Постанова 4807 № 335/8527/20

Дата документу 25.05.2021 Справа № 335/8527/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 335/8527/20 Головуючий у 1 інстанції: Воробйов А.В. провадження № 22-ц/807/1436/21 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Кочеткової І.В., суддів: Кримської О.М., Дашковської А.В., секретар: Волчанова І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», боржник: ОСОБА_1 , орган стягувач:Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м.Запоріжжя Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про вдачу дубліката виконавчого документа, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» в особі представника Пивоварова В.І. на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03 лютого 2021 року,- ВСТАНОВИВ: У жовтні 2020 року ТОВ «УКРДЕБЕТ ПЛЮС» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 2-624/2010. Зазначало, що заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 16 серпня 2010 року, яке змінено рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2011 року, задоволено позов ВАТ «КРЕДИТПРОМБАНК» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за тілом кредиту у сумі 4 715 399,75 грн. 75 коп., відсотки за користування кредитом 531 391,16 грн., пеню в розмірі 53 604 грн. та штраф у розмірі 141 474,86 грн. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2018 року замінено стягувача ВАТ «КРЕДИТПРОМБАНК» на ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» у виконавчому провадженні № 51543279, відкритому на підставі виконавчого листа № 2-624/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «КРЕДИТПРОМБАНК» заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2020 року замінено стягувача у вищевказаному виконавчому провадженні з ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на його правонаступника ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» у зв`язку з переходом до нього прав кредитора, відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги № 2082/К. Постановою старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Дорошенко А.О. від 01 липня 2020 року виконавчий лист №2-624/2010 повернуто стягувачу. Супровідним листом від 01.07.2020 року зазначений виконавчий лист було направлено на адресу ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК». Листом від 06 серпня 2020 року ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» повідомило, що не отримувало оригінал постанови про повернення виконавчого документу та оригінал виконавчого листа щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 . Посилаючись на те, що товариство як новий стягувач не отримало виконавчий лист, що унеможливлює примусове виконання судового рішення, просило суд видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі №2-624/2010 про стягнення з ОСОБА_1 4 673 248, 38 грн. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа. Судове рішення мотивовано тим, що стягувачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту втрати виконавчого листа. Заявник як стягувач не провів перевірку та не встановив дійсні причини втрати виконавчого листа. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» в особі представника Пивоварова В.І. подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність і необґрунтованість у зв`язку з порушенням судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про задоволення заяви ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС». В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не дав належної оцінки письмовим доказам, які надавалися товариством на підтвердження його доводів про втрату виконавчого листа. Вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про недотримання товариством Інструкції про порядок проведення на підприємствах поштового зв`язку перевірок за фактом втрати поштового відправлення, оскільки товариство не належить до підприємств поштового зв`язку, а тому і не може вживати передбачені Інструкцією заходи. Поштова кореспонденція була адресована ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», товариство не мало повноважень ініціювати відповідну перевірку. Боржник своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористалась, відзиву на апеляційну скаргу не надала, проте це не заважає її розгляду за наявними матеріалами справи. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, заперечення представника ОСОБА_1 адвоката Білицького Є.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на такі обставини. Відповідно до частини 1 статті 129 Конституції України обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території. Частиною 1 статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Складовою справедливого судового розгляду, згідно практики Європейського суду з прав людини, є своєчасне та повне виконання судових рішень, з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін. Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом. Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення. У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін. У справі «Півень проти України» ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може буде виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. За змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відтак, невиконання судових рішень, які набрали законної сили, є неприпустимим і, виходячи з обставин цієї конкретної справи, не може бути виправданим. У Законі України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції, заява №183571/91» ( Caseof Hornsbyv. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду одній зі сторін… 19 листопада 2010 року Консультативною радою європейських суддів (КРЄС) прийнято Висновок №13 (2010), який зокрема встановлює, що у державі, яка керується верховенством права, державні органи передусім зобов`язані поважати судові рішення і виконувати їх швидко ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сама ідея державного органу, який відмовляється підкоритися рішенню суду, підриває концепцію закону (пункт 31 Згідно із пп. 17.4 п.17 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. За правилами частини першої статті 28 «Про виконавче провадження» N 1404-VIII від 02.06.2016 копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. З огляду на викладене, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 2515/739/2012, від 12 березня 2018 року у справі № 583/1828/17-ц, від 21 березня 2018 року № 6-676/10, від 24 квітня 2018 року № 161/1441/14-ц, від 15 серпня 2018 року № 2-1976/10, від24 жовтня 2018 року № 201/15305/14-ц. Встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 16 серпня 2010 року, яке змінено рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2011 року, задоволено позов ВАТ «КРЕДИТПРОМБАНК» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за тілом кредиту у сумі 4 715 399,75 грн. 75 коп., відсотки за користування кредитом 531 391,16 грн., пеню в розмірі 53 604 грн. та штраф в розмірі 141 474,86 грн. З метою примусового виконання судового рішення банк своєчасно отримав виконавчий лист, неодноразово пред`являв його до виконання. На час вирішення відповідного клопотання стягувача про видачу дублікату виконавчого листа строк його пред`явлення до виконання не закінчився. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2018 року замінено стягувача ВАТ «КРЕДИТПРОМБАНК» на ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» у виконавчому провадженні № 51543279, відкритому на підставі виконавчого листа № 2-624/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «КРЕДИТПРОМБАНК» заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2020 року замінено стягувача у вищевказаному виконавчому провадженні з ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на його правонаступника ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» у зв`язку з переходом до нього прав кредитора, відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги № 2082/К. Постановою старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Дорошенко А.О. від 01 липня 2020 року виконавчий лист №2-624/2010 повернуто стягувачу на підставі ст. 37 п.2 ч1 Закону України «Про виконавче провадження». Як зазначено у постанові, виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання у строк до 01.07.2023. Супровідним листом від 01.07.2020 року зазначений виконавчий лист виконавчою службою було направлено на адресу ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК». В підтвердження направлення поштової кореспонденції на адресу ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» до матеріалів справи приєднано копію пакету поштових відправлень простої кореспонденції від 01.07.2020. Дійшовши висновку про недоведеність доводів стягувача щодо втрати виконавчого листа, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на порушення ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» N 1404-VIII від 02.06.2016 копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу і виконавчий документи виконавча служба надіслала не рекомендованим поштовим відправленням, а простою кореспонденцією. Отже, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Таких доказів матеріали справи не містять. Станом на час розгляду заяви кредитора про видачу дублікату виконавчого листа судове рішення боржником не виконано. Поза увагою суду першої інстанції залишилася і та обставина, що на момент повернення виконавчою службою виконавчого листа стягувача ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» судовою ухвалою від 26 травня 2020 року було замінено на ТОВ «УКРДЕБЕТ ПЛЮС», а тому і постанова про повернення виконавчого документа і виконавчий лист підлягали направленню не ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», а його правонаступнику. Не здійснення підприємством поштового зв`язку перевірки за фактом втрати поштового відправлення не є підставою для відмови у видачі дубліката виконавчого листа заявникові. За вказаних обставин висновки суду першої інстанції про відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження факту втрати виконавчого листа є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, а тому на підставі ст.376 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нової про задоволення заяви ТОВ «УКРДЕБЕТ ПЛЮС». Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» задовольнити. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03 лютого 2021 року у цій справі скасувати. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №2-624/2010 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 26 травня 2021 року. Головуючий: І.В. Кочеткова Судді: А.В.Дашковська О.М. Кримська