Постанова 4851 № 591/1821/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2021 р.Справа № 591/1821/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 09.02.2021, головуючий суддя І інстанції: Шелєхова Г.В., м. Суми, повний текст складено 10.02.21 року по справі № 591/1821/20 за позовом ОСОБА_1 до Начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради Довбня Анатолія Миколайовича , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови №13 від 12 березня 2020 року, винесеної начальником управління ДАБК Сумської міської ради Довбня А.М. про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 25000,00 грн. на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 9 лютого 2021 року визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення №13 від 12 березня 2020 року, винесену начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради Довбнею А.М., якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25000,00 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 96 КУпАП закрито. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради не погоджується з прийнятим судом рішенням, подало апеляційну скаргу , вважає, що при прийнятті рішення судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права. При цьому суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необгрунтованим. Зазначає , що про розгляд справи на 12 березня 2020 року об 11 год. позивач повідомлявся по телефону за номером , що підтверджується телефонограмою № 9, тому вважає , що позивач належним чином повідомлений про розгляд справи та мав змогу скористатися своїми правами щодо надання письмових пояснень, доказів, в проміжок часу з 26.02.2020 по 12.03.2020 року. Більш того, Позивач з`явився до управління 12.03.2020 року, об 11 год.00 хв. Відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення, Позивач надав пояснення стосовно зазначених правопорушень. Начальником управління було оголошено перерву в розгляді справи до 16. год. 00 хв. для надання письмових пояснень, також в цей день одразу після розгляду справи про адміністративне правопорушення відбувся розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Зазначає , що жодним законодавчим актом не передбачено письмове повідомлення про оголошення перерви учасників справи, як доказ на підтвердження даного факту. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 09.02.2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Позивача та відповідач повідомлялися на електронну адресу . Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції , що 13 лютого 2020 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради видано наказ №37-ОД: начальнику відділу здійснення заходи державного архітектурно-будівельного контролю Манжарі С.М. провести позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства суб`єктом містобудівної діяльності АТ «Сумбуд» під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва «Реконструкція 5-ти поверхової будівлі гуртожитку 7-ми поверховий багатоквартирний житловий будинок шляхом надбудови двох поверхів, прибудови ліфтового холу та перепланування приміщень за адресою: м. Суми, вул. Праці , у термін з 17.02.2020 року по 21.02.2020 року (а.с.78). Згідно акту №24 від 21 лютого 2020 року перевірено дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства на об`єкті реконструкції 5-ти поверхової будівлі гуртожитку від 7 поверховий багатоквартирний житловий будинок шляхом надбудови ліфтового холу та перепланування приміщень за адресою: м. Суми, вул. Праці, 1 (а.с.12-27). За результатами вищевказаної позапланової перевірки начальником відділу здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради Манжарою С.М. складено протоколи №24-3, №24-5, 24-7 відносно ОСОБА_1 , згідно якого замовник будівництва ПАТ «Сумбуд» в особі голови правління ОСОБА_1 виконує будівельні роботи на об`єкті на адресою: м. Суми, вул. Праці, 1 , де розташована 5-ти поверхова будівля колишнього гуртожитку, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, що являється самочинним будівництвом. У період часу з грудня 2019 року по 21 лютого 2020 року, організовуючи, як замовник, роботи з виконання будівельних робіт на об`єкті не забезпечив на згаданому вище об`єкті будівництва здійснення технічного та авторського нагляду (а.с.35-38). 12 березня 2020 року начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради Довбня А.М. винесено постанову №13 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 25 000,00 грн. (а.с.5-10). Не погоджуючись із зазначеною постановою , ОСОБА_1 звернувся з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що факт вчинення позивачем правопорушення не доведений, процедура розгляду справи не дотримана. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного. Зі змісту статті 9 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до статті 244-6 КУпАП Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об`єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), 97, частини третя - п`ята статті 152-1, стаття 188-42). Відповідно до ч. 6 ст 96 КУпАП виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - тягне за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частиною першою статті 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП). Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст.96 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП. Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19. Колегія суддів враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови. Повідомлення має на меті забезпечити участь особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 813/3415/18. 30 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 482/9/17, адміністративне провадження №К/9901/38702/18 (ЄДРСРУ № 87268086) та справі №308/12552/16-а, адміністративне провадження №К/9901/32526/18 (ЄДРСРУ № 87268082) досліджував принцип належного повідомлення особи про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності та викладено неалогічний вищенаведеному висновок. Як свідчать матеріали справи згідно договору оренди земельної ділянки від 18 грудня 2019 року, Сумська міська рада передала АТ «Сумбуд» в оренду земельну ділянку за адресою: м. Суми, вул. Праці,1 (а.с.88-94). 15 травня 2019 року ПрАТ «Сумбуд» придбало житлове приміщення, загальною площею 2,495,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Праці,1 (а.с.95-97). Вказані документи підтверджують той факт, що замовником будівельних робіт на об`єкті за адресою: м. Суми, вул. Праці, 1 являється ПАТ «Сумбуд». За результатами вищевказаної позапланової перевірки разом з протоколами на ОСОБА_1 складений протокол відносно АТ «Сумбуд», згідно якого замовником будівництва АТ «Сумбуд» без повідомлення УДАБК СМР, виконуються підготовчі роботи за адресою: м. Суми, вул. Праці,1 , де розташована 5-ти поверхова будівля колишнього гуртожитку, без реєстрації повідомлення про початок виконання підготовчих робіт на об`єкті. Постановою №8-167/29.01-12 від 12 березня 2020 року провадження у справі за адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо АТ «Сумбуд» закрито без зазначення причин в постанові (а.с.184-186). Згідно доводів позивача його не було повідомлено про розгляд справи, а тому він не зміг скористатися своїми правами щодо надання пояснень. Як вбачається з протоколу, позивач відмовився від отримання копії протоколу, в якому зазначена дата розгляду справи - 27 лютого 2020 року. Повідомлення про слухання справи, призначеної на 27 лютого 2020 року направлено поштою з рекомендованим повідомленням на адресу АТ «Сумбуд» (а.с.120) Розгляд справи про вчинення адміністративного правопорушення, призначений на 27 лютого 2020 року та 6 березня 2020 року був відкладений за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Ємельяненка С.В. (а.с.116-117). Про слухання справи на 6 березня 2020 року о 14-00 год. та 12 березня 2020 року об 11-00 год. ОСОБА_1 повідомлявся по телефону за номером - НОМЕР_1 (а.с.118-119). Як повідомили сторони, 12 березня одночасно здійснювався розгляд справи і щодо АТ «Сумбуд» і щодо ОСОБА_1 . При розгляді справи щодо АТ «Сумбуд» було оголошено перерву, після перерви для участі у розгляді справи прибув представник, який приймав участь як представник АТ «Сумбуд», розгляду справи щодо ОСОБА_1 фактично не було. Позивач та його предстанвик категорично наполягають, що при оголошенні перерви у розгляді справи щодо АТ «Сумбуд» їм ніхто не повідомив про те, що в цей же день буде здійснюватися розгляд справи щодо ОСОБА_1 . В судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача підтвердила, що дійсно при розгляді справи була оголошена перерва, але зазначає, що позивач був повідомлений про необхідність з`явитися для продовження розгляду справи о 16-00 год. , однак доказів на підтвердження цього суду не надано. Відповідач у відзиві на позов та в апеляційній скарзі вказує , що 10.03.2020 позивача повідомлено про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення на 12.03.2020р. о 11-00 год телефонограмою №

9. Колегія суддів звертає увагу на те , що повідомлення позивача телефонограмою № 9 є неналежним , оскільки таке повідомлення здійснено менше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення , як встановлено ст. 277-2 КУпАП, тобто несвоєчасно. Також, колегія суддів зазначає , що недостатності лише телефонограми на підтвердження повідомлення учасника справи про дату, час та місце розгляду справи дійшов Верховний Суд у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц, від 16 січня 2019 року № 728/2878/16-ц, від 25 березня 2019 року у справі № 357/3132/15-ц, від 27 березня 2019 року № 229/4863/15-ц, провадження № 61-24933св18, від 28 серпня 2019 року № 644/3002/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 243/1568/17, провадження № 61-28776св18, від 17 жовтня 2019 року у справі №130/3251/13, провадження №61-42434св18. В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності 12.03.2020р., немає доказів, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення. Отже, відповідач не довів, що про час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності позивач був поінформований належним чином. Оскільки ОСОБА_1 не був належним чином (своєчасно) поінформований про час та місце розгляду справи 12.03.2020р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 96 КУпАП, факт навмисного неотримання кореспонденції відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій про неправомірність постанови №13 від 12 березня 2020 року. Колегія суддів також враховує, що посадовими особами відповідача не вжито всіх можливих заходів для повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не використано інших засобів зв`язку з ОСОБА_1 , не відкладено розгляд справи, тобто суб`єктом владних повноважень не виконано належним чином обов`язку для забезпечення реалізації позивачем прав, визначених статтею 268 КУпАП. На цій підставі колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень у силу вимог частини другої статті 77 КАС України не доведено факт своєчасного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, чим порушено її права, гарантовані статтею 268 КУпАП. Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Інші доводи апеляційної скарги щодо підстав прийняття оскаржуваної постанови до уваги судом не приймаються. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Крім того, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в ньому повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 09.02.2021 по справі № 591/1821/20 залишити без змін. . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош