Постанова 4873 № 910/11384/20 (910/20598/20)

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "19" травня 2021 р. Справа№ 910/11384/20 (910/20598/20) Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Копитової О.С. суддів: Остапенка О.М. Сотнікова С.В. за участю секретаря судового засідання: Гуньки О.В. у присутності представників сторін згідно протоколу судового засідання від 19.05.2021 року розглянувши матеріали за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Андрєєва Юрія Михайловича на рішення господарського суду міста Києва від 15.03.2021 року у справі №910/11384/20(910/20598/20) (суддя Пасько М.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" до фізичної особи-підприємця Андрєєва Юрія Михайловича про стягнення 74326,92 грн. в межах справи №910/11384/20 ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду міста Києва від 15.03.2021 року по справі №910/11384/20(910/20598/20) позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Андрєєва Ю.М. (надалі по тексту ФОП Андрєєв Ю.М., скаржник, відповідач) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" (надалі по тексту - ТОВ "ТД "Насіння", позивач) суму основного боргу в розмірі 74326, 92 грн. та судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції ФОП Андрєєв Ю.М., звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.03.2021 року у справі №910/11384/20(910/20598/20) повністю і прийняти нове рішення яким відмовити ТОВ "ТД "Насіння" у задоволенні позову до ФОП Андрєєва Ю.М. про стягнення заборгованості в сумі 74326 грн. 92 коп. та 2102 грн. судових витрат. Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу скаржник зазначає, що вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте на підставі не досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права. Скаржник зазначає, що видаткова накладна №Н-БР-1408-008 від 14.08.2019 року не може бути належним доказом на підтвердження поставки ФОП Андрєєву Ю.М. та отримання ним відповідної продукції, а свідчить лише про намір вчинити певні дії у майбутньому при досягненні всіх узгоджених домовленостей і укладенні відповідного договору. Також скаржником зазначено, що відповідач не мав наміру отримувати насіння ріпаку без наявності відповідних сертифікатів якості та укладення договору, в якому передбачені наслідки поставки неналежної якості товару. Крім того, на думку скаржника, місцевий суд при прийнятті оскаржуваного рішення не звернув увагу на те, що ТОВ "ТД "Насіння" у своїй заяві зазначало про отримання ФОП Андрєєвим Ю.М. крім насіння ріпаку ще і засобів захисту рослин, однак, наміру придбати засоби рослин ФОП Андрєєв Ю.М. не мав і в спірній накладній про них нічого не зазначено, що також свідчить про не повне дослідження судом поданих позивачем доказів. Скаржник також зазначає, що будь-якої вимоги чи листа про наявність та сплату боргу від позивача не отримував, а посилання у заяві позивача на докази про отримання ФОП Андрєєвим Ю.М., зазначеного листа-вимоги є безпідставними, так як єдиним доказом отримання будь-якої поштової кореспонденції є наявність особистого підпису на поштовому відправленні. В той же час позивачем надано лише витяг Трекінгу з відстежування відправлень Укрпошти про особисте відправлення без наявності інших доказів, а саме особистого підпису відповідача. Крім того, на думку скаржника, місцевим судом не взято до уваги те, що у Листі-Вимозі №1-5/446 від 07.10.2020 року цифрами зазначено на суму 74 330 грн., а прописом зазначена інша сума шістдесят чотири тисячі триста тридцять гривень 52 коп., в той же час у позовній заяві зазначено суму 74 326,92 грн., тобто суми незрозумілого боргу різняться між собою, що також свідчить про неналежну оцінку доказів судом при ухваленні оскаржуваного рішення. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2021 року апеляційну скаргу ФОП Андрєєва Ю.М. передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Остапенка О.М., Сотнікова С.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 року витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11384/20(910/20598/20) за позовом ТОВ "ТД "Насіння" про стягнення 74326,92 грн. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ФОП Андрєєва Ю.М. на рішення господарського суду міста Києва від 15.03.2021 року у справі №910/11384/20(910/20598/20) до надходження матеріалів справи №910/11384/20(910/20598/20) до Північного апеляційного господарського суду. 19.04.2021 року до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/11384/20(910/20598/20) за позовом ТОВ "ТД "Насіння" до ФОП Андрєєва Ю.М. про стягнення 74326,92 грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Андрєєва на рішення господарського суду міста Києва від 15.03.2021 року у справі №910/11384/20(910/20598/20), розгляд апеляційної скарги призначено 19.05.2021 року. Сторонам запропоновано надати письмові пояснення щодо укладання Договору №2-1308/пр2218 від 13.08.2019 року посилання на який міститься в видатковій накладній №Н-БР-1408-00 від 14.08.2019 року. Надати його оригінал для огляду в судовому засіданні. Також надати для огляду оригінали всіх документів на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. 12.05.2021 року на електронну адресу від представника ТОВ "ТД "Насіння" надійшов відзив на апеляційну скаргу ФОП Андрєєва Ю.М. В поданому відзиві представник ТОВ "ТД "Насіння" зазначає, що категорично не погоджується з доводами, наведеними скаржником, вважає їх надуманими та направленими на свідоме введення суду в оману, оскільки, враховуючи постанову Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі №904/887/18, видаткова накладна, складена відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», засвідчує факт здійснення господарської операції та договірних відносин, тобто, видаткова накладна є первинним документом, який фіксує факт отримання покупцем товару. Таким чином, видаткова накладна №Н-БР-1408-00 від 14.08.2019 року є належним, допустимим та достовірним доказом, яка підтверджує факт отримання відповідачем товару (насіння ріпаку) на суму 74 326,92 грн. Крім того, поставка товару підтверджується експрес-накладною ТОВ «Нова пошта» №59 9980 8261 6362 від 14.08.2019 року. Також, під час поставки товару позивачем була складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №936 від 14.08.2019 року. Щодо укладення договору в спрощений спосіб представник ТОВ "ТД "Насіння" у відзиві зазначає, що відповідач заперечує факт виникнення договірних відносин між сторонами, не зважаючи на отримання від позивача товару. Представник ТОВ "ТД "Насіння" вважає, що відсутність укладеного договору у формі єдиного документу не спростовує факту отримання відповідачем товару та виникнення між сторонами договірних правовідносин, пов`язаних з поставкою товару. Проект договору №2-1308/пр2218 від 13.08.2019 року, який зазначено у видатковій накладній №Н-БР-1408-00 від 14.08.2019 року, направлявся відповідачу для підписання, але відповідачем так і не був підписаний. Номер договору автоматично зазначається у видатковій накладній під час формування первинного документу в обліковій системі позивача. Підсумовуючи відзив, представник ТОВ "ТД "Насіння" просить суд залишити апеляційну скаргу ФОП Андрєєва Ю.М. без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва - без змін. В судовому засіданні 19.05.2021 року представники сторін та скаржник особисто надали пояснення по справі. 19.05.2021 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно із ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Як вбачається з матеріалів справи до місцевого суду з позовною заявою звернулося ТОВ "ТД "Насіння", в якій просило місцевий суд стягнути на його користь з ФОП Андреєва Ю.М. суму основного боргу в розмірі 74 326,92 грн. та судового збору в розмірі 2 102 грн. В обґрунтуваннях позову позивачем було зазначено, що 14.08.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір в спрощений спосіб шляхом підписання видаткової накладної №Н-БР-1408-008 на поставку насіння сільськогосподарських культур та /або засобів захисту рослин. Відповідно до умов вказаного Договору позивач зобов`язався поставити відповідачу товар у строк визначений сторонами , а відповідач - прийняти товар та оплатити його вартість. Місцевим судом встановлено, що позивач виконав свої договірні зобов`язання у повному обсязі, здійснивши поставку товару відповідачу, доказом чого є видаткова накладна. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, апеляційний суд зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, укладений між позивачем та відповідачем Договір за своєю природою є договором поставки. Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Апеляційний суд зазначає, що у матеріалах справи міститься видаткова накладна №Н-БР-1408-008 від 14.08.2019 року, яка містить графи «Відвантажив» та «Отримав», власноручний підпис відповідача та відтиск його печатки. Достовірність підпису відповідачем не заперечується. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Суд зазначає, що письмовими доказами, що фіксують та підтверджують господарські операції, є первинні документи, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати, як обов`язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції. Накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних, наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна тощо. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлі-продажу між продавцем і покупцем. Таким чином, видаткова накладна є первинним документом, який фіксує факт отримання покупцем товару. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі №904/887/18 Крім того, матеріали справи містять також податкову накладну №936 від 18.08.2019 року, складену позивачем та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно відповідач як платник ПДВ, отримав право на податковий кредит на суму задекларованого ПДВ в сумі 12 387,82 грн. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування с обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідачем факт підписання документів, прийняття податкової накладної від позивача та відображення іі в своєму податковому обліку не заперечується. Відповідач лише заперечує сам факт отримання товару, при цьому жодних належних доказів, які б підтверджували зазначені обставини не надає. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів на підтвердження того, що ФОП Андрєєв Ю.М. отримав товар, отримав право на податковий кредит з ПДВ, при цьому оплату за поставлений товар не здійснив. Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), як це визначено ст. 610 Цивільного кодексу України. Матеріали справи містять вимогу позивача до відповідача щодо погашення заборгованості, ( лист вимога №1-5/446 від 07.10.2020 року згідно даних Укрпошти отримана відповідачем 21.10.2020 року), однак відповідачем зазначена вимога не виконана, заборгованість не погашена. Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення не вбачається. В зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Андрєєва Юрія Михайловича на рішення господарського суду міста Києва від 15.03.2021 року у справі №910/11384/20(910/20598/20) залишити без задоволення. 2.Рішення господарського суду міста Києва від 15.03.2021 року у справі №910/11384/20(910/20598/20) залишити без змін. 3.Матеріали справи №910/11384/20(910/20598/20) повернути до господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок оскарження та строки встановлені ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 26.05.2021 року Головуючий суддя О.С. Копитова Судді О.М. Остапенко С.В. Сотніков