Постанова 4855 № 580/870/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/870/21 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Кузьмишиної О.М., суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного амдіністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправним і скасувати рішення від 28.10.2020 №971110137389 про перерахування пенсії із 01.10.2020 із розрахунку 60% від заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної у довідці прокуратури Черкаської області від 20.10.2020 №21-631 вих-20 та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії, десять прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність; - зобов`язати відповідача здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України №1789-XII «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії) в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Черкаської області від 20.10.2020 за №21-631 вих-20, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат: - зобов`язати відповідача виплатити позивачу різницю між фактично отриманою та належною до сплати суму пенсії за минулий період з 01.10.2020 до моменту здійснення перерахунку пенсії і переказати її на особистий рахунок. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії передано до Верховного Суду для розгляду подання суду щодо вирішення її, як зразкової. Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа має ознаки типової відповідно до положень пункту 21 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, позивачами заявлено аналогічні вимоги. Оскільки у провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебуває велика кількість ідентичних вказаній судових справ, деякі з яких вирішені з різним застосуванням норм права та мають різний результат вирішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність передачі справи до Верховного Суду для розгляду подання суду щодо вирішення її, як зразкової. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду по суті. В апеляційній скарзі апелянт наполягає на тому, що оскільки питання щодо обмеження під час перерахунку пенсій максимальним розміром вже досить тривалий час розглядалося і розглядається судами різних інстанцій, зокрема Верховним Судом України і Верховним Судом, доцільність ухвалення зразкового рішення у даній справі, на думку позивача, відсутня. Свою незгоду із оскаржуваною ухвалою апелянт мотивує тим, що різна судова практика у справах з ідентичними фабулами не може слугувати підставою для безумовного прийняття рішення судами для визнання справи як типової та передачі її для розгляду як зразкової. На обгрунтування своєї позиції апелянт посилається на ухвалу Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 04.02.2021 у справі № 400/6132/20, якою у відкритті провадження за поданням судді Миколаївського окружного адміністративного суду про розгляд цієї справи як зразкової відмовлено. З цих та інших підстав апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції про передачу справи до Верховного Суду для розгляду подання суду щодо вирішення її, як зразкової прийнято з порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідності висновків суду обставинами справи, що призвело до ухвалення незаконого та необгрунтованого судового рішення. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що у зв`язку із значною кількістю проваджень в судах щодо розгляду подібних справ, наявністю різних результатів вирішення спорів, а також зважаючи на те, що право на належний розмір пенсії може розглядатися у контексті передбаченого статтею 1 Протоколу першого Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на мирне володіння своїм майном, вирішення даної справи має істотне значення для правозастосовної практики, тому судом першої інстанції прийнято правильне рішення про пепредачу Верховному Суду справи для розгляду подання щодо вирішення її як зразкової. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав. Порядок і умови ініціювання та вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі визначені статею 290 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, відповідно до частини першої цієї статті, якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції. Згідно з положеннями частини другої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України у поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, вважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, в тому числі посилання на типові справи. До подання додаються матеріали справи. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що типова адміністративна справа набуває статусу зразкової лише після прийняття Верховним Судом рішення про відкриття провадження у зразковій справі у порядку, визначеному статтею 290 Кодексу адміністративного судочинства України. В аспекті наведеного треба зазначити, що інститут зразкових рішень запроваджений з метою підвищення ефективності правосуддя шляхом розвантаження судів та спрощення процедури розгляду справ. Розгляд типової як зразкової справи має відбуватись у правовідносинах, які виникли насамперед внаслідок нового чи зміненого правового регулювання у певній сфері суспільних відносин, що в свою чергу зумовлює необхідність скерування практики застосування таких змін з метою їх правильного сприйняття і реалізації. За правилами пунктів 21, 22 частини першої статті 4 цього ж Кодексу типові адміністративні справи - це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги. Зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення. Згідно з положенням частини 6 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї сиаииі, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено. Відповідно до частини 10 статті 29 цього ж Кодексу передача справи на вирішення Верховного Суду як зразкової справ здійснюється відповідно до вимог статті 290 цього Кодексу. Відтак, аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що статтею 290 КАС України визначено процедуру та порядок звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд справи Верховним Судом як судом першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції дотримано вищезазначений порядок, а саме: надано до Верховного Суду подання (а.с. 62), у якому зазначено підстави, з яких суд вважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова. В тому числі судом зазначено посилання на перелік типових справ, що перебувають у провадженні Черкаського окружного адміністративного суду, в яких суддями застосовано різний підхід щодо вирішення справи по суті. Судова колегія критично оцінює посилання апелянта на те, що різна судова практика у справах з ідентичними фабулами не може слугувати підставою для безумовного прийняття рішення судами для визнання справи як типової та передачі її для розгляду як зразкової з огляду на наступне. Як вже зазначалось, частиною першою статті 291 передбачено, що якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції. Тобто, по суті, у статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України йдеться про процесуальну новелу, розроблену на підставі європейської практики "пілотних рішень" Європейського суду з прав людини, й за допомогою інституту "пілотного" судового рішення на національному рівні можна розв`язати існуючі повторювані та "хронічні" структурні проблеми, що являють собою підґрунтя порушень; забезпечити невідкладний та належний судовий розгляд, єдність правозастосовної практики; зменшити навантаження на суддів, прискорити розгляд і вирішення типових адміністративних справ; оптимізувати ефективність виконання судових рішень. Відтак, судом першої інстанції з метою єдності правозастосовчої практики цілком правомірно використано можливість звернення до Верховного Суду із поданням та ухвалено відповідне судове рішення. З приводу посилання апелянта на те, що доцільністю ухвалення зразкового рішення є зміна правового регулювання певних правових відносин внаслідок прийняття нових законів, рішень Конституційного Суду України колегія суддів зазначає, що наведене апелянтом визначення є його суб`єктивним переконанням та не може свідчити про відсутність підстав для звернення судом першої інстанції із відповідним поданням до Верховного Суду. Щодо посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду, висловлену в ухвалі віл 04.02.2020 у справі № 400/6132/20 колегія суддів вважає за необхідне наголосити на наступному. Так, вищезазначеною ухвалою Верховний Суд відмовив у відкритті провадження у справі за поданням судді Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенко В.В. від 21.01.2021 про розгляд цієї справи як зразкової з огляду на відсутність належних і обґрунтованих міркувань, які б свідчили про необхідність розв`язання існуючих або нових повторюваних та «хронічних» структурних юридичних проблем, що являють собою підґрунтя порушень прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб з боку суб`єктів владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, та зумовлювали б доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової. Виходячи з такого, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що визначення доцільності відкриття провадження або відмови у відкритті провадження за поданням місцевого суду щодо розгляду справи Верховним Судом, як зразкової, не є прерогативою суду апеляційної інстанції. У контексті даних правовідносин суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановлювати відповідність вищезазначеного подання вимогам частини першої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки це питання має вирішуватись Верховним Судом, до якого було надано відповідне подання. Виключно Верховний Суд наділений правом вирішення питання про необхідність розгляду справи як зразкової. Відтак, судом першої інстанції ухвалено судове рішення із дотриманням норм процесуального права. У подальшому саме Верховний Суд встановлюватиме чи є новими у судовій правозастосовчій практиці фактичні обставини у спірних правовідносинах, які лягли в основу подання судді Черкаського окружного адміністративного суду, та вирішуватиме питання про необхідність відкриття чи відмови у відкритті провадження за поданням судді Черкаського окружного адміністративного суду про розгляд справи, як зразкової. Щодо посилання в апеляційній скарзі на застосування відсоткового розміру під час перерахунку пенсії та перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, судова колегія зазначає, що наведені в цій частини апелянтом доводи судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки у даному випадку судом апеляційної інстанції оцінюється правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення про передачу справи до Верховного Суду для розгляду подання суду щодо вирішення її, як зразкової. Таким чином, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах вимог апеляційної скарги, відповідно до приписів статті 308 КАС України, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , та вважає, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з дотриманням норм процесуального права. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року - без змін. Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування ухвали суду, а тому, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина Судді: М.І. Кобаль Л.О. Костюк