Постанова 4873 № 911/1227/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" травня 2021 р. Справа№ 911/1227/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тарасенко К.В. суддів: Разіної Т.І. Михальської Ю.Б. без повідомлення (виклику) учасників справи розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 (повний текст підписано 02.09.2020) у справі № 911/1227/20 (суддя: Христенко О.О.) за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Борщагівка» про стягнення 4 527,04 грн ВСТАНОВИВ: І. ІСТОРІЯ СПРАВИ 1.1. короткий зміст позовних вимог Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства «Борщагівка», у якому просить суд стягнути з відповідача 2 932,62 грн пені, 418,94 грн 3 % річних та 1 175,48 грн інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання зобов`язань щодо оплати в строк отриманого природного газу у жовтні 2016 - січні 2017, березні 2017 та просить суд покласти на відповідача відшкодування судових витрат в розмірі 2 102,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.10.2016 між позивачем та відповідачем укладений Договір № 1794/1617-БО-17 постачання природного газу, на виконання умов якого, позивач у жовтні 2016 - січні 2017, березні 2017 передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 95 882,17 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, однак оплату за переданий газ відповідач здійснив несвоєчасно, у зв`язку з чим позивачем нараховані відповідачу 2 932,62 грн пені, 418,94 грн 3 % річних та 1 175,48 грн інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання грошових зобов`язань. 1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі №911/1227/20 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Комунального підприємства «Борщагівка» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 293 грн 26 коп. пені, 418 грн 94 коп. 3 % річних, 1 175 грн 48 коп. інфляційних втрат та 2 102 грн 00 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Зазначене рішення мотивоване наступним: - судом встановлено, що оплата за поставлений природний газ відповідачем здійснювалась з порушеннями встановленого договором строку; - суд, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов`язання відповідачем, майновий стан сторін, відсутність доказів понесення позивачем збитків в результаті дій відповідача з виконання умов договору та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, з урахуванням клопотання відповідача, викладеного у відзиві, зменшив визначений позивачем розмір пені в загальній сумі 2 932,62 грн до суми 293,26 грн; - також перевіривши доданий до матеріалів позовної заяви розрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних, який є арифметично правильним, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 1 175,48 грн інфляційних втрат та 418,94 грн 3 % річних. 1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись із винесеним рішенням, Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі №911/1227/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 2 639,36 грн скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» щодо стягнення пені в розмірі 2 639,36 грн у стягненні якої було відмовлено - задовольнити. Судові витрати покласти на відповідача.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ 2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2020 для розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І. У процесі здійснення підготовчих дій відповідно до статті 267 Господарського процесуального кодексу України 05.10.2020 суддя Північного апеляційного господарського суду Іоннікова І.А. заявила про самовідвід від розгляду справи №911/1227/20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 заяву судді Іоннікової І.А. про самовідвід від розгляду справи №911/1227/20 задоволено. Справу №911/1227/20 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення заміни відведеного судді відповідно до ст. 32 ГПК України. Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/3707/20 від 08.10.2020 відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл даної справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2020 для розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Михальська Ю.Б. 08.10.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов супровідний лист з клопотанням про приєднання до матеріалів справи доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 поновлено Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі №911/1227/20 та відкрито апеляційне провадження у даній справі; апеляційний перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження; зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі №911/1227/20 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. 2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди позивача зі зменшенням пені з посиланням не недоведеність відповідачем свого скрутного матеріального становища. 2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить прийняти до уваги ступінь виконання зобов`язань відповідачем, відсутність доказів понесення позивачем збитків в результаті дій відповідача. Відповідач погоджується з висновками суду першої інстанції та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. 2.4. інші процесуальні дії у справі Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України). За приписами ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, перегляд оскаржуваного рішення здійснюється без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ 3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи 27.10.2016 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник/позивач) та Комунальним підприємством «Борщагівка» (споживач/відповідач) укладено Договір постачання природного газу № 1794/1617-БО-17, відповідно до умов якого: - позивач зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України, а відповідач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (п.п. 1.1, 1.3 договору); - позивач передає відповідачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) газ обсягом до 18,5 тис. куб метрів, у тому числі за місяцями: жовтень - 1,8 тис.куб.м., листопад - 2,5 тис.куб.м., грудень - 3,5 тис.куб.м., січень - 3,8 тис.куб.м., лютий - 3,4 тис.куб.м., березень - 3,5 тис.куб.м. (п. 2.1 договору); - приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу відповідачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу (п. 3.4 договору); - не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу, відповідач зобов`язується подати позивачу підписані та скріплені печатками відповідача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Позивач не пізніше 10 числа повертає відповідачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта (п. 3.5 договору); - ціна за 1000 куб. м. на дату укладення договору становить, включаючи ПДВ, становить 7 099,20 грн. (п. 5.2 договору); - оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 Договору); - у разі невиконання відповідачем умов п. 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити позивачу пеню у розмірі 21 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 8.2 договору); - строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років (п. 10.3 договору); - договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 31.03.2017, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12 договору). В подальшому між позивачем та відповідачем до Договору постачання природного газу № 1794/1617-БО-17 від 27.10.2016 були укладені Додаткові угоди № 1 від 28.10.2016, № 2 від 22.11.2016, № 3 від 30.12.2016 якими змінювалась ціна газу. Крім того, Додатковою угодою № 4 від 23.01.2017 внесено зміни до розділу 1 Договору № 1794/1617-БО-17 від 27.10.2016, доповнивши його після п. 1.2 пунктом 1.3 за яким визначено, що необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, споживач визначає самостійно. На виконання умов договору постачання природного газу у жовтні 2016 - січні 2017, березні 2017 позивач здійснював поставки відповідачу природного газу. До матеріалів справи надано копії підписаних та скріплених печатками обох сторін актів приймання-передачі природного газу, які в порядку пунктів 3.4, 6.1 договору є підставою для остаточних розрахунків між сторонами, всього на суму 95 882,17 грн., а саме: акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 на суму 9 023,09 грн., акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2016 на суму 22 862,75 грн., акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2016 на суму 26 599,23 грн., акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2017 на суму 23 555,54 грн., акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 на суму 13 841,56 грн. Згідно умов Договору постачання природного газу № 1794/1617-БО-17 від 27.10.2016 остаточний розрахунок по кожному з актів мав бути здійснений відповідачем не пізніше 25 числа (включно) наступного за місяцем постави газу, а у випадку прострочення оплати у позивача було наявне право на нарахування пені (п. 8.2 договору), процентів річних та інфляційних втрат (ст. 625 ЦК України). До матеріалів справи залучено довідку по операціях за Договором № 1794/1617-БО-17 від 27.10.2016 та виписки з банківського рахунку позивача, з яких вбачається, що оплата за поставлений природний газ відповідачем здійснювалась з порушеннями встановленого договором строку. Вказана обставина відповідачем не заперечується. Як було зазначено вище, позивач просив стягнути з відповідача 2 932,62 грн пені, 418,94 грн 3 % річних та 1 175,48 грн інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання зобов`язань щодо оплати в строк отриманого природного газу у жовтні 2016 - січні 2017, березні 2017. Суд першої інстанції, керуючись приписами ст. 625 ЦК України, перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних, дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 1 175,48 грн інфляційних втрат та 418,94 грн 3 % річних, що сторонами на стадії апеляційного перегляду не оспорюється. 3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин, а також доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції Щодо вимоги позивача про стягнення пені в сумі 2 932,62 грн. У відзиві на позовну заяву відповідач просив зменшити розмір пені до 0 %, а позивач у свою чергу у відповіді на відзив проти зменшення пені заперечував. Суд першої інстанції, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов`язання відповідачем, майновий стан сторін, відсутність доказів понесення позивачем збитків в результаті дій відповідача з виконання умов договору та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, визнав, що визначений позивачем розмір пені в загальній сумі 2 932,62 грн належить зменшити до суми 293,26 грн і в цій сумі задовольнити вимоги позивача. Проти наведеного висновку заперечує апелянт та просить суд апеляційної інстанції відмовити відповідачеві у зменшенні пені, посилаючись не недоведеність відповідачем свого скрутного матеріального становища. Колегія суддів, дослідивши обставини справи та перевіривши доводи сторін, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке. Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. В обґрунтування своєї позиції позивач наголошує, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження свого скрутного матеріального становища. Колегія суддів наголошує, що правовий аналіз приписів ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. Питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії. Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. При цьому, судова колегія звертає увагу, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Зазначена вище правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19. Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Законом визнання розміру, до якого штрафні санкції підлягають зменшенню, віднесено на розсуд суду. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України). При застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття «значно» та «надмірно» є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін. Як було встановлено вище, відповідач свої зобов`язання щодо оплати за поставлений природний газ виконав, однак з порушеннями встановленого договором строку. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не заперечує факт неналежного виконання зобов`язання. Аналізуючи вищенаведене в сукупності, з огляду на те, що зобов`язання відповідачем виконано - прострочення погашено, а позивачем не надано доказів понесення ним збитків в результаті дій відповідача з виконання умов договору щодо своєчасної оплати, тобто дії відповідача не спричинили негативних наслідків господарській діяльності ПАТ «НАК «Нафтогаз України», колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та зменшення розміру пені на 90% - із заявлених позивачем 2 932,62 грн до суми 293,26 грн. 3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду Відповідачем було неналежно виконано свої договірні зобов`язання, що полягає у простроченні виконання зобов`язання з оплати поставленого газу, у зв`язку з чим, позивачем відповідно до умов договору та вимог законодавства нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати, 3 % річних та пеню.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА 4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи Всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1 175,48 грн інфляційних втрат та 418,94 грн 3 % річних. При цьому, апеляційний господарський суд вважає висновок господарського суду першої інстанції щодо зменшення розміру пені обґрунтованим та таким, що забезпечує дотримання принципу збалансованості інтересів сторін. 4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Приписами статтей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання; майновий стан сторін, які беруть участь в зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ 5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди позивача з висновками суду щодо зменшення розміру заявленої до стягнення пені. При цьому, суд першої інстанції, зменшуючи розмір пені, врахував інтереси обох сторін, а тому обґрунтовано зменшив розмір заявленої до стягнення пені за клопотанням відповідача. Крім того, апеляційний господарський суд наголошує, що апелянт, заперечуючи проти зменшення розміру пені, не надає доказів завдання збитків, спричинених несвоєчасною оплатою відповідачем поставленого позивачем природного газу за Договором.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі № 911/1227/20 підлягає залишенню без змін. Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі № 911/1227/20 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника. Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі № 911/1227/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі № 911/1227/20 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі № 911/1227/20.

4. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України. Головуючий суддя К.В. Тарасенко Судді Т.І. Разіна Ю.Б. Михальська