Постанова 4855 № 823/1230/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/1230/15 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Каліновська ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області (правонаступника Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області) на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року (повний текст складено 10 серпня 2015 року) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у місті Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області (правонаступником якого є ГУ ДПС у Черкаській області), в якій просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 16.04.2015 №0000281701 та №0000291701. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року позов задоволено повністю. Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем не вівся облік доходів та витрат протягом 2013-2014 років не було відображено в декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік суми доходу від провадження господарської діяльності, а також завищено вартість витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, що було підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що господарські операції були відображені всіма учасниками господарських взаємовідносин, а поданими первинними бухгалтерськими документами підтверджується правомірність формування даних податкового обліку. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 апеляційну скаргу ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області задоволено, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено. За наслідками касаційного оскарження, постановою Верховного Суду від 06.11.2020 касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно витребувати в контролюючого органу детальний розрахунок з розмежуванням за кожним епізодом, а також на підставі встановлених обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність відображення позивачем у даних податкового обліку господарських операцій, здійснених із ТОВ «Ост Креатив Груп», ТОВ «Карат-2012», ТОВ «Ітако груп-33», ТОВ «Палет-сервіс», ТОВ «Евертон-2012». При цьому, Верховний Суд зазначив, що кошти за придбання яєць проведено в бухгалтерському обліку та відображено в банківських документах позивача, проте до податкової звітності не включено акт від 31 грудня 2013 року № 1 про списання товару на суму 154233,00 грн не відповідає вимогам Закону № 996-XIV, а також вказав про безпідставність включення платником до складу витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, суми в розмірі 628729,16 грн - зняття позивачем готівки протягом 2013-2014 років. На запит суду від ГУ ДПС у Черкаській області надійшло клопотання, в якому міститься розрахунок в розрізі по контрагентам щодо завищення витрат, а також по єдиному соціальному внеску за 2013-2014 роки. ГУ ДПС у Черкаській області заявлено клопотання про заміну первісного відповідача на ГУ ДПС у Черкаській області, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» реорганізовано ГУ ДФС у Черкаській області. Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Наведене клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом заміни відповідача ДПІ у місті Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області його правонаступником ГУ ДПС у Черкаській області та після такої заміни усі дії, вчинені в адміністративному процесі до його вступу, обов`язкові для ГУ ДПС у Черкаській області в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для ДПІ у місті Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням Висновків Верховного Суду, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, результати якої оформлено актом від 27 березня 2015 року № 52/23-01-17-01/ НОМЕР_1 (а.с.11-39 т.1), в якому зафіксовано порушення позивачем: - п.177.2, 177.4 ст.177 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 386608,00 грн, в тому числі за 2013 рік - 41427,00 грн та за 2014 рік - 345181,00 грн; - пп.2, 3 п.1 ст.7 та абз.3 п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано єдиного внеску на загальну суму 149432,00 грн, в тому числі за 2013 рік - 72494,00 грн, за 2014 рік - 76938,00 грн. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено: - податкове повідомлення-рішення від 16.04.2015 №0000281701, яким позивачу збільшено податок на доходи фізичних осіб на суму 483260,00 грн, в тому числі за основним платежем - 386608,00 грн, за штрафними санкціями - 96652,00 грн (а.с.9 т.1); - рішення від 16.04.2015 №0000291701, яким позивачу донараховано 149432,00 грн єдиного внеску та застосовано штрафні санкції в розмірі 11096,00 грн. Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що у позивача наявні підстави для формування витрат у податковій звітності, внаслідок придбання вказаних товарів (робіт, послуг) у відповідних податкових періодах по взаємовідносинам з ТОВ «Ост Креатив Груп», ТОВ «Карат-2012», ТОВ «Ітако груп-33», ТОВ «Палет-сервіс», ТОВ «Евертон-2012», ФОП ОСОБА_2 . За наслідками перегляду постанови суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків. З акту перевірки позивача вбачається, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень рішень були висновки контролюючого органу про непідтвердження належним чином оформленими первинними документами господарських операцій позивача з контрагентами, неправомірне формування витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, за наслідками здійснення таких господарських операцій, безпідставне включення до складу витрат суми в розмірі 628729,16 грн, яка є готівкою, що знята з розрахункового рахунку протягом 2013 - 2014 років та непідтверджена документами на придбання товарно-матеріальних цінностей або послуг, що мало наслідком заниження чистого доходу на загальну суму 2314330,00 грн., на яку платником не нараховувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування й, відповідно, не перераховувався до бюджету. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Пунктом 44.1 ст.44 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України. Відповідно до п.177.1, 177.2, 177.4 ст.177 ПК України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу. Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат. Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати суми податкового (грошового) зобов`язання на підставі таких операцій. З матеріалів справ вбачається, що позивач мав господарські взаємовідносини із рядом суб`єктів господарювання на підставі договорів, а саме: з ТОВ «Ітако груп-33» укладено договір поставки від 05.05.2014 №5/05/14 (а.с.173 т.2); з ТОВ «Евертон-2012» укладено договір про виконання роботи №25 від 25.02.2014 (а.с.191 т.2); з ТОВ «Палет-Сервіс» укладено договір поставки від 03.02.2014 №03/02/14 (а.с.205 т.2); з ТОВ «Карат 2012» укладено договір поставки від 03.02.2014 №03/02 (а.с.221 т.2) та договір поставки від 04.03.2014 №04/03 (а.с.223 т.2); з ТОВ «Ост Креатив Груп» укладено договір поставки від 06.02.2014 №6/02/14; з ФОП ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу від 07.11.2013 №1/7 (а.с.38 т.3). Також, між ТОВ «Ітако груп-33» та ПП «Герас-98» укладено договір про відступлення права вимоги від 01.07.2014 №01/07/14 (а.с.1 т.3), відповідно до якого ПП «Герас-98» набуло права вимоги, як кредитор, по відношенню до позивача за договором поставки від 05.05.2014 №5/05/14. Реальне виконання умов вищезазначених договорів підтверджується поданими до суду первинними документами, які підтверджують правомірність їх відображення в податковому та бухгалтерському обліку, а саме податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, виписками по рахунку, реєстрами податкових накладних, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку, які підтверджують факт правомірного відображення позивачем витрат у податковій звітності по господарським взаємовідносинам з вказаними контрагентами, а також до суду надано докази використання отриманих товарів та послуг в господарській діяльності, шляхом їх подальшої реалізації, а саме видаткові накладні, акти наданих послуг, довіреності на отримання товарів, а також підтвердженням отримання транспортних-експедиційних послуг щодо транспортування придбаних товарів (а.с.41 т.1 - а.с.70 т.2, а.с.98 - 250 т.2, а.с.39 - 43 т.3). Наведене спростовує твердження контролюючого органу щодо не підтвердження первинними документами реального здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «Евертон-2012». ТОВ «Палет-Сервіс», ТОВ «Карат 2012», ТОВ «Ост Креатив Груп», ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Ітако груп-33», натомість жодних обґрунтувань стосовно неналежності таких документів, або наявності в них недоліків відповідачем надано не було. Таким чином, висновок податкового органу про завищення позивачем витрат по господарським операціям із вказаними контрагентами на загальну суму 2065670,32 грн (відповідно до наданого ГУ ДПС у Черкаській області розрахунку) є безпідставним та спростований матеріалами справи. В той же час, відповідачем не було надано належного розрахунку по взаємовідносинах з вказаними контрагентами в частині поділу витрат на придбання товарів (послуг) по рокам, а наведено у загальному розміру за 2013-2014 роки, що унеможливлює встановити достовірний розмір податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, враховуючи, що положеннями податкового законодавства передбачено врахування середньомісячного доходу та його перевищення по періодам із застосуванням різних ставок податку (15% та 17%). Позивач зазначає, що придбання яєць у ФОП ОСОБА_2 та їх подальша реалізація є прямими збитками підприємця, оскільки придбані яйця прийшли у непридатний стан та були утилізовані про що складено відповідний акт, а у подальшому списані відповідно до актів списання, тому витрати за списаний продукт не були включені до податкової декларації за 2014 рік, так як є збитками самого підприємця. Колегія суддів зазначає, що грошові кошти за придбання яєць пройшли по банківських документах та в порушення вимог податкового законодавства до податкової звітності не включено, при цьому акт від 31 грудня 2013 року № 1 про списання товару на суму 154233,00 грн не відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки складений одноособово позивачем, без залучення членів комісії та без зазначення причин списання товару. В той же час, твердження відповідача про невідповідність господарських операцій основним видам діяльності позивача за КВЕД не є підставою для висновку щодо нереальності господарських операцій, які підтверджені первинними бухгалтерськими документами, та спричинили зміни в майновому стані сторони. Згідно п.138.4 ст. 134 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Пунктами 138.6-138.7 ст. 138 ПК України визначено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат платника податку, крім втрат від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку, в разі реалізації такої продукції. Платник податку має право самостійно визначати допустимі норми технічно неминучого браку в наказі по підприємству за умови обґрунтування його розміру. Такі самостійно встановлені платником податку норми діють до встановлення таких норм центральними органами виконавчої влади у відповідній сфері (п.138.7 ст.138 ПК України). Відповідно до п.138.8ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об`єкт витрат (п.138.9 ст.138 ПК України). Крім того, в ході розгляду справи судом було встановлено, що позивачем з розрахункового рахунку за період 2013-2014 років була знята готівка у розмірі 628729,16 грн., яка не підтверджена документально, на придбання ТМЦ або послуг. Подані до матеріалів справи квитанції до прибуткових касових ордерів та фіскальні чеки на суму 1065921,00 грн не можливо ідентифікувати стосовно того, до якої господарської діяльності відносяться ці документи та чи взагалі вони стосуються перевіряємого періоду. Отже, зазначені витрати документально підтверджені позивачем не були. При цьому, за наслідками розгляду даної справи в касаційному порядку Верховний Суд у свій постанові від 06.11.202 дійшов висновку, що кошти за придбання яєць проведено в бухгалтерському обліку та відображено в банківських документах позивача, проте до податкової звітності не включено акт від 31 грудня 2013 року № 1 про списання товару на суму 154233,00 грн не відповідає вимогам Закону № 996-XIV, а також вказав про безпідставність включення платником до складу витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, суми в розмірі 628729,16 грн - зняття позивачем готівки протягом 2013-2014 років. Отже, в цій частині висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства є обґрунтовані. Відповідно до вимог Податкового Кодексу України доходом є виручка у грошовій та негрошовій формі, тобто всі суми коштів, що поступили на розрахунковий рахунок чи в касу підприємця в рахунок оплати за реалізовані товари, виконані роботи чи надані послуги. Фактично, доходи підприємця визначаються касовим методом. Тобто, до того, як підприємець не отримав гроші на свій рахунок або в касу, доходу в нього немає. Якщо підприємець ще не реалізував товар, чи не надав послуги, а вже отримав гроші, тобто отримав аванс, то такі суми, включаються до складу доходів. Для приватних підприємців - платників податку на додану вартість до складу доходів не відноситься сума податку на додану вартість, що входить до ціни проданих товарів. Таким чином, під час перевірки податковим органом було вірно встановлено, що позивач завищив витрати, пов`язані з господарською діяльністю, які задекларовані в додатку 5 до Декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік та Декларації за 2014 рік, однак контролюючий орган безпідставно вважав, що витрати по господарським операціям позивача з ТОВ «Евертон-2012». ТОВ «Палет-Сервіс», ТОВ «Карат 2012», ТОВ «Ост Креатив Груп», ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Ітако груп-33» не підлягають відображенню в бухгалтерському та податковому обліку позивача. Згідно з п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім`ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу. При цьому, беручи до уваги неможливість розрахувати суму чистого доходу позивача окремо за 2013 та 2014 роки, оскільки з матеріалів справи неможливо встановити за які періоди по роках контролюючим органом збільшено чистий дохід позивача внаслідок не врахування витрат по господарським операціям позивача з ТОВ «Евертон-2012». ТОВ «Палет-Сервіс», ТОВ «Карат 2012», ТОВ «Ост Креатив Груп», ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Ітако груп-33», суд позбавлений можливості встановити розмір єдиного внеску, що підлягав нарахуванню та сплаті позивачем у 2013 та 2014 роках. Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Беручи до уваги, що спірні рішення відповідача були винесені за наявності, зокрема, безпідставних висновків контролюючого органу щодо не підтвердження первинними бухгалтерськими документами господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Евертон-2012». ТОВ «Палет-Сервіс», ТОВ «Карат 2012», ТОВ «Ост Креатив Груп», ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Ітако груп-33», то податкове повідомлення-рішення від 16.04.2015 №0000281701, яким позивачу збільшено податок на доходи фізичних осіб на суму 483260,00 грн і рішення від 16.04.2015 №0000291701 не можуть вважатись такими, що винесені з урахуванням всіх обставин, що мають значення для їх прийняття в частині їх розрахунку з врахуванням завищення позивачем витрат та заниженням чистого доходу за 2013-2014 роки на суму 2065670,32 грн (відповідно до наданого ГУ ДПС у Черкаській області розрахунку) внаслідок придбання товарів та послуг у наведених контрагентів. Відповідачем не виконано вимоги суду в частині подання належного розрахунку з виокремленням по окремому епізоду порушення із обрахуванням сум, оскільки наданий відповідачем розрахунок суми зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб не містить розподілу нарахувань окремо по рокам (по кожному контрагенту) з розмежуванням за кожним епізодом, що унеможливлює встановити розмір податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті позивачем, внаслідок чого неможливо встановити і належний до сплати єдиний внесок за спірний період. Слід відмітити, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Повноваження щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є дискреційним повноваженням таких контролюючих органів. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності рішення, передбаченим у КАС України критеріям, не може підміняти контролюючий орган та перебирати на себе повноваження щодо розрахунку грошових зобов`язань з податків і зборів та застосування штрафу в іншому розмірі. Надаючи правову оцінку підставам відповідальності і розміру грошових зобов`язань та штрафної (фінансової) санкції, застосованої контролюючим органом, суд не вправі підміняти собою такий орган та приймати рішення щодо зміни їх розрахунку та підстав застосування штрафної (фінансової) санкції і визначення її розміру. Оскільки суд не може самостійно розрахувати та виокремити відповідні суми податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску, що підлягали сплаті позивачем, зазначені податкове повідомлення-рішення від 16.04.2015 №0000281701 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.04.2015 №000029170 підлягають скасуванню повністю. Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 06.04.2021 у справі №11/106/-05, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, однак дійшов помилкового висновку про відсутність у діях позивача порушень податкового законодавства, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зміни постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року в частині мотивів задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Замінити відповідача Державну податкову інспекцію у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Черкаській області. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області (правонаступника Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області) - задовольнити частково. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року змінити в мотивувальній частині з урахуванням висновків даної постанови щодо підстав задоволення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області (правонаступника Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень. В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Текст постанови складено 25 травня 2021 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма