Постанова 4855 № 640/5040/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5040/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Холдинг» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Холдинг» до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправними дій та стягнення коштів, - В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекс Холдинг», звернувся до суду першої інстанції з позовом, у якому просив:: - визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України зі встановлення Постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» із змінами, внесеними Постановами КМУ № 215 від 16.03.2020, № 239 від 25.03.2020, № 255 від 02.04.2020, № 291 від 22.04.2020, заборони роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення; - визнати протиправними дії Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зі встановлення Розпорядженням № 2 від 25.03.2020 року Керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (у редакції розпорядження № 35 від 04.05.2020 року та у редакції розпорядження 47 від 23.05.2020 року), заборони діяльність суб`єктів господарювання, розташованих у зоні надзвичайної ситуації (місті Києкі), яка передбачає роботу з відвідувачами згідно з доданим до розпорядження переліком, зокрема розважальних центрів та розважальних зон, а отже: всіх магазинів, закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), інших закладів розважальної діяльності, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування, розташованих у торговельно-розважальних центрах; - стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ «ЛЕКС ХОЛДИНГ» шкоду (упущену вигоду) у розмірі 24 720 460,88 грн., завдану протиправними діями Кабінету Міністрів України та Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо заборони роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, встановленої Постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» із змінами, внесеними Постановами КМУ № 215 від 16.03.2020, № 239 від 25.03.2020, № 255 від 02.04.2020, № 291 від 22.04.2020 та Розпорядженням № від 25.03.2020 року Керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (у редакції розпорядження № 35 від 04.05.2020 року та у редакції розпорядження № 47 від 23.05.2020 року). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року позовну заяву повернуто. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що з 17.03.2020 року по 29.05.2020 останнє не могло вчиняти будь-яких дій, оскільки працівники перебували вдома на виконання вимог карантинних обмежень. З посиланням на Закон України № 540-ІХ від 30.03.2020 та Закон України № 731-ІХ від 18.06.2020, апелянт вважає, що строк звернення до суду з даною позовною заявою розпочався 06.08.2020. При цьому. оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 введено додаткові протиепідемічні заходи з 08.01.2021 до 25.01.2021, якими заборонено: приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, процесуальний строк переривається на згаданий період. Таким чином, апелянт вважає, що з огляду на обставини пропуску позивачем строку на подання позовної заяви, викладені в заяві на поновлення, суд першої інстанції мав правові підстави для відкриття провадження у справі. У тексті апеляційної скарги позивач просить здійснювати розгляд справи за його участі. Щодо заявленого позивачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні. 17 та 24 травня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли відзиви Кабінету Міністрів України, в яких відповідач повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції. Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 25 лютого 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекс Холдинг» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправними дій та стягнення коштів. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Холдинг»» було залишено без руху та вказано, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду: - доказів сплати судового збору у розмірі 25 138,00 грн (24 720 460,88 грн * 1,5 %, але не більше 10 мінімумів + 2270,00 грн * 2 вимоги - 2102,00 грн сплачено); - зазначення РНОКПП або серії та номеру паспорта представника позивача, а також ЄДРПОУ Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація); - уточнення складу учасників справи та/або позовних вимог; - заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду. 19 березня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем було подано заяву про усунення недолків позовної заяви, в якій, крім іншого, викладено клопотання про поновлення строку на звернення до суду. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року позовну заяву повернуто. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що норми Законів № 540-ІХ та № 731-ІХ вносили зміни до КАС України лише щодо продовження процесуальних строків, при цьому жодних коригувань щодо визначення його початку процесуальний закон не зазнав. З огляду на викладене, суд першої інстанції вказав, що висновок позивача про початок перебігу строку звернення до суду з 06 липня 2020 року є результатом довільного тлумачення наведених норм, що не відповідає дійсності Отже, з викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними - відсутні. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Так, як вбачається з матеріалів справи, 25 лютого 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекс Холдинг» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправними дій та стягнення коштів (а.с. 1). Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 21) та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: - доказів сплати судового збору у розмірі 25 138,00 грн (24 720 460,88 грн * 1,5 %, але не більше 10 мінімумів + 2270,00 грн * 2 вимоги - 2102,00 грн сплачено); - зазначення РНОКПП або серії та номеру паспорта представника позивача, а також ЄДРПОУ Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація); - уточнення складу учасників справи та/або позовних вимог; - заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Згідно з частиною третьою статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Відповідно до пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Так, згідно з приписами частин першої, другої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Згідно з приписами частин п`ятої, шостої статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Холдинг» до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправними дій та стягнення коштів повернуто. Підставами для повернення судом першої інстанції позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Холдинг» стало визнання неповажними причин пропуску звернення до суду з адміністративним позовом у цій справі. Таким чином, спірним питанням в межах даної справи є дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом та/або наявність причин для визнання поважними причин його пропуску та наявність підстав для поновлення останнього. Як вбачається з матеріалів справи, до суду першої інстанції з позовом про визнання протиправними дій Кабінету Міністрів України у період з 12 березня 2020 року до 11 травня 2020 року щодо встановлення заборони роботи суб`єктів господарювання та про визнання протиправними дій Виконавчого комітету Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) у період з 25 березня 2020 року до 29 травня 2020 року щодо встановлення заборони роботи суб`єктів господарювання Товариств з обмеженою відповідальністю «Лекс Холдинг» звернулось 25 лютого 2021 року. Відповідно до частини першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, приписи адміністративного процесуального законодавства встановлюють шестимісячний строк звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Враховуючи, що позивачем оскаржується протиправність дій відповідачів щодо встановлення заборони роботи суб`єктів господарювання у періоди з 12 березня 2020 року до 11 травня 2020 року (Кабінету Міністрів України) та з 25 березня 2020 року до 29 травня 2020 року (Виконавчого комітету Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), то днем, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, було 12 березня 2020 року - дата набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», якою вперше було встановлено відповідні обмеження. В клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, поданому до суду першої інстанції, а також апеляційній скарзі, позивач вважає, що строк звернення до суду з даною позовною заявою розпочався 06 серпня 2020 року та посилається на Закон України № 540-ІХ від 30.03.2020 та Закон України № 731-ІХ від 18.06.2020 року. Так, Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 Прикінцеві положення КАС України доповнено пунктом 3 наступного змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Колегія суддів наголошує, що вищевказаним положенням чітко визначено, що, зокрема, строки звернення до адміністративного суду саме продовжуються на строк дії такого карантину (а не починаються після закінчення дії карантину, як помилково вважає позивач). В подальшому, Законом України № 731-ІХ від 18.06.2020 згаданий пункт викладено в наступній редакції: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Також, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 731-ІХ від 18.06.2020 процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Закон № 731-ІХ від 18.06.2020 набрав чинності 17 липня 2020 року, отже, зважаючи на приписи Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX, продовжений на час дії карантину строк сплинув 06 серпня 2020 року. Аналогічної правової позиції дотримується також і Верховний Суд, про що останнім зазначається, зокрема в ухвалі від 31 серпня 2020 року в справі № 480/852/19. Тобто, норма пункту 3 Прикінцевих положень КАС України в редакції Закону № 540-ІХ та подальші положення Закону № 731-ІХ встановили правило, за яким процесуальні строки, сплив яких припадав на період дії з початку карантинних обмежень та до 17 липня 2020 року, закінчились 06 серпня 2020 року. Таким чином, колегія суддів наголошує, що 06 серпня 2020 року є днем саме закінчення строків, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, а не днем початку перебігу процесуального строку звернення до суду, як помилково вважає позивач. Як вірно вказав суд першої інстанції, норми Законів № 540-ІХ та № 731-ІХ вносили зміни до КАС України лише щодо продовження процесуальних строків, при цьому жодних коригувань щодо визначення його початку процесуальний закон не зазнав. Також, абсолютно безпідставним є твердження апелянта про те, що оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 введено додаткові протиепідемічні заходи з 08.01.2021 до 25.01.2021, якими заборонено приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, процесуальний строк переривається на згаданий період, з огляду на те, що зміни у відповідний період до адміністративного процесуального законодавства не вносились, а КАС України не містить поняття «переривання процесуального строку», про що було правильно зазначено судом першої інстанції. Вищевикладеним спростовуються доводи апелянта про те, що строк на звернення до суду із даним позовом починається з 06 серпня 2020 року та переривається з 08 січня по 24 січня 2021 року, а тому останнім днем для подання позовної заяви є 25 лютого 2021 року. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі позивач жодним чином не мотивує причини зволікання із зверненням до суду з адміністративним позовом під час дії на території України карантину, та не зазначає про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання такого позову, які б були об`єктивними та не залежали від волевиявлення сторони. В даному випадку, як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, заявник не обґрунтував які саме обмеження, запроваджені у зв`язку з карантином та яким чином такі завадили останньому вчасно звернутися до суду із позовною заявою. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у межах спірних правовідносин про оскарження протиправності дій Кабінету Міністрів України у період з 12 березня 2020 року до 11 травня 2020 року та Виконавчого комітету Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) у період з 25 березня 2020 року до 29 травня 2020 року щодо встановлення заборони роботи суб`єктів господарювання, позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду, оскільки позов було подано лише 25 лютого 2021 року, а поважних причин пропуску такого строку позивачем не наведено. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини другої статті 123 КАС України, оскільки позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску не повідомив. Не наведено таких підстав і в апеляційній скарзі. Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Сторона, яка зацікавлена в ході судового розгляду справи, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Апелянтом не зазначено жодних обставин, які є об`єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»). Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. З викладеного вбачається, що об`єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного позивачем строку суд не вбачає. Відтак, з огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини другої статті 123 КАС України. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Холдинг» до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправними дій та стягнення коштів. Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Холдинг» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 25 травня 2021 року. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді В.О. Аліменко, Н.В. Безименна