Постанова 4804 № 2-1200/10

22-ц/804/862/21 2-1200/10 Головуючий у І інстанції Адамова Т.С. Єдиний унікальний номер 2-1200/10 Номер провадження 22-ц/804/862/21 Доповідач Барков В.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2021 року м. Маріуполь Донецький апеляційний суд в складі: головуючого судді Баркова В.М., суддів Лопатіна М. Ю., Мальцевої Є.Є., секретар Сікора М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 грудня 2020 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа, заінтересована особа: ОСОБА_1 , ВСТАНОВИВ: В листопаді 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулось до суду першої інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа, обґрунтовуючи її тим, що за рішенням суду від 26 травня 2017 року по справі № 2-1200/10 замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та гарантія». Оскільки відповідь на запит до виконавчої служби про перебування на виконанні виконавчого листа товариством отримано тільки 09 липня 2020 року, заявник вважав, що строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений з поважних причин і тому просив поновити цей строк та видати дублікат виконавчого листа № 2-1200/2010 про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 75 235,27 грн., судового збору у розмірі 753,35 грн. та 120 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 грудня 2020 року у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, адвокат Бондар І. П. в інтересах ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву товариства. В обґрунтування скарги зазначає, що суд постановляючи ухвалу не звернув уваги на те, що з моменту заміни сторони виконавчого провадження з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», товариство вчиняло всі необхідні дії в межах процесуальних строків щодо захисту свої майнових прав, а тому існують усі підстави вважати строк для пред`явлення виконавчого листа пропущеним з поважних причин. Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» Васильчишину А. В., яка просила скаргу задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 375 ЦПК України). Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дублікату, суд першої інстанції виходив з того, що суду не було надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних стягувачем обставин і посилань на їх наявність не наведено взагалі, що унеможливлює надання оцінки судом таким обставинам та визнання їх поважними. З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися. Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2017 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулось до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні у зв`язку із укладенням 17 червня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» договору відступлення права вимоги № 265/ФК-16, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 014/0085/74/88670 від 11 листопада 2015 року, укладеного між ПАТ «Раффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (а.с. 18). ПАТ «Вектор Банк» набув право вимоги за вказаним кредитним договором 17 червня 2016 року на підставі договору відступлення права вимоги № 114/21, укладеному з ПАТ «Раффайзен Банк Аваль» (а.с. 18). При цьому виконавчий лист було повернуто стягувачу ще 02 серпня 2013 року на підставі ч. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 21). 13 листопада 2020 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» вперше звернулось до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дублікату про стягнення суми боргу з ОСОБА_1 (а.с. 1-2). Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької 16 листопада 2020 року вищезазначену заяву було повернуто без розгляду (а.с. 11-12). Звертаючись повторно із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дублікату, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» вважало існуючі підстави пропуску такого строку поважними, оскільки встановити факт знаходження виконавчого листа № 2-1200/2010 на виконання органів виконавчої служби було можливо тільки після отримання офіційної відповіді від державної виконавчої служби. Відповідно до п. 17.4 Розділу Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Частиною 1 ст. 433 ЦПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Закон України «Про виконавче провадження» встановлює строки пред`явлення виконавчих документів до виконання. Зокрема, відповідно до ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (діючого станом на час видачі виконавчого листа) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років. Згідно із ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (станом на час звернення із заявою ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Таке ж право стягувача закріплене у статті 433 ЦПК України. При цьому, стягувач має довести, що такий строк пропущено ним з поважних причин. Колегія суддів встановила, що з моменту заміни стягувача у цивільній справі № 2-1200/2010 за рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької 23 червня 2010 року та до моменту звернення товариства із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дублікату пройшло більш ніж три роки, що прямо вказує на нехтування своїми процесуальними правами попередніми стягувачами та заявником. Колегія суддів звертає увагу на те, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлений безпосередньо законом. Зміна цього строку судовим рішенням не допускається. Оскільки належних та допустимих доказів пропуску строку, ані суду першої інстанції ані апеляційному суду надано не було, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції. Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення апеляційним судом не встановлено, тому оскаржувану ухвалу необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» залишити без задоволення. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 25 травня 2021 року. Судді В. М. Барков М. Ю. Лопатіна Є. Є. Мальцева