Постанова Запорізький апеляційний суд № 337/474/21

запорізький апеляційний суд Провадження №33/807/332/21Головуючий у 1-й інстанції Ширіна С.А. Єдиний унікальний №337/474/21Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2021 року м.Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі захисника Фельського С.Л., діючого в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Фельського Сергія Леонідовича на постанову судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 26 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ Згідно з постановою суду, 28.01.2021 року о 22 год. 30 хв. в м.Запоріжжя по пр.Інженера Преображенського, біля буд.№13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, зіниці очей, що не реагують на світло, млява мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України. Від керування відсторонений. ОСОБА_1 визнано винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. В апеляційній скарзі захисник Фельський С.Л. просив постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, автомобіль було припарковано біля узбіччя. ОСОБА_1 дійсно перебував за кермом транспортного засобу, але це не доводить факту керування ним автомобілем. Наявними відеозаписами не спростовуються доводи апеляційної скарги в частині того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Крім того, які саме причини зупинення транспортного засобу з матеріалів справи не вбачається. Протокол про адміністративне правопорушення містить виправлення, що є недопустимим під час його складання. Заслухавши захисника Фельського С.Л., який повністю підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується: - відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №292154 від 28 січня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, млява мова, нестійка хода), від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України; - направленням на огляд водія до КНП "Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги" ЗОР, в якому викладені ознаки наркотичного сп`яніння та зазначено, що огляд у закладі охорони здоров`я не проведений у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння; - письмовим рапортом інспектора патрульної поліції Шахова Д.В. Зі змісту відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що під час несення служби екіпажем патрульної поліції був зупинений автомобіль «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, виявленим працівником поліції під час спілкування з водієм, що було підставою для вимоги працівників поліції ОСОБА_1 пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі з оформленням відповідного направлення до КУ «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги», на що ОСОБА_1 у присутності двох свідків відповів відмовою. Відеозапис події містить достовірні дані про дії ОСОБА_1 та поліцейських на момент зупинки транспортного засобу та складання протоколу про адміністративне правопорушення, має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП. Той зміст, який міститься на диску є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. На відеозаписові чітко зафіксовано свідому категоричну немотивовану відмову ОСОБА_1 від проходження ним медичного огляду на стан його наркотичного сп`яніння в медичній установі. Вказаний відеозапис узгоджується з іншими доказами в справі, вказаними вище. Доводи апелянта з приводу того, що зупинка транспортного засобу була неправомірною є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, бо питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування постанови суду. Крім того, захисником не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки під час зупинки транспортного засобу, яка нібито мала місце 28.01.2021 року. Щодо доводів апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення неналежно оформлений та не може бути належним доказом, оскільки даний протокол містить виправлення та дописки, слід зазначити наступне. Розділ ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, встановлює, що Протокол про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію та номер. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Таким чином, національне законодавство безумовно не забороняє закреслення чи виправлення відомостей, внесення додаткових записів до протоколу про адміністративне правопорушення. Закреслення чи виправлення відомостей, внесення додаткових записів забороняється саме після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції захисник Фельський С.Л. не довів, що протокол був змінений після того, як був ОСОБА_1 підписаний. Крім того, згідно рапорту поліцейського ОСОБА_4 вбачається, що під час ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 самостійно здійснив виправлення в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» та дописав пояснення. Під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський УПП в Запорізькій області ДПП ОСОБА_4 був упереджений при складанні протоколу, що в нього були підстави фальсифікувати такий, - на ці дані в апеляційній скарзі не вказується. У зв`язку із зазначеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що старший сержант поліції ОСОБА_4 при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень, протокол ним складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Суд першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. Будь-яких порушень при фіксації адміністративного правопорушення та оформленні доданих до протоколу матеріалів апеляційний суд не вбачає. Таким чином, доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскільки вищенаведеними дослідженими судом доказами та обставинами, що ними підтверджуються, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за фактичних обставин, встановлених судом у постанові, є об`єктивно доведеною поза розумним сумнівом. Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції з приводу того, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Вказане діяння останнього підпадає під диспозицію ч.1 ст.130 КУпАП, тобто є адміністративним правопорушенням, для ознак якого не обов`язково встановлювати факт керування особою транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Так, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, і в разі відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння. У зв`язку з наведеним відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахуванням всіх фактичних обставин справи або досліджені судом докази є недопустимими чи недостатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. При накладенні адміністративного стягнення суддя дотримався вимог ст.33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, взявши до уваги характер вчиненого правопорушення і врахувавши, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення - штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу захисника Фельського Сергія Леонідовича залишити без задоволення. Постанову судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 26 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 в цій справі залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Гончар Дата документу Справа № 337/474/21