Постанова 4857 № 380/2987/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/2987/20 пров. № А/857/7772/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Глушко І.В. суддя Запотічний І.І. секретар судового засідання Гнатик А.З. за участю: представник відповідача Кожухар І.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду (головуючий суддя Москаль Р.М., м.Львів) у справі № 380/2987/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання провести перерахунок пенсії, В С Т А Н О В И В: 16 квітня 2020 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) з позовом, яким просив: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії під час її перерахунку з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення; - зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області провести перерахунок пенсії у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2016 та виплатити пенсію після проведеного перерахунку починаючи з 01.01.2016, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року позов задоволено: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 76% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років з 01 січня 2016 року; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат. Згаданим рішенням суд першої інстанції встановив судовий контроль за виконанням цього рішення суду зобов`язав ГУ ПФУ у Львівській області подати звіт про виконання цього рішення суду протягом тридцять днів з набрання рішенням законної сили. Рішення суду першої інстанції набрало законної сили 04 вересня 2020 року, на його примусове виконання 25 вересня 2020 року видано виконавчі листи. 29 вересня 2020 року до суду першої інстанції надійшов звіт ГУ ПФУ у Львівській області щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі №380/2987/20. В листі повідомлено, що ГУ ПФУ у Львівській області, на виконання рішення суду, здійснило ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення; з 01 жовтня 2020 року загальний розмір пенсійної виплати з урахуванням згаданого рішення суду становить 5989,25 грн.; доплата до пенсії за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2020 року 23099,82 грн. До листа було долучено копію перерахунку пенсії з 01 жовтня 2020 року та розрахунку на доплату. В листі, з покликанням на норми статті 8 Закону №2262-ХІІ та статті 23,16 Бюджетного кодексу, орган ПФУ вказав, що виплату нарахованих на виконання рішення суду №380/2987/20 від 26 травня 2020 року буде проведено після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України. 02 лютого 2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просить суд першої інстанції притягти начальника ГУ ПФУ у Львівській області до покарання у виді штрафу за неподання без поважних причин звіту про виконання рішення суду у справі №380/2987/20 у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та встановити ГУ ПФУ у Львівській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду №380/2987/20 від 26 травня 2020 року. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року: - прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення суду в адміністративній справи №380/2987/20 як такий, що підтверджує часткове виконання рішення суду; - відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області штрафу за неподання без поважних причин звіту про виконання рішення суду у справі №380/2987/20; - встановлено новий строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області звіту щодо виконанням рішення суду у справі №380/2987/20, що становить три місяці та обчислюється від дати постановлення цієї ухвали суду. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції відповідач подав апеляційна скарга, в якій зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні заяви позивача про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі №380//2987/20 відмовити повністю. В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що ГУ ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивачу відповідно до рішення суду №380/2987/20 від 26.05.2020. ГУ ПФУ у Львівській області вважає, що вжило всіх можливих (конкретних) заходів для виконання рішення суду у справі №380/2987/20. Вважає, що підстав для встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду немає в силу відсутності умисних дій на ухилення від виконання рішення Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримує, просить скаргу задовольнити. Позивач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Встановлюючи новий строк для надання звіту про виконання судового рішення від 26 травня 2020 року у справі №380/2987/20 суд першої інстанції виходив з того, що рішення в даній справі залишається невиконаним частково. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. За приписами ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. З наведеного слідує, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили. Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права. В рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07 травня 2002 року, «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 року, «Шаренок проти України» від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ч. 6 ст. 245 КАС України у випадках, визначених у частинах 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду, або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судом зазначено, що Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, який затверджений постановою КМУ від 22 серпня 2018 року за №649, визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Відповідно до п. 5 вказаного Порядку, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою. Згідно п. 6 Порядку, перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія). Пунктом 8 Порядку передбачено, що комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку. У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови. У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання. Водночас, відповідачем не надано доказів вчинення дій, направлених на виконання рішення суду щодо виплати перерахованої пенсії позивача в повному обсязі. Крім того, щодо накладення штрафу на керівника Головного управлінням ПФУ у Львівській області відповідального за виконання рішення суду, суд зазначає наступне. За приписами частин другої - четвертої статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Тобто, накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу можливе лише за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту. Таким чином, оскільки відповідачем частково виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду 26 травня 2020 року, то відсутні підстави для накладення штрафу на начальника Головного управління ПФУ у Львівській області. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, оскільки рішення суду в даній справі залишається невиконаним частково. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду у справі № 380/2987/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 25 травня 2021 року.