Ухвала КЦС ВС № 461/574/20

Ухвала 27 травня 2021 року м. Київ справа № 461/574/20 провадження № 61-7811ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А., розглянув касаційну скаргу державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 червня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» про визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, ВСТАНОВИВ: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» про визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року,позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним пункт другий наказу державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» № 189-к від 18 жовтня 2019 року в частині оголошення дисциплінарного стягнення - догани провідному майстру сцени ОСОБА_1 . Стягнуто з державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 087,20 грн та судовий збір у сумі 840,80 грн, всього 7 928,00 грн. У травні 2021 року державне підприємство «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 червня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і закрити провадження у цій справі. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. За правилом пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру, вирішення яких не представляють складності у зв`язку зі сталістю законодавства України та судової практики. Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей. Тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову та складність зазначеної справи, а також враховано, що касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, заявник не обґрунтував виключних обставин, які за положеннями ЦПК України могли б вимагати касаційного розгляду справи. Наведене узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» (рішення від 09 жовтня 2018 року «Азюковська проти України»). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Разом з тим, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України. На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 червня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» про визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Судді: Ю. В. Черняк І. А. Воробйова Р. А. Лідовець