Постанова 4856 № 560/3565/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3565/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 12 травня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М. , за участю: секретаря судового засідання: Бень Я.О., позивача: ОСОБА_1 , представника відповідача: Ліщишина О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, В С Т А Н О В И В : в липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області № 136 від 29.01.2020 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Зарічанського відділення поліції Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 05.06.2020 № 165о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Зарічанського відділення поліції Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з 06 червня 2020 року. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що він не вчиняв дисциплінарних проступків, вказаних в наказі ГУНП № 136 від 29.01.2020 року. Водночас, відповідачем порушено положення дисциплінарного статуту, оскільки його притягнуто до дисциплінарної відповідальності до набрання законної сили рішенням суду у справі про адміністративне правопорушення. Крім того, апелянт стверджує, що суд першої інстанції безпідставно не врахував довідку Хмельницького обласного закладу з надання психіатричної допомоги № 138 від 17.01.2020 року. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що наказом ГУНП в Хмельницькій області від 17.01.2020 №70 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції Зарічанського ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області. Проведення розслідування доручено дисциплінарній комісії. За результатами службового розслідування складено висновок №7/2020, затверджений 27.01.2020 начальником ГУНП в Хмельницькій області. На підставі викладених у висновку службового розслідування обставин ГУНП у Хмельницькій області видано наказ від 29.01.2020 №136 Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників поліції Зарічанського ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, згідно з яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України. На реалізацію наказу ГУНП від 29.01.2020 №136 відповідачем прийнято наказ від 05.06.2020 №165 о/с, яким відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" капітана поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Зарічанського відділення поліції Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 05 червня 2020 року. Вважаючи вказані вище дії та накази відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на встановлені службовим розслідуванням обставини, відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку та накладено на нього дисциплінарне стягнення, співмірне із тяжкістю вчиненого проступку, який застосовано за результатами проведення службового розслідування. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) та Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179. Згідно з ч.1 ст.59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Згідно з ч.2 ст.19 Закону №580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до ч.1-4 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно з ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок №893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області від 17.01.2020 №70 (а.с.42) службове розслідування призначено у зв`язку з отриманням інформації про складення відносно ОСОБА_1 протоколу про вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Згідно з наказом ГУ НП в Хмельницькій області № 136 від 29.01.2020 (т.1 а.с.30-39) позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення ч.3 ст.1, ч.ч.5, 6 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1, 2 ч.1ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1.3, 2.5, 2.9 «б» та 9.2 Правил дорожнього руху, розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, п.2.6 Порядку звільнення від службових обов`язків через тимчасову непрацездатність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, Присяги поліцейського, що виразилось у порушенні правил безпеки дорожнього руху, невиконанні законних вимог працівників поліції, перешкоджанні поліцейським виконувати свої службові обов`язки, приниженні їх честі та гідності з використанням ненормативної лексики, вчиненні дій, що підривають авторитет поліції та проявленні нещирості в ході службового розслідування. Згідно з пп.1-2 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Ч.1 ст.64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки". Відповідно до ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Розділом II Правил етичної поведінки поліцейських передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: - неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; - виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; - поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; - контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; - дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики. Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п.9.2 ПДР Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом. П.2.9 «б» передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Згідно з п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що позивач не вчиняв дисциплінарного проступку, колегія суддів виходить з наступного Згідно з висновком службового розслідування №7/2020 від 27.01.2020 (т.1 а.с.115-138) під час службового розслідування встановлено, що 17.01.2020, близько 04:00, старший оперуповноважений СКП Зарічанського ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою в цивільному одязі, керуючи автомобілем «Фольксваген Гольф», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Старокостянтинівське шосе від проспекту Миру в напрямку вул. Озерної, м. Хмельницького в порушення вимог п.п. 1.3, 1.9 розділу 1 та п. 9.2 б Правил дорожнього руху України під час перестроювання по смугах руху не вмикав покажчик повороту, чим допустив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. Під час спілкування з ОСОБА_1 , у працівників патрульної поліції виникла підозра, що він керував автомобілем, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Оскільки за зовнішніми ознаками останнього спостерігались явно виражені ознаки алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 запропоновано пройти тест на встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу алкотестер «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. В свою чергу, капітан поліції ОСОБА_1 не виконував законні вимоги поліцейського щодо правильного використання приладу алкотестер «Драгер» та освідування на стан сп`яніння не пройшов. У зв`язку з цим відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ОБ № 210270 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП (Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції). Крім того, працівниками патрульної поліції винесено постанову серії ЕАК №1985719 про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у сумі 425 грн. Від надання пояснень щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та причини відмови від проходження медичного освідування, а також підписання адміністративного протоколу і постанови ОСОБА_1 категорично відмовився, зачинився в салоні автомобіля та двері на вимогу працівників поліції не відчиняв. Після прибуття працівників ВІОС УКЗ ГУНП в Хмельницькій області на місце події, ОСОБА_1 знаходився на правову пасажирському сидінні автомобіля Фольксваген Гольф, номерний знак НОМЕР_1 , двері якого були зачинені. На вимогу працівників патрульної поліції, керівництва Зарічанського ВнП та працівників ГУНП в Хмельницькій області відчинити двері ОСОБА_1 не реагував. Після прибуття дружини, яка дублікатом ключа відчинила двері автомобіля, ОСОБА_1 на вимогу працівників патрульної поліції вийти із салону автомобіля не реагував. Разом з тим, працівники поліції зачитали йому зміст адміністративного протоколу та постанови, підписувати та отримувати їх останній відмовився. Вказані вище обставини підтверджуються письмовими поясненнями поліцейських Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП НПУ Мандзія Р.Е. та ОСОБА_3 (т.1 а.с.60-65), а також відеозаписами з бодікамер патрульних поліцейських, які долучені до матеріалів службового розслідування (т.1 а.с.59). Згідно з письмовими поясненнями поліцейських Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП НПУ Войтова Д.А. (т.1 а.с.75-76) та ОСОБА_4 позивач відмовився від проходження освідування за допомогою алкотестеру Драгер та в медичному закладі. ОСОБА_1 , використовуючи ненормативну лексику, почав скаржитись на біль голови. Після того повідомив, що сяде у власний автомобіль, щоб погрітись, сів на переднє пасажирське сидіння та імітував глибокий сон чи втрату свідомості. Як з`ясувалось пізніше, останній зачинив двері автомобіля із середини. Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 16.01.2020 він за власної ініціативи до 22:00 здійснював заходи по встановленню місця знаходження осіб, які перебувають у розшуку Зарічанського ВнП. В подальшому перебував у власних справах у м. Хмельницькому. Під час руху по вул. Старокостянтинівське шосе, у нього погіршився стан здоров`я, через втому, тому вирішив зупинити автомобіль. В цей час помітив, що його зупиняють працівники патрульної поліції, тому зупинив автомобіль на узбіччі дороги. До нього підійшли працівники поліції, перевірили документи і у зв`язку з підозрою, що ОСОБА_1 керує автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, запропонували пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер. ОСОБА_1 відразу ж погодився та здійснив 5-6 спроб продути Драгер. Однак прилад Драгер не визначив ні позитивного, ні негативного результату. Тоді він запропонував працівникам патрульної поліції проїхати до медичного закладу для проходження освідування. Разом з тим, вони не поспішали доставляти його до медичного закладу. В цей час, стан здоров`я ОСОБА_1 погіршився і він з дозволу працівників поліції присів в салон власного автомобіля на переднє пасажирське сидіння, де через запаморочення голови втратив свідомість. Двері його автомобіля автоматично зачинились, коли він запустив двигун. Через деякий час його дружина за допомогою медичних препаратів привела до тями та розповіла, що працівники патрульної поліції відносно нього склали адміністративний протокол про керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Після цього, близько 06:30 17.01.2020 ОСОБА_1 самостійно направився до Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1, де його обстежив лікар-нарколог та видав довідку від 17.01.2020 № 138 про те, що він тверезий. У зв`язку із незадовільним станом здоров`я ОСОБА_1 близько 09.00 17.01.2020 звернувся до Державної установи ТМО МВС України по Хмельницькій області, де після обстеження у нього виявлено гайморит та йому надано направлення на стаціонарне лікування в ЛОР відділення Хмельницької міської лікарні. Перебування в стані алкогольного сп`яніння та вчинення дисциплінарного проступку позивач заперечив. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на довідку Хмельницького обласного закладу з надання психіатричної допомоги № 138 від 17.01.2020 року (т.1 а.с.11), згідно з якою за висновком лікаря-нарколога ОСОБА_1 тверезий. При цьому, ОСОБА_1 не доповів керівництву Зарічанського ВнП про те, що має намір самостійно пройти медичне обстеження на встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відповідно до ч.ч.2-5 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Оскільки зі змісту довідки № 138 від 17.01.2020 року неможливо встановити дотримання вимог ст.266 КУпАП під час проведення огляду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для врахування такої довідки. Оцінюючи доводи позивача про те, що його звільнено з поліції до винесення рішення у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду від 13.02.2020 у справі №686/2329/20, залишеної без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 24.06.2020, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Згідно з ч.5 ст. 14 Дисциплінарного статуту у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Водночас, згідно з матеріалами службового розслідування позивача звільнено за порушення службової дисципліни, а не у зв`язку з притягненням до адміністративної відповідальності. Отже, в даному випадку порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення поліцейського, яке не пов`язано з рішеннями по вищезазначеній адміністративній справі. Службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 вчиняв дії щодо уникнення від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння, відмовився від надання пояснення в ході документування правопорушення та безпосередньо після його вчинення. Таким чином, всупереч п. 2.5 ПДР позивач відмовився від виконання законних вимог поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, у постанові від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що порушення працівником поліції Правил дорожнього руху, яке виразилось у відмові від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, незалежно чи працівник поліції притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, окрім того не виконував накази, ігнорував виконання вимог Статуту, Закону, Правил етичної поведінки поліцейських, знехтував Присягою поліцейського, цим самим вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З урахуванням вищенаведеного та встановлених у справі обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що вказана вище поведінка ОСОБА_1 , що полягала у невиконанні законних вимог працівників поліції та відмові від проходження освідування, використанні ненормативної лексики та перешкоджанні поліцейським у виконанні своїх службових обов`язків, незалежно від підтвердження перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння, принижує високе звання поліцейського, оскільки призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які відповідно до своїх службових обов`язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо морально-етичних принципів. В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що про направлення на лікування він повідомив своє керівництво, а лікарняний був відкрити у передбачений нормативними актами спосіб. Відповідно до п. 2.6 Порядку звільнення від службових обов`язків через тимчасову непрацездатність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, затвердженого заступником Міністра внутрішніх справ України від 27 січня 2004 року, про необхідність лікування у закладах охорони здоров`я інших центральних та місцевих органів виконавчої влади (крім випадків коли необхідна екстрена госпіталізація) працівник повідомляє безпосереднього начальника (командира) рапортом, який візується дільничним терапевтом амбулаторно-поліклінічного закладу органів внутрішніх справ при наявності його в даному населеному пункті. Згідно з письмовими поясненнями начальника Зарічанського ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_5 (т.1 а.с.) 17.01.2020 о 09.00 капітан поліції ОСОБА_1 не прибув на робоче місце до Зарічанського ВнП, про що ОСОБА_5 доповів рапортом начальникові ГУНП в Хмельницькій області у встановленому порядку. Оперуповноважений сектору кримінальної поліції Зарічанського ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 надав пояснення аналогічного змісту та доповнив, що о 09:00 17.01.2020 капітан поліції ОСОБА_1 не вийшов на службу. Про своє місце перебування ОСОБА_6 не повідомляв. Після того, як ОСОБА_1 не прибув до Зарічанського ВнП, начальник відділення поліції надав вказівку встановити його місце знаходження. ОСОБА_6 телефонував на мобільний телефон ОСОБА_1 , однак він на дзвінки не відповідав. Лише близько обідньої пори ОСОБА_6 додзвонився до ОСОБА_1 та запитав, де він знаходиться. ОСОБА_1 відповів на лікарняному, у якому медичному закладі та з яким діагнозом лікується не повідомив (т.1 а.с.88). Інспектор сектору кадрового забезпечення Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенант поліції ОСОБА_7 в письмових поясненнях зазначив, що за фактом відсутності на службі капітана поліції ОСОБА_1 17.01.2020 комісією Зарічанського ВнП складено акт про відсутність на службі № 512/121/122. Крім того, о 12.00 повторно складено акт про відсутність ОСОБА_1 на службі № 513/121/122, оскільки останній на службі не з`явився, за місцем проживання був відсутній і про своє місце знаходження нікому не доповідав (т.1 а.с.77-79). Таким чином, матеріалами службового розслідування підтверджується, що в порушення п.2.6 Порядку звільнення від службових обов`язків через тимчасову непрацездатність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, затвердженого заступником Міністра внутрішніх справ України від 27 січня 2004 року, позивач не повідомив безпосереднього начальника про необхідність проходження лікування. Оцінюючи висновок службового розслідування в частині невиконання обов`язку щодо сприяння проведенню службового розслідування, колегія суддів виходить з наступного. Згідно з ч.ч.5, 6 ст.15 Дисциплінарного статуту кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування. Посадові особи, які перешкоджають діям дисциплінарної комісії, притягаються до відповідальності в порядку, встановленому законодавством. Згідно з рапортом голови дисциплінарної комісії, заступника начальника УКЗ - начальника ВІОС ГУНП в Хмельницькій області підполковника ОСОБА_8 , впродовж дня 17.01.2020 він особисто неодноразово здійснював телефонні дзвінки на мобільний телефон ОСОБА_1 та його дружини, з метою встановлення його місця знаходження та відібрання пояснення. Однак ні ОСОБА_9 , ні його дружина слухавку не піднімали. 17.01.2020 за місцем проживання, зазначеним ОСОБА_1 в особовій справі, останньому направлено виклик-повістку про прибуття о 10.00 21.01.2020 до ГУНП в Хмельницькій області для надання пояснення (т.1 а.с.93-94). Водночас, за викликом-повісткою про прибуття о 10.00 21.01.2020 до ГУНП в Хмельницькій області для надання пояснення, ОСОБА_1 не з`явився та дисциплінарну комісію про причину не прибуття у визначений час та день не повідомив. З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що висновок службового розслідування в частині порушення позивачем ч.ч.5, 6 ст.15 Дисциплінарного статуту є обґрунтованим. Оцінюючи обґрунтованість обрання виду дисциплінарного стягнення, застосованого до позивача, колегія суддів виходить з наступного. Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Таким чином, вчинення поліцейським дисциплінарного проступку є підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення, передбаченого Статутом. При цьому наявність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку, його характер, обставини, за яких він був вчинений, визначаються за наслідками службового розслідування. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що у висновку службового розслідування не вказано обставини, які пом`якшують відповідальність, такі як відсутність дисциплінарних стягнень, бездоганна попередня поведінка на службі, високі показники виконання повноважень. При цьому в матеріалах справи відсутні докази бездоганної поведінки, високих показників виконання повноважень або наявності у позивача заохочень. Судом встановлено, що згідно з висновком службового розслідування не встановлено обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , водночас, встановлено обтяжуючі обставини. Відповідно до службової характеристики за період проходження служби капітан поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе з посередньої сторони (т.1 а.с.98). З урахуванням вищенаведеного та встановлених у справі обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріалами службового розслідування підтверджено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, тому відповідач обґрунтовано притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності та з урахуванням характеру дисциплінарного проступку правомірно застосував дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Постанова суду складена в повному обсязі 25 травня 2021 року. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.