Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 916/3395/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/3395/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Аленіна О.Ю. суддів: Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А. секретар судового засідання: Герасименко Ю.С. За участю представників учасників справи: від ФОП Чіклінчі М.М. - адвокат Хомко С.В. від Південного міжобласного територіального відділення АМКУ - Вірт С.О. Арбітражний керуючий - Данілов А.І. особисто, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Чіклікчі Марії Михайлівни на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.03.2021 у справі №916/3395/20 за заявою Фізичної особи-підприємця Чіклікчі Марії Михайлівни про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ У листопаді 2020 Фізична особа-підприємець Чіклікчі Марія Михайлівна звернулася до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи-підприємця Чіклікчі Марії Михайлівни, введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи-підприємця Чіклікчі М.М., керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича, тощо. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.02.2021 визнано вимоги кредитора фізичної особи-підприємця Чіклікчі Марії Михайлівни, а саме Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з вимогами до боржника в сумі 1 098 514,20 грн. У березні 2021 Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Чіклікчі Марії Михайлівни на підставі п.1 ч.7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2021 задоволено заяву кредитора Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Чіклікчі М.М., припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи-підприємця Чіклікчі М.М. та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Данілова А. І., скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Одеської області від 15.12.2020, провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Чіклікчі Марії Михайлівни - закрито. В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що в деклараціях про майновий стан фізичної особи-підприємця Чіклікчі Марії Михайлівни за 2017-2019 не зазначено про наявність у власності транспортного засобу. При цьом місцевий господарський суд не прийняв твердження керуючого реструктуризацією щодо не внесення у декларації відомостей відносно транспортного засобу боржника у зв`язку з незначною вартістю автомобіля, оскільки відповідно до роз`яснень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо заповнення декларацій відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються в декларації незалежно від їх вартості. Також, як відзначено місцевим господарським в деклараціях відсутні відомості щодо суми доходів отриманих за оренду земельних ділянок в період 01.01.2018 - 31.12.2019. Пославшись на п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства суд першої інстанції зазначив, що 22.02.2021 відбулись збори кредиторів на порядку денному яких був розгляд звіту про результати перевірки декларацій про майновий стан фізичної особи-підприємця Чіклікчі М.М. При цьому, представник боржника приймав участь у таких зборах. Отже, за змістом протоколу зборів кредиторів від 22.02.2021 представнику боржника було відомо про результати проведення перевірки та недоліки, що містять декларації про майновий стан, однак виправлену декларацію до суду не надано. Враховуючи наведене суд першої інстанції дійшов висновку, що справа про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Чіклікчі Марії Михайлівни підлягає закриттю у зв`язку з зазначенням в декларації про майновий стан неповної інформації та неподанням виправлення до неї. Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулася скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області про закриття провадження у справі №916/3395/20 від 16.03.2021 та справу №916/3395/20 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права, внаслідок неповного з`ясування обставин справи та підлягає скасуванню з огляну на таке. Так апелянт зазначає, що боржником на виконання вимог ст. 116 КУзПБ надано до суду декларації про майновий стан боржника за 2017, 2018 та 2019 роки разом з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Вказані декларації на виконання вимог ч. 3 ст. 122 КУзПБ були перевірені керуючим реструктуризацією. При цьому, керуючим реструктуризацією у звіті про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника від 22.02.2021 року, факту зазначення боржником у декларації про майновий стан неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї не виявлено. Відтак, у боржника були відсутні підстави для подання виправленої декларації. Скаржник вважає, що враховуючи подану кредитором заяву про закриття провадження у справі в зв`язку з зазначенням боржником у декларації про майновий стан боржника неповної та недостовірної інформації про майно та доходи, та зважаючи на звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника, в якому не встановлено факту зазначення боржником у декларації про майновий стан неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, суд першої інстанції мав би надати оцінку вказаній суперечливій інформації, та якщо відповідні кошти чи інше майно підлягали внесенню до декларації, встановити боржнику строк для подання до суду виправленої декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї. Натомість, суд першої інстанції наведеного не врахував та прийшов до передчасного висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника. Також скаржник вважає, що зазначивши в оскаржуваному рішенні, із посиланням на роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції, про те, що відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються в декларації незалежно від їх вартості, суд першої інстанції застосував закон, який не підлягає застосуванню у даних правовідносинах та не застосував закон, який має бути застосований. Посилаючись на приписи Закону України «Про запобігання корупції» апелянт зазначає, що боржник не здійснює діяльність з виконання функцій держави або місцевого самоврядування та не входить до жодної категорії суб`єктів визначених статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції», на яких поширюється дія цього Закону. Окрім того, ані Закон України «Про запобігання корупції», ані роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції не регламентують порядок заповнення та подання до суду декларації про майновий стан боржника у процедурі відновлення платоспроможності фізичної особи та взагалі не поширюються на відносини відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Апелянт зазначає, що частиною 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Таким чином, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що боржник зобов`язаний зазначити в декларації про майновий стан боржника у процедурі відновлення платоспроможності фізичної особи транспортний засіб незалежно від його вартості. До того ж, як стверджує скаржник, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надав будь-якої оцінки аргументам боржника викладеним у запереченні на заяву кредитора про закриття провадження по справі щодо не зазначення в деклараціях відомостей про суми доходів отриманих за оренду земельних ділянок. Так, згідно наданих до суду Державною податковою службою України відомостей боржник отримав дохід від здачі в оренду земельних ділянок у 2018 - 66 335,40 грн та у 2019 - 45 625,17 грн, що не перевищує 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Таким чином, не відображення боржником у деклараціях за 2018 та 2019 роки отримання доходу від здачі в оренду земельних ділянок не свідчить про порушення вимог закону. Скаржник також наголошує, що в оскаржуваній ухвалі суд вказав, що за змістом протоколу зборів кредиторів від 22.02.2021 представнику боржника було відомо про результати проведення перевірки та недоліки, що містять декларації про майновий стан, однак виправлену декларацію до суду не надано. Проте такий висновок суду, на переконання апелянта, не відповідає фактичним обставинам справи, змісту наявному в матеріалах справи протоколу і свідчить про те, що суд взагалі не ознайомився з текстом протоколу. Так, звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника не містить жодних зауважень щодо повноти та/або достовірності внесених до декларацій відомостей. Також, згідно Протоколу №1 зборів кредиторів по даній справі від 22.02.2021, жоден з присутніх учасників не зазначав про неповноту та/або недостовірність відомостей в деклараціях про майновий стан боржника. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.04.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №916/3395/20 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Чіклікчі Марії Михайлівни на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.03.2021 та призначено справу до розгляду на 20.05.2021. Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в якому кредитор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. В обґрунтування своїх заперечень кредитор зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вірно встановив, що всупереч частини 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи. Так, в деклараціях про майновий стан боржника за 2017-2019 не зазначено про наявність у власності транспортного засобу, який значиться на обліку згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Також, боржником, не зазначено і про те, що в період з 01.01.2018 по 31.12.2019 земельні ділянки, що є власністю боржника, передавались в оренду Селянському (фермерському) господарству «Балкани» та відповідно, у декларації про майновий стан боржника не зазначена інформація про дохід від передачі в оренду майна. Відділення зазначає, що 22.02.2021 відбулись збори кредиторів за участю представників кредитора - Відділення, боржника ФОП Чіклікчі М.М., керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Данілова А.І. та на порядку денному зборів кредиторів був розгляд звіту про результати перевірки декларацій про майновий стан ФОП Чіклікчі М.М. Тобто, за змістом протоколу зборів кредиторів від 22.02.2021 представнику боржника було відомо про результати проведення перевірки та недоліки, що містять декларації про майновий стан, однак виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї до Господарського суду Одеської області не подано. Під час судового засідання від 20.05.2021 представник апелянта та арбітражний керуючий Данілов А.І. підтримали вимоги за апеляційною скаргою та наполягали на її задоволенні. Представник Південного міжобласного територіального відділення АМКУ надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами апелянта, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. У відповідності до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у ст.ст. 115, 116 КУзПБ. За приписами 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається, зокрема декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду (ст. 117 КУзПБ). Статтею 119 КУзПБ визначено, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема про призначення керуючого реструктуризацією. Згідно з ст. 122 КУзПБ керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника. У відповідності до ст. 123 КУзПБ протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника. Суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї (п.7 ст. 123 КУзПБ). Як вбачається з наявних матеріалів справи, разом з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ФОП Чіклікчі М.М. було надано декларації про майновий стан боржника у справі про банкрутство за 2017, 2018 та 2019 роки (т.1, а.с. 49-93). Листом від 18.01.2021 Державна податкова служба України повідомила про отримані ФОП Чіклікчі М.М. доходи від підприємницької діяльності згідно з податковою звітністю за період з 2017 по 2019 роки (т.1, а.с. 207-116). Враховуючи те, що інформація про отримані від зайняття підприємницькою діяльністю доходи, яка вказана у листі Державної податкова служба України від 18.01.2021 не було зазначена ФОП Чіклікчі М.М. у поданих разом з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність деклараціях, боржником у лютому 2021 було подано до суду першої інстанції виправлені декларації про майновий стан боржника (т.2, а.с. 8-29). Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ФОП Чіклікчі Марії Михайлівни на підставі п.1 ч.7 ст. 123 КУзПБ, оскільки боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна (недостовірна) інформація, зокрема не зазначено про наявність рухомого майна, а саме автомобілю, а також не зазначено інформації про доходи отримані від підприємницької діяльності та про дохід від передачі в оренду майна (земельних ділянок). Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції погодився із доводами наведеними Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в заяві про закриття провадження та дійшов висновку про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ФОП Чіклікчі Марії Михайлівни на підставі п.1 ч.7 ст. 123 КУзПБ. Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке. З приводу посилання місцевого господарського суду на обов`язковість внесення до декларації відомостей про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми незалежно від їх вартості, із посиланням на роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції, з огляду на таке. Так, правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено Законом України «Про запобігання корупції». Згідно з ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, Президент України, народні депутати України, державні службовці, військові посадові особи Збройних Сил України, судді, особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, тощо, особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги, представники громадських об`єднань, особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, тощо. Статтею 4 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. У відповідності до ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належать, зокрема надання роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів. Боржник у даній справі ФОП Чіклікчі М.М. не відноситься до осіб у відповідності до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», на яких розповсюджується дія цього закону. Також, колегія суддів зазначає, що Закон України «Про запобігання корупції» не регламентує порядок заповнення та подання декларацій боржниками у справах про неплатоспроможність. В той же час, умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи визначено іншим спеціальним нормативно-правовим актом, а саме Кодексом України з процедур банкрутства. Названим Кодексом також врегульовано порядок заповнення та подання боржниками декларації про майновий стан. Так, за приписами 116 КУзПБ декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Згідно з п. 3 примітки до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність» декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, за який подається декларація. У відповідності до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3200 грн. Отже, 30 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2017 становило 96 000 грн. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 грн. Отже, 30 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 становило 111 690 грн. Згідно з ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 грн. Отже, 30 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 становило 125 190 грн. Відповідно до облікових даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 20.01.2021 на ім`я Чіклікчі М.М. 18.01.2001 зареєстровано автомобіль Volkswagen Golf, д/з НОМЕР_1 , 1990 р.в., червоного кольору, який значиться на обліку. Однак, наявні матеріали справи не містять, а учасниками справи не надано доказів на підтвердження того, що вартість належного боржнику транспортного засобу перевищує 30 розмірів мінімальної заробітної плати. У звіті керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника вказано, що згідно з довідкою №10 від 04.02.2021 найбільш ймовірна вартість даного транспортного засобу складає еквівалент 1200-2000 дол. США (34057,95-56 763,20 грн станом на час звернення з заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність до суду першої інстанції). Також, у відповідності до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів, ФОП Чіклікчі М.М. у 2018 було отримано дохід від надання земельної ділянки в оренду СФГ «Балкани» у розмірі 66 335 грн 40 коп та у 2019 у розмірі 45 652 грн 17 коп. З огляду на наведені законодавчі приписи, отриманий ФОП Чіклікчі М.М. дохід від надання земельних ділянок в оренду у 2018 та 2019 роках, а також вартість транспортного засобу, що перебуває у власності боржника, не перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати, та відповідно, не є обов`язковими для внесення до декларації про майновий стан боржника. Колегія суддів також вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду з приводу неподання боржником у строк визначений п.1 ч.7 ст. 123 КУзПБ виправленої декларації про майновий стан, з огляду на таке. Так, приписи п.7 ст. 123 КУзПБ встановлюють право суду першої інстанції закрити провадження у справі у разі, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан. У наявному у матеріалах справи звіті керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника вказано, що відомості, зазначені боржником у деклараціях про майновий стан, з урахуванням додатково наданих до суду першої інстанції декларацій, відповідають відомостям, що було отримано арбітражним керуючим в межах проведених заходів, зазначених у цьому звіті (т.2, а.с. 104-107). Жодних відомостей про зазначення боржником у деклараціях неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, а також про необхідність виправлення такої інформації, наданий керуючим реструктуризацією звіт про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника не містить. Слід також відзначити, що 22.02.2021 були проведені збори кредиторів боржника, на яких були присутні представники боржника, Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та арбітражний керуючий Данілов А.І. У відповідності до протоколу №1 зборів кредиторів арбітражний керуючий доповів зборам кредиторів зміст звіту про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника та зазначив, що за результатами перевірки волостей, зазначених у деклараціях встановлено, що відомості про майновий стан боржник, зазначені у деклараціях, відповідають відомостям, що було отримано арбітражним керуючим в межах проведення заходів зазначених у звіті (т.2, а.с. 59-60). Відомостей з приводу зазначення неповних (недостовірних) відомостей у деклараціях, та необхідності їх виправлення боржником, протокол збрів кредиторів також не містить. З урахуванням наведеного є помилковим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, висновок місцевого господарського суду, що за змістом протоколу зборів кредиторів від 22.02.2021 представнику боржника було відомо про результати проведення перевірки та недоліки, що містять декларації про майновий стан, однак виправлену декларацію до суду не надано. Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що обставини щодо неповноти (недостовірності) відомостей зазначених боржником у деклараціях про майновий стан не знайшли свого підтвердження, що свідчить про необґрунтованість заяви Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про закриття провадження у справі. Відтак, у суду першої інстанції були відсутні підстави для закриття провадження по справі на підставі п.7 ст. 123 КУзПБ. Відповідно до п.6 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.03.2021 у справі №916/3395/20 скасувати. Справу №916/3395/20 направити для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області. Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено та підписано 24.05.2021. Головуючий суддя Аленін О.Ю. Суддя Лавриненко Л.В. Суддя Мишкіна М.А.