LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС260/1729/19

від 24.05.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу адвоката Естінко Тетяни Емілівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміні…

УХВАЛА 24 травня 2021 року Київ справа №260/1729/19 адміністративне провадження №К/9901/18367/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Ханової Р.Ф., суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу адвоката Естінко Тетяни Емілівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі № 260/1729/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: 13 травня 2021 року до Верховного Суду надіслана касаційна скарга адвоката Естінко Т.Е. в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі № 260/1729/19. Статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною другою зазначеної статті визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, постанова суду апеляційної інстанції прийнята 09 липня 2020 року, повний текст постанови складено 10 липня 2020 року, в той час як касаційна скарга надіслана засобами поштового зв`язку 13 травня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, вмотивоване тим, що копію постанови суду апеляційної інстанції отримано адвокатом Естінко Т.Е. на електронну пошту 15 квітня 2021 року, супровідний лист суду апеляційної інстанції про направлення копії постанови датовано 14 квітня 2021 року. З метою з`ясування дати направлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови Суд вважає за необхідне витребувати із Закарпатського окружного адміністративного суду справу № 260/1729/19, а із Восьмого апеляційного адміністративного суду - копії реєстрів, які б підтверджували факт надіслання сторонам у справі постанови в період з 10 липня 2020 року. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Разом з тим у касаційній скарзі не зазначено підстави касаційного оскарження відповідно до пунктів 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин касаційна скарга адвоката Естінко Т.Е. в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі № 260/1729/19 підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Керуючись статями 169, 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу адвоката Естінко Тетяни Емілівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі № 260/1729/19 залишити без руху. Установити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. Витребувати із Закарпатського окружного адміністративного суду справа № 260/1729/19. Витребувати із Восьмого апеляційного адміністративного суду копії реєстрів, які б підтверджували факт надіслання сторонам у справі постанови в період з 10 липня 2020 року. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Р.Ф. Ханова І.А. Гончарова І.Я.Олендер , Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»