LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС446/919/18

від 24.05.2021 · Цивільна
Резолютивна:Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Кам`янка-Бузького районного нотаріального округу Робак Л. А., про визнання заповіту нікчемним, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та…

Ухвала 24 травня 2021 року м. Київ справа № 446/919/18 провадження № 61-15410св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В., розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Кам`янка-Бузького районного нотаріального округу Робак Л. А., про визнання заповіту нікчемним, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та скасування його реєстрації та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 квітня 2019 року у складі судді Костюк У. І., додаткове рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 серпня 2019 року у складі судді Костюк У. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Мікуш Ю. Р., Шандри М. М., ВСТАНОВИВ: У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 , посвідчений секретарем виконкому Стародобротвірської сільської ради від 16 травня 2016 року, зареєстрований за № 33 на користь ОСОБА_2 . У червні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним заповіт, складений 20 травня 2016 року ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 , посвідчений Прибужанівською сільською радою, на житловий будинок та земельну ділянку. Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області рішенням від 17 квітня 2019 року у задоволенні позовів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовив. Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області додатковим рішенням від 07 серпня 2019 року відмовив у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 відповідно до заповіту від 20 травня 2016 року, посвідченого секретарем Прибужанівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області зареєстрованого в реєстрі за № 19 ОСОБА_4 . Львівський апеляційний суд постановою від 15 вересня 2020 року рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 квітня 2019 року та додаткове рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 серпня 2019 року залишив без змін. У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 19 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 квітня 2019 року, додаткове рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 серпня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. 22 грудня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду. Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Кам`янка-Бузького районного нотаріального округу Робак Л. А., про визнання заповіту нікчемним, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та скасування його реєстрації та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 квітня 2019 року, додаткове рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 серпня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. Ю. Зайцев В. С. Жданова Є. В. Коротенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»