Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 751/4703/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 751/4703/20 Суддя (судді) першої інстанції: ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північної митниці Держмитслужби на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Північної митниці Держмитслужби, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0304/10200/20, винесену 28.04.2020 виконуючим обов`язки начальника Північної митниці Держмитслужби про накладення на неї адміністративного стягнення за ст. 485 МК України у виді штрафу у розмірі 126640,62 грн, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Вважає постанову від 28.04.2020 неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона не мала жодного умислу на заявлення неправдивих відомостей щодо вищевказаного транспортного засобу і заниження його митної вартості. До митного оформлення своєму брокеру - декларанту пред`явила виключно ті документи, які були передані їй німецьким дилером і декларантом, та які на даний час ніким не скасовані та не визнані недійсними. Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнати протиправною та скасовано постанову в справі про порушення митних правил 0304/10200/20 від 28.04.2020, винесену виконуючим обов`язки начальника Північної митниці Держмитслужби Коростовським Петром Анатолійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст.. 485 МК України та накладення на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 126640,62 грн, провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрито. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що згідно митної декларації вартість товару визначена як 12700 євро (364 206,51 грн), згідно експортної МД вартість товару складає 17300 євро (496 123,83 грн), таким чином загальна сума різниці митних платежів становить 42 213,54 грн. Обставин, які б згідно статей 17, 247 КУпАП виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 або виключали провадження у справі про ПМП № 0304/10200/20 не встановлено. Тому постановою в. о. начальника митниці Коростовського П.А. позивача визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладене на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, тобто 126640 грн 62 коп. У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані, просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. Судом встановлено, що із протоколу про порушення митних правил № 0304/10200/20 від 26.03.2020 слідує, що 14.03.2017 ВМО №1 митного поста «Чернігів-вантажний» Чернігівської митниці ДФС до митного оформлення була прийнята електронна митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ» №UA102150/2017/200906 на товар «легковий автомобіль марки MERCEDES - BENZ, модель - GLK200 CDI, кузов - НОМЕР_1 , робочий об`єм циліндрів двигуна - 2143 куб.см., календарний рік виготовлення -2012, бувший у використанні, колір - білий». Відповідно до граф 8,9 декларації одержувачем товару та особою відповідальною за фінансове врегулювання зазначено гр. ОСОБА_1 . Попередньо 04.03.2017 зазначений автомобіль було переміщено через митний кордон України, в зоні діяльності Волинської митниці ДФС на підставі митної декларації типу «ІМ 40 ЕЕ» № 102150/2017/080246. Для здійснення митних процедур по митному оформленню товару було надано електронні копії наступних документів, зазначених в гр. 44 митної декларації №UA 102150/2017/200906: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 та № OB-S-0-061/17-00109 від 02.03.2017, оформлених на ім`я ОСОБА_1 , акту про проведення митного огляду №205010/2017/010040 від 04.03.2018, сторінок паспорта серія НОМЕР_3 та картки платника податків та купчої Kaufvertrag zwischen Verbrauchern den Verkauf eines gebrauchten Fahrzeuges (Договір купівлі між двома споживачами щодо продажу вживаного транспортного засобу) без номеру, датований 02.03.2017, відповідно до якого продавцем транспортного засобу «MERCEDES-BENZ», модель - GLK200 CDI, кузов - НОМЕР_1 » виступає «Auto-Klassik An&Verkauf» Lissaboner Str, 2 53117 Bonn, а покупцем ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , з зазначенням вартості -12700 євро. Відповідно до інформації митних органів Федеративної Республіки Німеччини, яка надійшла за запитом Чернігівської митниці ДФС листом Держмитслужби України від 20.02.2020 № 20-01/20-02-01/7.11/172, митне оформлення у режимі експорту транспортного засобу «MERCEDES-BENZ, модель - GLK200 CDI, кузов - НОМЕР_1 » проведено митними органами Федеративної Республіки Німеччини за експортною митною декларацією від 02.03.2017 №17DE265155756161Е0, відповідно до якої експортером та декларантом зазначеного транспортного засобу виступає ОСОБА_2, АДРЕСА_2 , отримувачем транспортного засобу - ОСОБА_1, АДРЕСА_1 , вид діяльності кінцева купля/продаж, сума рахунку складає 17300 євро, що на момент митного оформлення, відповідно до курсу валют НБ України складало 496123,83 грн. За митною декларацією № «ІМ 40 ДЕ» № UA102150/2017/200906, згідно гр.. 43, вартість товару визначено за 1 методом - ціною договору (контракту) ст.. 57 МК України, а саме 12700 євро, що на момент митного оформлення, відповідно до курсу валют НБУ складало 364206,51 грн. Відповідно до розрахунків наданих службовою запискою УКМВКПТ та ПН Північної митниці Держмитслужби від 02.03.2020 № 7.11-15-01/235 загальна різниця митних платежів, з урахуванням інформації наданої митними органами Федеративної Республіки Німеччини, становить 42213,54 грн. Таким чином, гр. ОСОБА_1 вчинила протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів в розмірі 42213,54 грн шляхом надання митному органу документів, що містять неправдиві дані необхідні для визначення митної вартості товару (а.с. 50-52). В.о. начальника Північної митниці Держмитслужби Коростовським П.А. 28.04.2020 прийнято постанову в справі про порушення митних правил № 0304/10200/20, якою ОСОБА_1 визнано винною у порушенні митних правил, а саме: вчинення протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів у розмірі 42213,54 грн шляхом надання митному органу документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару «автомобіль MERCEDES-BENZ, модель- GLK200 CDI, кузов - НОМЕР_1 » та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 126640,62 грн (а.с.54-55). Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Митним кодексом України. Згідно з частиною 1 статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення. Частиною 1 статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Відповідно до частини 2 статті 264 МК України митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом. декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою ст. 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений ст. 53 МК України. В силу вимог частини 4 статті 335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу. Згідно статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до частини 8 статті 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Статтею 485 МК України встановлено, що відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплату митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. У відповідності до статті 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки. Як вбачається з матеріалів справи, виконуючим обов`язки начальника Північної митниці Держмитслужби Коростовським Петром Анатолійовичем прийнято постанову по справі про порушення митних правил 0304/10200/20 від 28.04.2020, якою позивача визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України. Єдиною підставою та головним доказом для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України слугувала отримана відповідачем інформація від відповідних митних органів Федеративної Республіки Німеччина, а саме експортної митної декларації від 02.03.2017 року, відповідно до якої сума рахунку складає 17300 євро. Колегія суддів зазначає, що експортна декларація доводить лише факт початку процедури оформлення експорту товару в Федеративній Республіці Німеччина, проте жодним чином не виключає можливості переходу прав на товар після такого оформлення до інших осіб, у тому числі, до продавця, зазначеного у поданих позивачем до митного оформлення документах. Відповідач як суб`єкт владних повноважень не перевірив обставин завершення експорту транспортного засобу, не направив запиту компанії, яка фігурує відправником товару згідно з документами, поданими до митного оформлення позивачем, в ході здійснення провадження та розгляду протоколу не опитано декларанта, який здійснював митне оформлення транспортного засобу та його декларування, про обставини декларування і надання йому відповідних документів. Крім цього, самі по собі документи митних органів Федеративної Республіки Німеччина не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил, та не доводять наявності у її діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару та його відправника. Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної в постановах від 24 грудня 2020 року по справі N 461/3117/17 та 06 червня 2018 року по справах №607/1866/17 та N 607/2391/17, для притягнення до відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу. Отже, для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України, в даному випадку, необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження того, що позивачем під час митного оформлення з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів було вказано неправдиві відомості. За приписами статті 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також в оскаржуваній постанові відповідачем не обумовлено підстав надання переваги в доказовій силі документам німецьких митних органів, ніж тим, що подані до митного оформлення позивачем. Отже, визначення митної вартості товару на підставі наявних та допустимих документів, необхідних для такого визначення і достовірність яких не спростована, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або припинення провадження у справі про порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятої постанови в справі про порушення митних правил №0304/10200/20, від 28.04.2020. Згідно з положеннями ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст 241, 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Північної митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08 грудня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2021 року. Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька Судді: О.Є. Пилипенко Я.М. Собків