Постанова 4857 № 140/15382/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/15382/20 пров. № А/857/3988/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., суддів : Шевчук С.М., Онишкевича Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Раджас Торгстрой» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року (ухвалене головуючою-суддею Смокович В.І. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Раджас Торгстрой» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області (за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Неоторг-Плюс») про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Раджас Торгстрой» (далі ТзОВ «Раджас Торгстрой», Товариство, позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС, відповідач-1), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) або відмову в такій реєстрації №1725072/42632533 від 13.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної (далі - ПН) №114 від 02.07.2020 та зобов`язати Державну податкову службу України (далі - ДПС України, відповідач-2) зареєструвати її в ЄРПН датою подання. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 позов було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано оспорюване рішення комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та зобов`язано ДПС України зареєструвати подану Товариством ПН №114 від 02.07.2020 в ЄРПН. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів в рівних частинах на користь ТзОВ «Раджас Торгстрой» судовий збір в розмірі по 2102,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі по 1250,00 грн з кожного. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, ТзОВ «Раджас Торгстрой» подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його в цій частині скасувати та прийняти постанову, якою стягнути витрати на правову допомогу в повному обсязі в розмірі 14714 грн. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції невірно оцінив роботу адвоката та сплачені позивачем за це кошти із складністю справи, обсягом зібраних доказів, часом, витраченим на підготовку позовної заяви, тощо. Разом із апеляційною скаргою, позивач подав заперечення на ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, мотивуючи їх тим, що суд першої інстанції невірно порахував кількість немайнових вимог, оскільки, на думку позивача, вимоги про скасування рішення про відмову в реєстрації ПН та зобов`язання відповідача її зареєструвати є похідними, а тому складають одну немайнову вимогу. Натомість, суд першої інстанції порахував вимоги позовної заяви як дві немайнові та додатково зобов`язав позивача сплатити 2102 грн. Таким чином, позивач просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та повернути йому надмірно сплачений судовий збір в сумі 2102 грн. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. Приймаючи рішення у цій справі з приводу розподілу судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що сума витрат позивача на професійну правничу допомогу не відповідає критерію співмірності, реальності та розумності їх розміру та дійшов висновку, що розумною компенсацією за надані адвокатом послуги є сума 2550 грн. Суд першої інстанції також стягнув на користь позивача сплачений ним за подання адміністративного позову судовий збір в сумі 4204 грн. Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступне. Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Частиною першою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно ч.3, 4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. За змістом ч.7 ст.134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач заперечив проти розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 14714 грн та вказав, що такий не відповідає принципу співмірності, зважаючи на те, що дана справа є справою незначної складності, об`єми наданих робіт не відповідають складності справи, підготовка та написання позовної заяви не вимагає проведення значного правового аналізу, оскільки у судовій практиці цей спір є непоодиноким. Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Судом встановлено, що адвокатське об`єднання «Адвокатська фірма «Правозахисник», яке представляло інтереси позивача в суді надало позивачу наступні правничі послуги: 1) ознайомлення з пакетом документів Клієнта для підготовки позову - 2 години; 2) ознайомлення з пакетом документів досудового врегулювання спору - 2 години; 3) робота з доказами, які підтверджують факти, викладені в позовній заяві - 2 години; 4) робота з відповідною судовою практикою, щодо врегулювання предмету спору в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 1 година; 5) правка та друкування позовної заяви з додатками - 6 годин: - набір та правка тексту позовної заяви (20-28 аркушів) - 4 години; - друк тексту позовної заяви.: 5 екз.: 20 аркушів х 5 екз. = 100 аркуша 20 хвилин; - друк додатків до позовної заяви 5 екз.: 50 аркушів х 5 = 250 аркуша 40 хвилин; - перевірка комплектності додатків до позовної заяви 1,0 година; 6) адміністративні питання пов`язані з підготовкою та подачею позовної заяви - 1 година: - вичитка та перевірка тексту позовної заяви - 0,5 год.; - заведення окремої справи для обліку матеріалів позову - 0,5 год. Всього витрачено часу - 14 годин, вартість години - 1051 грн, загальна сума 14 714,00 грн. На підтвердження судових витрат, які поніс позивач за надання правничої допомоги адвокатом, позивач надав: - договір-доручення про надання правової допомоги № ПН-114/02 від 17.07.2020; - протокол узгодження договірної ціни №1 від 17.07.2020; - акт приймання-передачі правових послуг №ПН-114/02 від 30.07.2020; - звіт про надані правові послуги №ПН-114/02 від 30.07.2020; - рахунок-фактура №ПН-114/02 від 30.07.2020; - платіжне доручення №167 від 17.09.2020 на суму 14 714,00 грн. Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу професійну допомогу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що послуги в частині ознайомлення з пакетом документів клієнта для підготовки позову, ознайомлення з пакетом документів досудового врегулювання спору, робота з доказами, які підтверджують факти, викладені в позовній заяві, робота з відповідною судовою практикою, щодо врегулювання предмету спору в Єдиному державному реєстрі судових рішень, правка та печатка позовної заяви з додатками, адміністративні питання, пов`язані з підготовкою та подачею позовної заяви охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Отже, колегія суддів вважає, що такі дії вчинені адвокатом в межах однієї правничої послуги з підготовки позовної заяви і не є окремими видами правничих послуг. Крім того, проаналізувавши зміст позовної заяви, судом встановлено, що обґрунтування по суті спору займають лише 9 сторінок з 24, з яких 2 сторінки власне правове обґрунтування позову, решта опис обставин спору, опис господарської діяльності позивача, опис досудового врегулювання спору. Інших 15 сторінок позову займають доводи позивача щодо стягнення компенсації витрат за надану професійну правничу допомогу, про необхідність залучення третьої особи та встановлення судового контролю. Наведене свідчить про те, що суті спору адвокатом витрачено небагато часу, решта стосується того, що не є необхідним для розгляду справи, однак описано у великих обсягах і не виправдовує позицію позивача про те, що адвокату на підготовку позовної заяви необхідно було 14 годин. Колегія суддів також звертає увагу на те, що категорія спорів щодо скасування рішення про відмову в реєстрації ПН та зобов`язання її зареєструвати, з підстав необґрунтованості оспорюваного рішення, часто зустрічається в судовій практиці і з цього приводу є велика кількість судових рішень Верховного Суду. Вказане свідчить про те, що адвокату не було необхідним витрачати 14 годин на підготовку позовної заяви у цій справі. Колегія суддів не погоджується із запереченнями позивача на ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху та необхідності повернути йому надміру сплачені кошти в сумі 2102 грн, оскільки судовий збір, який було ним сплачено за подання позовної заяви, суд першої інстанції постановив стягнути з відповідача в повному обсязі, яке відповідач не оскаржив. Тому, право позивача на компенсацію судових витрат в частині стягнення судового збору, суд першої інстанції не порушив. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що достатньою компенсацією позивачу за понесені ним судові витрати за надану професійну правничу допомогу є 2000 грн. Стосовно стягнення судових витрат за подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга залишена судом апеляційної інстанції без задоволення, а тому такі витрати відшкодуванню не підлягають. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Керуючись ст.ст. 12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Раджас Торгстрой» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року по справі №140/15382/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. М. Шевчук Т. В. Онишкевич