Постанова Київський апеляційний суд № 756/10144/20

Справа № 756/10144/20 Головуючий у 1 інстанції Диба О.В. Провадження № 33/824/702/2021 Доповідач у 2 інстанції Семенцов Ю.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ___________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем України 19 травня 2021 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Семенцов Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 09.10.2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн.,з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, - В С Т А Н О В И В: Згідно постанови, 27.07.2020 року о 17 год. 40 хв. в м. Києві, по вул. Автозаводській, 93 ОСОБА_1 керував автомобілем «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 09.10.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що рішення суду прийнято з істотними порушеннями норм права та неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що інспектор поліції всупереч вимогам ЗУ «Про Національну поліцію» не повідомив про причину зупинки автомобіля, з детальним описом підстави зупинки. Натомість, з надуманих підстав, працівник поліції звинуватив ОСОБА_1 у тому, що керування транспортним засобом здійснюється ним в стані наркотичного сп`яніння. Апелянт вказує, що працівники поліції не пропонували йому пройти відповідний медичний огляд для визначення такого стану сп`яніння, від проходження огляду не відмовлявся, про що зробив відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, направлення до медичного закладу також не надавалось, що є порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, оскільки Законом № 2617-VIII від 22.11.2018 року посилюється відповідальність особи за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння чи відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, а ст. 130 КУпАП з 01.07.2020 року має іншу редакцію і не містить відповідальності за вказане адміністративне правопорушення, у зв`язку із скасуванням. ОСОБА_1 - особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, неодноразово належним чином викликався в судове засідання до апеляційного суду: поштовим відправленням, телефонограмою, а також шляхом розміщення оголошення на сайті суду, однак в судові засідання ОСОБА_1 не з`являвся, причини неявки не повідомив. Таким чином, зважаючи що апеляційна скарга подана самим ОСОБА_1 - особою щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, що вказує на те, що він обізнаний про апеляційний розгляд за його апеляційною скаргою, суд приходить до висновку про можливість розгляду у відсутності апелянта, який не виявив належної зацікавленості щодо розгляду своєї апеляційної скарги та в жодне судове засідання не з`явився. Із огляду на зазначене, апеляційний суд враховує вимоги ст. 294 КУпАП щодо строків апеляційного перегляду та необов`язкової присутності при розгляді справи належним чином повідомленої особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим. Такий висновок підтверджується оціненими в сукупності місцевим судом доказами щодо всіх обставин справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 106305 від 29.07.2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. При призначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення місцевий суд, дотримуючись вимог статті 33 КУпАП, врахував характер вчиненого ним правопорушення, обставини його вчинення, особу винного, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, та наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах, встановлених санкцією частини 1 статті 130 КУпАП. Вважаю, що накладене місцевим судом адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень. Отже, місцевий суд, відповідно до ст. 280 КУпАП, з`ясував всі обставини, що підлягають при розгляді даної справи щодо ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому посилання апелянтав апеляційній скарзі на те, що судом не забезпечено всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, є надуманими, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року. Згідно ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до ч. 3, ч. 4 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, який визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Згідно п. 6 розділу I, п. 6 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Відповідно до п. 7 розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом. Згідно п. 12 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп`яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Посилання апелянта на те, що у нього були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, є необґрунтовані та спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого убачається, що поліцейські, встановивши ознаки наркотичного сп`яніння, озвучували їх перед ОСОБА_1 та перед свідками. Безпідставними є посиланння, зазначені в апеляційній скарзі про порушення процедури огляду, оскільки направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, не складалося. Вказана форма заповнюється у випадку направлення водія на огляд до закладу охорони здоров`я. Оскільки ОСОБА_1 відмовився проходити огляд в закладі охорони здоров`я, до якого не передбачене його примусове доставляння, тому підстав для складання направлення у працівників поліції не було. Також суд визнає необґрунтованими доводи апелянта, що працівниками поліції не було повідомлено про причину зупинки, оскільки з наявного в матеріалах справи відео- вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції з підстав того, що вказаного дня напередодні водієм ОСОБА_1 було створено аварійну ситуацію, а саме наїзд на пішохода, з приводу чого потерпіла звернулась на гарячу лінію

102. Факту щодо створення аварійної ситуації ОСОБА_1 не заперечував. Вказана подія і стала причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Крім того, підстави, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП, для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, на які посилається апелянт, відсутні, оскільки за цим пунктом провадження у справі підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність, натомість у результаті внесення змін Законом № 2617-VIII до статті 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами, які перебувають в стані наркотичного сп`яніння, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, не була скасована, а навпаки посилена. Таким чином, щодо дій ОСОБА_1 застосовується редакція ст. 130 КУпАП, що діяла на час їх вчинення. З відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 в присутності двох свідків пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я, однак ОСОБА_1 хоча і вказував на те, що він бажає проходити відповідний огляд, однак своїми діями не виконав вимог працівників поліції - відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено. Таким чином, доводи апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, постанова Оболонського районного суду м. Києва від 09.10.2020 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає, у зв`язку з чим залишає постанову суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суддіОболонського районного суду м. Києва від 09.10.2020 року стосовно ОСОБА_1 - без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Ю.В.Семенцов