Постанова Львівський апеляційний суд № 461/4581/22

Справа № 461/4581/22 Головуючий у 1 інстанції: Кротов О.Б. Провадження № 33/811/59/23 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Мироненка Дмитра Віталійовича на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 26 грудня 2022 року, з участю правопорушника ОСОБА_1 , захисника правопорушника адвоката Мироненка Д.В. в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. судового збору. Згідно постанови судді, ОСОБА_1 21 серпня 2022 року о 22 год. 24 хв. у м. Львові на просп. Свободи, 31, керував автомобілем «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest» ARBL 0777, 6810, тест позитивний, результат 1,60 % проміле, Drager ARBL - 0777 тест 2980. В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 адвокат Мироненко Д.В. покликається на те, що постанова місцевого суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки постанови не відповідають обставинам справи. Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Стверджує, що відеозапис події є неналежним доказом, оскільки не є безперервним, крім цього, ОСОБА_1 не роз`яснено його прав та обов`язків. Апелянт також стверджує, що огляд водія на стан сп`яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, та протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити. Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та виступ його захисника адвоката Мироненка Д.В. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобам у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9а Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №147644 від 21 серпня 2022 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; постановою серії ЕАР №5786618 від 21 серпня 2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.121 КУпАП; результатом тестування технічним пристроєм «Drager» на стан сп`яніння, яким встановлено стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 1,60 ‰; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким суддя районного суду дала належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №147641 від 21 серпня 2022 року, складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника, чим спростовуються твердження апелянта. Як зазначено в протоколі, права та обов`язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз`яснені, про що свідчить підпис останнього у такому. Що стосується доводів апелянта щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного. Так, відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з вимогами ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Вказаних вимог Закону, працівниками поліції було дотримано у повному обсязі, оскільки було застосовано технічні засоби відеозапису та матеріали відеозапису були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Відтак, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у зв`язку з чим твердження в апеляційній скарзі в цій частині є необґрунтованими. При цьому, апеляційним судом враховується також і те, що правопорушник ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис містить лише фрагменти події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому відображено проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, докази здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку, і перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції, в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції не має. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги в частині недоведення факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі доказами, зокрема, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5786618, згідно з якою ОСОБА_1 21 серпня 2022 року о 22:24 в м.Львові на просп. Свободи, не виконав вимогу дорожнього знаку 5.36 «Пішоходна зона» та здійснив рух в зоні дії знаку, чим порушив п.8.4 г ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Крім цього апеляційний суд вважає, що при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. Таким чином з огляду на викладене апеляційний суд вважає за необхідне відмовити захиснику правопорушника ОСОБА_1 адвокату Мироненку Д.В. в задоволенні його апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Мироненка Д.В. залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 26 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік - залишити без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.