Постанова 4850 № 200/11294/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2021 року справа №200/11294/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Орєхова Михайла Володимировича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 р. (повне рішення суду складене 1 березня 2021 у м. Слов`янськ) у справі № 200/11294/20-а (головуючий І інстанції суддя Куденков К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач 02.12.2020 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо припинення йому виплати пенсії з 01.10.2019 по теперішній час; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому заборгованість по пенсії з 01.10.2019 по день прийняття судового рішення шляхом перерахування коштів на рахунок, відкритий в установі банку АТ "ПУМБ"; - визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування йому до загального стажу періодів роботи: з 01.02.2003 по 01.12.2008, з 01.02.2014 по 31.03.2019 у товаристві з обмеженою відповідальністю «ВЕНКО» і з 01.02.2009 по 30.11.2013 у товаристві з обмеженою відповідальністю «Трейд Бейс» та неврахування заробітної плати при призначенні пенсії за періоди: з 01.02.2014 по квітень 2019 року на підставі довідки наданої товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНКО» і скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Маріуполя № 247 від 24.09.2019; - зобов`язати відповідача зробити перерахунок пенсії по стажу з урахуванням до загального стажу періодів роботи: з 01.02.2003 по 01.12.2008 з 01.02.2014 по 31.03.2019 у товаристві з обмеженою відповідальністю «ВЕНКО», з 01.02.2009 по 30.11.2013 у товаристві з обмеженою відповідальністю «Трейд Бейс» та заробітній платі: з 01.02.2014 по квітень 2019 року на підставі довідки наданої товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНКО», зробити нарахування та виплату пенсії з врахуванням спірного стажу та заробітній платі (з урахуванням виплачених сум) з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 13.06.2019 (а.с. 2-8). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 1 березня 2021 року у справі № 200/11294/20-а у задоволені позову відмовлено (а.с. 132-134). Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що період його роботи у ТОВ «ВЕНКО» та у ТОВ «Трейд Бейс» підтверджується записами трудової книжки; довідками по заробітній платі для призначення пенсії виданими підприємствами; підтверджено, що позивач дійсно працював на підприємстві та відрахування з його заробітної плати до Пенсійного фонду проводилось повністю. Посилається на постанову Верховного Суду від 17 березня 2015 у справі № 12-11а-15 та постанову від 06.03.2018 у справі № 754/14989/15-а. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Також, представником відповідача було надіслано до суду клопотання про витребування від Адміністрації Державної прикордонної служби України даних про перетин позивачем кордону України у певні дати. Суд відмовляє у задоволенні цього клопотання, оскільки вказані обставини не належать до предмету спору. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З огляду на вимоги п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в письмовому провадженні. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 16.03.2001 року (а.с. 9-10). З протоколу призначення пенсії вбачається, що 13.06.2019 позивач звернувся до УПФУ із заявою про призначення пенсії та йому було призначено пенсію за віком. При цьому, з витягу з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії випливає, що до страхового стажу позивача зараховані періоди з 01.02.2003 по 31.12.2003 (Російська Федерація), з 01.01.2004 по 01.12.2008 (Російська Федерація), з 01.02.2009 по 30.11.2013 (Російська Федерація), з 01.02.2014 по 31.03.2019 (Російська Федерація). Загальний страховий стаж склав 40 років 1 місяць 18 днів. У трудовій книжці позивача зроблено записи, що з 01.02.2003 по 01.12.2008 позивач працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Венко» (Товарищество с ограниченной ответственностью) (Російська Федерація) Західний адміністративний округ м. Москви, з 01.02.2009 по 30.11.2013 позивач працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю (Общество с ограниченной ответственностью) «Трэйд Бейс» (Trade Base) (Російська Федерація) м. Москва, з 01.02.2014 по 31.03.2019 позивач працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Венко» (Російська Федерація) (а.с. 12-13, 38-42). Відповідачу надана довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Трэйд Бейс» № 3184/Д-07-1 від 05.05.2019 про заробітну плату для нарахування пенсії за 2009 2013 роки. У цій довідці зазначено, що адреса Товариства з обмеженою відповідальністю «Трэйд Бейс» є м. Москва, Б. Тишинський пров.,

38. При цьому, ІНН або інший код підприємства відсутній (а.с. 68). Також позивач надав копію довідки ТОВ «Венко» без дати та без номеру щодо заробітної плати позивача для нарахування пенсії за 2014 2019 роки. У цій довідці вказано, що адреса підприємства є м. Москва, вул. І. Франка,

12. При цьому, ІНН або інший код підприємства не зазначений (а.с. 14-15). УПФУ листом № 15319/24-1/05 від 20.06.2019 звернулося до Пенсійного фонду РФ по м. Москві і Московській області щодо перевірки факту роботи і довідки про заробітну плату, яка видана ОСОБА_1 (щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Венко» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Трэйд Бейс») (а.с. 76). Листом Відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по м. Москві і Московської області від 08.09.2019 № 06/34137 відповідача повідомлено про те, що реєстраційні номера організацій у ПФР: 087-809-006179 (ТОВ «Венко» (ТОО «Венко)), 087-108-012688 (ТОВ «Трэйд Бейс» (ООО «Трэйд Бейс»)) (а.с. 77). Листом від 01.01.2019 № 06/28405 Відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по м. Москві і Московської області відповідача повідомлено про те, що ТОВ «Венко» (ТОО «Венко) і ТОВ «Трэйд Бейс» (ООО «Трэйд Бейс») у Регіональній базі даних страхувальників по м. Москві і Московської області не зареєстровані (а.с. 78). УПФУ було здійснено новий розрахунок стажу позивача, який склав 24 роки 3 місяці і 17 днів. При цьому, з витягу з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії випливає, що до страхового стажу позивача не зараховані спірні періоди з 01.02.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 01.12.2008, з 01.02.2009 по 30.11.2013 (Російська Федерація), з 01.02.2014 по 31.03.2019. 24 вересня 2019 року УПФУ прийняло рішення № 247 про відмову в призначенні пенсії позивачу через відсутність необхідного страхового стажу. У цьому рішенні зазначено, що загальний страховий стаж позивача складає 24 роки 3 місяці 17 днів, а періоди з 01.02.2003 по 31.12.2003 (Російська Федерація), з 01.01.2004 по 01.12.2008 (Російська Федерація), з 01.02.2009 по 30.11.2013 (Російська Федерація), з 01.02.2014 по 31.03.2019 (Російська Федерація) не зараховані до страхового стажу, оскільки ТОВ «Венко» і ТОВ «Трэйд Бейс» (а.с. 82-83). УПФУ надало до суду виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 25.01.2021 № ЮЭ9965-21-27278829, яка свідчить, що «Общество с ограниченной ответственностью «Трэйд Бейс»» було зареєстроване у м. Москві (28.11.1995 стало на податковий облік), а 02.08.2008 було виключено з Реєстру (припинення діяльності юридичної особи) у зв`язку з фактичним припиненням своєї діяльності (а.с. 86-87). Також у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 25.01.2021 № ЮЭ9965-21-27278407 зазначено, що Товарищество с ограниченной ответственностью « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (яке було створено до 01.07.2002) було зареєстроване у м. Москві, а 16.08.2006 було виключено з Реєстру (припинення діяльності юридичної особи) у зв`язку з фактичним припиненням своєї діяльності (а.с. 89-91). При вирішенні справи суд виходить з наступного. Пунктом шостим статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV). За абзацом першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев`ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV). За унормуванням ст. 48 Кодексу законів про працю України, ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення та п. 1 Порядку № 637, трудова книжка є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Абзацом першим пункту 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. В свою чергу, пункт 18 Порядку № 637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. За приписами частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV). Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), передбачено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Пункт 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Частиною 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Пунктом 1 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України. Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року передбачено, що для встановлення права на пенсію, утому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою. Розмір пенсії за Угодою обчислюють із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV установлено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості. Судами встановлено, що записи в трудовій книжці позивача з № 21 (від 01.12.2008) по № 25 (від 31.03.2019) були заповнені від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Венко» (Товарищество с ограниченной ответственностью) і Товариства з обмеженою відповідальністю (Общество с ограниченной ответственностью) «Трэйд Бейс» (Trade Base), реєстрація яких на той час була припинена у зв`язку з фактичним припиненням своєї діяльності, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 25.01.2021 № ЮЭ9965-21-27278829, в якій зазначено, що «Общество с ограниченной ответственностью «Трэйд Бейс»» було зареєстроване у м. Москві (28.11.1995 стало на податковий облік), а 02.08.2008 було виключено з Реєстру (припинення діяльності юридичної особи) у зв`язку з фактичним припиненням своєї діяльності та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 25.01.2021 № ЮЭ9965-21-27278407 згідно якої Товарищество с ограниченной ответственностью « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (яке було створено до 01.07.2002) було зареєстроване у м. Москві, а 16.08.2006 виключено з Реєстру (припинення діяльності юридичної особи) у зв`язку з фактичним припиненням своєї діяльності (а.с. 86-87, 89-91). Видані від імені указаних підприємство довідки для нарахування пенсії позивачу також були заповнені після припинення реєстрації цих підприємств. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що пенсія позивачу була призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості, у тому числі трудової книжки в частині роботи позивача на вказаних підприємствах. За таких обставин, відповідач мав передбачені п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV підстави для припинення виплати пенсії позивачу. При цьому суд враховує, що позивач не мав передбаченого с. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV 26-річного страхового стажу для призначення пенсії. Суд погоджується з відповідачем про відсутність підстав для зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача, оскільки на підтвердження цих періодів позивачем були надані документи, що містять недостовірні відомості. Посилання апелянта на рішення Верховного Суду від 17 березня 2015 у справі № 12-11а-15 та постанову від 06.03.2018 у справі № 754/14989/15-а до уваги судом не приймаються, оскільки обставини у справах не є тотожними. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на приписи ст. 77 КАС України стосовно обов`язку доказування правомірності своїх дій суб`єктом владних повноважень відповідачем доведено, що приймаючи спірне рішення він діяв правомірно. У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Керуючись статями 195, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Орєхова Михайла Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 р. - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 р. у справі № 200/11294/20-а - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 26 травня 2021 року. Головуючий суддя Г.М. Міронова Судді І.В. Геращенко Е.Г. Казначеєв