Постанова 4854 № 495/3979/17

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 495/3979/17 Головуючий в 1 інстанції: Прийомова О.Ю. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Кравця О.О., Зуєвої Л.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 січня 2021 року про відмову у визнанні протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області, про визнання рішень органу місцевого самоврядування недійсними, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, - В С Т А Н О В И В: У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Маразліївської сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області, про визнання рішень органу місцевого самоврядування недійсними, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійним та скасовано рішення Маразліївської сільської ради від 05 травня 2017 року № 406- VII «Про дострокове припинення повноважень старости села Долинівка Білгород Дністровського району Одеської області ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаду старости с. Долинівка Білгород Дністровського району Одеської області. Стягнуто з Маразліївської сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 травня 2017 року по 05 грудня 2017 року у розмірі 26051, 90 грн. Стягнуто з Маразліївської сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 грн. Стягнуто з Маразліївської сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. В подальшому, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року. Таким чином, постанова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року набрала законної сили. 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із заявою про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, у якій просив суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у зв`язку з невиконанням рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.12.2017 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старости села Долинівка Білгород-Дністровського району Одеської області; зобов`язати Маразліївську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області негайно поновити ОСОБА_1 на посаді старости села Долинівка Білгород-Дністровського району Одеської області; зобов`язати Маразліївську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області надати звіт про виконання судового рішення в частині поновлення позивача ОСОБА_1 на роботі. Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 січня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду відмовлено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом першої інстанції порушені вимоги норм процесуального права, тому просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове судове рішення, яким якою визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання судового рішення, а також встановити судовий контроль шляхом надання звіту. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що на сьогодні Верховний Суд у своїх постановах неодноразово доходив висновку про можливість установлення судового контролю вже після ухвалення рішення у справі, оскільки підставою є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача. Апелянт вказує, що постанова суду в частині поновлення його на посаді не виконана, що є підтвердженням факту протиправності дій відповідача та намагання вчинити перешкоди у виконанні судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старости села Долинівка зі сторони суб`єкта владних повноважень. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 січня 2021 року в частині оскарження відмови у задоволенні заяви про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання судового рішення, поданої в порядку ст. 383 КАС України. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 січня 2021 року в частині оскарження відмови у встановленні судового контрою шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення в порядку ст. 382 КАС України. Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що вжиття заходів судового контролю шляхом зобов`язання відповідача у поданні звіту за виконанням судового рішення можливе виключно під час ухвалення відповідного рішення. Крім того, за висновками суду першої інстанції, заява позивача не містить жодного обґрунтування щодо обов`язковості здійснення судового контролю за виконанням судового рішення з метою забезпечення його повного, правильного і своєчасного виконання, адже виконавче провадження в частині поновлення позивача на посаді закінчене після застосування до нього штрафних санкцій та подання до правоохоронних органів повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його зробленим із порушенням вимог процесуального права з огляду на наступне. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно із частинами першою та другою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року зокрема поновлено ОСОБА_1 на посаду старости с. Долинівка Білгород Дністровського району Одеської області та у цій частині допущено негайне виконання постанови на підставі ст.235 КЗпП України. В подальшому, 19.06.2018 року виконавче провадження було закінчене відповідно до п.11 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», з підстав невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, внаслідок чого виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Водночас, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, що враховуючи, що судове рішення по справі не виконується в порядку Закону України «Про виконавче провадження» та відкрито кримінальне провадження, відсутні підстави підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України, оскільки згідно ч.2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. При цьому сторона по справі, на користь якої ухвалено рішення суду, має право, а не зобов`язана звертатись до виконавчої служби для примусового виконання рішення суду. Водночас, сторона також має право звернутись до суду, який ухвалив рішення по справі для встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений ст. 382 КАС України, що на переконання колегії суддів є альтернативним способом забезпечення виконання рішень суду. Жодними нормами процесуального законодавства не встановлено обмежень для встановлення судового контролю в порядку ст. ст. 382 КАС України у разі закриття виконавчого провадження. У цьому контексті колегія суддів наголошує, що навіть здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у порядку, встановленому статтею 287 КАС України, не перешкоджає його здійсненню відповідно до статті 382 цього кодексу, оскільки такі процесуальні дії не є взаємовиключними. При цьому стаття 382 КАС України орієнтована на перевірку того, як виконує судове рішення суб`єкт владних повноважень, не на користь якого ухвалене це рішення. Щодо висновків суду, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень-відповідачем у справі суд може лише під час прийняття рішення у справі, колегія суддів зазначає, що суд, стверджуючи, що стаття 382 КАС України регулює порядок застосування судового контролю таким чином, помилково тлумачить норми процесуального права, оскільки законодавець у зазначеній нормі процесуального кодексу фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після прийняття судового рішення. При цьому суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14 травня 2020 року у межах справи № 800/320/17 та Верховним Судом у постанові від 04 березня 2020 року у межах справи №539/3406/17, які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 30 січня 2019 року (справа № 755/10947/17), суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. При цьому, колегія суддів враховує, що листом Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області за № Т-273/02-07/1054 від 27.11.2020 року повідомлено позивача, що повноваження його на посаді старости села Долинівка VІІ скликання припинилися 28.10.2020 року. Водночас, оцінка вказаним доводам відповідача повинна бути надана судом за результатами розгляду звіту суб`єкта владних повноважень. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення в частині відмови у встановленні судового контролю. Водночас, оскільки ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 січня 2021 року в частині оскарження відмови у задоволенні заяви про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання судового рішення, поданої в порядку ст. 383 КАС України, в цій частині ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 382 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 січня 2021 року задовольнити. Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 січня 2021 року про відмову у визнанні протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області, про визнання рішень органу місцевого самоврядування недійсними, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди скасувати частково, та прийняти у цій частині нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити. Встановити судовий контроль за виконанням постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року по справі №495/3979/17. Зобов`язати Маразліївську сільську раду Білгород Дністровського району Одеської області у строк протягом 30 днів з моменту отримання даної постанови подати до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області звіт про виконання постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року по справі №495/3979/17. В іншій частині ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 січня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: М.П. Коваль Суддя: О.О. Кравець Суддя: Л. Є. Зуєва