Постанова Львівський апеляційний суд № 458/229/21

Справа № 458/229/21 Головуючий у 1 інстанції: Кшик О.І. Провадження № 33/811/730/21 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Турківського районного суду Львівської області від 21 квітня 2021 року, з участю правопорушника ОСОБА_1 , захисника правопорушника адвоката Миньо М.М. в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 грн (чотириста п`ятдесят чотири). Згідно постанови судді, 15 березня 2021 року о 19 год 15 хв в м.Турка Львівської області по вул. Молодіжна, 46 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Рено Трафік н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу "Драгер" в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що він не заперечував, що перебував у стані алкогольного сп`яніння, однак не керував транспортним засобом, алкоголь вживав після того, коли припаркував автомобіль. Вважає недопустимим доказом його вини акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки в такому відсутня відмітка про його вручення, так як такого йому вручено не було. Також зазначає, що працівниками поліції був порушений порядок залучення свідків, а суд першої інстанції в порушення вимог закону не викликав та не допитав свідків, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. Просить скасувати дану постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та його захисника адвоката Миньо М.М. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 321990 від 15 березня 2021 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; роздруківкою з приладу «Драгер», згідно якого встановлено у ОСОБА_1 наявний вміст алкоголю 2,83 проміле; актом огляду на стан сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, який складений в присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та згідно якого огляд водія ОСОБА_1 було проведено поліцейським за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 № ARBH - 0523, результати огляду на стан сп`яніння - проба позитивна, кількісний показник 2,83 проміле. У графі "З результатами згоден" проставлено підпис ОСОБА_1 ; письмовими пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які підтвердили результат проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння; відеозаписом з нагрудних камер поліцейських та іншими наявними в матеріалах справи доказами, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобам у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9а Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Щодо покликань в апеляційній скарзі про невручення акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, то даний факт не спростовує наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу, з результатами огляду був ознайомлений і погодився з ними, про що розписався у чеку, роздрукованому з пристрою «Drager», в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У ході апеляційного розгляду апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції, зокрема в частині залучення свідків при проходженні ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, апеляційним судом враховується також і те, що правопорушник ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги в частині недоведення факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі доказами, зокрема, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3922081, згідно з якою 15 березня 2021 року о 18 год. 59 хв. ОСОБА_1 у м. Турці на вул. Молодіжній,46 керував транспортним засобом, здійснив зупинку на зупинці громадського транспорту, чим порушив п.15.9 е ПДР. У ході апеляційного розгляду апеляційним судом не встановлено факту скасування вказаної постанови у встановленому законом порядку. Крім того, в суді апеляційної інстанції правопорушник ОСОБА_1 визнав, що по вказівці працівника поліції від`їхав декілька метрів від зупинки громадського транспорту. Щодо тверджень правопорушника ОСОБА_1 про нездійснення суддею першої інстанції допиту свідків, то такі апеляційний суд не вбачає підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки виклик у судове засідання та допит свідків є правом, а не обов`язком суду. Поряд з тим, у матеріалах справи є достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 15 березня 2021 року, які між собою взаємоузгоджуються, є чіткими, несуперечливими, відтак сумнівів не викликають та не потребують додаткового виклику вказаних осіб у судове засідання для дачі пояснень. Крім цього апеляційний суд вважає, що при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. Таким чином з огляду на викладене апеляційний суд вважає за необхідне відмовити правопорушнику ОСОБА_1 в задоволенні його апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції відносно нього залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Турківського районного суду Львівської області від 21 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік залишити без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.