ЦПК України має довести позивач. Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Статтею 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються. Пунктом 12 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на основі середньомісячного сукупного доходу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні. Обов`язок щодо надання достовірної інформації про доходи зареєстрованих у квартирі осіб з метою отримання субсидій у відповідності до пункту 13 Положення покладено на отримувача субсидій. Механізм повернення надмірно отриманих коштів у виді житлової субсидії передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини отримувача субсидій, а саме через його зловживання, зокрема подання документів з недостовірними відомостями (пункт 20 Положення у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин). Враховуючи відсутність умислу у відповідача на навмисне не подання інформації про те, що член домогосподарства ОСОБА_2 з 12.02.2019 року по 03.04.2019 року та з 21.04.2019 року по 12.05.2019 року перебував за кордоном сукупно більше 60 днів, а також виходячи із необхідності дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для примусового повернення отриманих ОСОБА_1 коштів у вигляді житлової субсидії у сумі 8 421,00 грн. Враховуючи наведене, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, із урахуванням зазначених норм матеріального права, при ухваленні рішення про відмову у задоволенні позовних вимог обґрунтовано виходив із того, що позивач (платник грошових коштів) не довів недобросовісності у діях відповідача (набувача субсидії), а тому немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення надмірно отриманих коштів у вигляді житлової субсидії. Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що дії ОСОБА_1 були недобросовісними та спрямовані на неправомірне отримання житлової субсидії, оскіль є припущеннями. Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції, який їх обґрунтовано спростував, тому задоволенню не підлягають. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, то в такому разі розподіл судових витрат не проводиться. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову в даній справі становить 8 421,00 грн грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн*100=210 200 грн). Отже зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, тому в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Керуючись ст. 374, 375, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу директора Департамента соціальної політики Коломийської міської ради Яремчук Людмили Вікторівни залишити без задоволення. Рішення Коломийського міськрайонного суду від 09 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її підписання і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст складено 27 травня 2021 року. Судді: В.Д.Фединяк І.В.Бойчук В.А.Девляшевський